Постанова Закарпатський апеляційний суд № 307/1563/19

Справа № 307/1563/19 П О С Т А Н О В А Іменем України 15 червня 2020 року м. Ужгород Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі: головуючого-судді: Собослой Г.Г., суддів: Готра Т.Ю., Кондор Р.Ю.. з участю секретаря: Балаж Н.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргоюза апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» нарішення Тячівського районного суду від 19 листопада 2019 року у справі№ 307/1563/19 (Головуючий: Сойма М.М.), - В С Т А Н О В И Л А : У травні 2019 року АТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» звернулося до суду із позовом до Грушівської сільської ради, ОСОБА_1 про визнання незаконним рішення виконавчого комітету сільської ради від 25.07.2001 року за № 38 «Про виділення земельної ділянки в довгострокове користування ОСОБА_1 , про визнання незаконним рішення виконавчого комітету Ради від 22 січня 2002 року за № 68 «Про затвердження проекту відводу земельної ділянки, яка надається на умовах оренди приватному підприємцю ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 03 грудня 2002 року, укладеного між Грушівською сільською радою, Тячівського району та ОСОБА_1 , який посвідчений приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу Бондар Е ОСОБА_2 . 03 грудня 2002 року та зареєстрований в реєстрі за № 7794, зобов`язання ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, шляхом звільнення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 ПК з лівої сторони по ходу кілометра шляхом демонтажу будівель і споруд, які розміщені на цій земельній ділянці та стягнення судових витрат. Позовні вимоги мотивовано тим, що на підставі державного акту на право постійного користування землею серії НОМЕР_1 від 16 липня 1996 року, виданим Тячівською районною радою народних депутатів Львівської залізниці на Хустську дистанцію колії, посвідчено право постійного користування позивача земельною ділянкою площею 113,92 га для розташування об`єктів залізничного транспорту в межах згідно з планом землекористування. Правонаступником усіх прав та обов`язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту згідно постанови Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року є Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця». Згідно внесених змін до статуту повне найменування товариства «Українська залізниця». У 2016 році залізниця звернулася до господарського суду Закарпатської області з позовом до ФОП ОСОБА_1 та Грушівської сільської ради про визнання незаконним рішення Грушівської сільської ради від 22 січня 2002 року за № 68, визнання недійсним договору оренди землі та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою (справа № 907/168/16). Під час розгляду справи № 907/168/16 в апеляційній інстанції призначено судову земельно-технічну експертизу, відповідно до висновку якої за № 5417 від 20 листопада 2017 року встановлено, що межі земельних ділянок ПАТ «Укрзалізниця» в особі Регіональної філії Львівська залізниця та ФОП ОСОБА_1 в адміністративних межах Ради в натурі (на місцевості) перетинаються. Однак, установити площу накладання цих земельних ділянок, які перетинаються в натурі (на місцевості) та зробити це графічно не видається можливо. Постановою Верховного Суду від 04 липня 2018 року частково задоволено скаргу ПАТ «Українська залізниця» і рішення Господарського суду Закарпатської області від 12 травня 2016 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30 січня 2018 року скасовано та справу № 907/168/16 направлено на новий розгляд. Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 22 квітня 2019 року закрито провадження у справі № 907/168/16 на підставі п. 1 ч. 1 ГПК України. У процесі розгляду справи №907/168/16 позивачу стало відомо, що виконавчим комітетом Грушівської сільської ради прийнято рішення від 16 січня 2001 року за № 42, яким на підставі листа начальника Хустської дистанції колії № 263 від 04 грудня 2000 року вилучено у залізниці земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 , яка перебуває у постійному користуванні залізниці, а також про рішення виконавчого комітету Грушівської сільської ради від 25 липня 2001 року за № 38 «Про виділення земельної ділянки в довгострокове користування п. ОСОБА_1 жителю с. Грушево». У зв`язку з виявленням нових обставин по земельній ділянці АТ «Українська залізниця» звернулося до Господарського суду Закарпатської області з вимогами про визнання незаконним і скасування рішень виконавчого комітету Грушівської сільської ради від 16 січня 2001 року № 42 «Про вилучення земельної ділянки на 127 км. 6 ПК від Хустської дистанції колії Львівської залізниці» та рішення виконавчого комітету Грушівської сільської ради від 25 липня 2001 року № 38 «Про виділення земельної ділянки в дострокове користування ОСОБА_1 жителю с. Грушево» (справа № 907/371/16). Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22 березня 2018 року по справі № 907/371/16 залишено без змін постановою Великої палати Верховного Суду від 04 грудня 2018 року визнано незаконним і скасовано рішення виконавчого комітету Ради від 16 січня 2001 року № 42 «Про вилучення земельної ділянки на 127 км. 6 ПК від Хустської дистанції колії Львівської залізниці», а у частині вимог щодо рішення виконавчого комітету Ради від 25 липня 2001 року № 38 «Про виділення земельної ділянки в довгострокове користування ОСОБА_1 жителю с. Грушево» провадження у справі закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України. Постанову апеляційного суду в частині закриття провадження у справі мотивовано тим, що земельну ділянку виділено саме фізичній особі, а не ФОП, реєстрація якого проведена 18 серпня 2003 року, тобто після прийняття виконавчим комітетом Ради рішення від 25 липня 2001 року № 38, а тому спір у частині позовних вимог про визнання незаконним і скасування цього рішення підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства. У квітні 2014 року працівниками Хустської дистанції колії Львівської залізниці проведено перевірку земельних ділянок в межах Тячівського району, у результаті якої встановлено, що у смузі відведення залізниці на АДРЕСА_3 з прив`язкою до колії на 127 км. 6 ПК з лівої сторони по ходу кілометра знаходиться будівля кафе. Відповідно до листа начальника Хустської дистанції колії Львівської залізниці від 04 грудня 2000 року № 263, адресованого голові Ради, керівництво Хустської дистанції колії Львівської залізниці подало згоду на вилучення земельної ділянки в розмірі 0,028 га. До листа додано обрис-схема полоси відводу. Виконавчим комітетом Ради відповідно до повноважень, наданих рішенням Ради від 01 лютого 1992 року, прийнято рішення від 16 січня 2001 року № 42 «Про вилучення земельної ділянки на 127 км 6 ПК від Хустської дистанції колії Львівської залізниці», яким цю ділянку передано до резервного фонду земель запасу сільської ради, яке постановою Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2018 року визнано незаконним і скасовано. Надалі рішенням виконавчого комітету Ради від 25 липня 2001 року № 38 «Про виділення земельної ділянки в довгострокове користування п. ОСОБА_1 жителю с. Грушево». ОСОБА_1 виділено спірну земельну ділянку в користування строком на 25 років, біля залізничного вокзалу на 127 км 6 ПК, ліва сторона по ходу кілометрів, розміром 0,028 га. На підставі цього рішення Тячівським відділом Закарпатської регіональної філії ДП «Державного земельного кадастру» розроблено кадастрову справу № 1 на оренду земельної ділянки. На викопіюванні з генерального плану с. Грушево для розміщення магазину, кафе, перукарні ОСОБА_1 , що є складовою кадастрової справи, наявне погодження начальника Хустської дистанції колії ОСОБА_3 .. У подальшому рішенням виконавчого комітету Ради від 22.01.2002 року № 68 «Про затвердження проекту відводу земельної ділянки, яка надається на умовах оренди приватному підприємцю ОСОБА_1 АДРЕСА_4 затверджено проект відведення земельної ділянки загальною площею 0,03 га по АДРЕСА_5 на 127 км 6 ПК ліва сторона по ходу кілометрів ФОП ОСОБА_1 для розміщення торгової точки та надано земельну ділянку на умовах оренди строком на 25 років з подальшим правом викупу для здійснення підприємницької діяльності. На виконання пункту 4 цього рішення 03 грудня 2002 року між Радою та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки серії ВАС НОМЕР_2 для підприємницької діяльності, для змішаного використання, який посвідчено приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу Бондар Е.Ш. 03 грудня 2002 року та зареєстрований у реєстрі за № 7794. У подальшому на спірній земельній ділянці ФОП ОСОБА_1 побудовано магазин змішаних товарів та кафе, які введені в експлуатацію відповідно до акта державної технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом об`єкта в експлуатацію від 22 грудня 2003 року. Враховуючи те, що постановою Великої палати Верховного суду від 04 грудня 2018 року визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Ради від 16 січня 2001 року № 42 «Про вилучення земельної ділянки на 127 км 6 ПК від Хустської дистанції колії Львівської залізниці, позивач вважає, що оспорювані рішення прийняті у порушення вимог чинного законодавства та порушують права позивача на користування даною земельною ділянкою для обслуговування залізничного полотна та забезпечення безпеки руху, і такими, що підлягають визнанню незаконним. Рішенням Тячівського районного суду від 19 листопада 2019 року у позові Акціонерного товариства «Українська залізниця» АТ «Укрзалізниця» відмовлено. Не погоджуючись із даним рішенням суду АТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» подала апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення суду, як таке, що постановлене з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки у даних спірних правовідносинах початком перебігу строку позовної давності є дата рішення суду про визнання незаконним і скасування рішення виконавчого комітету Грушівської сільської ради від 16 січня 2001 року № 42 «Про вилучення земельної ділянки на 127 км 6 ПК від Хустської дистанції колії Львівської залізниці» 22 березня 2018 року (дата набрання рішенням суду апеляційної інстанції законної сили). Тобто моментом виникнення права на позов щодо скасування рішень ради щодо виділення земельної ділянки залізниці в користування ОСОБА_1 та можливістю залізницею реалізувати своє право в судовому порядку є факт скасування рішення ради про вилучення у залізниці спірної земельної ділянки. Скасовуючи рішення Грушівської сільської ради про вилучення земельної ділянки господарським судом встановлено, що спірна земельна ділянка належить до земель державної власності, а саме: до земель залізничного транспорту, які не можуть передаватися у приватну власність, а тому сільська рада не мала законних повноважень розпоряджатися землями такої категорії. Заслухавши пояснення представника АТ «Українська залізниця» Сковородько А.М., який підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, представника ОСОБА_1 ОСОБА_4 , який просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав. Матеріалами справи стверджується, що на підставі Державного акта на право постійного користування землею серії НОМЕР_1 від 16 липня 1996 року виданим Тячівською районною радою народних депутатів та зареєстрованим у Книзі записів державних актів на право постійного користування за № 146, Львівській залізниці на Хустську дистанцію колії надано у постійне користування земельну ділянку площею 113,92 га в межах згідно з планом землекористування для розташування об`єктів залізничного транспорту. Даний Державний акт на право постійного користування землею виданий на підставі розпорядження голови районної державної адміністрації від 16 липня 1996 року за №

546. Згідно опису меж, вказана земельна ділянка межує також із землями Грушівської сільської ради. Правонаступником усіх прав та обов`язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 року за № 735 є ПАТ «Українська залізниця». Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2018 року за № 938 «Про деякі питання діяльності АТ «Укрзалізниця», 27.11.2018 року проведено державну реєстрацію статуту АТ «Укрзалізниця» у новій редакції та повне найменування товариства значиться як Акціонерне товариство «Українська залізниця». Листом начальника Хустської дистанції колії Львівської залізниці від 04 грудня 2000 року № 263, адресованого голові Грушівської сільської ради, керівництво Хустської дистанції колії Львівської залізниці надало згоду на вилучення земельної ділянки в розмірі 0,028 га у АДРЕСА_6 . Грушево, на 127 АДРЕСА_7 . 6 ПК, ліва сторона по ходу кілометрів та до листа додано обрис-схема полоси відводу. Рішенням Грушівської сільської ради від 16 січня 2001 року № 42 «Про вилучення земельної ділянки на 127 км. 6 ПК від Хустської дистанції колії Львівської залізниці», спірну земельну ділянку передано до резервного фонду земель запасу сільської ради. На підставі рішення виконкому Грушівської сільської ради від 25 липня 2001 року № 38 «Про виділення земельної ділянки в довгострокове користування п. ОСОБА_1 жителю АДРЕСА_4 ОСОБА_1 жителю с АДРЕСА_4 виділено спірну земельну ділянку у користування строком на 25 років на АДРЕСА_8 .. Леніна, біля залізничного вокзалу на 127 км 6 ПК, ліва сторона по ходу кілометрів, розміром 0,028 га. На підставі вищевказаного рішення Тячівським відділом Закарпатської регіональної філії ДП «Державного земельного кадастру» розроблено кадастрову справу № 1 на оренду земельної ділянки. На викопіюванні з генерального плану с. Грушево для розміщення магазину, кафе, перукарні ОСОБА_1 на АДРЕСА_5 , що є складовою кадастрової справи, наявне погодження начальника Хустської дистанції колії ОСОБА_3 від 04.12.2000 року. Рішенням виконавчого комітету Грушівської сільської ради від 22.01.2002 року за № 68 «Про затвердження проекту відводу земельної ділянки, яка надається на умовах оренди приватному підприємцю ОСОБА_1 АДРЕСА_4 затверджено проект відводу земельної ділянки площею 0,03 га по АДРЕСА_5 на 127 АДРЕСА_9 ПК, ліва сторона по ходу кілометрі приватному підприємцю ОСОБА_1 для розміщення торгової точки та надано земельну ділянку на умовах оренди строком на 25 років з подальшим правом викупу для здійснення підприємницької діяльності. На виконання даного рішення 03.12.2002 року між Грушівською сільською радою та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки серії ВАС НОМЕР_2 , який посвідчений приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу Бондар Е.Ш. 03.12.2002 року та зареєстрований у реєстрі за № 7794. На спірній земельній ділянці ФОП ОСОБА_1 збудовано магазин змішаних товарів та кафе, які введені в експлуатацію відповідно до акта державної технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом об`єкта в експлуатацію від 22.12.2003 року. Висновком судової земельно-технічної експертизи № 5417 від 20.11.2017 року встановлено, що межі земельних ділянок ПАТ «Укрзалізниця» в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» та ФОП ОСОБА_1 Ради в натурі (на місцевості) перетинаються, однак установити площу накладання цих земельних ділянок, які перетинаються у натурі (на місцевості), та зробити це графічно не видається можливим. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.03.2018 року визнано незаконним і скасовано рішення виконавчого комітету Грушівської сільської ради від 16.01.2001 року № 42 «Про вилучення земельної ділянки на 127 км 6 ПК Хустської дистанції колії Львівської залізниці. Згідно до ст.. 68 Земельного кодексу України до земель залізничного транспорту належать землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням, станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв`язку, водопостачання, каналізації, під захисними та укріплювальними насадженнями, службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту. Відповідно до п. «г» ч. 3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Частина перша статті 155 ЗК України, передбачає, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним. Матеріалами справи встановлено та не заперечується сторонами, що спірна земельна ділянка належить до земель залізничного транспорту, яка не може передаватися у приватну власність і Грушівська сільська рада не мала законних повноважень розпоряджатися землями такої категорії. Разом з тим. Під час розгляду справи ОСОБА_1 подав заяву про застосування строку позовної давності. Відповідно до ст.. ст.. 256, 257 ЦК України позовна давність це строк у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. (ч. 4 ст. 267 ЦК України). За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України). Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої особи право на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд. Так, позивачем оскаржують ся рішення виконкому Грушівської сільської ради від 25 липня 2001 року за № 38 «Про виділення земельної ділянки в дострокове користування п. ОСОБА_5 , жителю АДРЕСА_4 , рішення виконкому Грушівської сільської ради від 22 січня 2002 року за № 68 «Про затвердження проекту відводу земельної ділянки, яка надається на умовах оренди приватному підприємцю ОСОБА_1 АДРЕСА_4 інші позовні вимоги є похідними. АТ «Українська залізниця» звернулася до суду із позовом у червні 2016 року, тобто з пропуском строку позовної давності більше як на 14 років, а із заявою про поновлення пропущеного строку позивач не звертався, а тільки у позовній заяві зазначив, що у квітні 2014 року працівниками Хустської дистанції колії Львівської залізниці проведено перевірку земельних ділянок у межах Тячівського району у результаті якої виявлено, що у смузі відведення залізниці на АДРЕСА_10 Тересва-Солотвино АДРЕСА_3 з прив`язкою до колії на 127 км. 6 ПК з лівої сторони по ходу кілометра знаходиться будівля кафе. Із часу прийняття оскаржуваного рішення Грушівської сільської ради ОСОБА_1 відкрито користувався переданою йому в дострокове користування земельною ділянкою та побудованою на спірній земельній ділянці нежитлової будівлі, стосовно якої заявлена позовна вимога про усунення перешкод у користуванні, та таке перебуває поблизу залізничного полотна, яка обслуговується і використовується позивачем і який мав реальну можливість та достатньо часу для встановлення факту порушення його прав ОСОБА_1 та органом місцевого самоврядування, у зв`язку з прийняттям оскаржуваного рішення. Крім того, позивачам було відомо про оспорювані рішення на час їх прийняття, так як на викопіюванні з генерального плану с. Грушево для розміщення магазину, кафе, перукарні ОСОБА_1 на АДРЕСА_8 .. Леніна, що є складовою кадастрової справи, наявне погодження начальника Хустської дистанції ОСОБА_3 від 04 грудня 2000 року. За таких обставин, суд першої інстанції встановивши правовідносини сторін, які випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до даних правовідносин, обґрунтовано вважав, що заявлені позовні вимоги позивача є підставними, але враховуючи те, що позивач звернувся у суд із позовом у червні 2016 року, тобто з пропуском строку позовної давності більше як на 14 років із заявою про поновлення пропущеного строку не звертався, і дана обставина є самостійною підставою для відмови у позові. Рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування не має. Доводи апеляційної скарги, судова колегія до уваги не приймає, так як вони не ґрунтуються на вимогах закону та фактичних обставинах і не спростовують висновки суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України судова колегія,- П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» залишити без задоволення. Рішення Тячівського районного суду від 19 листопада 2019 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено 19 червня 2020 року.. Головуючий: (підпис) Судді: (підписи) Згідно з оригіналом: Суддя Закарпатського апеляційного суду Г.Г. Собослой