Постанова КЦС ВС № 638/17074/15-ц

Постанова Іменем України 10 червня 2020 року м. Київ справа № 638/17074/15-ц провадження № 61-17062св18 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Луспеника Д. Д., суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідачі: ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», Акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк», приватний нотаріус Суперфін Борис Михайлович, треті особи: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Дахно Оксана Андріїївна, розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_1 на ухвали Апеляційного суду Харківської області від 05 березня 2018 року у складі судді Сащенка І. С., ВСТАНОВИВ: 1.

Описова частина Короткий зміст позовних вимог У жовтні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» (далі - ТОВ «Кей-Колект»), Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» (далі - АКІБ «УкрСиббанк»), приватного нотаріуса Суперфіна Б. М., треті особи: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Дахно О. А., про визнання недійсними довіреності, договору іпотеки, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 травня 2017 року у складі судді Омельченко К. О. позов ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі положень частини третьої статті 169, пункту 3 частини другої статті 207 Цивільного процесуального кодексу України 2004 року (далі - ЦПК України 2004 року) Суд першої інстанції виходив із того, що позивач без поважних причин не з`явився в судове засідання, будучи належним чином повідомленим про час і місце судового засідання, причини своєї неявки суду не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності не подав, тому наявні підстави для залишення його позову без розгляду. Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 23 травня 2017 року у складі судді Омельченко К. О. задоволено заяву представника ТОВ «Кей-Колект» про скасування заходів забезпечення позову, забезпеченого ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 06 листопада 2015 року. Суд першої інстанції виходив із того, що у зв`язку із залишенням позову без розгляду відповідно до частини третьої статті 154 ЦПК України 2004 року заходи забезпечення позову можуть бути скасовані. Короткий зміст ухвал суду апеляційної інстанції Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 05 березня 2018 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 травня 2017 року відмовлено. Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 05 березня 2018 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 23 травня 2017 року відмовлено. Ухвали суду апеляційної інстанції мотивовані тим, що наведені ОСОБА_1 причини пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними, оскільки не вказують на існування об`єктивних та істотних обставин, що перешкоджали йому своєчасно подати апеляційні скарги, а тому не дають достатніх підстав для поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження ухвал суду першої інстанції. Короткий зміст вимог касаційних скарг та їх доводів У касаційних скаргах, поданих у квітні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просив скасувати ухвали Апеляційного суду Харківської області від 05 березня 2018 року та направити справу до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у цій справі. Касаційні скарги мотивовані тим, що суд апеляційної інстанції в порушення вимог частини третьої статті 357 ЦПК України, не залишаючи апеляційну скаргу без руху відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України, чим порушив його права на апеляційне оскарження. Короткий зміст позиції інших учасників справи Відзиви на касаційну скаргу від інших учасників справи не надходили. Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції Ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 05 березня 2018 року про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 травня 2017 року і витребувано із Дзержинського районного суду м. Харкова цивільну справу № 638/17074/15-ц. Ухвалою Верховного Суду від 08 травня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 05 березня 2018 року про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 23 травня 2017 року. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 квітня 2020 року справу призначено судді-доповідачу Черняк Ю. В. Ухвалою Верховного Суду від 18 травня 2020 року справу призначено до судового розгляду. 2.

Мотивувальна частина Позиція Верховного Суду Відповідно до частини другої розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню. Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і норми застосованого права Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Ухвали суду апеляційної інстанції не відповідають зазначеним вище вимогам цивільного процесуального законодавства України. Підстави відмови у відкритті апеляційного провадження визначені у статті 358 ЦПК України. Так, згідно із пунктом 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд виходив з того, що ОСОБА_1 був ініціатором судового процесу, вважаючи, що його права були порушені, вподальшому знехтував своїми процесуальними правами та обов`язками, не з`являючись у судові засідання, не реагуючи вчасно на прийняте за результатами розгляду його позову судове рішення, датою та змістом ухваленого судового рішення не цікавився. Також апеляційну суд вважав, що доводи ОСОБА_1 про те, що він не має юридичної освіти, не можуть бути прийняті судом на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження. Проте з таким висновком апеляційного суду не можна погодитись, виходячи з наступного. Фундаментальними засадами цивільного судочинства є, зокрема, принципи диспозитивності, змагальності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Диспозитивність цивільного судочинства передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України). Відповідно до частин першої і другої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Згідно із пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції Україниоднією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Частиною другої статті 294 ЦПК України 2004 року у редакції, чинній на час постановлення ухвали судом першої інстанції, визначено, що апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали. Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 отримав копії ухвал Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 травня 2017 року та від 23 травня 2017 року - 08 червня 2017 року, а з апеляційними скаргами звернувся до суду 15 лютого 2018 року. В апеляційних скаргах ОСОБА_1 містилося клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, обґрунтоване тим, що позивач не має юридичної освіти, у зв`язку з чим не був обізнаний із строками та можливостями оскарження рішення суду першої інстанції. За змістом статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Положеннями частин першої та другої статті 127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Отже, законодавець визначає можливість поновлення пропущеного процесуального строку за наявності поважних причин, які зумовили його пропуск. При цьому встановлений судом строк на усунення недоліків заяви є процесуальним та може бути продовжений за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. Частиною третьою статті 357 ЦПК України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Відповідно до частини четвертої статті 357 ЦПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд не перевірив доводів заявника щодо поважності пропуску ним строку апеляційного оскарження та не звернув уваги на вимоги частини третьої статті 357 ЦПК України, чим фактично позбавив ОСОБА_1 права на апеляційне оскарження ухвал суду першої інстанції. Доводи касаційних скарг дають підстави для висновку, що оскаржувані ухвали апеляційного суду постановлені з порушенням норм процесуального права, у зв`язку із чим підлягають скасуванню з передачею справи до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі. Відповідно до частини четвертої статті 406 ЦПК України у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанції, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанцій. Керуючись статтями 400, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ: Касаційні скарги ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 05 березня 2018 року про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 05 березня 2018 року про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 23 травня 2017 року скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий Д. Д. Луспеник Судді: І. А. Воробйова Б. І. Гулько Р. А. Лідовець Ю. В. Черняк