Постанова 4854 № 420/1472/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 17 червня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/1472/20 Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С.О. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Федусика А.Г., суддів: Бойка А.В. та Шевчук О.А., розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2020 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, - В С Т А Н О В И В : У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі ГУПФУ) та просив: визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення відсоткового значення розміру призначеної пенсії з 83% до 70% сум грошового забезпечення, починаючи з 01 січня 2018 року; зобов`язати ГУПФУ здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», у порядку і розмірах визначених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 83% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату у розмірі 48 976 (сорок вісім тисяч дев`ятсот сімдесят шість) гривень 20 копійок з урахуванням вже виплачених сум; зобов`язати відповідача подати звіт про виконання судового рішення. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2020 року позов задоволено частково. Суд вирішив: визнати протиправними дії ГУПФУ щодо зменшення відсоткового значення розміру призначеної пенсії з 83% до 70% сум грошового забезпечення, починаючи з 01 січня 2018 року; зобов`язати ГУПФУ здійснити з 1 січня 2018 року перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», у порядку і розмірах визначених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 83% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату у розмірі 48 976 (сорок вісім тисяч дев`ятсот сімдесят шість) гривень 20 копійок з урахуванням вже виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог було відмовлено. Не погоджуючись з даним рішенням суду, ГУПФУ подало апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апелянт просив його скасувати та прийняти нове про відмову в задоволенні позову повністю. Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено, що позивач є пенсіонером органів Податкової міліції України з 13 квітня 2001 року та перебуває на обліку в ГУПФУ. Позивачу призначена пенсія за вислугу років згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в розмірі 83% від грошового забезпечення за вислугу 31 рік (а.с.34). 12 квітня 2018 року ГУПФУ здійснено перерахунок пенсії позивачу з 01 січня 2018 року із сум грошового забезпечення: - посадовий оклад - 8 180,00 грн.; - оклад за військове звання - 1 480,00 грн.; - процентна надбавка за вислугу років 50% - 4 830,00 грн. Основний розмір пенсії: 70% грошового забезпечення (вислуга років 31) у розмірі 10143,00 грн. (а.с.40 з.б.). 08 січня 2020 року позивач звернувся до начальника ГУПФУ з запитом на інформацію щодо пенсійного забезпечення, в якому просив: повідомити коли саме при перерахунку призначеної у 2001 році пенсії було зменшено відсоток з 83% до 70% грошового забезпечення; забезпечити перерахунок і виплату недоплачених сум пенсії з 01 січня 2016 року, виходячи зі встановлених позивачу при призначенні у 2001 році 83% від сум грошового забезпечення; надіслати позивачу завірені належним чином копії всіх документів, на підставі яких призначалась та перераховувалась пенсія (а.с.14). Листом за №89/Є-11 від 14 січня 2020 року ГУПФУ повідомило позивача, що відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення, осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та пункту 4 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №45 від 13 лютого 2008 року, якщо внаслідок перерахунку розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі. Враховуючи викладене, а також, що бюджетні асигнування з Державного бюджету України не збільшувались, після набрання законної сили рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року, з метою збереження соціального захисту військовослужбовців, перераховані пенсії виплачуються в розмірах, що склались на день набрання законної сили судовим рішенням (а.с.15). Проведення перерахунку пенсії виходячи з відсоткового розміру 70%, замість 83% і стало підставою для звернення з даним позовом до суду. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що при перерахунку пенсії має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а внесені Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» та Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» зміни до ч.2 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% від сум грошового забезпечення, є звуженням змісту та обсягу вже існуючих у позивача прав і свобод у вигляді призначення йому пенсії виходячи із 83% розміру грошового забезпечення. Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції вірними і такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України з огляду на таке. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. З матеріалів справи, а саме прохальної частини апеляційної скарги вбачається, що рішення суду першої інстанції оскаржується лише в частині задоволених позовних вимог, а тому з врахуванням наведеного, колегія суддів переглядає рішення суду першої інстанції лише в цій частині. Положеннями статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб» (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення; б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт "б" статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); в) особам, зазначеним у пунктах "а" і "б" цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення. Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів. Підпунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (набрав чинності 1 жовтня 2011 року) внесено зміни до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб», зокрема у частині другій статті 13 цифри « 90» замінено цифрами « 80». Пунктом 23 Розділу ІІ Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» внесено зміни до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб»: у частині другій статті 13 цифри « 80» замінено цифрами « 70». Ці зміни набрали чинності з 1 травня 2014 року. З аналізу положень статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб» (в яку вказаними законами було внесено зміни в частині відсоткової ставки при обрахуванні пенсії та на яку посилався відповідач при перерахунку) вбачається, що вказаною статтею регламентовано саме питання призначення пенсії вперше. Водночас, питання перерахунку пенсії за вказаним законом регламентовано статтею 63, яка передбачає та регламентує, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Колегія суддів зазначає, що перерахунок пенсії є відмінною правовою категорією в порівнянні з призначенням пенсії, що на думку колегії суддів, унеможливлює застосування ставки в 70% при проведенні такого перерахунку, оскільки первинно при призначенні пенсії застосовано ставку 83 %. Крім того, згідно статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Так, у рішенні від 05 квітня 2001 року Конституційний Суд України зазначив, що Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом. Колегія суддів зазначає, що оскільки перерахунок пенсії позивача пов`язаний з переглядом розміру вже призначеної йому пенсії, при визначенні розміру не може поширюватися законодавство, яке прийняте після призначення вказаної пенсії, крім випадків покращення становища позивача. Отже, застосувавши відсоток - 70 при визначенні розміру пенсії після проведення перерахунку, відповідач порушив право позивача, оскільки при призначенні пенсії первісно встановлено для її обрахунку розмір 83%. Наведені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, визначеною в постановах від 10 квітня 2019 року справа № 310/6638/16-а та від 16 жовтня 2019 року справа 240/5401/18. Одночасно, суд першої інстанції для поновлення порушеного права позивача та у межах заявлених позовних вимог зобов`язав відповідача здійснити виплату у розмірі 48 976,20 грн.. ГУПФУ заперечувало проти визначення конкретної суми у відзиві на позовну заяву, проте судом першої інстанції не надано цьому відповідної оцінки. Разом з тим, як у відзиві на позов, так і в апеляційній скарзі ГУПФУ жодного обґрунтування неправомірності рішення суду першої інстанції в частині визначення суми належних позивачу виплат не наведено. В той же час, вказана сума обрахована позивачем, як різниця між виплаченою пенсією (70% грошового забезпечення) та належною (83% грошового забезпечення) за період з 01 січня 2018 року по 29 лютого 2019 року та її складові відповідають даним перерахунку пенсії позивача з 01 січня 2018 року (а.с.40 з.б.) та відправним даним для перерахунку пенсії, які визначені в довідці від 30 березня 2020 року (а.с.13). Тому, враховуючи все вищезазначене у сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в межах досліджуваних судом апеляційної інстанції. Доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині рішенні, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції. Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку щодо спірних правовідносин. Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні. Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2020 року без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. Головуючий суддя Федусик А.Г. Судді Бойко А.В. Шевчук О.А.