Ухвала КГС ВС № 910/13716/19
від 17.06.2020 · ГосподарськаУХВАЛА 17 червня 2020 року м. Київ Справа № 910/13716/19 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду: Губенко Н. М., розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва у складі судді Гулевець О. В. від 21.01.2020 та на постанову Північного апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: Пашкіна С. А., Андрієнко В. В., Буравльов С. І. від 13.05.2020 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕСТЕТ ПРАЙМ БУД" про визнання недійсним попереднього договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства, ВСТАНОВИВ: Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.01.2020 у справі № 910/13716/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2020, у задоволенні позову відмовлено повністю. 05 червня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду на рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2020 у справі № 910/13716/19. Перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 , Судом встановлено, що вона підлягає залишенню без руху з огляду на таке. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині 3 цієї статті. Поряд з цим, за приписами частини 2 зазначеної статті підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу. При цьому пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Водночас у касаційній скарзі ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2020 у справі № 910/13716/19 відсутнє зазначення підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). Згідно із частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Отже у визначений Судом строк ОСОБА_1 слід належним чином виконати вимоги статті 290 Господарського процесуального кодексу України та зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав) у спосіб, передбачений пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою. На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, - У Х В А Л И В:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2020 у справі № 910/13716/19 залишити без руху.
2. Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.
3. Роз`яснити ОСОБА_1 , що невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги без розгляду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню. Суддя Верховного Суду Н. М. Губенко