Ухвала КЦС ВС № 161/6652/18

Ухвала 17 червня 2020 року м. Київ справа № 161/6652/18 провадження № 61-8798ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Крата В. І. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником Ковальчуком Сергієм Олександровичем , на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 червня 2019 року та постанову Волинського апеляційного суду від 07 червня 2019 року за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України», треті особи: Волинська обласна організація професійної спілки працівників культури України, про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 05 червня 2020 року засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником Ковальчуком С . О . , на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 червня 2019 року та постанову Волинського апеляційного суду від 07 червня 2019 року. На підставі касаційної скарги ОСОБА_1 не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження. Як свідчить аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, вона подана з пропуском встановленого строку на касаційне оскарження. Оскаржена постанова апеляційного суду ухвалена 07 листопада 2019 року. Касаційна скарга ОСОБА_1 здана до поштового відділення 05 червня 2020 року, що підтверджується відповідною відміткою на поштовому конверті. Тобто з пропущенням, передбаченого статтею 390 ЦПК України строку на касаційне оскарження, оскільки останнім днем строку на касаційне оскарження (з урахуванням вихідних днів) було 09 грудня 2019 року. У клопотанні, яке додано до касаційної скарги, ОСОБА_1 просить поновити строк на касаційне оскарження, посилаючись на те, що повний текст постанови Волинського апеляційного суду від 07 листопада 2019 року отримав 21 листопада 2019 року. Позивач є батьком восьми дітей, п`ятеро з яких є неповнолітніми та повністю знаходяться на утриманні батьків. Дружина позивача знаходиться на обліку в Пенсійному фонді України та перебуває на обліку в департаменті соціальної політики, як малозабезпечена сім`я. Звільнення ОСОБА_1 з роботи фактично позбавило його сім`ю коштів на існування, при тому, що позивач змушений був шукати адвоката для надання правової допомоги за прийнятну суму або на безоплатній основі. Так, у судах першої та апеляційної інстанції його інтереси представляло три адвоката, що зголосились йому допомогти на окремих етапах задля недопущення ще більш скрутного матеріального становища. У зв`язку із скрутними сімейними обставинами та неможливістю підготуватись до касаційного оскарження судових рішень, позивачем було пропущено строк на касаційне оскарження. В подальшому, у зв`язку із оголошенням карантину та дотримання позивачем вимог стосовно ізоляції, підшукування адвоката, який би допоміг підготуватись до касаційного оскарження стало зовсім неможливим. 26 травня 2020 року після послаблення карантину позивач звернувся до адвоката Ковальчука С. О. з проханням допомогти підготувати касаційну скаргу і 01 червня 2020 року указаним адвокатом отримано від позивача поштою копії оскаржених судових рішень, що підтверджується копією конверта, адресованого 20 травня 2020 року ОСОБА_1 (Волинська область) Ковальчуку С. О. (Київська область), та в подальшому підготовлено касаційну скаргу. Європейський суд з прав людини вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року). Однак, вказані підстави не можна вважати поважними, оскільки ОСОБА_1 не надає будь-яких належних доказів того, що він був позбавлений можливості звернутися з касаційною скаргою в межах строку на касаційне оскарження або хоча б у розумний строк. На підставі викладеного, згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга підлягає залишенню без руху. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа, яка подала касаційну скаргу, має право звернутися до суду касаційної інстанції зі заявою про поновлення строку на касаційне оскарження і навести інші підстави для поновлення строку, подавши відповідні докази. Окрім цього, як свідчить аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, в порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України, до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору. У пункті 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. У постанові Верховного Суду в складі Великої Палати від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 зроблено висновок, що за змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати. Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях. Отже, ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір в порядку та розмірі, який визначений Законом України «Про судовий збір». Згідно підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на день пред`явлення позову - 2018 рік) за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір становив 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду розмір судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми. Таким чином, ураховуючи характер позову та клопотання у скарзі, за подання касаційної скарги ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1 409,60 грн (704,80грн * 200%). Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або сплачено до УК у Печерському районі (Печерс. р-н) 22030102, код ЄДР: 38004897 , банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007; ККДБ: 22030102. Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Керуючись статтями 185, 260, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником Ковальчуком Сергієм Олександровичем , на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 червня 2019 року та постанову Волинського апеляційного суду від 07 червня 2019 року залишити без руху. Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали щодо подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження або якщо наведені підстави для поновлення строку будуть визнані неповажними у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. У разі невиконання у встановлений строк інших вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя В. І. Крат