Постанова Одеський апеляційний суд № 505/2402/18

Номер провадження: 22-ц/813/3591/20 Номер справи місцевого суду: 505/2402/18 Головуючий у першій інстанції Івінський О.О Доповідач Гірняк Л. А. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15.06.2020 року м. Одеса Колегія суддів судової палати у цивільних справах Одеського апеляційного суду в складі: Головуючого- Гірняк Л.А. Суддів - Сегеди С.М., Комлевої О.С., За участю секретаря - Ющак А.Ю. розглянула у відкритому судовому засіданні м. Одеса апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 14 листопада 2019 року по цивільній справі за позовом Органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Подільської міської ради до ОСОБА_3 , третя особа Подільський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції в Одеській області ради -про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - ВСТАНОВИЛА: ПРОЦЕДУРА: 06.08.2018 року Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Подільської міської ради звернувся до суду з вищезазначеними позовними вимогами в котрих зазначав, що у відділі - службі у справах дітей Подільської міської ради,перебуває малолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , котрий залишився без батьківського піклування. Батько - ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Одесі, а мати- ОСОБА_3 ,відповідно до вироку Котовського міськрайонного суду від 29.08.2013 року була засуджена до позбавлення волі на сім років та після умовно-дострокового звільнення не змогла знайти спільної мови з сином. Співробітники відділу служби у справах дітей Подільської міської ради неодноразово організовували їх зустрічі, проте ситуація між ними не змінилась. ОСОБА_6 повідомив спеціалістам служби, що не бажає спілкуватися та підтримувати будь-які родинні стосунки з матір`ю,він її боїться та пам`ятає жахливі факти минулого життя. 23.05.2018 року на засіданні комісії з питань захисту прав дитини при виконкомі в черговий раз розглядалось питання повернення малолітнього ОСОБА_7 матері ОСОБА_3 з урахуванням інтересів дитини та було прийнято рішення про звернення до суду з відповідним позовом. Посилаючись на зазначене просили суд: -відібрати малолітнього ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 без позбавлення її батьківських прав. -стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на користь малолітнього ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 від усіх видів прибутку щомісяця, але не менше 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку з моменту звернення до суду і до досягнення малолітнім повноліття та судовий збір Рішенням Котовського районного суду Одеської області від 14.11.2019 року позовну заяву задоволено в повному обсязі. Відібрано у ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 неповнолітнього сина - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без позбавлення батьківських прав. Стягнуто з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь особи чи закладу, на вихованні яких буде знаходитись неповнолітній ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі у розмірі 1/4 частини від всіх видів їх заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з 06.08.2018 року та до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Стягнуто з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 704 гривні 80 копійок. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 просить рішення районного суду в частині стягнення з відповідача аліментів скасувати посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Відзив на апеляційну скаргу не надійшов. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 14.01.2020 року м відстрочено ОСОБА_2 сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Котовського районного суду Одеської області від 14 листопада 2019 року у розмірі 1152 ,60 грн до ухвалення апеляційним судом судового рішення у справі. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 15.05.2020 року доручено Котовському міськрайонному суду Одеської області забезпечити проведення відеокоференції з Одеським апеляційним судом 11 червня 2020 року о 9 годині 30 хвилин. Сторони в судове засідання не з`явились,про час та місце розгляду справи сповіщені належним чином. В силу ст.372 ч.2 ЦПК України судова колегія вважає можливим розглянути справу за їх відсутності. Відповідно до ч. 5 ст.ст. 268 ЦПК України, в редакції, яка набрала чинності 15.12.2017 року, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення. У зв`язку з цим, та на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З цих підстав, датою складення цього судового рішення є 15.06.2020 року. АРГУМЕНТИ(ДОВОДИ)СТОРІН: В апеляційній скарзі відповідачка посилається на те, що при вирішенні питання щодо визначення розміру аліментних зобов`язань,районний суд не взяв до уваги вимоги ст.182 СК України, не врахував матеріале її становище на наявності на її утриманні інших дітей, які мають інвалідність.зазначає, що вона не може сплачувати алінти так як не працює та здійснює догляд за дітьми- ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Відзив на апеляційну скаргу не надійшов. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ: Судова колегія заслухавши доповідь судді доповідача,перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги приходить до наступного. Визначивши розмір стягнутих аліментів в розмірі ј частині зі всіх видів заробітку на користь особи чи закладу,на вихованні яких буде знаходитись неповнолітній ОСОБА_8 , районний суд виходив з того, що він є справедливим та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини та відповідатиме її інтересам. Проте з таким висновком районного суду погодитись не можна хз таких підстав. Згідно статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. У разі винесення судом рішення про стягнення аліментів, згідно частини 3 статті 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. За змістом ч. 1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Разом з тим ч. 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При цьому, відповідно до вимог ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання, відповідно до ст. 80 ЦПК України. За приписами ч.ч 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. У свою чергу за положеннями ч.ч. 1,2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Матеріалами справи встановлено, що з 2012 року у відділі-службі у справах дітей Подільської міськ ради, на обліку дітей, які позбавлені батьківського піклування перебуває малолітній ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Мати якого - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_7 , переїхала на постійне проживання до с. Почуки, Попільнянського району Житомирської області. Батько - ОСОБА_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 В ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_3 , звернулася із заявою до виконавчого комітету комітету Котовської міської ради про влаштування її малолітніх дітей до дитячого державного закладу, у зв`язку з важким матеріальним становищем. За наказом відділу у справах дітей від 23.07.2012 року № 28/1 малолітні: ОСОБА_8 та ОСОБА_9 були взяті на облік дітей, які опинились у складних життєвих обставинах з причин ухиляння матері від виконання батьківських обов`язків. Рішенням виконавчого комітету Котовської міської ради від 30.08.2012 №

183. Д ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , були влаштовані до дитячого державного закладу на повне державне забезпечення. За обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.115 КК України ОСОБА_3 була поміщена під варту з 25.12.2012 року. 01.08.2013 року відповідачка перебуваючи під вартою, народила двох хлопчиків ОСОБА_11 та ОСОБА_10 . Вироком Котовського міськрайсуду Одеської області від 29.08.2013 року ОСОБА_3 була засуджена до позбавлення волі строком на сім років. З метою захисту законних прав та інтересів малолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_13 , відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 р. № 866 «П діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини», за рішенням виконавчого комітету Котовської міської ради від 21.06.2013 р. було надано статус позбавлених батьківського піклування. Рішенням виконавчого комітету Котовської міської ради від 30.01.2014 рок малолітній ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був влаштований під опіку ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , а малолітній ОСОБА_9 , продовжував перебувати в дитячому державному закладі в місті Одесі. 23.06.2017 року після умовно-достроково звільнення ОСОБА_3 були повернуті малолітні діти: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_10 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_11 . ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , категорично відмовився спілкуватися та бачитись з матір`ю. Співробітниками відділу служби у справах дітей Подільської міської ради неодноразово організовувались зустрічі ОСОБА_3 із сином ОСОБА_6 . Під час бесід з хлопчиком спеціалісти відділу-служби виявили негативне ставлення його до матері та небажання з нею проживати. Відповідно до основних сформованих принципів суспільства, задекларованих у міжнародному праві та національному законодавстві, діти мають право на особливе піклування і допомогу, внаслідок своєї фізичної і розумової незрілості, потребують спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження. За змістом частини першої статті 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування. Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу. Батьки, від яких відібрана дитина, не втрачають щодо неї прав та обов`язків, обумовлених походженням. Вони надалі залишаються носіями обов`язку щодо виховання дитини, мають право на особисте її виховання та спілкування з ними. Проте та обставина, що дитина передана іншій особі або начальному закладу, означає, що саме їх напрямок та умови виховання одержали перевагу над тим, що здатні створити батьки, й з цим напрямком батьки повинні будуть узгоджувати свою поведінку. Основними підставами для відібрання дитини є ухилення батьків від виконання своїх обов`язків з виховання дитини; жорстоке поводження з дитиною; захворювання батьків на хронічний алкоголізм або їх наркотична залежність; будь-які види експлуатації дитини, примус її до жебракування та бродяжництва тощо. Інші випадки охоплюють ситуації, коли залишення дитини у батьків є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. Така небезпека може випливати не лише із поведінки батьків, а й із їх особистих негативних звичок. Для відібрання дитини від батьків достатня наявність ризику лише для життя, здоров`я або лише для морального виховання. Варто враховувати й ступінь небезпеки для дитини, враховуючи її фізичний та психічний розвиток. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 18.09.2019 року по справі №464/7647/17. Вирішуючи питання про відібрання дитини у відповідачки, суд виходив з положень ч. 1 ст. 170 СК України, аналізу п.18 вищевказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року, згідно яких у разі відібрання дитини, дитина передається органам опіки та піклування, якщо цього потребують її інтереси, при цьому суд не повинен визначати конкретний заклад, куди передавати дитину. Суд прийшов до висновку, що застосування такої норми закону, як відібрання відповідно до положень ст. 170 Сімейного Кодексу України дитини у відповідачів та перебування дитини у закладі, визначеному органом опіки та піклування, буде відповідати її інтересам і його слід здійснити без визначення конкретного терміну. Такий спосіб надасть можливість збереження сімейних стосунків між матірю та дитиною, та не позбавить відповідачів права в подальшому ставити питання про повернення дитини, якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню. В цій частині судове рішення не оскаржується, а тому судова колегія не перевіряє його законність та обгрунтованісмть. Щодо позовних вимог про стягнення аліментів на утримання дитини, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до частин першої-другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. У статті 180 СК України встановлено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно з частиною третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. При задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини (частина четверта статі 170 СК України). Визначаючи розмір аліментів на утримання дитини, суд зобов`язаний врахувати всі обставини, зазначені в частині першій статті 182 СК України: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. За положеннями частини другої статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Отже, враховуючи, що дитини перебуває у відповідному закладі Органу опіки та піклування і не перебуває на утриманні відповідачки районний суд дійшов правомірного висновку, що з ОСОБА_3 підлягають стягненню аліменти на утримання дитини. Проте, визначаючи розмір аліментних зобов`язань районний суд не взяв до уваги вимоги ст.182 СК України не звернув уваги, що на її утриманні є інші троє малолітніх дітей, двоє з яких ОСОБА_16 та ОСОБА_13 визнані інвалідами на котрих вона отримує соціальну допомогу в розмірі по 2153 грн.80 коп ( а.с.90-91). З врахуванням зазначеного, судова колегія приходить до висновку, що розмір аліментних зобов`язань з врахуванням інших утриманців та їх стану здоров`я підлягає зменшенню до 1/8 частини всіх видів заробітку. Посилання на те, що вона не працює не є підставою для відмови в задоволенні стягнення аліментів з огляду на те, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Щодо порядку сплати аліментів, то частиною третьою статті 193 СК України встановлено, що за рішенням суду аліменти можуть перераховуватися на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України. Відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав передбачає передання дитини органу опіки та піклування для подальшого влаштування її під сімейну форму опіки чи у відповідний дитячий заклад. Тобто, на позивача покладено обов`язок по подальшому влаштуванню дитини, який підлягає виконанню безпосередньо позивачем після набрання даним судовим рішенням законної сили. Зважаючи на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що стягнення аліментів на дитину має відбуватись шляхом перерахування коштів на особистий рахунок малолітнього ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підлягає відкриттю у відділенні Державного ощадного банку України. Відповідно ч.3 ст.182 СК України встановлено, що суд не обмежується розміром заробітку ( доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток ( дохід) і щодо яких таким платником аліментів не доведено також походження коштів для їх оплати. Колегія приходить до висновку, що визначений судом першої інстанції розмір аліментів у розмірі 1/8 частини зі всіх видів заробіткі( але не менше 50 % від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку відповідає найкращим інтересам дитини, сприяє гармонійному фізичному і духовному розвитку дитини, а також відповідає засадам розумності та справедливості, не ставлячи платника аліментів в невигідне матеріальне становище. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції в частині стягнення розміру та порядку сплати аліментів - скасуванню з ухваленням нового рішення відповідно до пункту 3,4 частини1 ст.376 ЦПК України. Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України та з врахуванням того, що ухвалою Одеського апеляційного суду від 14.01.2020 року відстрочено ОСОБА_2 сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Котовського районного суду Одеської області від 14 листопада 2019 року у розмірі 1152 ,60 грн до ухвалення апеляційним судом судового рішення у справі судова колегія дійшла висновку про те, що він покладається на відповідачку оскільки вимоги про стягнення аліментів задоволено. Керуючись ст. 367,368,374,376,381,382,384,389,390 ЦПК України, судова колегія,- ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 задовольнити частково. Рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 14 листопада 2019 року в частині стягнення аліментів скасувати та прийняти постанову. Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( місце роживання АДРЕСА_2 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання малолітнього ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/8 частини від усіх видів доходу платника аліментів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок, відкритий на ім`я ОСОБА_8 ,в Акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України», починаючи з 06 серпня 2018 року та до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( місце проживання АДРЕСА_2 ; місце реєстрації : АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1152 ,60 грн. В решті рішення залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та підлягає оскарженню безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Головуючий суддя - Л.А. Гірняк Судді С.М.Сегеда - О.С.Комлева