Постанова Київський апеляційний суд № 756/1044/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 33/824/1729/2020 Суддя 1 інстанції - Белоконна І.В. Категорія: ч.1 ст. 130 КУпАП Суддя суду апел. інст.- Кепкал Л.І. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 12 червня 2020 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Кепкал Л.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 28 лютого 2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер в матеріалах справи відсутній, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, В С Т А Н О В И Л А: Постановою судді Оболонського районного суду м. Києва від 28 лютого 2020 року, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 (десять тисяч двісті) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, поряд з цим стягнуто судовий збір в розмірі 420,40 грн. Постановою суду встановлено, що 15 січня 2020 року о 21 годині 50 хвилин в м. Києві по вул. О. Архипенка керував т/з «Hyundai», д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку за згодою водія проводився із застосуванням приладу Драгер. ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9(А) Правил дорожнього руху. Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Оболонського районного суду від 28.02.2020 року у справі № 756/1044/20 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. За доводами апелянта, постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки суд неповно та не всебічно з`ясував обставини справи. При винесені оскаржуваної постанови, суд порушив його право несправедливий судовий захист, а також порушив принципи верховенства права,законності, рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, недостатньо аргументовано мотивував своє рішення, постановив його на припущеннях, що потягло за собою не повне з`ясування усіх обставин справи. В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що всудовому засіданні суддею не було враховано його письмових пояснень, які він подав через канцелярію суду 28.02.2020 року зранку, о 8 годині 15 хвилин, а судове засідання було призначене на 11 годину 00 хвилин, де секретар судового засідання тільки принесла його пояснення для ознайомлення судді. Суддя проглянула тільки перші речення викладених ним пояснень, і навмисно проігнорувала далі викладене, не дочитавши навіть першої сторінки. І повідомила йому, що чому має вірити йому ( ОСОБА_1 ), а не працівникам патрульної поліції, що, на думку апелянта, є грубим порушенням з боку судді. Також ОСОБА_1 зазначає, що йому було запропоновано переглянути відеозапис з нагрудної камери патрульних поліцейських про відеофіксацію події, відповідно до якої було складено протокол про адміністративне правопорушення, але при цьому, відео не відтворилось, тому, на думку апелянта, можна припустити, що на CDдиск взагалі не вносилась будь-яка інформація, що є неналежним та не допустимим доказом у справі, але суддя посилається в оскаржуваній постанові на відеофіксацію, як доказ його вини. Окрім цього апелянт вказує на те, що доводячи його винуватість, суддя в оскаржуваній постанові посилається на дані з протоколу про адміністративне правопорушення від 15.01.2020 року серії ДПР18 № 33048. Виходячи з фактичних обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення зазначається, що 15.05.2020 року о 21 годині 50 хвилин він ( ОСОБА_1 ) керував т/з «HUNDAI», д.н.з НОМЕР_1 по вул.. Архипенка в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку за згодою водія проводився із застосуванням приладу Драгер. ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9(А) Правил дорожнього руху. ОСОБА_1 стверджує, що т/з він не керував, оскільки сидів у припаркованому автомобілі розмовляючи по телефону, біля будинку в якому проживає, а саме по вул. О.Архипенка 10 А, згодом, приблизно через 10 хвилин до нього постукав у вікно патрульний поліцеїіський та запропонував вийти, а тому, свідком події, що він керував т/з патрульний поліцейський не міг бути, а робив тільки припущення. Окрім того апелянт зазначає, що факту самої зупинки його т/з патрульними поліцейськими не було, його авто перебувало в нерухомому стані та з вимкненим двигуном. ОСОБА_1 вказує на те, що маючі емоційні складові свого характеру, він вступив в суперечку з патрульним поліцейським, чому їх візит саме до його припаркованого т/з, чому йому не роз`яснено його прав, які до нього претензії перебуваючи у припаркованому власному т/з. На що, було викликано інший патрульний автомобіль, який мав привезти прилад для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 зазначає, що його позиція на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння була принципова, оскільки не вбачав в своїх діях будь-якого правопорушення Апелянт вказує на те, що патрульними поліцейськими, його не було проінформовано про порядок застосування спеціального технічного засобу. ОСОБА_1 вважає, що поліцейський мав би не тільки запропонувати пройти тестування за допомогою технічного приладу, а також проінформувати його про порядок застосування спеціального технічного засобу і можливості пройти огляд в закладі охорони здоров`я. Оскільки цього зроблено не було, то фактично його було позбавлено можливості реалізувати своє право, вимагати сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого запису вимірювальної техніки, як того вимагає положення п.5 розділу П «Проведення огляду на стан сп`яніння поліцейськими і оформлення його результатів» Інструкції №1452/735. Окрім того апелянт вказує на те, що свідчить про некоректну роботу приладу або підміну результату і те, що на чеку ''Drager А1соtеst6820" зазначена температура повітря «+12» градусів Цельсія, хоча в той день, тим паче в майже нічний час та зимову пору року температура повітря була приблизно « + 2» градуси тепла максимум, що можливо перевірити, як мінімум з даних на сайті «Сіноптік». ОСОБА_1 зазначає, що відповідно до посібника з експлуатації ''Drager А1соtеst6820"виконання процедур «Сервісне технічне обслуговування», «Повірка» та «Калібрування (градуювання)» можливе лише виключно офіційним представником, що має відповідний сертифікат та уповноважений представником, на використання: спеціального оригінального обладнання, необхідної сервісної документації від виробника (методики обслуговування та ремонту, тощо), ліцензійного сервісного програмного забезпечення що надається виробником Drager та здійснюється виключно кваліфікованим персоналом, що пройшов навчання у виробника в Німеччині та має відповідні сертифікати від виробника Drager. Порушення при виконанні процедур сервісного технічного обслуговування, повірки, калібрування (градуювання) організаціями, які не уповноважені компанією Drager, можуть привести до погіршення технічних характеристик приладів, у тому числі до неточності показань вмісту алкоголю у видаваному повітрі, злому та зміни індивідуальних ріп-кодів (за допомогою яких здійснюється вхід в сервісне меню), доступ до яких надає лише виробник приладів, компанія Drager, офіційним дистриб`юторам в Україні. Також апелянт зазначає, що проходження огляду відбувалося без присутності двох свідків. Свідки були запрошені поліцейськими вже згодом, після проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, окрім цього в протоколі відсутні дані про свідків. В поясненнях свідків, їх покази різняться, що, на думку апелянта, не може бути допустимим доказом. Посилаючись на постанови Пленуму Верховного суду України, рішення Європейського суду з прав людини, апелянт стверджує, що у його діяннях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явився, проте неодноразово направляв до суду клопотання про проведення судового засідання по розгляду його апеляційної скарги у його відсутність. Враховуючи наявність таких клопотань, відповідно до вимоги ч. 6 ст. 294 КУпАП, апеляційний розгляд проведено у відсутність ОСОБА_1 . Заслухавши доповідь судді, пояснення інспекторів поліції ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , перевіривши матеріали справи в повному обсязі, витребувавши повторно та дослідивши відеозапис, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 вказаних вимог закону дотримався в повному обсязі, з`ясував всі обставини, дослідив і належним чином оцінив всі докази та дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у постанові суду. Відповідно до п.п. 1, 6, 7, 10 розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу 1 цієї інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. При цьому огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу проведеного поліцейським зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку установлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Якщо технічними характеристиками спеціального технічного засобу передбачається роздрукування на папері його показників, ці результати долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. І як передбачає п. 7 розділу 2 вищезазначеної Інструкції, лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я. З матеріалів справи про адміністративне правопорушення та вищенаведених в даній постанові доказів вбачається повне дотримання працівниками поліції вимог інструкції щодо проведення огляду на стан сп`яніння з використанням технічних засобів. Винуватість ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, відповідно до якого водієві забороняється керувати транспортним засобом, зокрема, в стані алкогольного сп`яніння, за обставин, викладених у постанові, підтверджується наявними у справі доказами, а саме, даними, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №080850 від 15.01.2020 року, відповідно до якого 15.01.2020 року о 21 год. 50 хв. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився у присутності двох свідків за допомогою приладу «Драгер» Alcotest 6820, результат 1,56‰, чим порушив вимоги п. 2.9 а) ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вказаний протокол складено уповноваженою на те особою, за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст. 256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395. Зазначений протокол підписаний особою, яка його склала, двома свідками та безпосередньо ОСОБА_1 , якому були роз`яснені права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, і який протокол підписав без будь - якого зазначення про незгоду з вказаним у протоколі про адміністративне правопорушення результатом огляду, а в графі «Пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності» зазначив, що залишає своє авто на місці зупинки та зобов`язується ним не керувати. Будь-яких зауважень або заперечень на цей протокол та дії працівників поліції ОСОБА_1 в протоколі також не вказав. В свою чергу, наведені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повністю підтверджуються результатами проходження огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, здійсненого працівниками поліції на місці зупинки, з використанням спеціального технічного засобу «Drager» Alkotest 6820, тест №2150 від 15.01.2020 року, цифровий показник якого становить 1,56 ‰ (при дозволених не більше 0,2 ‰). Зазначений результат огляду зафіксовано й в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння, який підписаний двома свідками та самим ОСОБА_1 . При цьому в даному акті ОСОБА_1 поставив свій підпис саме про те, що з результатами огляду на стан сп`яніння згоден. Окрім того, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтверджується добровільна згода ОСОБА_1 на проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки з використанням спеціальних технічних засобів, а також підтверджуються і результати такого огляду, які склали 1,56 ‰, з якими, згідно показань свідків, ОСОБА_1 повністю погодився. Дані свідки правильність результату проходження огляду та факт погодження ОСОБА_1 з результатами огляду підтвердили своїми підписами в протоколі про адміністративне правопорушення, а також акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Зазначені докази у своїй сукупності є підтвердженням наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке виразилося у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, та доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення. Об`єктивних підстав ставити під сумнів належність, допустимість та достовірність наведених доказів та викладених обставин суд апеляційної інстанції не вбачає. При розгляді справи судом першої інстанції порушень ст. ст.279, 280 КУпАП допущено не було, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення. Крім того, з метою перевірки доводів апеляційної скарги, апеляційним судом було витребувано та досліджено відеозапис із нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівників Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, які 15 січня 2020 року здійснювали оформлення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 , з якого вбачається, що інспектор поліції в присутності двох свідків пропонує водієві пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу «Драгег» на що водій погоджується, результат тесту склав 1.56 ‰. На запитання працівника поліції чи погоджується ОСОБА_1 з результатом огляду, останній стверджувально відповів, що згоден. Також ОСОБА_1 інспектором поліції було повідомлено, що у разі незгоди з результатом оглядну на стан сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер» він має можливість пройти такий огляд у медичному закладі, проте водій повідомив, що не потрібно їхати до лікаря-нарколога. Відтак, вказаним відеозаписом спростовуються доводи апелянта з приводу того, що його огляд на стан сп`яніння було проведено у відсутність свідків, а також доводи з приводу неповідомлення його працівниками поліції про можливість, у разі незгоди з результатом огляду на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер», пройти такий огляд у медичному закладі. Також під час апеляційного розгляду в суді апеляційної інстанції було допитано працівників поліції ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з приводу обставин складання протоколу, які надали аналогічні покази та пояснили, що 15.01.2020 року близько 21 год. 45 хв. під час патрулювання у складі екіпажу 509 вони отримали орієнтування від «Київ-55» щодо можливого вчинення адміністративного правопорушення водієм автомобіля «Hyundai Tucson», д.н.з. НОМЕР_1 , в котрого виник конфлікт з іншим громадянином з приводу паркування по вул. Ю. Кондратюка, 4-Б, також їм було повідомлено, що водій автомобіля «Hyundai Tucson» перебуває в стані алкогольного сп`яніння. Даний автомобіль було помічено за адресою м. Київ , вул. О. Архипенка, 10-А та відповідно до ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію» шляхом переслідування, за допомогою проблискових маячків червоного та синього кольору вказаний автомобіль було зупинено. Під час спілкування з водієм, у останнього було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння у зв`язку з чим водієві було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер» на що водій погодився. В присутності двох свідків водій пройшов огляд на стан сп`яніння на місці зупинки, результат був позитивний, у зв`язку з чим на водія було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Також працівники поліції пояснили, що водієві було видано тимчасовий талон на право керування транспортними засобами, а також водія було відсторонено від керування автомобілем, про що останній зазначив у протоколі про адміністративне правопорушення. Будь-якої незгоди з результатом проведеного огляду водій не висловлював, як і не висловлював прохання пройти огляд у медичному закладі. Відтак, поясненнями працівників поліції спростовуються доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 з приводу того, що ОСОБА_1 транспортним не керував та про те, що зупинки транспортного засобу працівниками поліції не було. Що стосується доводів ОСОБА_1 про можливу некоректну роботу приладу або підміну результату, оскільки на чеку ''Drager А1соtеst6820" зазначена температура повітря «+12» градусів однак,в той день температура повітря була приблизно « + 2» градуси тепла, то такі доводи апеляційний суд вважає безпідставними, виходячи з наступного. Відповідно до інструкції з експлуатації газоаналізатора ''Drager А1соtеst6820", яка є у відкритому доступі, відбір проби повітря, що видихає особа, та результат тестування здійснюється даним приладом автоматично, у разі будь-яких порушень під час відбору пристрій зазначає про помилку. До початку вимірювання прилад може знаходитись у температурних умовах, що відрізняються від поточних погодних умов. Відповідно, поточна робоча температура для приладу буде відрізнятись від зовнішніх погодних умов. Прилад, що переміщений з тепла в більш холодні умови, може працювати та достовірно визначати наявність алкоголю у видихуваному повітрі до тих пір, поки робоча температура приладу не стане нижче ніж мінус 5 °С. Таким чином, температура навколишнього середовища не буде співпадати з показником температури приладу з наведених причин та жодним чином не впливатиме на результати тестування (результат огляду на стан сп`яніння), і це не свідчить про його непридатність. Як вбачається із відеозапису подій, газоаналізатор показав результати тестування без будь-яких помилок, які у подальшому були роздруковані поліцейськими. У відповідності до рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту. Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави. Спираючись на встановлені фактичні обставини даного адміністративного провадження, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що в суді першої інстанції винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведеною «поза розумним сумнівом», тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку наявність в діях ОСОБА_1 складу вказаного правопорушення. Обраний суддею вид адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі шестиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, відповідає обставинам справи, вимогам ст.ст. 23, 33 КУпАП, крім того санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП не передбачено альтернативних видів стягнення. Істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови судді, апеляційний суд не вбачає. Враховуючи наведене, вважаю, що постанова судді Оболонського районного суду м. Києва від 28 лютого 2020 року є законною та обґрунтованою, отже, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, П О С Т А Н О В И Л А : Постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 28 лютого 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 (десять тисяч двісті) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанова апеляційного суду є остаточна і оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду Л.І. Кепкал