Постанова 4804 № 237/1487/20

33/804/312/20 237/1487/20 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Єдиний унікальний номер 237/1487/20 Номер провадження 33/804/312/20 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 червня 2020 року м. Маріуполь Суддя Донецького апеляційного суду Бєдєлєв С.І., за участю секретаря Чепіги Н.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Мар`їнського районного суду Донецької області від 30 квітня 2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200,00 грн. на користь держави з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на один рік. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені суддею обставини. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 10 квітня 2020 року о 00:04 год. у м. Курахове по пр. Запорізькому біля АЗС «Паралель», керувала транспортним засобом «Peugeot-505», державний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (млява мова, тремтіння рук, хитка хода, почервоніння очей). Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовилася у присутності двох свідків, чим порушила п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Постановою судді від 30 квітня 2020 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130КУпАП та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200,00 грн. на користь держави з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на один рік. Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просить постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що в ході судового розгляду був допитаний лише один свідок ОСОБА_2 , та в якості свідка працівник поліції ОСОБА_3 . Другий свідок в судовому засіданні не допитувався, чим було порушено її право ставити йому питання для встановлення невідповідностей в показаннях вказаних осіб. В письмових поясненнях свідків не вказано чи мали місце в неї ознаки сп`яніння. Також різняться показання часу їх зупинки, а з показань свідка ОСОБА_4 не вбачається чи був на місці зупинки транспортного засобу інший свідок. Вважає, що ці обставини підтверджують її показання про те, що свідки були зупинені після складання протоколу, який підписали в її відсутність та, що при свідках працівник поліції не пропонував їй пройти медичний огляд. До того ж їй не були роз`яснено про обов`язок проходження медичного огляду і наслідки відмови від його проходження. Також зазначає, що суддею не прийняті до уваги її твердження стосовно підстав не відсторонення її працівниками поліції від керування автомобілем у разі наявності в неї ознак алкогольного сп`яніння. Крім того, вказує, що вона зверталась до судді із заявою щодо неправомірних дій працівників поліції при складанні протоколу, ця заява додана до матеріалів справи. Тому посилання в постанові судді на те, що вона не оскаржувала їх дії є безпідставними. Зауважує, що в матеріалах справи відсутній відеозапис її зупинки, хоча на місці події він здійснювався. Позиції інших учасників справи про адміністративне правопорушення Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в її межах, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. Мотиви суду Згідно ст. 280 КУпАП орган при розгляді справи про адміністративне правопорушення та суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації , трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, що мають функцію фото і кінозйомки , відеозапису та іншими документами. Вказані вимоги закону суддею дотримані у повному обсязі. Суддя дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, а саме, відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Такий висновок є правильним, оскільки ґрунтується на досліджених доказах. Так суддя обґрунтовано послався на: протокол про адміністративне правопорушення, в якому ОСОБА_1 особисто зазначила про свою відмову на пропозицію поліцейських пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці або в закладі охорони здоров`я; додані до протоколу письмові пояснення свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , які останній підтвердив під час розгляду справи, згідно яких в їх присутності у зазначений в протоколі час водій ОСОБА_1 відмовилась на пропозицію працівників поліції пройти медичний огляд на стан алкогольного, наркотичного сп`яніння на місці або в закладі охорони здоров`я; відомостями, викладеними в письмовій заяві ОСОБА_1 , наданій суду, в якій вона не спростовувала факт відмови пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки або в закладі охорони здоров`я. Постанова судді містить відповіді на доводи ОСОБА_1 , аналогічні тим, що викладені в її апеляційній скарзі. Висновки судді достатньо мотивовані та обґрунтовані, у тому числі щодо її примусу надати в протоколі пояснення, відсутності свідків при його складанні, не відсторонення її від керування транспортним засобом та оскарження дій поліцейських. Апеляційні доводи ОСОБА_1 про не роз`яснення їй працівниками поліції наслідків відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, оскільки вона особа, яка має водійське посвідчення повинна знати про відповідальність за порушення ПДР України. Апеляційні доводи ОСОБА_1 про відсутність в матеріалах справи відеозапису, який вівся на місці її зупинки не впливають на законність судового рішення, оскільки законом не передбачена обов`язкова наявність такого доказу та долучення його до протоколу. Щодо допиту в якості свідка поліцейського ОСОБА_3 , який склав протокол, то слід зауважити, що він допитаний в супереч п. 6 розділу 2 Інструкції № 1452/735 МВС України від 09.11. 2015 року «Про порядок виявлення у водіїв ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння…» і його показання враховані як доказ вини ОСОБА_1 , оскільки такі особи не можуть бути залучені як свідки. Але в матеріалах справи достатньо доказів, що підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, які враховані суддею та покладені за підставу визнання його винуватості. Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Оскільки, адміністративна відповідальність за ст. 130 ч.1 КУпАП настає у разі відмови водія пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в діях ОСОБА_1 є склад даного адміністративного правопорушення. Таким чином, при судовому розгляді адміністративної справи суддею в цілому дотримані норми КУпАП, порушення, які тягли б скасування судового рішення не встановлені. Тому апеляційна скарга ОСОБА_1 є безпідставною і задоволенню не підлягає. Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, суддя ПОСТАНОВИВ апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Мар`їнського районного суду Донецької області від 30 квітня 2020 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 грн. на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, - залишити без змін. Постанова є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Донецького апеляційного суду Бєдєлєв С.І.