Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 824/189/20-а
від 18.06.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДП О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 824/189/20-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Лелюк Олександр Петрович Суддя-доповідач - Мацький Є.М. 18 червня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Мацького Є.М. суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2020 року (рішення прийнято у м. Чернівці, повний текст рішення складено 11.03.2020, час його прийняття не зазначено) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій, В С Т А Н О В И В : І. ІСТОРІЯ СПРАВИ КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ
1. У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо зменшення відсоткового значення розміру призначеної позивачу у 2003 році пенсії з 58% до 53% сум грошового забезпечення; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області відновити з березня 2019 року отримання позивачем військової пенсії з відсотковим значенням розміру пенсії 58% грошового забезпечення.
2. У обґрунтування позову, позивач зазначив, що відповідач безпідставно неврахував 5% до грошового забезпечення як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС другої категорії при поновленні позивачу пенсії за вислугу років у березні 2019 року. При цьому, позивач посилався на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 04 лютого 2019 року у справі №240/5401/18. КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
3. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2020 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ДОВОДІВ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
4. Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. 4.1. Скаржник апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не враховано, що у березні 2019 за заявою позивача мало місце відновлювання, встановленої у 2003 році військової пенсії, а не призначення її вперше. ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
5. Судом встановлено, що у період з 01.12.2003 по 30.06.2011 позивач отримував пенсію за вислугу років (21 рік) відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". При цьому, оскільки позивач має статус особи, яка брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, то основний розмір його пенсії було обчислено із збільшенням на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення відповідно до пункту «в» частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" ( в редакції, що діяла станом на 01.12.2003), а саме: 58% грошового забезпечення, з яких 53% за вислугу років та 5% як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС другої категорії.
6. З 01.07.2011 позивачу призначено пенсію за віком.
7. За заявою позивача з 06.03.2019 відповідачем призначено йому пенсію за вислугу років (21 рік) відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у розмірі 53% грошового забезпечення, що підтверджується протоколом за пенсійною справою N/А -1537 (СБУ) від 06.03.2019. Загальний розмір пенсії становив 6188,07 грн. 8. 19 липня 2019 року та 21 жовтня 2019 року позивач звертався до відповідача із заявами, в яких просив здійснити перерахунок призначеної пенсії з урахуванням 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС другої категорії, які не були враховані при призначені пенсії 06.03.2019 року.
9. Однак листами від 25 липня 2019 року №22364/09 та від 08 листопада 2019 року №31410/14 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повідомило заявника про відсутність правових підстав для перерахунку пенсії з урахуванням 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення, оскільки Законом України №3591-IV від 04.04.2006 скасовано положення закону, яким передбачалось врахування указаного підвищення грошового забезпечення при розрахунку розміру пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
10. За таких обставин позивач звернувся до суду з цим позовом. ІІІ. ДОВОДИ СТОРІН
11. Позивач вважає, що відповідач безпідставно під час поновлення пенсії зменшив її розмір на 5%, оскільки у березні 2019 за заявою позивача мало місце відновлювання, встановленої у 2003 році військової пенсії, а не призначення її вперше.
12. Відповідач вказав про правильність розрахунку розміру пенсії позивача та відсутність правових підстав для врахування 5% до грошового забезпечення як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС другої категорії, оскільки станом на час призначення позивачу у березні 2019 року пенсії за вислугу років законом не передбачалось врахування указаної відсоткової доплати. ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
13. Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
14. Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України №2262-XII від 09 квітня 1992 року "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-XII).
15. Відповідно до частини першої статті 13 Закону №2262-XII (в редакції, що діяла станом на час призначення вперше позивачу пенсії за вислугу років - 01.12.2003) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення; б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт "б" статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); в) особам, зазначеним у пунктах "а" і "б" цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
16. Законом України "Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців" від 04.04.2006 №3591-IV (набрав чинності 29.04.2006 року) внесено низку змін до Закону №2262-XII, зокрема у статті 13 пункти "б" і "в" частини першої викладено в такій редакції: б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають страховий стаж 25 років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України (пункт "б" статті 12): за страховий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний повний рік стажу понад 25 років - 1 процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); в) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, які звільняються з військової служби на умовах Закону України "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" (пункт "в" статті 12): за вислугу 15 років - 40 процентів відповідних сум грошового забезпечення із збільшенням цього розміру на 2 проценти за кожний повний рік вислуги понад 15 років, але не більше ніж 50 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43)".
17. Згідно з частиною першою статті 13 Закону №2262-XII (в редакції, що діяла станом на час призначення позивачу пенсії за вислугу років за його заявою 06.03.2019 року) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я, особам, звільненим зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", звільненим зі служби у Службі судової охорони за віком чи через хворобу - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення; б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають страховий стаж 25 років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ, поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України (пункт "б" статті 12): за страховий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний повний рік стажу понад 25 років - 1 процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); в) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, які звільняються з військової служби на умовах Закону України "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" (пункт "в" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів відповідних сум грошового забезпечення із збільшенням цього розміру на 3 проценти за кожний повний рік вислуги понад 20 років, але не більше ніж 65 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43). V. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
18. Аналіз вказаних норм чинного законодавства України вказує на те, що Законом №3591-IV фактично виключено положення Закону №2262-XII щодо збільшення розміру пенсії за вислугу років на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи віднесених до категорій 2.
19. Вказані положення Конституційним Судом України неконституційними не визнавались.
20. З матеріалів справи вбачається, що період з 01.12.2003 по 30.06.2011 позивач отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" із збільшенням на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення відповідно до пункту «в» частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а саме: 58% грошового забезпечення, з яких 53% за вислугу років та 5% як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС другої категорії.
21. З 01.07.2011 позивачу призначено пенсію за віком, а з 06.03.2019 за заявою позивача відповідачем призначено йому пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у розмірі 53% грошового забезпечення.
22. Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки на момент призначення позивачу пенсії за вислугу років за його заявою 06.03.2019 статтею 13 Закону №2262-XII не передбачалось 5-процентне збільшення пенсії для військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 2, а інша норма, яка б встановлювала таку доплату, в чинному законодавстві України відсутня, то відповідачем правомірно відповідно до діючого станом на 06.03.2019 законодавства розраховано розмір пенсії позивача без урахування спірного відсоткового збільшення грошового забезпечення.
23. Доводи скаржника про неврахуванням судом того, що у березні 2019 за заявою позивача мало місце відновлювання, встановленої у 2003 році військової пенсії, а не призначення її вперше, не заслуговують на увагу, оскільки 06.03.2019 між позивачем та Головним управлінням ПФУ в Чернівецькій області виникли нові правовідносини, а саме: правовідносини з приводу призначення та виплати пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", до яких не може бути застосована постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у справі № 240/5401/18, ухвалена у правовідносинах щодо перерахунку пенсії.
24. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки встановлених судом обставин справи. VІ. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.
25. Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
26. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
27. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
28. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
29. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.
30. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які б були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу позивача слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий Мацький Є.М. Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.