Постанова 4872 № 916/2933/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 червня 2020 року м. ОдесаСправа № 916/2933/19 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Головуючого судді: Колоколова С.І. суддів: Разюк Г.П., Савицького Я.Ф. секретар судового засідання: Федорончук Д.О. за участю представників сторін: від позивача - не з`явився; від відповідача - Золотоверх М.С., ордер ОД № 434204, дата видачі: 10.02.20.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на рішення Господарського суду Одеської області від „08" січня 2020р., повний текст якого складено та підписано „20" січня 2020р. у справі № 916/2933/19 за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" до відповідача Колективного підприємства "Будова" про стягнення 470953,56 грн, головуючий суддя - Бездоля Д.О. місце ухвалення рішення: Господарський суд Одеської області Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги. В судовому засіданні 18.06.2020 згідно ст.233 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови. ВСТАНОВИВ: В жовтні 2019 року Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Колективного підприємства "Будова" про: - стягнення неустойки за користування річчю за час прострочення повернення майна з оренди за договором оренди нежитлового приміщення № 13 від 22.03.2016 в розмірі 327046,34 грн.; - стягнення неустойки за користування річчю за час прострочення повернення майна з оренди за договором оренди нерухомого майна № 06 від 01.06.2018 в розмірі 58107,22 грн та штраф за незвільнення та непередання об`єкту оренди за актом приймання-передачі в останній день строку оренди в розмірі 85800,00 грн. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договорів оренди щодо своєчасного повернення орендованого майна у зв`язку з закінченням строку дії договору. Рішенням Господарського суду Одеської області від 08.01.2020р. (суддя Бездоля Д.О.) позов Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" задоволено частково. Стягнуто з Колективного підприємства "Будова" на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" неустойку в сумі 47536 грн. 44 коп., штраф в сумі 56578 грн. 15 коп. та судовий збір в сумі 1561 грн. 72 коп. В іншій частині позову відмовлено. Задовольняючи позовні вимоги частково, суд дійшов наступних висновків: - договір-1 був продовжений між сторонами згідно з ст. 764 ЦК України на строк, який був раніше встановлений договором, за відсутності заперечень наймодавця (позивача) до закінчення або протягом одного місяця після закінчення строку договору-1, а в подальшому, за згодою сторін, договір-1 був припинений 15.08.2019 з поверненням відповідачем та прийняттям з оренди позивачем об`єкту оренди, за таких обставин, у позові позивачу про стягнення з відповідача неустойки по договору-1 відмовлено повністю; - за договором-2 відповідач частково повернув 01.11.2018 за актом приймання передачі на виконання договору про внесення змін №1 та в повному обсязі об`єкт оренди був повернутий за актом 15.08.2019, а отже в цьому випадку має місце порушення відповідачем умов договору-2 в частині своєчасного повернення орендованого майна площею 36,4 кв.м., орендна плата за користування яким становить 9100,00 грн на місяць, а тому суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача за договором-2 неустойки у розмірі подвійної плати за користування об`єктом оренди за період з 04.06.2019 по 14.08.2019 в сумі 47536,44 грн та штрафу, який додатково передбачений сторонами у п. 8.8. договору-2, у розмірі шестимісячної орендної плати першого шестимісячного періоду оренди в сумі 56578,15 грн. Не погодившись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 08.01.2020 у справі №916/2933/19 в частині відмови у задоволенні позову та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ПАТ «Промінвестбанк» у повному обсязі, в іншій частині рішення залишити без змін, стягнути з КП «Будова» на користь ПАТ «Промінвестбанк» 8 254 грн. сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги, здійснити новий розподіл судових витрат та стягнути з КП «Будова» на користь ПАТ «Промінвестбанк» 7 064,31 грн. сплаченого судового збору за подання позову. Скаржник вважає оскаржуване рішення незаконним та необґрунтованим, при прийнятті Господарським судом Одеської області спірного рішення в частині відмови у позові, судом було неповно з`ясовано та не доведено обставини, які мають значення для справи, які суд визнав встановленими, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом було неправильно застосовано та розтлумачено норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного та необґрунтованого рішення в частині незадоволення позовних вимог, зокрема: - висновки суду щодо необхідності електронного підпису усіх повідомлень на адресу відповідача не відповідають обставинам справи, суд необґрунтовано не прийняв таке листування, як доказ припинення дії Договору оренди-1 у зв`язку із закінченням строку його дії 22.09.2019 та дострокове припинення дії Договору оренди-2 з 17.05.2019р.; - суд неправильно застосував норми матеріального права, зокрема ст. 764 ЦК України, в результаті чого дійшов хибного висновку щодо поновлення дії Договору оренди-1 договору; - Договір оренди-2 є достроково розірваним з 30-го дня з моменту направлення Банком відповідачу повідомлення, тобто з 17.05.2019, а тому вимога Банку щодо стягнення неустойки саме з 17.05.2019 підлягає задоволенню; - суд дійшов необґрунтованого висновку, що розрахунок штрафу необхідно здійснювати з вартості оренди саме неповернутого майна, враховуючи, що частину майна за договором про внесення змін від 01.11.2018 №1 відповідач повернув, а позивач прийняв за актом та стягнув штраф у розмірі 56 578,15 грн. замість 85 800 грн. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.02.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на рішення Господарського суду Одеської області від „08" січня 2020р. у справі № 916/2933/19; призначено розгляд апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" до розгляду на 09 квітня 2020 року о 10:00 год. Разом з тим, в зв`язку з введенням з 12 березня до 03 квітня 2020 року на усій території України карантину на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та запровадження на всій території України надзвичайної ситуації строком на 30 днів, до 24 квітня 2020 року, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.04.2020 року повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", призначений на 09.04.2020 о 10:00 год. не відбудеться; про дату, час та місце судового засідання учасники справи будуть повідомлені додатково. 22.04.2020 від Колективного підприємства "Будова" надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника КП "Будова" за наявними матеріалами. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.05.2020 повідомлено учасників справи про те, що судове засідання у справі №916/2933/19 відбудеться 18.06.2020 року о 11:00 год. В судовому засіданні 18.06.2020р. представник відповідача заперечував проти апеляційної скарги, просив суд, відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення господарського суду залишити без змін. Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином. Частиною 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, а явка представників сторін обов`язковою не визнавалась, судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності представника позивача за наявними у справі доказами. Розглянувши та перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення присутнього представника відповідача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного. Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Як вбачається з матеріалів справи та перевірено під час апеляційного перегляду, згідно з свідоцтвом про право власності від 23.08.2006, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 31.08.2006, інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 28.08.2019 (а.с.196-200, т.1) об`єкт загальною площею 6765,1 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_2 , належить позивачу. 22.03.2016 між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (орендодавець) та Колективним підприємством "Будова" (орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення №13 (далі - договір-1, а.с.38-39, т.1), відповідно до п.1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування частину нежитлового приміщення, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 36, на шостому поверсі будівлі, загальною площею 134,7 кв.м. За умовами п.2.1. договору-1 передача приміщення здійснюється за актом приймання-передачі, що підписується уповноваженими представниками сторін і є невід`ємною частиною цього договору, за формою відповідно до додатка №2 до цього договору. Відповідно до п.п. 3.1., 3.2. договору-1 строк оренди складає 35 (тридцять п`ять) місяців з моменту прийняття приміщення орендарем за актом приймання-передачі приміщення. Строк оренди згідно з цим договором може бути змінений сторонами шляхом укладення додаткового договору до цього договору. За п.п. 4.1., 4.5. договору-1 орендна плата за користування приміщенням в місяць складає 16837,50 грн, крім того ПДВ - 3367,50 грн, всього - 20205,00 грн. Орендна плата індексується кожні шість місяців на офіційний індекс інфляції, що публікується Державним комітетом статистики України, за попередні шість місяців. Згідно з п/п 5.3.10. п. 5.3. договору-1 орендар зобов`язався у разі закінчення строку оренди повернути приміщення орендодавцю у визначений в договорі строк. За змістом п.п. 6.1., 6.2. договору-1 в останній день строку оренди орендар зобов`язаний звільнити приміщення та передати орендодавцю приміщення за актом приймання-передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін. Приміщення вважається фактично переданим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі. Відповідно до п.п. 10.1., 10.2., 10.3., 10.9. договору-1 він вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами зобов`язань згідно з цим договором. Всі зміни та доповнення до цього договору вважаються дійсними, якщо вони оформлені додатковими договорами до цього договору та підписані сторонами. Кожна із сторін має право розірвати цей договір в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це іншу сторону за 1 (один) місяць до дати розірвання договору. Кожна із сторін цим підтверджує, що її представники, які підписують цей договір, додатки до нього, мають усі необхідні повноваження у відповідності із законодавством України та установчими документами для того, щоб представляти сторону та підписувати зазначені документи. Згідно з актом приймання-передачі нежитлового приміщення від 22.03.2016 (а.с.40 - зворотна сторінка, т.1), на виконання умов договору-1 позивач передав, а відповідач прийняв у користування частину нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, 36, загальною площею 134,7 кв.м. Згідно з актом приймання-передачі (повернення з оренди) нежитлового приміщення від 15.08.2019 (а.с.42, т.1), на виконання умов договору-1 відповідач передав, а позивач прийняв з оренди нерухоме майно за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, 36, кабінет на 6 поверсі, загальною площею 134,7 кв.м. 01.06.2018 між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (орендодавець) та Колективним підприємством "Будова" (орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення №06 (далі - договір-2, а.с.62-65, т.1), відповідно до п.1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування частину нежитлового приміщення, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 36, кабінет 414 на 4 поверсі, кабінет 619 на шостому поверсі, загальною площею 57,20 кв.м. (об`єкт оренди). За умовами п.2.1. договору-2 передача приміщення здійснюється за актом приймання-передачі, що підписується уповноваженими представниками сторін. Відповідно до п.п. 3.1., 3.2. договору-2 строк оренди складає 12 (дванадцять) місяців з моменту прийняття об`єкту оренди орендарем за актом приймання-передачі об`єкту оренди. Строк оренди згідно з цим договором може бути змінений сторонами шляхом укладення договору про внесення змін до цього договору. За п.п.4.1., 4.5. договору-2 орендна плата за користування об`єктом оренди в місяць складає 14300,00 грн з ПДВ. Орендна плата індексується кожні шість місяців на офіційний індекс інфляції, який публікується Державною службою статистики України, за попередні шість місяців, при цьому сторони погоджуються, що індексація розміру орендної плати не потребує внесення змін до цього договору. Відлік шестимісячного періоду починається з місяця, в якому об`єкт оренди передано в оренду. Згідно з п/п 5.3.11. п. 5.3. договору-2 у разі закінчення строку оренди орендар зобов`язаний повернути об`єкт оренди орендодавцю за актом приймання-передачі у визначений цим договором строк. За змістом п.п. 6.1., 6.2., 6.4. договору-2 в останній день строку оренди орендар зобов`язаний звільнити об`єкт оренди та передати орендодавцю об`єкт оренди за актом приймання-передачі, який підписується сторонами. Не звільнення об`єкта оренди орендарем в останній день строку оренди за цим договором та/або не передання орендодавцю об`єкта оренди за актом приймання-передачі не є підставою для продовження строку оренди. Об`єкт оренди вважається фактично переданим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі. У випадку не передання орендодавцю об`єкту оренди за актом приймання-передачі орендодавець повертає об`єкт оренди самостійно у передбаченому цим договором порядку, при цьому об`єкт оренди вважається поверненим орендодавцю з дня складання акту відкриття та звільнення об`єкта оренди згідно з п. 6.5. цього договору. У випадку не звільнення об`єкту оренди орендарем в останній день строку оренди за цим договором та/або не передання орендодавцю об`єкту оренду за актом приймання-передачі, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки, визначеної п.8.8. цього договору з дня, наступного після останнього дня оренди за договором до дня повернення об`єкту оренди орендодавцю. Згідно з п. 8.8. договору-2 за порушення орендарем умов п. 6.1. договору орендар сплачує орендодавцю нараховані ним неустойку у розмірі подвійної орендної плати за користування об`єктом оренди за час прострочення відповідно до ч.2 ст. 785 ЦК України та штраф у розмірі шестимісячної орендної плати першого шестимісячного періоду оренди. Відповідно до п.п. 10.1., 10.2., 10.3. договору-2 він вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами зобов`язань згідно з цим договором. Всі зміни та доповнення до цього договору мають юридичну силу, якщо вони оформлені договорами про внесення змін до цього договору та підписані сторонами. Кожна із сторін має право розірвати цей договір в односторонньому порядку, повідомивши про це іншу сторону за 1 (один) місяць до дня розірвання договору. При цьому, сторони підтверджують, що останнім днем строку оренди за цим договором вважається тридцятий день з моменту направлення у відповідності до п.10.7. цього договору повідомлення про розірвання. Згідно із п.10.7. договору-2 кожна зі сторін підтверджує, зокрема, що повідомлення сторонами одна одну про будь-які обставини, що виникають протягом дії договору, проводяться шляхом направлення письмових або електронних звернень, повідомлень, рахунків на виконання п.4.2. договору, сканованих копій документів, що оформлюються в процесі виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором, тощо. При цьому повідомлення вважаються направленими належним чином, якщо вони надіслані на адреси, зазначені в п.11 цього договору. Сторони визнають офіційними та належним чином направленими повідомлення в електронній формі, якщо такі повідомлення були направлені однією стороною іншій стороні з електронної адреси та на електронну адресу/адреси, зазначені в п.11 цього договору. Сторони підтверджують, що при отриманні письмового або електронного звернення, повідомлення, сторона - одержувач такого звернення/повідомлення зобов`язана направити відповідь іншій стороні у строк не більше 3 (трьох) робочих днів. У пункті 11 договору містяться відомості, зокрема, щодо електронних адрес сторін, а саме: електронні адреси позивача - ІНФОРМАЦІЯ_11, ІНФОРМАЦІЯ_12 ІНФОРМАЦІЯ_1 ; відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4. За актом приймання-передачі майна від 01.06.2018 (а.с.66 - зворотна сторінка, т.1) на виконання умов договору-2 позивач передав, а відповідач прийняв у користування нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, 36, кабінет 414 на 4 поверсі, кабінет 619 на 6 поверсі, загальною площею 57,20 кв.м. 01.11.2018 між сторонами було укладено договір про внесення змін №1 до договору-2 (а.с.68, т.1), згідно якого вони домовились внести зміни до п.п.1.1., 4.1. договору та викласти їх в наступній редакції: « 1.1. Орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування частину нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, 36, кабінет на 6 поверсі, загальною площею 36,4 кв.м. План та місце розташування об`єкту оренди у будівлі наведено у додатку №1, що є невід`ємною частиною цього договору»; « 4.1. Орендна плата за користування об`єктом оренди в місяць складає 9100,00 грн, у тому числі ПДВ.». Згідно з п. 5. договору про внесення змін №1 до договору-2 цей договір про внесення змін вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами зобов`язань згідно з договором. За актом приймання-передачі (повернення з оренди) нерухомого майна, складеного на виконання умов договору про внесення змін від 01.11.2018 №1 до договору-2 відповідач передав, а позивач прийняв з оренди нерухоме майно за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, 36, кабінет на 4 поверсі, загальною площею 20,8 кв.м. (а.с.69, т.1). За актом приймання-передачі (повернення з оренди) нерухомого майна від 15.08.2019 на виконання умов договору-2 відповідач передав, а позивач прийняв з оренди нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_2 , кабінет на 6 поверсі, загальною площею 36,4 кв.м. (а.с.70, т.1). В матеріалах справи наявні рахунки позивача, виставлені відповідачу на оплату за користування об`єктами оренди за договорами 1 та 2, а також платіжні доручення про сплату відповідачем рахунків позивача (а.с.71-76, 121-162, т.1). Між сторонами у справі було укладено загальний акт звіряння розрахунків за період з 01.10.2018 по 30.09.2019 (а.с.163-175, т.1), згідно якого заборгованість позивача на користь відповідача становить 34505,00 грн. В матеріалах справи наявні листи, адресовані відповідачу та направлені електронною поштою без накладення електронного підпису, а саме: 04.04.2019 від адресата: ОСОБА_1 з електронної адреси: ІНФОРМАЦІЯ_1 було направлено відповідачу на електронні адреси: ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 лист (а.с . 193 , т. 1) з повідомленням про додання електронних адрес для листування між сторонами за укладеним договором оренди: ІНФОРМАЦІЯ_8 - для листування з питань оренди; ІНФОРМАЦІЯ_9 - для листування з питань розрахунків; 17.04.2019 від адресата: ОСОБА_2 з електронної адреси: ІНФОРМАЦІЯ_10 було направлено на адресу відповідача за електронними адресами: ІНФОРМАЦІЯ_3 лист (а.с.43, 194, т.1), в якому зазначено: 21.02.2019 сплинув строк дії договору-1; з метою врегулювання орендних правовідносин запропоновано відповідачу умови на новий строк оренди; пропозиція відповідачу повідомити про прийняте рішення протягом 3-х днів; у випадку неприйняття умов банку прохання звільнити приміщення. 20.05.2019 з електронної адреси: ІНФОРМАЦІЯ_8 було направлено відповідачу на електронні адреси: ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІНФОРМАЦІЯ_6 скановану копію листа позивача від 17.05.2019 за вих. №21-1/3-241 (а.с. 44-45, т.1), в якому зазначено: строк оренди договору-1 сплив 21.02.2019; запропоновано основні умови для врегулювання питання оренди, зокрема, розірвання договору-2 з 27.05.2019 та укладення нового договору оренди; акцентовано увагу, що остаточне рішення стосовно укладення договору оренди нерухомого майна буде прийнято колегіальним органом банку; вимогу у разі чергового неприйняття пропозиції 27.05.2019 повернути нерухоме майно за актами приймання-передачі та сплатити всі необхідні платежі за договором. Водночас, в матеріалах справи наявна копія вищевказаного листа позивача від 17.05.2019 за вих. №21-1/3-241 (а.с. 195, т. 1) з відміткою про його отримання 23.05.2019 о 17год.50хв. працівником відповідача. Дану обставину повідомив суду позивач, а відповідач пояснив, що цей працівник не був уповноважений на отримання цього листа, при цьому доказів, якими посадовими обов`язками наділений цей працівник суду не подав. 02.07.2019 з електронної адреси: ІНФОРМАЦІЯ_8 було направлено відповідачу на електронні адреси: ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІНФОРМАЦІЯ_6 скановану копію листа позивача від 02.07.2019 №21-1/1-308 (а.с.46-47, т.1), в якому зазначено: про наявність у відповідача обов`язку сплатити неустойку у розмірі подвійної орендної плати за користування об`єктами оренди за час прострочення до моменту укладення нового договору, а саме: за договором-1 з 23.02.2019, за договором-2 з 18.05.2019. У вказаному листі позивач також наполягав на терміновому укладенні в строк до 05.07.2019 актів про повернення об`єктів оренди та надісланого проекту договору на новий строк оренди. Позивач зазначив, що у випадку невиконання заявлених вимог у визначений банком строк та у повному обсязі, банк вимагає звільнити неправомірно займані об`єкти оренди до 31.07.2019. 25.07.2019 з електронної адреси: ІНФОРМАЦІЯ_8 було направлено відповідачу на електронні адреси: ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 лист (а.с.48-51, т.1), в якому зазначено про необхідність сплати неустойки та додано у вкладенні рахунки на оплату неустойки та орендної плати від 25.07.2019 (а.с.50-51, т.1). 13.08.2019 з електронної адреси: ІНФОРМАЦІЯ_8 було направлено відповідачу на електронні адреси: ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 лист (а.с.52, т.1), в якому зазначено про закінчення строку дії договорів-1, 2, необхідність звільнення займаних об`єктів оренди та додано у вкладенні акти приймання-передачі (повернення з оренди) нерухомого майна. 15.08.2019 від адресата: ОСОБА_1 було направлено відповідачу на електронні адреси: ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5, ІНФОРМАЦІЯ_6 лист з вкладенням рахунків на оплату орендної плати та неустойки від 15.08.2019 (а.с. 53, т. 1). 04.09.2019 з електронної адреси: ІНФОРМАЦІЯ_9 було направлено відповідачу на електронні адреси: ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІНФОРМАЦІЯ_6 лист з вкладенням рахунків на оплату орендної плати та неустойки від 22.08.2019 (а.с. 57, т. 1). У зв`язку з тим, що відповідач після припинення дії Договорів оренди вчасно не повернув об`єкти оренди, а продовжив користування орендованим майном, позивач вважає, що наявні підстави для застосування наслідків, передбачених ч.2 ст. 785 ЦК України та п.8.8. Договору оренди-2, а тому звернувся до господарського суду із відповідним позовом. Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо часткового задоволення позовних вимог, з огляду на наступне. З матеріалів справи вбачається, що між сторонами по справі виникли відносини з договору найму (оренди), врегульовані главою 58 Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. В силу положень статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. За змістом частини 1 статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору. Згідно з ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. За умовами статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. Згідно з ч.1, 6 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Відповідно до ст. 291 ГК України одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об`єкта оренди; ліквідації суб`єкта господарювання - орендаря; загибелі (знищення) об`єкта оренди. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України. Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Згідно з ч.1 ст.763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором. Статтею 764 ЦК України визначено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. Відповідно до ст. 765 ЦК України наймодавець зобов`язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму. Згідно з ст. 783 ЦК України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо: 1) наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; 2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; 3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; 4) наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов`язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача. Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. Згідно з ст. 795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється. Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). За змістом частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно з ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. За змістом статті 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами були укладені 2 договори оренди нерухомого майна: договір-1 зі строком дії 35 місяців з 22.03.2016, тобто до 22.02.2019, та договір-2 зі строком дії 12 місяців з 01.06.2018, тобто до 03.06.2019. Об`єкти оренди були повністю повернені відповідачем позивачу 15.08.2019 за актами приймання-передачі, відповідно припинення і виконання відповідачем основного зобов`язання (не санкції) зі сплати орендної плати за час фактичного користування майном не є предметом даного судового розгляду. Апелянт в апеляційній скарзі посилається на те, що суд необґрунтовано не прийняв до уваги листування за Договорами, як доказ припинення дії Договору оренди №13 та дострокове припинення дії Договору №06. Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Згідно з ст. 96 ГПК України, електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідчені електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом. Роздруківка електронної переписки не можуть вважатись електронними документами (копіями електронних документів) в розумінні частини 1 статті 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", відповідно до якої електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Відповідно до ч. 1 ст. 5, ч. 1, 2 ст. 6, ч. 1 ст. 7, ст. 12 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги". Перевірка цілісності електронного документа проводиться шляхом перевірки електронного цифрового підпису. Відповідно до частин 1, 2 статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, яка використовується для ідентифікації автора та/або підписування електронного документа іншим суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершує створення електронного документа. Врахувавши викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що надана позивачем роздруківка електронної переписки не може бути використана як доказ у справі, оскільки не відповідає вимогам Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", не містить електронного підпису, який є обов`язковим реквізитом електронного документа, що унеможливлює встановлення уповноваження позивачем цих осіб на вказані дії за договором-1. Таким чином, договір-1 продовжив свою дію згідно зі ст. 764 ЦК України на строк, який був раніше встановлений договором, за відсутності заперечень наймодавця (позивача) до закінчення або протягом одного місяця після закінчення строку договору-1, а в подальшому, за згодою сторін, договір-1 був припинений 15.08.2019 з поверненням відповідачем та прийняттям з оренди позивачем об`єкту оренди, а тому суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відмову у стягненні з відповідача неустойки за договором-1. З огляду на викладене, колегія суддів не бере до уваги посилання скаржника на те, що суд апеляційної інстанції безпідставно не взяв до уваги наявні в матеріалах справи докази ведення між сторонами електронної переписки. Посилання скаржника на те, що договором-1 передбачено порядок зміни строку оренди виключно шляхом укладення додаткового договору, до уваги колегією суддів не приймаються, оскільки в даному випадку відбулась не зміна строку оренди, а поновлення строку дії договору на строк, що раніше вже був визначений сторонами, на підставі спеціальної норми закону, яка регулює відповідні правовідносини. Також з матеріалів справи вбачається та встановлено судом першої інстанції, що договором-2 обумовлено, що кожна зі сторін підтверджує, зокрема, що повідомлення сторонами одна одну про будь-які обставини, що виникають протягом дії договору, проводяться шляхом направлення письмових або електронних звернень, повідомлень, рахунків на виконання п.4.2. договору, сканованих копій документів, що оформлюються в процесі виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором, тощо. При цьому повідомлення вважаються направленими належним чином, якщо вони надіслані на адреси, зазначені в п.11 цього договору. Сторони визнають офіційними та належним чином направленими повідомлення в електронній формі, якщо такі повідомлення були направлені однією стороною іншій стороні з електронної адреси та на електронну адресу/адреси, зазначені в п.11 цього договору. Сторони підтверджують, що при отриманні письмового або електронного звернення, повідомлення, сторона - одержувач такого звернення/повідомлення зобов`язана направити відповідь іншій стороні у строк не більше 3 (трьох) робочих днів. У пункті 11 договору містяться відомості щодо електронних адрес сторін, а саме:електронні адреси позивача - ІНФОРМАЦІЯ_11, ІНФОРМАЦІЯ_12 ІНФОРМАЦІЯ_1 ; відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4. 04.04.2019 від адресата: ОСОБА_1 з електронної адреси: ІНФОРМАЦІЯ_1 було направлено відповідачу на електронні адреси: ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 лист (а.с . 193 , т. 1) з повідомленням про додання електронних адрес для листування між сторонами за укладеним договором оренди: ІНФОРМАЦІЯ_8 - для листування з питань оренди; ІНФОРМАЦІЯ_9 - для листування з питань розрахунків. Як вірно встановлено господарським судом та підтверджено під час апеляційного перегляду, електронні листи, які направлялись відповідачу по договору-2, також не містять електронного підпису особи, яка їх направляла, а в матеріалах справи відсутні докази уповноваження позивачем цих осіб на вказані дії за договором-2. Разом з тим, скановані копії листів згідно з п. 10.7 договору-2 є повідомленням однієї сторони іншої про будь-які обставини, що виникають протягом строку дії договору-2, відповідно листи позивача від 17.05.2019 (додатково переданий позивачем особисто працівнику відповідача) та від 02.07.2019, які є доказом вчинення правочину позивачем. Необхідно зазначити, що в листі від 17.05.2019 зазначена лише пропозиція позивача розірвати договір-2, а не безумовне волевиявлення позивача на розірвання договору-2, а в іншому листі від 02.07.2019 позивач вже зазначає, що строк дії договору-2 закінчився 17.05.2019. Таким чином, цими листами позивач до та після 03.06.2019 (дата закінчення строку дії договору-2 згідно з п. 3.1. цього договору) повідомив відповідача про наявність у нього заперечень щодо продовження строку дії договору-2, відповідно в останній день строку дії договору-2 - 03.06.2019 - відповідач мав повернути позивачеві об`єкт оренди, проте виконав відповідач цей обов`язок, не вчинивши належних заходів з вчасного повернення позивачу майна, лише 15.08.2019. Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено під час апеляційного перегляду, об`єкт оренди за договором-2 відповідач частково повернув 01.11.2018 за актом приймання передачі на виконання договору про внесення змін №1 та в повному обсязі об`єкт оренди був повернутий за актом 15.08.2019, а отже в цьому випадку має місце порушення відповідачем умов договору-2 в частині своєчасного повернення орендованого майна площею 36,4 кв.м., орендна плата за користування яким становить 9100,00 грн на місяць. На момент розгляду справи доказів своєчасного повернення позивачу орендованого майна за наслідком закінчення строку оренди по договору-2 відповідачем суду не надано, таким чином у позивача виникло право вимоги від відповідача, за порушення відповідачем умов п. 6.1. договору-2 з 04.06.2019, неустойки та штрафу, сплату яких сторони на власний розсуд за вільним волевиявленням передбачили у договорі-2. Позивачем за договором-2 заявлено до стягнення неустойку за користування річчю за час прострочення повернення майна з оренди за договором-2 в розмірі 58107,22 грн та штрафу за незвільнення та непередання об`єкту оренди за актом приймання-передачі в останній день строку оренди в розмірі 85800,00 грн. Суд задовольняючи частково позовні вимоги у вказаній частині дійшов висновку щодо стягнення з відповідача на користь позивача за договором-2 неустойки у розмірі подвійної плати за користування об`єктом оренди за період з 04.06.2019 по 14.08.2019 в сумі 47536,44 грн та штрафу, який додатково передбачений сторонами у п. 8.8. договору-2, у розмірі шестимісячної орендної плати першого шестимісячного періоду оренди в сумі 56578,15 грн. Колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що розрахунок штрафу необхідно здійснювати виходячи із вартості оренди саме неповернутого майна, враховуючи, що частину майна за договором про внесення змін від 01.11.2018 №1 відповідач повернув, а позивач прийняв за актом ще 01.11.2018. Крім цього, слід врахувати, що штраф це одноразовий платіж, а неустойка у розмірі подвійної плати нараховується за користування річчю за час прострочення. З урахуванням зазначеного, судова колегія вважає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є такими, що спростовуються наявними матеріалами справи та висновками суду. Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно, рішення відповідає приписам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування рішення. За таких обставин, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Одеської області від 08.01.2020 року у справі № 916/2933/19 відповідає обставинам справи та вимогам закону і достатніх правових підстав для його скасування або зміни не вбачається. Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника. Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ: 1.Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Одеської області від 08.01.2020р. у справі №916/2933/19 без змін. Постанова набирає законної з дня її прийняття та не підлягає оскарженню, крім випадків передбачених ст. 287 ГПК України. Повний текст постанови складено „19" червня 2020 року Головуючий суддя С.І. Колоколов Суддя Г.П. Разюк Суддя Я.Ф. Савицький