Постанова 4812 № 489/94/20

15.06.20 22-ц/812/1044/20 Єдиний унікальний номер справи 489/94/20 Провадження № 22-ц/812/1044/20 Доповідач в апеляційній інстанції Лисенко П.П. П О С Т А Н О В А іменем України 15 червня 2020 року м. Миколаїв Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду у складі: головуючого: Лисенка П.П., суддів: Самчишиної Н.В., Серебрякової Т.В., із секретарем судового засідання Андрієнко Л.Д., з участю: позивача ОСОБА_1 Т ОСОБА_2 М. представника АТ «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» - Сімцис Ю.В., переглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою ОСОБА_3 рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва, ухваленого під головуванням судді Коваленка І.В., 08 квітня 2020 року в приміщенні Ленінського районного суду м. Миколаєва, у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» про визнання незаконними актів та скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення, у с т а н о в и л а : В січні 2020 року ОСОБА_3 пред`явила до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» (далі АТ «Миколаївгаз») зазначений позов, який обґрунтовувала наступним. Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 01 червня 1978 року, їй на праві власності належить ј частка житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , та, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 08 липня 2019 року- ѕ частки вказаного будинку, які вона отримала після смерті батька та матері. 27 лютого 2014 року працівниками АТ «Миколаївгаз» було проведено перевірку газового лічильника, який було встановлено ще 27 лютого 2006 року, номер пломби 1520062, опломбованого стрічкою-наклейкою «Бар`єр» № НОМЕР_1 . 07 травня 2019 року працівниками відповідача ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , при проведенні перевірки лічильника, складено акт про виявлені порушення №3031, в якому зазначено: «пошкодження заводської пломби, пломба на відліковому механізмі не відповідає заводській пломбі виробника по формі відбитка тавра заводу». Того ж дня складено акт демонтажу лічильника газу для проведення експертизи та протокол № Мк02.4.3 щодо направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу. Крім того, 07 травня 2019 року працівниками відповідача складено акт про порушення №0001477 з посиланням на порушення підпункту 3 пункту 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем - підозра на несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ. 14 травня 2019 року на засіданні комісії АТ «Миколаївгаз» в присутності ОСОБА_3 проведено експертизу лічильника газу, за результатами якої встановлено, що на лічильнику встановлена фальсифікована пломба, відбитки тавр на якій не відповідають заводським. Висновком комісії встановлено, що мав місце доступ до відлікового механізму та за результатами повірки лічильник не придатний до подальшого використання. У липні 2019 року позивач отримала лист від Регіональної газової компанії Миколаївгаз, з якого їй стало відомо, що 31 травня 2019 року комісією з розгляду актів про порушення АТ «Миколаївгаз» розглянуто акт №00001477 від 07 травня 2019 року та прийнято рішення про його задоволення, зв`язку з чим їй здійснено нарахування необлікованих об`ємів природного газу та складено відповідний акт-розрахунок. Посилаючись на те, що лічильник придбано на ринку та встановлено ще її матір`ю, а вона особисто ніякого відношення до цього не мала, вважає вищевказані акти, рішення комісії з їх розгляду та акт-розрахунок про нарахування необлікованих об`ємів природного газу незаконними та такими, що підлягають скасуванню, виходячи з наступного. В акті №3031 про виявленні порушення та акті №2927 від 07 травня 2019 року невірно вказано марку лічильника газу та дату повірки. В акті про порушення №00001477 від 07 травня 2019 року вказано метрологічна служба, але акт складено слюсарями Скнар В.В. та Юшин В.В., а в протоколі, що додається до акту, немає дати і номеру складання. Крім того, в акті вказано, що засідання комісії оператора ГРМ з його розгляду відбудеться 24 травня 2019 року, але акт розглядався 31 травня 2019 року, на яке її не запросили та не надіслали їй витяг з протоколу засідання. Також, позивач не погоджується з висновком експертизи лічильника газу, так як в акті експертизи лічильника газу не вказано на підставі яких нормативно правових актів зроблено висновки про невідповідність заводських пломб відбиткам тавр на пломбі лічильника газу, оскільки для цього необхідно мати свідоцтво заводу-виробника. Комісією не було встановлено причинного зв`язку, що подряпини на склі лічильника газу вплинули на роботу відлікового механізму і яким чином відбулось втручання в його роботу, та нічого не вказано про порушення цілісності стрічки-наклейки «Бар`єр», без чого втручання в роботу відлікового механізму лічильника не можливе. Крім цього, вона ставить під сумнів формування складу комісії, яка проводила експертизу лічильника газу. Посилаючись на вищевикладене, позивач просила визнати незаконними акт про виявлення порушення №3031, акт про порушення №00001477 від 07 травня 2019 року, акт експертизи лічильника газу №280 від 14 травня 2019 року та скасувати рішення комісії з розгляду актів про порушення АТ «Миколаївгаз» про нарахування необлікованих об`ємів природного газу та їх вартості від 31 травня 2019 року в розмірі 39 699 гривень 16 копійок. Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 08 квітня 2020 року в задоволені позову відмовлено за його безпідставністю. ОСОБА_3 подала на це рішення апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати і ухвалити нове, про задоволення позову в повному обсязі. Скаргу обґрунтовувала невідповідністю висновків суду нормам чинного цивільного законодавства. Апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду 1 інстанції - без змін, оскільки суд ухвалив його з додержанням норм матеріального й процесуального права. Вирішуючи спір таким чином, як викладено у оскарженому рішенні, районний суд виходив з того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження бездіяльності відповідача чи невиконання відповідачем норм діючого законодавства, щодо проведення повірки лічильника газу. Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду, в межах доводів апеляційної скарги, погоджується з обставинами та правовідносинами, встановленими судом І інстанції, вважає їх вірними, обґрунтованими й законними. За Конституцією України,ст. 4 ЦПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожній особі, як фізичній так і юридичній, а також державі гарантовано судовий захист їх інтересів. Відповідно до статей 1, 3 ЦК України, 2, 4, 12-13, 367 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення, в порядку позовного, наказного та окремого провадження, цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом. Кожна особа, а у встановлених законом випадках, органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси, мають право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; або прав, свобод та інтересів інших осіб, інтереси яких вони захищають, державних чи суспільних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України і обраний позивачем. Вимоги, в даних правовідносинах, про визнання певних обставин недійсними, а рішень чи актів контролюючих органів, незаконними та скасування їх, не можуть сприйматися як належний спосіб захисту, бо становлять лише доказову базу, а тому у їх задоволені слід відмовляти. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, наданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. При цьому, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи, для чого роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і допомагає здійсненню їхніх прав. Відповідно до статей 12, 78, 81, 263 ЦПК України та постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» - рішення суду у цивільній справі, як найважливіший акт правосуддя, покликаний забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини і наповнити реальністю принцип верховенства права, повинен ухвалюватися за неухильного додержання вимог чинного процесуального законодавства про його законність і обґрунтованість. Рішення визнається законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільно-процесуального законодавства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. При ухваленні рішення суд бере до уваги, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при рівності прав щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Враховуючи принцип безпосередності судового розгляду цивільних справ, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення. Суд оцінює докази відповідно до вимог статей 77 - 78, ч.ч. 3-4 ст. 82, 89ЦПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть вважатися встановленими в цивільній справі, якщо такі засоби доказування відсутні. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті. При цьому, згідно із статтею 81 ЦПК України, обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень. Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає позивач - є підставою для відмови у позові; а у разі, якщо на тому наполягає відповідач - для відхилення його заперечень проти позову, а, відповідно, для задоволення вимог позивача. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право оскаржити рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку. Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Для цього він досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами. При цьому, апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення. Якщо поза увагою доводів апеляційної скарги залишилась очевидна незаконність або необґрунтованість рішення суду першої інстанції у справах окремого провадження, апеляційний суд перевіряє справу в повному обсязі. Перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення суд апеляційної інстанції виходить з повноважень суду апеляційної інстанції, визначених статтею 374 ЦПК України, і відповідних їм підстав щодо перегляду судових рішень в апеляційному порядку, передбачених статтями 375, 383 ЦПК України. Зокрема, він повинен з`ясувати: чи враховані судом першої інстанції при ухваленні рішення всі факти, що входять до предмета доказування; чи підтверджені обставини (факти), якими мотивовано рішення, належними й допустимими доказами та чи доведені вони; чи відповідають висновки суду встановленим фактам; чи дотримано та чи правильно застосовані норми матеріального й процесуального права. Як результат розгляду, апеляційний суд визначає підстави перегляду судового рішення, і відповідно до наданих йому повноважень формулює резолютивну частину своєї ухвали чи рішення. Законодавчою базою для врегулювання даних правовідносин є: +4 посилання, Кодекс газорозподільних систем, затверджений постановою Національної комісії, урегульовано правовідносини між газорозподільними підприємствами та споживачами природного газу (населенням), що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494 (далі - Кодекс газорозподільних систем), а також договори про приєднання споживача до газорозподільної системи. За змістом пункту 12 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем передбачено, що вартість необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу, яка пред`являється до сплати споживачу (несанкціонованому споживачу) в результаті задоволення акта про порушення, зазначається в окремому платіжному рахунку оператора газорозподільної системи, який надається під особистий підпис споживача (несанкціонованого споживача) або надсилається йому рекомендованим поштовим відправленням разом із супровідним листом, що оформлюється у довільній формі. У разі незгоди споживача (несанкціонованого споживача) з об`ємом та/або вартістю необлікованого (донарахованого) природного газу, він може оскаржити їх у судовому порядку, тоді до винесення остаточного рішення у судовій справі заборгованість за необлікований (донарахований) об`єм природного газу не вважається простроченою. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 на праві власності належить житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.10-11). 07 травня 2019 року, представниками АТ «Миколаївгаз» ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за вищевказаною адресою, при проведені перевірки, виявлено ознаки порушень конструкції лічильника газу типу Галус G4 зав. № НОМЕР_2 , а саме: пошкодження заводської пломби, пломба на відліковому механізмі не відповідає заводській пломбі виробника по формі відбитка тавра заводу, про що складено акт про виявлені порушення №3031 (а.с.21). У зв`язку з цим, метрологічною службою складено акт про порушення №00001477 від 07 травня 2019 року, в якому міститься посилання на порушення передбачене підпунктом 3 пункту 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем підозра на несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ. Цим актом споживача повідомлено, що його розгляд відбудеться комісією Оператора ГРМ 24 травня 2019 року за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.23). Того ж дня, представником відповідача ОСОБА_4 складений акт №2927 демонтажу лічильника газу для проведення експертизи. Згідно цього акту, споживача запрошено для проведення експертизи лічильника на 09:00 годину 08 травня 2019 року за адресою: АДРЕСА_3 . Миколаїв, вул. Погранична, 159, каб. 117 (а.с.22). Згідно протоколу №Мк02.4.3 від 07 травня 2019 року, щодо направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу, демонтований в позивача лічильник газу, направлено на експертизу (а.с.24). 14 травня 2019 року за участю ОСОБА_3 проведена експертиза лічильника газу типу Галлус, 1995 року випуску, зав. № НОМЕР_2 , за результатами якої складено акт №280 (а.с.25). Експертизою встановлено, що на лічильнику встановлена фальсифікована пломба, відбитки тавр на якій не відповідають заводським, а на склі відлікового механізму в місці прилягання до корпусу відлікового механізму, механічні пошкодження у вигляді численних подряпин. За висновком комісії, мався доступ до відлікового механізму. Вказаний акт засвідчено підписом ОСОБА_3 без зауважень. Відповідно до довідки ДП «Миколаївстандартметрологія» про непридатність законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки від 15 травня 2019 року №310/20115.05.2019, лічильник газу визнано непридатним до подальшої експлуатації. 31 травня 2019 року за результатами розгляду акту про порушення №00001477 від 07 травня 2019 року на засіданні постійно діючої робочої Комісії по розгляду актів про порушення фізичними особами споживачами природного газу, було прийнято рішення про його задоволення, що підтверджується відповідним Витягом з протоколу №20 від 31 травня 2019 року. На підставі цього, відповідачем здійснено нарахування необлікованих об`ємів природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , про що складено акт-розрахунок необлікованих об`ємів природного газу та їх вартості за період з 22 грудня 2018 року по 06 травня 2019 року, вартість якого склала 39 699 гривень 16 копійок (а.с.27). Як свідчить запис в Журналі реєстрації споживачів присутніх на засіданні комісії по розгляду актів про порушення та звернень споживачів, витяг з якого надано відповідачем, вищевказане засідання комісії проводилось за участю позивача, що підтверджується її особистим підписом у зазначеному журналі (а.с. 70-71). 05 липня 2019 року АТ «Миколаївгаз» направив позивачу акт-розрахунок та рахунок на оплату вартості необлікованих об`ємів природного газу за вих. №54003.1-СЛ-18904-0719. Крім того, пунктом 3.4. Положення про проведення експертизи лічильників газу, установлених у споживачів і призначених для обліку природного газу в побуті, затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005 № 619, (далі Положення № 619 від 27.12.2005) визначено, що у разі незгоди будь-якої сторони з висновками комісії по газопостачальній (газотранспортній) організації спірні питання вирішуються у судовому порядку. Подібні правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 14-503цс18. Порядок оформлення акта про порушення передбачений главою 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем. Акт про порушення після пред`явлення представником оператора ГРМ службового посвідчення складається в присутності споживача/несанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об`єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами. Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення. Представник оператора ГРМ перед складанням акта про порушення зобов`язаний повідомити споживача (несанкціонованого споживача) про його право внести зауваження та заперечення до акта про порушення, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень. У разі відмови споживача (несанкціонованого споживача) від підписання акта про порушення він вважається дійсним, якщо його підписали: або більше одного представника оператора ГРМ, а відмова споживача (несанкціонованого споживача) від підпису акта про порушення підтверджується відеозйомкою; або представник оператора ГРМ та одна незаінтересована особа (представника власника/користувача, на території чи об`єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення цієї особи. Відповідно до глави 1 розділу 1, глави 7 розділу 6 Кодексу газорозподільних систем, несанкціонованим втручанням в роботу газорозподільної системи є втручання в роботу газорозподільної системи шляхом несанкціонованого газоспоживання, несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ та/або під`єднання несанкціонованого газопроводу, внаслідок чого порушується нормальний режим роботи ГРМ та/або здійснюється необліковане використання природного газу. У випадку несвоєчасної або неповної оплати послуг, несанкціонованого відбору природного газу або втручання в роботу ЗВТ або ГРМ, несанкціонованого відновлення газоспоживання та в інших випадках, передбачених законодавством, оператор ГРМ в установленому порядку має право припинити (обмежити) газопостачання на об`єкт споживача. Пунктом 4 глави 9 розділу Х Кодексу газорозподільних систем встановлено, що оператор газорозподільної системи при проведенні контрольного огляду вузла обліку має право: оглядати комерційний вузол обліку природного газу та його складові на предмет відсутності ознак пошкодження засобу вимірювальної техніки, пошкодження пломб, несанкціонованого втручання в засіб вимірювальної техніки, несанкціонованого газопроводу та/або несанкціонованого підключення газових приладів, внаслідок чого може перевищуватися діапазон обчислення лічильника газу (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення лічильником газу); здійснювати перевірку параметрів параметризації обчислювача чи коректора об`єму газу (за їх наявності); перевіряти наявність діючих свідоцтв про повірку засобів вимірювальної техніки (відміток про повірку в паспортах засобів вимірювальної техніки), що входять до складу комерційного вузла обліку природного газу. У відповідності до положень, передбачених у підпункті 3 статті 2, статті 3 Закону України «Про ринок природного газу», підпункті 5 пункту 5.2 і підпункті 6 пункту 6.1 Типового договору, пунктах 23-25 розділу ІІІ Правил споживач зобов`язаний не допускати несанкціонованого відбору природного газу, а постачальник у випадку встановлення такого порушення має право на отримання відшкодування збитків від споживача. У разі порушення або невиконання своїх обов`язків споживач несе відповідальність згідно із законом. Враховуючи наведені норми закону та встановленні працівниками АТ «Миколаївгаз» порушення з боку позивача, що призвели до несанкціонованого відбору природного газу, відповідач правомірно здійснив нарахування необлікованих об`ємів природного газу та їх вартості за період з 22 грудня 2018 року по 06 травня 2019 року. Суд першої інстанції вірно не погодився з доводами позивача про невідповідність складу комісії, якою проведено експертизу лічильника газу, так як до неї не входили інженерно-технічний персонал та юристи, а також не було запрошено представника держстандарту та метрології. З матеріалів справи вбачається, що експертиза газового лічильника проведена комісією, до складу якої входили: начальник відділу лабораторних вимірювань і фахівець з економічної безпеки АТ «Миколаївгаз», а також представник ДП «Миколаївстандартметрологія», тобто в складі трьох осіб, один з яких є представником метрології та за безпосередньою участю позивача ОСОБА_3 , що відповідає підпункту 3.3.1 пункту 3.3 Положення № 619 від 27 грудня 2005 року. Крім того, позивачем підписано вказаний акт експертизи без зауважень незважаючи на те, що вона мала право у разі незгоди з висновками проведеної експертизи лічильника самостійно звернутись до незалежної експертної установи. Оскільки цього ж, з таких же мотивів дійшов і районний суд, то підстав для скасування рішення суду 1 інстанції немає. Крім того, позивач не заперечувала того, що лічильник газу було пошкоджено під час проведення в будинку ремонтних робіт, проте вона не повідомила про такі пошкодження Оператора ГРМ. Відповідно до ст. 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин, суд першої інстанції дотримався норм цивільного законодавства, а тому колегія суддів прийшла до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду 1 інстанції без змін. Керуючись ст. ст. 367, 368, 375, 381, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, п о с т а н о в и л а: Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 08 квітня 2020 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту. Головуючий: П.П. Лисенко Судді: Н.В. Самчишина Т.В. Серебрякова Повний текст постанови складено 17 червня 2020 року.