Постанова Харківський апеляційний суд № 645/1874/20
від 10.06.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа № 645/1874/20 Суддя суду 1 інстанції: Іващенко С.О. Провадження № 33/818/679/20 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 10 червня 2020 року м. Харків Суддя Харківського апеляційного суду Савенко М.Є., за участю ОСОБА_1 . ОСОБА_2 ., розглянувши в судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 27.04.2020, - ВСТАНОВИВ : Цією постановою ОСОБА_3 , 1986 року народження, - визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір у сумі 420 грн. 40 коп. Як зазначено в постанові суду першої інстанції, 25.03.2020 о 22 год. 12 хв. в м. Харкові по Салтівському шосе, в районі будинку №262-А, ОСОБА_3 , керуючи автомобілем «Skoda Octavia», державний номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: нестійка хода, запах алкоголю з ротової порожнини, нерозбірлива мова, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків. Не погодившись з постановою районного суду ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову районного суду та закрити провадження по справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що постанова підлягає скасуванню з підстав судом не з`ясовано всіх обставин по справі та не надано їм належної оцінки. Заслухавши пояснення ОСОБА_3 на підтримку апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною дана особа в його вчиненні. Як вбачається з матеріалів справи, суд не порушив вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винності ОСОБА_3 в порушенні правил дорожнього руху. З огляду на матеріали справи, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Розглядаючи справу, суд першої інстанції повно і всебічно встановив обставини, передбаченні ст. 280 КУпАП, щодо вчинення правопорушення і вини ОСОБА_5 , та прийняв постанову у відповідності з вимогами ст. ст. 283, 284 КУпАП на підставі наявних у справі та досліджених в судовому засіданні доказів, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності, у відповідності з вимогами ст. ст. 251, 252 КУпАП, що відображено у мотивувальній частині постанови суду. Протокол про адміністративне правопорушення (а.с. 1) складений уповноваженою державою особою і дії посадової особи, що його складала в порядку передбаченому чинним законодавством не оскаржувалися. Згідно вимог ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником поліції у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, працівником поліції з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається не дійсним. В протоколі про адміністративне правопорушення (а.с. 1) працівником поліції зазначено, що ОСОБА_3 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу газоаналізатор «Drager Alcotest» та в закладі охорони здоров`я відмовився в присутності двох свідків. Більш того, факт відмови саме ОСОБА_3 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння підтверджується письмовим поясненнями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а.с. 4-5). Матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_3 зі сторони працівників поліції або свідків було необ`єктивне ставлення. Ніяких доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) ОСОБА_8 чи його захисник до суду не надали. Посилання ОСОБА_3 про те, що для встановлення складу зазначеного адміністративного правопорушення повинен бути доведений факт керування особою транспортним засобом та перебування такої особи в стані алкогольного сп`яніння апеляційним судом не приймається, оскільки це спростовується відеозаписами з нагрудних камер поліцейських, які маються в матеріалах справи, з яких вбачається, що ОСОБА_3 не заперечує факт керування транспортним засобом. (а.с. 10). Це підтверджує, що ОСОБА_3 був водієм в розумінні вимог п. 1.10 ПДР України і він жодним чином не заперечував цього, що спростовує вищенаведені апеляційні доводи. Крім того ці обставини підтверджуються і відеозаписами зробленими співробітниками поліції (а.с. 10) яким суд надав належну правову оцінку. Поряд з цим, протокол про адміністративне правопорушення не є самостійним доказом, а тому має оцінюватись у сукупності з усіма наявними у матеріалах справи доказами. Протокол про адміністративне правопорушення та відеозаписи з нагрудних камер поліцейських (а.с. 10) не містять істотних розбіжностей, а інші матеріали справи в їх сукупності підтверджують фактичні обставини справи тому вірно покладено ці дані судом в основу прийнятого рішення. Клопотання ОСОБА_3 про допит в судовому засіданні свідка ОСОБА_9 не підлягає задоволенню, оскільки дана особа не зазначена в протоколі та не допитувалась в суді першої інстанції. Звідси, порушень вимог ст.268 КУпАП апеляційний суд не вбачає. Законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов`язки, зокрема пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння. В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави. За результатами розгляд у вказаній справи, суд не встановив порушень прав заявників, передбачених ч. 1,2 ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини. Вид адміністративного стягнення ОСОБА_4 суддею призначений з урахуванням вимог ст. 33 КУпАП, в межах строку передбаченого ст. 38 КУпАП та в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП. Безумовних підстав для скасування постанови суду першої інстанції не встановлено. Cуд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова є належним чином вмотивованою та обґрунтованою і скасуванню за доводами апеляційної скарги не підлягає. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення. Постанову Фрунзенського районного суду м. Харкова від 27.04.2020 щодо притягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП залишити без змін. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Харківського апеляційного суду М.Є. Савенко