Постанова Вінницький апеляційний суд № 127/7139/20

Справа № 127/7139/20 Провадження № 33/801/394/2020 Категорія: 156 Головуючий у суді 1-ї інстанції Вишар І. Ю. Доповідач: Стадник І. М. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА Іменем України 19 червня 2020 року м. Вінниця Суддя Вінницького апеляційного суду Стадник І.М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 27 квітня 2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КпАП України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає в АДРЕСА_1 , встановив: Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 27 квітня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КпАП України та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 10200 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто в дохід держави судовий збір у розмірі 420, 40 грн. Не погодившись із постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову, а провадження по справі закрити в зв`язку з відсутністю у його діях події і складу правопорушення. Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що у висновку медичного огляду на визначення стану сп`яніння не вірно вказано його анкетні дані, зокрема по-батькові, а тому він відмовився підписати вказаний висновок, такі ж помилки допущені і у постанові суду і у протоколі про адміністративне правопорушення. Крім того, звертає увагу на те, що його автомобіль не перебував у русі, як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення і він не був зупинений працівниками поліції. При цьому апелянт стверджує, що він сидів у автомобілі, який стояв біля його будинку. Посилається й на те, що не отримав другий примірник протоколу про адміністративне правопорушення, що передбачено ст.254 КпАП України. В судовому засіданні апелянт ОСОБА_1 вимоги апеляційної скарги підтримав на умовах, викладених у ній, і просив задовольнити. Пояснив, що дійсно в той вечір вживав спиртне зі своїми друзями, які як і він є учасниками бойових дій. Після цього його привезли додому, але він не хотів заходити в квартиру, щоб не сваритися з дружиною. Залишився в машині, але через якийсь час під`їхали працівники поліції, які запропонували проїхати в лікувальний заклад, щоб пройти освідування. Він не заперечував, але наполягає на тому, що авто не керував. Обставини події пам`ятає погано. Апеляційний суд, згідно з вимогами статті 294 КпАП України, переглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, що досліджувалися судом першої інстанції, дійшов таких висновків. Згідно зі статтею 245 КпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Статтею 280 КпАП України встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Положеннями частин 1, 2 статті 7 КпАП України передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Статтею 251 КпАП України передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №364107 від 20 березня 2020 року водій ОСОБА_1 о 01 год 03 хв цього ж дня - 20.03.2020 по просп. Космонавтів, 79 м.Вінниці керував автомобілем Опель Кадет д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п. 2.9 А ПДР України. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані інспектором поліції за частиною 1 статті 130 КпАП України. Вказаний протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою - поліцейським взводу №1 роти №1 БУПП у Вінницькій області Лозовенко О.В. із заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст. 254 КпАП України, підписаний особою щодо якого він складений ОСОБА_1 та уповноваженою особою. ОСОБА_1 було роз`яснені його права та обов`язки відповідно до ст.63 Конституції України та ст.268 КпАП України та повідомлено про розгляд справи в Вінницькому міському суді. До протоколу про адміністративне правопорушення було додано рапорт поліцейського взводу №1 роти №1 БУПП у Вінницькій області, висновок медичного огляду на стан сп`яніння. Апеляційний суд дійшов висновку, що доводи про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом не відповідають дійсності та повністю спростовуються сукупністю доказів, які досліджені у судовому засіданні апеляційної інстанції. У зв`язку з перебуванням в стані сп`яніння ОСОБА_1 не в повній мірі пам`ятає події того вечора й ночі. Натомість відеозапис з нагрудної камери, який витребуваний судом для огляду, надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення Переглянутий й досліджений в судовому засіданні апеляційного суду запис свідчить про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом на момент його зупинки , а не перебував в автомобілі під час стоянки, як він стверджує в апеляційній скарзі. На відеозаписі чітко чути запитання працівника поліції чому ОСОБА_1 не зупинився на їх вимогу й відповідь останнього, що він зупинився. Патрульний автомобіль в цей час припаркований позаду авто ОСОБА_1 із ввімкнутими проблисковими маячками червоного кольору. Ані під час освідування на стан сп`яніння, ані під час складення протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не робив заяв про те, що він не керував транспортним засобом, а освідування є безпідставним. Висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції N 0838 від 20.03.2020 року, відповідно до якого ОСОБА_1 знаходився у стані алкогольного сп`яніння, покази приладу становлять 2,04 проміле (а.с 3), зазначене також підтверджується відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції. Посилання апелянта на невірне зазначення його анкетних даних, зокрема, по-батькові, у протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідає дійсності, а щодо неправильності запису анкетних даних у медичного висновку, то в ньому дійсно є описка, яка про те не свідчить, що медичний огляд проведено не щодо ОСОБА_1 , а іншої особи, а тому зміню є суті висновку й зафіксованого ним результату огляду. Вказані доводи апеляційної скарги, як окремо так і в своїй сукупності не спростовують факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України. Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що згідно запису відеокамери, видно, що саме ОСОБА_1 перебував у КП «Вінницький обласний наркологічний диспансер «Соціотерапія» під час огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Доводи апеляційної скарги про те, що у процесі виявлення та фіксування адміністративного правопорушення поліцейськими були допущені порушення вимог нормативних документів, які регламентують вчинення цих дій, не ґрунтуються на матеріалах справи, із яких вбачається, що таких порушень цих нормативних документів, які би указували на недопустимість доказів зібраних у ході цих дій, не встановлено. Відтак порушення вимог закону, які б ставили під сумнів доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КпАП України, відсутні. Санкція частина 1 статті 130 КпАП України не передбачає більш м`яких чи альтернативних стягнень, ніж те, яке обране судом першої інстанції, а тому надані апеляційному суду додаткові докази про особу ОСОБА_2 , а саме те, що він позитивно характеризується за місцем служби і є учасником бойових дій, не можуть вплинути на обраний судом вид адміністративного стягнення. За таких обставин та з урахуванням положень статей 268, 294 КпАП України апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КпАП України, а відтак постанову Вінницького міського суду від 27 квітня 2020 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Керуючись ст. ст. 251, 268, 289, 294 КпАП України, Суд, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 27 квітня 2020 року - без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя І.М. Стадник