Постанова 4824 № 359/557/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 359/557/18 № апеляційного провадження: 22-ц/824/6435/2020 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 10 червня 2020 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді - доповідача Слюсар Т.А., суддів: Волошиної В.М., Мостової Г.І., за участю секретаря судового засідання Макаренко О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 лютого 2020 року у складі судді Чирки С.С., у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Централізованого міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Маркульчак Вікторії Володимирівни, стягувач: п`ятий державний пожежно-рятувальний загін головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області,- В С Т А Н О В И В : У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі вказаною скаргою, в якій просив скасувати постанови про відкриття виконавчого провадження та арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № 61118901. Вимоги скарги обґрунтував тим, що 30 січня 2020 року головним державним виконавцем Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Маркульчак В.В., далі головний державний виконавець, на підставі виконавчого листа № 359/557, виданого Бориспільським міськрайонним судом Київської області 20 листопада 2019 року, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 61118901 про стягнення із заявника на користь 5 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області боргу 6866 грн. 13 коп. Однак, у виконавчому листі № 359/557 та постанові про відкриття виконавчого провадження ВП № 61118901 не зазначено реквізити рахунків стягувача. Таким чином, виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року і не може бути підставою для відкриття виконавчого провадження. Вказано, що, у постанові про відкриття виконавчого провадження ВП № 61118901 зазначено про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 686 грн. 61 коп. Однак, відповідно до частини 4 статті 27 Закону № 1404-VIII державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів). Тобто постанова про стягнення виконавчого збору повинна виноситись окремим документом. Крім того, відповідно пункту 1 частини 5 статті 27 Закону № 1404-УІІІ за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів, до яких відноситься стягнення по суті судового рішення, виконавчий збір не стягується. Зазначено, що 30 січня 2020 року головним державним виконавцем Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Маркульчак В.В. у виконавчому провадженні ВП № 61118901 винесено постанову про арешт коштів боржника, які знаходяться в АТ КБ «ПриватБанк». Однак, на картковому рахунку № НОМЕР_1 знаходяться кошти зазначеного вище банку (картка є кредитною «Універсальна»), а не особисті кошти заявника. Арешт також накладено на картковий рахунок № НОМЕР_2 , який призначено для соціальних виплат, а саме: щомісячної компенсації за продукти харчування, як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС у розмірі 415 грн. 20 коп., що підпадає під перелік майна,на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами. Крім того, зазначає, що у оскаржуваних постановах допущено описку в імені боржника й замість « ОСОБА_2 » вказано « ОСОБА_2 ». Так, згідно з правилами сучасної української мови ім`я « ОСОБА_3 » у родовому відмінку говориться і пишеться з буквою «я» в кінці слова - « ОСОБА_2 », що також є підставою для скасування зазначених постанов. Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 лютого 2020 року скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування обставин справи, вважає ухвалу незаконною, необґрунтованою, просить її скасувати та постановити нове судове рішення про задоволення скарги. У відзиві на апеляційну скаргу головний державний виконавець Маркульчак В.В. просив залишити апеляційну скаргу, як необґрунтовану, без задоволення, а ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 лютого 2020 року - без змін. В судове засідання головний державний виконавець Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Маркульчак В.В. не з`явилася, подала клопотання про розгляд справи без її участі, представник п`ятого державного пожежно-рятувального загону головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причин неявки не повідомив. Колегія суддів, вислухавши Щегеля І.М. , який просив задовольнити апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, враховуючи наступне. Як убачається з матеріалів справи, 20 листопада 2019 року Бориспільським міськрайонним судом Київської обл. видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь п`ятого Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг у розмірі 3776 грн. 87 коп., трьох відсотків річних від простроченої суми, в розмірі 295 грн. та 2794 грн. 26 коп. інфляційних. Згідно п.7 ч.1 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» У виконавчому документі зазначаються строк пред`явлення рішення до виконання. У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти. Відповідно до положень ч.5 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону. Окрім цього, згідно п.8 Розділу 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012року про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження. Згідно ч.1-4 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Положеннями ч 2. ст.59 Закону передбачено, що у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону. Встановлено, що 30 січня 2020 року головним державним виконавцем Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Маркульчак В.В. винесено постанову про відкриття ВП №61118901 провадження з виконання виконавчого листа №359/557 від 20 листопада 2019 року виданого Бориспільським міськрайонним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь п`ятого Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області боргу 6866 грн. 13 коп. 30 січня 2020 року головним державним виконавцем Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Маркульчак В.В. винесено постанову про накладення арешту на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та або звернення стягнення на які заборонено законом та належить боржнику (ВП №61118901). 13 лютого 2020 року головним державним виконавцем Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Маркульчак В.В. винесено постанову про виправлення помилки у процесуальному документі в якій зазначено виправити допущену граматичну помилку у постанові про відкриття виконавчого провадження №61118901 від 30 січня 2020, а саме: у частинах «про: стягнення з ОСОБА_1 на користь п`ятого Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області боргу 6866 грн. 13 коп. виправити останню букву у імені боржника, тобто замість « ОСОБА_2 » зазначити « ОСОБА_2 ». 13 лютого 2020 року головним державним виконавцем Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Маркульчак В.В. винесено постанову про виправлення помилки у процесуальному документі в якій зазначено виправити допущену граматичну помилку у постанові про арешт коштів боржника №61118901 від 30 січня 2020, а саме: у частинах «про: стягнення з ОСОБА_1 на користь п`ятого Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області боргу 6866 грн. 13 коп. виправити останню букву у імені боржника, тобто замість « ОСОБА_2 » зазначити « ОСОБА_2 ». Враховуючи положення п. 7 ч.1 ст.4, ч.5 ст.26, ч.1-4 ст.56, ч.2 ст.59 ст. Закону України колегія суддів вважає обґрунтованими й належно мотивованими висновки районного суду про законність дій старшого державного виконавця в частині відкриття виконавчого провадження й одночасно, а не окремим документом, вирішення питання про стягнення виконавчого збору, а також на забезпечення реального виконання рішення суду, накладення арешту на грошові кошти, що містяться на відкритих на імя боржника рахунках. Твердження апеляційної скарги ОСОБА_1 про незаконне накладення головним державним виконавцем арешту на картковий рахунок, остільки на ньому знаходяться кредитні кошти, а також рахунок, який призначено для соціальних виплат скаржнику, як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, колегія суддів вважає такими, що не заслуговують на увагу. При цьому, колегія суддів виходить зі змісту оскаржуваної постанови, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а не на рахунки, до того ж, постанова містить виключення - крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та або звернення стягнення на які заборонено законом та належить боржнику, а також враховує положення ч.2 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження», якою передбачено порядок дій виконавця у випадку накладення арешту на кошти, на які заборонено звертати стягнення. Виправлено державним виконавцем і описки, які містяться у оскаржуваних постановах в частині правильності викладення імені боржника. Твердження скаржника про те, що Бориспільський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) не має цивільної правоздатності, не є особою публічного права, остільки не пройшов відповідної реєстрації, колегія суддів визнає безпідставними. Так, відповідно до Наказу Міністерства юстиції України від 17.12.2019року № 4053/5, Бориспільський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області виведено зі складу головного територіального управління юстиції у Київській області та введено до складу міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (а.с. 86). Встановлено, що у зв`язку зі зміною підпорядкування міськрайонного відділу державної виконавчої служби та на виконання п.3 зазначеного Наказу щодо подання державним реєстраторам документів, необхідних для державної реєстрації змін, пов`язаних із зміною підпорядкування відділу, в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено відповідні зміни щодо Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (а.с. 86 на звороті). Зі справи убачається, що за наслідками реорганізації, проведеної у відповідності до постанови КМ України від 09.10.2019року №870 Деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції» та на підставі наказу начальника Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 27.12.2019року № 1143/03, Маркульчак Вікторію Володимирівну , головного державного виконавця Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київські області, визнано такою, що працює на посаді головного державного виконавця Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (а.с. 92). Зазначене свідчить про те, що головний державний виконавець Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Маркульчак В.В. під час примусового виконання виконавчого листа, виданого Бориспільським міськрайонним судом Київської обл. діяла у межах повноважень, передбачених Законом України «Про державну службу» та Законом України «Про виконавче провадження». Разом з тим, з висновками районного суду в частині оскарження дій головного державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження в частині стягнення виконавчого збору погодитися неможливо, враховуючи таке. Відповідно статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Відповідно до ч. 1 ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції . Учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. (ч. 1 ст. 287 КАС України). Крім загального порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб держаної виконавчої служби, визначеного нормами процесуального законодавства, відповідні спеціальні норми встановлені Законом України «Про виконавче провадження». Так, згідно вимог ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження»рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Частиною 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом. З урахуванням вищезазначеного можна дійти висновку, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладення штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані. До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладення штрафу, як виконавчих документів в окремому провадженні. Таким чином, Законом України «Про виконавче провадження» встановлено спеціальний порядок судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору та/або витрат на проведення виконавчих дій, згідно з якими відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства. Вищезазначених норм матеріального та процесуального права суд першої інстанції не урахував та помилково вирішив скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження в частині стягнення виконавчого збору за правилами цивільного судочинства. Згідно вимог ч. 1 ст. 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадженням у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 377 ЦПК України порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Враховуючи викладене, ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 лютого 2020 року в частині оскарження дій головного державного виконавця Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Маркульчак Вікторії Володимирівни щодо відкриття виконавчого провадження в частині стягнення виконавчого збору слід скасувати й провадження у цій частині закрити. В іншій частині викладені в ухвалі висновки відповідають обставини справи та долученим до справи доказам, а тому підлягає залишенню без змін. Керуючись ст. ст. 367, 374, 377, 255, 382 ЦПК України, суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 лютого 2020 року в частині оскарження дій головного державного виконавця Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Централізованого міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Маркульчак Вікторії Володимирівни щодо відкриття виконавчого провадження в частині стягнення виконавчого збору - скасувати й провадження у цій частині закрити. В решті ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з моменту складання повного судового рішення з урахуванням положень п. 3 розділу ХІІ перехідних положень ЦПК України. Повне судове рішення складено 16 червня 2020 року. Суддя-доповідач: Судді: