Постанова 4874 № 924/995/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 червня 2020 року Справа № 924/995/19 Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Миханюк М.В. , суддя Юрчук М.І. секретар судового засідання Кравчук О.В. за участю представників сторін: позивача: представник не з`явився відповідача: представник не з`явився розглянувши апеляційну скаргу Державного агенства резерву України на ухвалу Господарського суду Хмельницької області (відхилення кредиторських вимог), постановлену 12.02.2020, повний текст ухвали складено 17.02.2020 у справі № 924/995/19 за заявою боржника Приватного акціонерного товариства "Кам`янець Подільськавтоагрегат" м.Кам`янець-Подільський про банкрутство У провадженні Господарського суду Хмельницької області на стадії розпорядження майном боржника знаходиться справа № 924/995/19 за заявою боржника Приватного акціонерного товариства «Кам`янець-Подільськавтоагрегат» про банкрутство. Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 12.02.2020, заяву Державного агентства резерву України м. Київ (вх.№ 05-06/691/19 від 19.12.2019) з кредиторськими вимогами до боржника у справі про банкрутство у сумі 166 857 грн 42 коп. заборгованості відхилено, поскільки грошові вимоги не підтверджені належними та допустимими доказами. Державне агентство резерву України, не погоджуючись з постановленою ухвалою, звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк для подання апеляційної скарги, скасувати ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 12.02.2020 у справі № 924/995/19 та ухвалити нове рішення про задоволення кредиторських вимог Держрезерву. В обґрунтування апеляційної скарги, скаржник вказує наступне: - Держрезерв є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного матеріального резерву, має стратегічно важливе значення для держави, а суд першої інстанції, своїм рішенням, може завдати йому збитків, адже загальна сума кредиторських вимог Держрезерву становить 166 857,42 грн; - у зв`язку з незабезпеченням збереження кількісних показників матеріальних цінностей державного (зокрема мобілізаційного) резерву, Господарський суд Хмельницької області за результатами розгляду позовних вимог прокуратури Хмельницької області, пред`явлених в інтересах держави, в особі Держрезерву, виніс рішення від 15.08.2005 у справі № 13/3054, яким вищезгаданий позов задовольнив частково, зокрема: суд зобов`язав ПАТ «Кам`янець-Подшьськавтоагрегат» відшкодувати (замістити) самовільно використані матеріальні цінності державного матеріального резерву та стягнути державне мито у сумі 1 668,57 грн, 118 грн витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; - Господарський суд Хмельницької області при винесенні оскаржуваної ухвали не врахував обставин, встановлених у судовому рішенні від 15.08.2005 у справі № 13/3054, що свідчить про неповне та невсебічне дослідження доказової бази і доводів сторін. Такими своїми діями суд першої інстанції порушив норми матеріального і процесуального права, а саме ст. 73, 74, 75, 76, 77, 79, 86 ГПК України; - у ст. 1213 ЦК України зазначено, що у разі неможливості повернути в натурі безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна. Крім того, відповідно до ст. 951 ЦК України збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем у розмірі її вартості; - з огляду на положення ЦК України та норми Закону України «Про державний матеріальний резерв» у боржника існує зобов`язання з повернення матеріальних цінностей мобілізаційного резерву та сплати штрафних санкцій. На момент порушення справи про банкрутство боржника зазначені зобов`язання ним виконані не були, що також не заперечується і самим боржником; - Держрезерв зобов`язаний звертатися саме з грошовими вимогами у справах про банкрутство, а вимоги до боржника (в даному випадку) щодо стягнення вартості неповернутих матеріальних цінностей є обґрунтованими, законними та підлягають задоволенню та включенню до реєстру вимог кредиторів; - відповідно до змісту абз. 2 ч.10 ст. 14 Закону України «Про державний матеріальний резерв» у разі недоцільності закладення і зберігання самовільно відчужених матеріальних цінностей або виключення їх з номенклатури, скасування мобілізаційного чи іншого спеціального завдання юридичні особи, що допустили самовільне відчуження, за рішенням центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом, відшкодовують вартість відсутніх матеріальних цінностей державного резерву виходячи з їх ринкової ціни на день виявлення факту відсутності (самовільного відчуження) із сплатою пені до повного відшкодування вартості матеріальних цінностей; - заява Держрезерву України про визнання кредитором і є фактично тим рішенням центрального органу виконавчої влади відшкодування вартості матеріальних цінностей, про яке йде мова в абз. 2 ч. 10 ст. 14 Закону України «Про державний матеріальний резерв». Таким чином, на думку скаржника, наявні усі правові підстави для скасування оскаржуваної ухвали суду від 12.02.2020 у справі № 924/995/19, оскільки судом першої інстанції не враховані всі обставини справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору, окрім того порушені норми як процесуального так і матеріального права. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.05.2020 у справі № 924/995/19 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного агентства резерву України на ухвалу Господарського суду Хмельницької області (відхилення кредиторських вимог) від 12.02.2020 у справі № 924/995/19, розгляд справи призначено на 17.06.2020 об 11:00 год. 05.06.2020 на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від ліквідатора ПрАТ «Кам`янець-Подільськавтоагрегат» Ковальчука Миколи Миколайовича надійшов відзив на апеляційну скаргу (вих.№ 02-10/143 від 02.06.2020), в якому арбітражний керуючий заперечує проти доводів та вимог апеляційної скарги з підстав наведених у ній. Окрім того, у клопотанні (вих.№02-10/151 від 10.06.2020) ліквідатор боржника просить розгляд даної справи проводити без його участі та за наявними у ній матеріалами, оскаржувану ухвалу суду залишити без змін, а скаргу Державного агентства резерву України - без задоволення. 11.06.2020 ПрАТ «Кам`янець-Подільськавтоагрегат» подано до суду відзив на апеляційну скаргу (вх. №3876/20 від 11.06.2020), в якому боржник заперечує проти апеляційної скарги та зазначає, що грошові вимоги Державного агентства резерву України на суму 166 857,42 грн ним не визнаються у повному обсязі, адже судовим рішенням від 15.08.2005 по справі № 13/3054, на яке посилається заявник (Держагенство), як на підставу своїх вимог, зобов`язано ПрАТ «Кам`янець-Подільськавтоагрегат» лише замістити в натуральному вигляді витрачені власні матеріальні цінності, а в частині стягнення штрафу в сумі 166 857,42 грн позов залишено без розгляду. В свою чергу, Державне агентство резерву України повторно не зверталось до суду з приводу стягнення цього штрафу, відповідно і відсутні правові підстави для заявлення такої грошової вимоги до боржника в межах справи про банкрутство № 924/995/19. Апелянт Державне агентство резерву України та інші учасники провадження у справі про банкрутство ПрАТ «Кам`янець-Подільськавтоагрегат» наданим їм правом на участь у судовому засіданні 17.06.2020 не скористались та не забезпечили явку своїх повноважних представників, хоча про час та місце судового засідання були повідомленні апеляційним судом належним чином. Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Оскільки ухвалою суду від 20.05.2020 явка представників сторін в судове засідання 17.06.2020 обов`язковою не визнавалась, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності учасників провадження у справі про банкрутство ПрАТ «Кам`янець-Подільськавтоагрегат». Згідно до част.1 ст.271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Відповідно до част.1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд ВСТАНОВИВ: Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 29.10.2019 відкрито провадження у справі № 924/995/19 за заявою Приватного акціонерного товариства «Кам`янець-Подільськавтоагрегат» про банкрутство, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном на строк 170 календарних днів, розпорядником майна ПрАТ «Кам`янець-Подільськавтоагрегат» призначено арбітражного керуючого Ковальчука М.М. (свідоцтво № 62 від 01.02.2013). З метою виявлення усіх кредиторів з вимогами за зобов`язаннями боржника, 30.10.2019 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України під № 63944 розміщено оголошення про відкриття Господарським судом Хмельницької області провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Кам`янець-Подільськавтоагрегат». 19.12.2019 Державне агентство резерву України м. Київ звернулось до Господарського суду Хмельницької області із заявою (вх.№ 05-06/691/19) про визнання грошових вимог до боржника у сумі 166 857 грн 42 коп. Вказана заява обґрунтована тим, що Господарський суд Хмельницької області за результатами розгляду позовних вимог прокуратури Хмельницької області за результатами розгляду позовних вимог прокуратури Хмельницької області, пред`явлених в інтересах держави, в особі Держрезерву, виніс рішення від 15.08.2005 у справі № 13/3054, яким вищезгаданий позов задовольнив частково, зокрема: суд зобов`язав акціонерне товариство «Кам`янець-Подільськавтоагрегат» відшкодувати (замістити) самовільно використані матеріальні цінності державного матеріального резерву та стягнути державне мито у сумі 1668,57 грн та 118 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У частині позовних вимог щодо стягнення штрафу у сумі 166 857,42 грн позов залишено без розгляду. Тому, у зв`язку з тим, що 100 % штрафу становить 166 857,42 грн, що підтверджено рішенням суду від 15.08.2005 у справі № 13/3054, то вартість матеріальних цінностей, які згідно вищевказаного рішення мають бути повернуті до державного резерву становить 166 857,42 грн. Однак, станом на момент порушення справи про банкрутство дане рішення суду боржником не виконано, дана заборгованість залишається не погашеною. До заяви додано копію рішення Господарського суду Хмельницької області від 15.08.2005 у справі № 13/3054. Відповідно до відмітки на конверті, заяву подано до поштового відділення 17.12.2019. 12.02.2020 Господарським судом Хмельницької області за наслідками розгляду заяви Державного агентства резерву України м. Київ з кредиторськими вимогами до боржника у справі № 924/995/19 прийнято оскаржувану ухвалу. Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржувану ухвалу залишити без змін, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 1, 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Згідно з ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». 21.10.2019 року вступив в дію Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 № 2597-VIII. Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу, з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства, кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство. Частиною 1 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відповідно до ч.3 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства, заява кредитора має містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); ім`я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); розмір вимог кредитора до боржника з окремим зазначенням суми неустойки (штрафу, пені); виклад обставин, що підтверджують вимоги до боржника, та їх обґрунтування; відомості про наявність заставного майна боржника, яке є забезпеченням вимог; перелік документів, що додаються до заяви. До заяви в обов`язковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника. Заява підписується кредитором або його уповноваженим представником. Господарський суд зобов`язаний прийняти заяву кредитора, подану з дотриманням вимог цього Кодексу та Господарського процесуального кодексу України, про що постановляється ухвала, в якій зазначається дата попереднього засідання суду. Приписами ч.4 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства унормовано, що для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів. Відповідно до ч. 6 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства, вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів. З поданої Державним агентством резерву України заяви про визнання грошових вимог (вх.№ 05-06/691/19 від 19.12.2019) вбачається, що заборгованість у розмірі 166 857,42 грн виникла внаслідок невиконання боржником рішення Господарського суду Хмельницької області від 15.08.2005 у справі № 13/3054. Заявник наголошує на тому, що на момент порушення справи про банкрутство дане рішення суду боржником не виконано, матеріальні цінності не повернуто. Посилається на те, що поскільки 100 % штрафу становить 166 857,42 грн, що підтверджено рішенням від 15.08.2005 у справі № 13/3054, то вартість матеріальних цінностей, які згідно вказаного рішення підлягають поверненню до державного бюджету становить 166 857,42 грн. Дослідженням долучених до заяви доказів судом встановлено, що рішенням Господарського суду Хмельницької області від 15.08.2005 у справі № 13/3054 позовні вимоги Заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Державного комітету України з державного матеріального резерву м.Київ до ВАТ «Кам`янець-Подільськавтоагрегат» м. Кам`янець-Подільський про повернення самовільно використаних матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, відшкодування нестачі матеріальних цінностей аналогічними матеріальними цінностями та стягнення штрафу у сумі 166 857,42 грн задоволено частково. Зобов`язано ВАТ «Кам`янець-Подільськавтоагрегат» відшкодувати (замістити) самовільно використані матеріальні цінності державного матеріального резерву аналогічними матеріальними цінностями, зокрема: сталь сортова кон. - 112,71 тонн; сталь товстолистова - 0,6 тонн; сталь сортова кон. г/к - 2,55 тонн; ст. лис. Кон ОСОБА_1 х/к, двк - 1,4 тонн; сталь сорт. х/к, тяг. - 2,7 тонн; труби кат. заг. пр. - 15,97 тонн; труби тяг. Заг. пр. - 0,4 тонн; підшипники кач. - 41916,29 тонн. При цьому, у рішенні суду зазначено, що позивачем не виконано вимог суду та без поважних причин не подано доказів ринкової ціни самовільно використаних матеріальних цінностей, тому позовні вимоги в частині стягнення штрафу у сумі 166 857 грн 42 коп. залишено без розгляду. Отже, при дослідженні фактичних обставин вбачається, що підставою для задоволення заявлених вимог прокурора у справі № 13/3054 було посилання на самовільне використання боржником матеріальних цінностей державного матеріального резерву. Проте, за наслідками розгляду заявлених позовних вимог, вимога про повернення (заміщення) матеріальних цінностей задоволена в повному обсязі, тоді як вимога про стягнення штрафу в розмірі 100% вартості ринкової ціни матеріалів, виходячи з положень ч.10 ст.14 Закону України «Про державний матеріальний резерв», судом залишилася без розгляду, через не обґрунтування суми боргу, зокрема спеціальної відповідальності боржника на підставі вказаного Закону. З наведеного вбачається, що Державне агентство резерву України звернулось з кредиторськими вимогами у справі № 924/995/19 про банкрутство ПрАТ «Кам`янець-Подільськавтоагрегат» фактично з того ж приводу і з тих самих підстав, що і прокурор у справі № 13/3054 про стягнення штрафу у сумі 166 857,42 грн згідно з ч.10 ст.14 Закону України «Про державний матеріальний резерв». Проте, відповідно до наявного рішення у справі № 13/3054, яке набрало законної сили, зазначена сума коштів, як штраф господарським судом не розглядалася. Будь-яких доказів в підтвердження зміни порядку та способу виконання рішення суду № 13/3054 в частині задоволених позовних вимог, а саме зобов`язання боржника відшкодувати (замістити) самовільно використані матеріальні цінності аналогічними матеріальними цінностями в порядку положень ст. 951, 1213 ЦК України, на які посилається заявник в апеляційній скарзі матеріали справи не містять. Інших доказів в підтвердження заявленої до стягнення вартості матеріальних цінностей господарському суду не надано. Враховуючи встановлені судом обставини справи, та те, що заявником не доведено наявність підстав для задоволення заявлених ним вимог, місцевий господарський суд дійшов до обґрунтованого висновку про відхилення грошових вимоги Державного агентства резерву України м. Київ (заява вх.№ 05-06/691/19) до боржника Приватного акціонерного товариства «Кам`янець-Подільськавтоагрегат». Відповідно до ст.ст.74, 76 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Відповідно до п.1 част.1 ст.275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно з ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Колегія суддів зазначає, що доводи та заперечення апелянта, які викладені в апеляційній скарзі були також відображені останнім у заяві із грошовими вимогами до боржника та належним чином дослідженні місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваної ухвали, а тому не можуть бути підставою для його скасування та відхиляються як необґрунтовані. Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що скаржник не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог та заперечень. Ухвала Господарського суду Хмельницької області від 12.02.2020 у справі № 924/995/19 ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для її скасування. На підставі ст.129 ГПК України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на апелянта. За змістом част.4, 5 ст.240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Поскільки в судове засідання, призначене на 17.06.2020, учасники справи не з`явилися, тому відповідно до ч.5 ст.240 ГПК України датою прийняття постанови у даній справі є дата складення повного тексту постанови. Керуючись ч.5 ст.240, ст.ст.269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Державного агенства резерву України на ухвалу Господарського суду Хмельницької області (відхилення кредиторських вимог) від 12.02.2020 у справі № 924/995/19 - залишити без задоволення. Ухвалу Господарського суду Хмельницької області (відхилення кредиторських вимог) від 12.02.2020 у справі № 924/995/19 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України. Справу № 924/995/19 повернути господарському суду Хмельницької області. Повний текст постанови складений "19" червня 2020 р. Головуючий суддя Крейбух О.Г. Суддя Миханюк М.В. Суддя Юрчук М.І.