Постанова 4870 № 914/2229/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 79010, м.Львів, вул.Личаківська,81 _________________________________________________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "09" червня 2020 р. Справа №914/2229/19 Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Галушко Н.А. суддів Желіка М.Б. Орищин Г.В. секретар судового засідання Кишенюк Н. сторони в судове засідання не з`явились розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго №44/22-32 від 30.03.2020 на рішення Господарського суду Львівської області від 03.03.2020 (суддя Іванчук С.В., повний тест рішення складено 12.03.2020, м.Львів) у справі №914/2229/19 за позовом: Приватного акціонерного товариства Львівобленерго, м.Львів до відповідача: Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго, м.Київ про стягнення заборгованості, в сумі 416 422,41грн. В С Т А Н О В И В На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов ПАТ Львівобленерго до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго про стягнення заборгованості в сумі 416 422,41грн., з якої 293 998,51грн. заборгованість за послуги з розподілу електричної енергії, 112 650,40грн. пеня, 9 773,50грн. 3% річних, а також стягнення 9 600,00грн. витрат на професійну правничу допомогу. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем виконано у повному обсязі зобов`язання за укладеним договором про надання послуг з розподілу електричної енергії №034 від 26.12.2018, а відповідач порушив свої зобов`язання щодо своєчасної оплати послуги з розподілу електричної енергії у квітні-червні 2019 року за актами приймання-передачі від 30.04.2019, від 31.05.2019, від 30.06.2019, в результаті чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за квітень-червень 2019 року у розмірі 293 998,51грн. Також позивач, на підставі ст.625 ЦК України нарахував відповідачу 3% річних за період з 25.05.2019 по 30.08.2019 з простроченої суми за надані послуги з розподілу електроенергії по кожному з актів приймання-передачі в розмірі 9 773,50грн., а також згідно п.6.6 договору №034 нараховано відповідачу пеню за період з 25.05.2019 по 30.08.2019 з простроченої суми за надані послуги з розподілу електроенергії по кожному з актів приймання-передачі у розмірі 112 650,40грн. Рішенням Господарського суду Львівської області від 03.03.2020 у справі №914/2229/19 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнено з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго на користь Приватного акціонерного товариства Львівобленерго 293 998,51грн. основного боргу, 112 650,39грн. пені, 9 773,50грн. 3% річних 9 600,00грн. витрат на професійну правничу допомогу та 6 246,34грн судового збору. Рішення суду мотивовано тим, що позивачем надано відповідачу послуги з розподілу електричної енергії згідно актів приймання-передачі до договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії №034 за квітень 2019 року від 30.04.2019, за травень 2019 року від 31.05.2019, за червень 2019 року від 30 .06.2019 на загальну суму 293998,51грн, яка не спростована відповідачем.Доказів щодо оплати заборгованості відповідачем не представлено, відтак заборгованість відповідача перед позивачем за послуги з розподілу електричної енергії становить 293 998,51грн. ДПЗД Укрінтеренерго подано апеляційну скаргу №44/22-32 від 30.03.2020, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 03.03.2020 у даній справі та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального права, без повного та об`єктивного дослідження доказів у справі. Які мають істотне значення для розгляду справи. Зокрема, скаржник зазначає, що ДПЗД Укрінтеренерго, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 №1023-р визначений постачальником останньої надії на період з 1 січня 2019 року до 1 січня 2021 року та є єдиним постачальником електричної енергії на території України, на якого покладені функції постачальника останньої надії (далі - ПОН). Скаржник зазначає, що додаток №1 до договору сторонами не узгоджувався, а отже судом не можуть застосовуватись положення правочину, умови якого не погоджено сторонами. На думку скаржника, з лютого 2019 року ДПЗД Укрінтеренерго позбавлено можливості розрахуватись за отримані послуги з розподілу електричної енергії та ДПЗД Укрінтеренерго приклало максимум зусиль для забезпечення 100% розрахунку з ПАТ Львівобленерго за послуги з розподілу електричної енергії за квітень-червень 2019 року. Відповідач вважає, що договір електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії має дискримінаційний характер та явно обтяжливі умови для ДПЗД Укрінтеренерго, тому ДПЗД Укрінтеренерго вважає договір електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії таким, що не відповідає вимогам законодавства. ПАТ «Львівобленерго» у відзиві на апеляційну скаргу рішення суду просить залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що судом першої інстанції встановлено усі обставини, що мають значення для справи, доведено їх матеріалами справи, висновки, викладені у рішенні суду, відповідають обставинам справи, судом правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. Ухвалами Західного апеляційного господарського суду від 10.04.2020 та 14.05.2020 відкрито апеляційне провадження у даній справі та задля дотримання карантинного режиму та недопущення поширення гострих респіраторних захворювань та коронавірусу COVID-19, у зв`язку з запровадженням карантину, з метою дотримання принципу всебічного, повного, об`єктивного дослідження в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, призначено розгляд справи на 09.06.2020. Представники сторін в судове засідання не з`явились, про причини неявки суду не повідомили, хоча належним чином був повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги. Враховуючи те, що явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, судова колегія дійшла висновку, що висновку про необхідність здійснення перевірки рішення суду в апеляційному порядку за відсутності представників сторін Колегія суддів Західного апеляційного господарського суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з огляду на наступне: як вбачається із матеріалів справи, 26.12.2018 між ПАТ Львівобленерго (позивачем) та Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго (відповідачем) укладено договір про надання послуг з розподілу електричної енергії № 034 шляхом підписання останнім заяви-приєднання до публічного договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії, розміщеного на веб-сайті оператора системи. Частинами 1, 2 ст. 633 ЦК України встановлено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Положеннями частини 1 ст. 641 ЦК України унормовано, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Відповідно до ч. 1 ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Згідно з ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Частинами 1 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Судом встановлено, що між сторонами був укладений договір про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії (далі - договір), за умовами якого (п. 1.1) він є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови передачі (розподілу) електричної енергії споживачам постачальника (відповідача) як послуги оператора системи (позивача). На підставі цього договору Оператор системи забезпечує недискримінаційний доступ Постачальника до мереж Оператора системи з метою реалізації Постачальником як суб`єктом роздрібного ринку своїх прав та виконання обов`язків та функцій постачальника електричної енергії по відношенню до споживачів, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території здійснення ліцензованої діяльності Оператора системи. Оператор системи надає послуги з розподілу електричної енергії споживачам Постачальника, які входять в балансуючу групу Постачальника згідно з реєстром за ЕІС кодами споживачів та їх точками вимірювання. Реєстр ведеться Оператором системи в електронному вигляді. Оператор системи забезпечує інформаційний обмін та контроль за режимами розподілу (передачі) в обсязі, необхідному та достатньому для виконання Постачальником функцій відповідного суб`єкта роздрібного ринку електричної енергії. Постачальник здійснює оплату послуг з розподілу (передачі) згідно з умовами глави 3 цього договору та інші послуги Оператора системи згідно з порядком розрахунків, який є додатком 1 до Договору (пункти 2.1-2.2 Договору). За умовами заяви-приєднання підписаної та скріпленої печаткою ДПЗД Укрінтеренерго (а.с.70), цією заявою відповідно до статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, Закону України "Про ринок електричної енергії, Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року N 312, умов договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії, розміщеного на сайті оператора системи розподілу ПАТ Львівобленерго, електропостачальник: Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго приєднується до умов договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії з метою реалізації електропостачальником своїх прав та виконання обов`язків та функцій постачальника електричної енергії щодо споживачів, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території здійснення ліцензованої діяльності оператора системи розподілу, згідно з реєстром за ЕІС-кодами споживачів та їх точок вимірювання. Погодившись з цією заявою-приєднанням (акцептувавши її) електропостачальник засвідчує вільне волевиявлення щодо приєднання до умов договору в повному обсязі. Відповідно до п. 1.1 договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, цей договір електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу електричної енергії споживачам постачальника як послуги оператора системи. Укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України шляхом приєднання постачальника до умов цього договору згідно з заявою-приєднання, що є додатком 2 до цього договору. У відповідності до преамбули Закону України "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон) він визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище. Оператор системи розподілу - юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності (п. 56 ч. 1 ст. 1 Закону). Згідно з положеннями Закону України Про ринок електричної енергії ПАТ Львівобленерго є оператором системи розподілу, тобто юридичною особою, що відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу. Постановою НКРЕКП №1479 від 23.11.2018 ПрАТ Львівобленерго надано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії. Відповідач є постачальником електричної енергії, тобто, суб`єктом господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу. Постановою НКРЕКП №1344 від 06.11.2018 ДПЗД Укрінтеренерго надано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії. За умовами ч.3 п.2.1., п.2.2 договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії, оператор системи надає послуги з розподілу електричної енергії споживачам постачальника, які входять в балансуючу групу постачальника згідно з реєстром за ЕІС кодами споживачів та їх точок вимірювання, а постачальник здійснює оплату послуг з розподілу згідно з умовами глави 3 цього договору та інші послуги оператора системи згідно з порядком розрахунків, який є додатком 1 до цього договору. Відповідно до п. 3.2 договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії, постачальником здійснюється оплата послуг з розподілу за сукупністю споживачів, яким згідно з договорами про постачання електричної енергії, розподіл забезпечує постачальник. Пунктами 4, 5 додатку № 1 Порядок розрахунків до договору передбачено, що обсяг наданої послуги з розподілу електричної енергії визначається за сумарним фактичним обсягом спожитої електричної енергії в розрахунковому періоді споживачами постачальника, які входять в балансуючу групу постачальника і по яких за вибором споживачів згідно з договорами про постачання електричної енергії, укладеними між цими споживачами та постачальником, оплату послуг з розподілу електричної енергії забезпечує постачальник. Оплата усіх інших рахунків, виставлених оператором системи за цим договором, здійснюється постачальником впродовж 5 операційних днів з моменту отримання такого рахунку. Доказів в підтвердження визнання недійсним спірного договору суду не представлено. В ході розгляду справи в суді першої інстанції судом встановлено, що позивачем надано відповідачу послуги з розподілу електричної енергії згідно актів приймання-передачі до договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії №034 від 26.12.2018 за квітень 2019р. від 30.04.2019, за травень 2019р. від 31.05.2019, за червень 2019р. від 30.06.2019, які підписано та скріплено печатками сторін. Відповідно до акту приймання-передачі до договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії №034 від 26.12.2018 за квітень 2019р. від 30.04.2019 позивачем надано, а відповідачем одержані роботи (послуги) з розподілу електричної енергії по другому класу напруги в обсязі 92497кВт.год. на суму 70 373,94грн. (з ПДВ). Згідно акту приймання-передачі до договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії №034 від 26.12.2018 за травень 2019р. від 31.05.2019 позивачем надано, а відповідачем одержані роботи (послуги) з розподілу електричної енергії по першому класу напруги в обсязі 50820кВт. год. на суму 6 283,89грн.(без ПДВ), послуги з розподілу електричної енергії по другому класу напруги в обсязі 155245кВт. год. на суму 98 428,43грн. (без ПДВ), на загальну суму 125 654,78грн. (з ПДВ). Даний акт від 31.05.2019 підписано відповідачем із зауваженням, а саме що обсяг розбіжностей по акту становить 50820кВт. год. споживання електроенергії Новояворівською ТЕЦ, яка не була заявлена на постачання у травні 2019 та загальна кількість наданих послуг по акту становить 155245кВт. год. по другому класу 118114,12грн. (з ПДВ) 9(а.с.49). Однак, 11.06.2019 позачерговими зборами Ради Оптового ринку електричної енергії вирішено, що за умовами укладення 11.06.2019 додаткової угоди щодо внесення змін до договору між ДП Енергоринок та ДП ПЕК Укренерго в частині вилучення точок стосовно ПрАТ Львівобленерго під час відсутності виробництва електричної енергії Новояворівською ТЕЦ з 01.06.2019 - ПрАТ Львівобленерго надати скориговану довідку за травень 2019 року, форма якої є додатком №8 до договору купівлі-продажу електричної енергії між ДП Енергоринок та оператором системи розподілу, щодо врахування обсягів споживання електричної енергії Новояворівської ТЕЦ під час відсутності виробництва електричної енергії електростанцією від мереж ПрАТ Львівобленерго в корисному відпуску електричної енергії на території ПрАТ Львівобленерго (віднести до постачальника останньої надії), що підтверджується протоколом №14 від 11.06.2019. Актом приймання-передачі до договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії №034 від 26.12.2018 за червень 2019р. від 30.06.2019 позивачем надано, а відповідачем одержані роботи (послуги) з розподілу електричної енергії по другому класу напруги в обсязі 128768кВт.год. на суму 97 969,79грн. (з ПДВ). З огляду на викладене, позивачем надано відповідачу послуги з розподілу електричної енергії згідно актів приймання-передачі до договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії №034 за квітень 2019р. від 30.04.2019, травень 2019р. від 31.05.2019, червень 2019р. від 30.06.2019 на загальну суму 293 998,51грн., яка не спростована відповідачем. Відповідно до п. 5 додатку № 3 Порядок інформаційного обміну до договору по закінченні розрахункового місяця до 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим оператор системи надає постачальнику дані про фактичний обсяг розподіленої електричної енергії; покази, за якими визначено фактичний обсяг розподіленої електричної енергії в розрізі особових рахунків та ЕІС кодів точок обліку споживачів в електронному вигляді, у файлі формату XML відповідно до форми № 3 до цього договору. Матеріалами справи підтверджується, що 13.05.2019 позивач листом №145-2307 від 13.05.2019 (а.с.44) надіслав відповідачу звіт щодо фактичного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку та рахунок №315504/107221-1, зокрема за надані у квітні 2019 року послуги з розподілу електричної енергії по другому класу напруги в обсязі 92497кВт.год. на суму 70 373,94грн. (з ПДВ). У листі № 145-2307 від 13.05.2019 зазначено, що направлений рахунок необхідно оплатити в термін протягом п`яти операційних днів з дати його отримання. На підтвердження надіслання вказаного листа відповідачу долучено список згрупованих поштових відправлень ПрАТ Львівобленерго та фіскальний чек від 13.05.2019. Позивач зазначає, що 07.06.2019 постачальнику надіслано повідомлення оператора системи про точки комерційного обліку споживачів і довідку про обсяг споживання ДПЗД Укрінтеренерго та 12.06.2019 постачальнику надіслано рахунок №315505/107257-1, зокрема за надані у травні 2019 року послуги з розподілу електричної енергії по першому класу напруги в обсязі 50820кВт. год. на суму 6 283,89грн.(без ПДВ), по другому класу напруги в обсязі 155245кВт. год. на суму 98 428,43грн. (без ПДВ), на загальну суму 125 654,78грн. (з ПДВ). На підтвердження надіслання вказаних документів відповідачем долучено списки згрупованих поштових відправлень ПрАТ Львівобленерго від 07.06.2019, від 12.06.2019 та фіскальні чеки від 07.06.2019, від 12.06.2019. Також позивач зазначає, що 11.07.2019 постачальнику надіслано звіт щодо фактичного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку, Довідку про обсяг споживання ДПЗД Укрінтеренерго та рахунок №315506/107289-1, зокрема за надані у червні 2019 року послуги з розподілу електричної енергії по другому класу напруги в обсязі 128768кВт.год. на суму 97 969,79грн. (з ПДВ). На підтвердження надіслання вказаних документів відповідачем долучено список згрупованих поштових відправлень ПрАТ Львівобленерго від 10.07.2019 та фіскальний чек від 11.07.2019. Згідно з п. 5 додатку № 1 до договору оплата усіх інших рахунків, виставлених оператором системи за цим договором, здійснюється постачальником впродовж 5 операційних днів з моменту отримання такого рахунку. Як вбачається з матеріалів справи, відповідач повинен оплатити рахунок від 13.05.2019 за квітень 2019р. до 24.05.2019, рахунок від 12.06.2019 за травень 2019р. до 25.06.2019, рахунок від 09.07.2019 за червень 2019р. до 22.07.2019. Зазначені обставини відповідачем не спростовано та доказів в спростування вищенаведених обставин суду не надано. За змістом ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст.626 ЦК України). Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦК України). Відповідно до ст.630 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України Про ринок електричної енергії учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з розподілу. Відповідно до вимог ст. 193 ГК України, положення якої є аналогічні до положень ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Станом на день прийняття рішення суду, доказів в спростування вищенаведених суду не надано, доказів щодо оплати заборгованості відповідачем не представлено, відтак заборгованість відповідача перед позивачем за послуги з розподілу електричної енергії становить 293 998,51грн. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (ст.610 ЦК України). Згідно із ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Частина 2 ст.218 ГК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язання контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності. Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Пунктом 6.6. договору про надання послуг з розподілу електричної енергії сторони встановили, що за внесення платежів, передбачених цим Договором, з порушенням термінів оплати, визначених порядком розрахунків, постачальник сплачує оператору системи пеню у розмірі подвійної облікової ставки за кожний прострочений день оплати, враховуючи день фактичної оплати, та за весь період прострочення. Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Так, згідно із п.6.6 договору, позивач за прострочення оплати за надані послуги з розподілу електричної енергії в квітні 2019р., в травні 2019р., в червні 2019р., а також за послуги надані в лютому 2019р., в березні 2019р., обставини щодо надання та оплати яких встановлені рішеннями суду від 06.08.2019 у справі №914/662/19 та від 10.10.2019 у справі №914/1347/19 та відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України не підлягають доведенню, нарахував відповідачу пеню за період з 25.05.2019 по 30.08.2019р. у розмірі 112 650,40грн. та на підставі ст.625 ЦК України 3% річних за період з 25.05.2019 по 30.08.2019 в розмірі 9773,50грн. Розрахунки перевірені судом та долучені до матеріалів справи. Станом на день прийняття рішення, доказів оплати проведених позивачем нарахувань пені та 3% річних суду не надано, доказів в спростування наведених обставин суду не подано. Не береться до уваги посилання скаржника на те, що додаток №1 до договору сторонами не узгоджувався, а отже судом не можуть застосовуватись положення правочину, умови якого не погоджено сторонами, оскільки відповідно до п.10.1 договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії № 034 від 26.12.2018 укладеного між ПАТ Львівобленерго (позивачем) та Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго (відповідачем) передачено, що додатки до цього договору є невід`ємною частиною цього договору. В ході розгляду справи в суді першої інстанції , позивачем визначено попередній розрахунок витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9600,00грн. та вказану суму позивач просить стягнути за результатами розгляду справи з відповідача. На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу у сумі 9 600,00 грн представник позивача надав: договір №19/8-1 від 01.08.2019 про надання правничої допомоги, рахунок на оплату №19/051 від 02.09.2019 на суму 9 600,00 грн із переліком виконаних робіт, платіжне доручення №20758 від 06.09.2019 на суму 9 600,00 грн про оплату послуг згідно рах.№19/051 від 02.09.2019 за надання правничої допомоги, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ЛВ №000461 від 29.09.2016 та ордер серія ВС №1007557 від 18.10.2019 на надання правничої допомоги на підставі договору №19/8-1 від 01.08.2019 адвокатом Кухар Н.В. забезпечено явку в судові засідання 26.11.2019, 10.12.2019, 21.01.2020, 18.02.2020, 03.03.2020. Частинами 1-3 статті 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Згідно із ч.ч. 4-6 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. В ході розгляду справи клопотань про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката не поступало. Враховуючи вищевикладене, керуючись приписами ст.129 ГПК України, оцінивши відповідність обсягу роботи адвоката з представництва інтересів позивача розміру гонорару, з огляду на розумну необхідність відповідних судових витрат для даної справи, господарський суд дійшов правомірного висновку про обґрунтованість заявленого позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу в сумі 9 600,00 грн, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. З огляду на вищевикладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, про те що обставини, які є предметом доказування у даній справі встановлені, позовні вимоги до відповідача є обґрунтованими, не спростованими, підтверджені належними доказами тому підлягають задоволенню. Відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Відповідно до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи Згідно із п.1 ст.76 ГПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Наведені доводи апеляційної скарги не спростовують встановлені місцевим господарським судом обставини по справі та його висновки. Відповідно до ч.5 ст.236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про те, що рішення суду першої інстанції прийняте із дотриманням норм законодавства та у відповідності до обставин справи, а тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає. Судовий збір за перегляд рішення у даній справі в апеляційному порядку покладається на скаржника в порядку, передбаченому ст. 129 ГПК України. Керуючись, ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ 1.Рішення Господарського суду Львівської області від 03.03.2020 у справі №914/2229/19 залишити без змін, апеляційну скаргу Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго №44/22-32 від 30.03.2020 без задоволення. 2.Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на скаржника.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст.ст. 287, 288 ГПК України. Повний текст постанови оформлено і підписано відповідно до вимог ст.282 ГПК України 19.06.2020. Головуючий суддя Галушко Н.А. суддя Желік М.Б. суддя Орищин Г.В.