Постанова 4854 № 540/2320/19

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 16 червня 2020 р.м.ОдесаСправа № 540/2320/19 Головуючий в 1 інстанції: Ковбій О.В. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О., суддів Джабурія О.В. та Кравченка К.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 29 січня 2020 року, (суддя Ковбій О.В., м. Херсон, повний текст рішення складений 29 січня 2020 року) по справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В: 04 листопада 2019 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі) в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не приведення інтегрованої картки платника податків ФОП ОСОБА_1 у відповідності до абз. 2 п. 56.9 статті 56 Податкового кодексу України; - зобов`язати відповідача відкоригувати дані інтегрованої картки платника податків позивача з урахуванням задоволення скарги від 22.08.2019 року на податкові повідомлення-рішення від 29.07.2019 №03891405, №03801405, №03811405, №03821405 та на рішення про застосування фінансових санкцій від 27.06.2019 №000067/21-22-40-2499115896. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 29 січня 2020 року адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 був задоволений. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополь щодо не відображення в інтегрованій картці платника ФОП ОСОБА_1 облікових показників (операцій) щодо виключення нарахованих на підставі рішення про застосування фінансових санкцій від 27.06.2019 року №000067/21-22-40-2499115896 та податкових повідомлень-рішень від 29.07.2019 №03891405, №03801405, №03811405, №03821405 сум податків. Зобов`язано Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополь відобразити в інтегрованій картці платника ФОП ОСОБА_1 облікові показники (операції) щодо виключення нарахованих на підставі рішення про застосування фінансових санкцій від 27.06.2019 року №000067/21-22-40-2499115896 та податкових повідомлень-рішень від 29.07.2019 №03891405, № 03801405, № 03811405, № 03821405 сум податків. Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі подало апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з`ясування обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позову ФОП ОСОБА_1 . Апелянт вказує на те, що позивачем не надано належних доказів щодо надходження скарги на рішення про застосування фінансових санкцій від 27.06.2019 року №000067/21-22-40-2499115896 та податкових повідомлень-рішень від 29.07.2019 №03891405, №03801405, №03811405, №03821405 на адресу ДФС України, а тому відсутні підстави для коригування даних облікової картки. Позивач надіслав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначив про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Справа розглянута судом першої інстанції в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження. Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до ст. 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі наказу Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 05.06.2019 №733 та направлень на проведення фактичної перевірки від 18.06.2019 №161 та від 18.06.2019 №162, заступником начальника управління - начальником відділу Мигирич О.М. та головним державним ревізором інспектором Бевзюком О.О. здійснена фактична перевірка ФОП ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ), в кіоску біля кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованому за адресою: АДРЕСА_1 . За результатом перевірки складено акт від 19.06.2019 №54/40/ НОМЕР_1 . На підставі вищенаведеного акту податковим органом прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 27.06.2019 року №000067/21-22-40-2499115896. В подальшому, на підставі наказу Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 26.06.2019 №875, прийнятого з метою дотримання суб`єктами господарювання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів та направлень на фактичну перевірку від 01.07.2019 №0606 та №0607 головними державними ревізорами інспекторами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 здійснена фактична перевірка кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 », розташованого за адресою, АДРЕСА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , платника податків ФОП ОСОБА_1 . За результатом перевірки складено акт від 01.07.2019 №0250/21/22/РРО/24991 15896. На підставі вказаного акта перевірки від 01.07.2019 №0250/21/22/РРО/ НОМЕР_1 податковим органом прийнято: - податкове повідомлення-рішення від 29.07.2019 №03791405, яким до позивача на підставі п.1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстратора розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського формування та послуг» застосовано штраф у сумі 1 грн.; - податкове повідомлення-рішення від 29.07.2019 №03801405 яким до позивача на підставі ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» застосовано штраф у сумі 23 800,00 грн. На підставі наказу Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 26.06.2019 №875, прийнятого з метою дотримання суб`єктами господарювання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів та направлень на фактичну перевірку від 01.07.2019 №0608 та №0609 головними державними ревізорами інспекторами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 здійснена фактична перевірка кафе « ІНФОРМАЦІЯ_4 », розташованого за адресою. АДРЕСА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , платника податків ФОП ОСОБА_1 . За результатом перевірки складено акт від 01.07.2019 №0251/21/22/РРО/ НОМЕР_1 , на підставі якого прийнято: - податкове повідомлення-рішення від 29.07.2019 №03811405, яким до позивача на підставі п.1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстратора розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського формування та послуг» застосовано штраф у сумі 28 грн.; - податкове повідомлення-рішення від 29.07.2019 №03821405, яким до позивача на підставі ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» застосовано штраф у сумі 23800,00 грн. 22.08.2019 року позивачем ФОП ОСОБА_1 оскаржено рішення про застосування фінансових санкцій від 27.06.2019 року №000067/21-22-40-2499115896 та податкові повідомлення-рішення від 29.07.2019 №03891405, №03801405, №03811405, №03821405 в адміністративному порядку до контролюючого органу вищого рівня. Державна фіскальна служба України в 20-денний строк з дня, наступного за днем отримання скарги, не прийняв вмотивованого рішення за результатами її розгляду, а також письмово не повідомив позивача про продовження строку розгляду скарги. 26.09.2019 року позивач звернувся до ГУ ДПС з заявою, в якій зазначив, що подана ним скарга від 22.08.2019 року на підставі абз. 2 п. 56.9 ст. 56 ПК України вважається повністю задоволеною, а тому просив здійснити відповідні коригування в інтегрованій картці платника податків ФОП ОСОБА_1 та вилучити грошові зобов`язання, нараховані на підставі рішення про застосування фінансових санкцій від 27.06.2019 року №000067/21-22-40-2499115896 та податкові повідомлення-рішення від 29.07.2019 №03891405, №03801405, №03811405, №03821405. Листом від 04.10.2019 року №528/ФОП/21-22-08-01-06 ГУ ДПС рекомендувала позивачу звернутись до органу, який розглядав скаргу. Вважаючи бездіяльність контролюючого органу щодо незадоволення вимог заяви щодо приведення у відповідність даних облікової картки протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом. Задовольняючи адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 суд першої інстанції дійшов висновку, що суми, нараховані оскарженими рішеннями контролюючого органу, припинили регулюючу дію внаслідок адміністративного оскарження, а тому не створюють для платника податків юридичних обов`язків, отже й не можуть бути відображені в його ІКП. Таким чином бездіяльність відповідача щодо не відображення в інтегрованій картці платника ФОП ОСОБА_1 облікових показників (операцій) щодо виключення нарахованих на підставі рішення про застосування фінансових санкцій від 27.06.2019 року №000067/21-22-40-2499115896 та податкових повідомлень-рішень від 29.07.2019 №03891405, №03801405, №03811405, №03821405 сум податків є протиправною. Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Згідно ст. 62 Податкового кодексу України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин. Контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки. (п. 58.1 ст. 58 ПК України). Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 статті 54 ПК України, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. Отже, праву контролюючого органу провести перевірку платника податків та визначити за результатом її проведення грошове зобов`язання кореспондує, зокрема, право такого платника податків оскаржити відповідне рішення контролюючого органу. Порядок оскарження рішень контролюючих органів врегульований статтею 56 ПК України. Відповідно до пунктів 56.2, 56.3 статті 56 ПК України в разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення. Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Пунктом 56.16 статті 56 ПК України визначено, що днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги відповідним контролюючим органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв`язку від платника податків поштового відправлення із скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв`язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті. Строк розгляду контролюючим органом скарги платника податків установлений пунктом 56.8 статті 56 ПК України, у відповідності до якого контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. З урахуванням положень пункту 56.9 статті 56 ПК України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті. Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту. Аналіз змісту вказаного закону дозволяє зробити висновок про те, що юридичним наслідком порушення контролюючим органом встановленого ПК України або продовженого рішенням керівника контролюючого органу (його заступника) строку розгляду скарги платника податків, тобто не направлення впродовж цих строків платнику податків вмотивованого рішення за результатами розгляду скарги, є визнання скарги такою, що повністю задоволена на користь платника податків з наступного за днем закінчення зазначених строків дня. Такий самий правовий наслідок настає в разі, якщо рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) про продовження строків розгляду скарги не було надіслано платнику податків до спливу двадцятиденного строку для розгляду скарги в процедурі адміністративного оскарження. Визнання скарги повністю задоволеною на користь платника податків означає, що оскаржене рішення контролюючого органу з цього часу припинило регулюючу дію та не створює для платника податків юридичного обов`язку. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 24 січня 2019 року у справі №826/500/15. Отже, з матеріалів справи та аналізу наведених норм слідує, що ФОП ОСОБА_1 скористався правом на адміністративне оскарження рішення про застосування фінансових санкцій від 27.06.2019 року №000067/21-22-40-2499115896 та податкових повідомлень-рішень від 29.07.2019 №03891405, №03801405, №03811405, №03821405. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, скарга позивача від 22.08.2019 року (а.с. 7) направлена на адресу Державної фіскальної служби України 25.08.2019 року, що підтверджується: - описом вкладення у цінний лист з підписом працівника служби поштового зв`язку та відбитком поштового штемпелю з відповідною датою (а.с. 10); - фіскальним чеком про сплату послуг поштового зв`язку №7350105133380 від 25.08.2019 року (а.с. 9); - накладною з інформацією про поштове відправлення №7350105133380 від 25.08.2019 року (а.с. 9). Поштове відправлення, що містило зазначену скаргу, отримано адресатом 29.08.2019 року, що підтверджується листом АТ «Укрпошта» від 20.01.2020 року №Х-626 (а.с. 92), отриманим судом на виконання ухвали Херсонського окружного адміністративного суду від 14.01.2020 року. Таким чином суд першої інстанції правильно виходив з того, що 18.09.2019 року є останнім днем, коли контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його скаржнику. З матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції вживались заходи, направлені на повне та всебічне з`ясування обставин даної справи, зокрема, шляхом: - направлення до головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі ухвали про зобов`язання надати, серед іншого - скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 22.08.2019 року разом з доданими матеріалами; прийняте за результатом розгляду скарги рішення разом з матеріалами, врахованими при його прийнятті, докази направлення рішення позивачу (ухвала суду від 29.11.2019 року); - направлення до Державної фіскальної служби України ухвали про зобов`язання надати, серед іншого - завірені належним чином копії наступних документів та інформацію: скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 22.08.2019 року разом з доданими матеріалами; прийняте за результатом розгляду скарги рішення разом з матеріалами, врахованими при його прийнятті, докази направлення та отримання рішення позивачем; відомості про дату надходження згаданої скарги в адресу ДФС України та докази, на підтвердження вказаних відомостей. Проте, в визначений судом строк доказів прийняття рішення за скаргою ФОП ОСОБА_1 від 22.08.2019 року відповідачем та ДФС України не надано. Лише 28.01.2020 року засобами електронної пошти без надання доказів направлення копії позивачу до суду надіслано лист від 27.01.2020 року №15199-00-08-02-01-05, в якому Державна податкова служба України зазначила, що скарга ФОП ОСОБА_1 від 22.08.2019 року в ІТС «Управління документами» ДПС не зареєстрована (а.с. 99). Стосовно вказаного листа колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Процедуру оскарження платниками податків податкових повідомлень-рішень або інших рішень контролюючих органів під час адміністративного оскарження визначено Порядком оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 року №916 (далі - Порядок №916). Відповідно пункту 2 розділу VII зазначеного порядку - реєстрація скарги відбувається в день її надходження до контролюючого органу. Відмова у прийнятті скарги платника податків забороняється. Враховуючи те, що підтвердженим в даній справі є факт отримання ДФС України поштового відправлення зі скаргою позивача, колегія суддів, як і суд першої інстанції, вважає, що не реєстрація отриманої скарги у відповідній Інформаційно-телекомунікаційній системі може свідчити лише про невиконання ДФС України приписів пункту 2 розділу VII Порядку №916 та в жодному разі не може бути виправданням бездіяльності контролюючого органу вищого рівня щодо розгляду наведеної скарги. Крім того колегія суддів вважає необґрунтованим припущення апелянта стосовно того, що відсутність на наданому позивачем описі вкладення у цінний лист номеру поштового відправлення може свідчити про його неналежність до поштового відправлення №7350105133380 від 25.08.2019 року, виходячи з наступного. По-перше, принцип презумпції винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів, посилаючись на належні та допустимі докази (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України). Проте, відповідачем доказів на підтвердження наведеного в апеляційній скарзі припущення до суду не надано. По-друге, на дослідженому описі вкладення, окрім відсутності номеру поштового відправлення встановлено наявність інших обов`язкових реквізитів (серед іншого - підпис працівника поштового зв`язку та відбиток календарного штемпеля з датою 25.08.2019 року). З інших наданих позивачем доказів та відповіді АТ «Укрпошта», зазначених вище за текстом рішення, вбачається направлення на адресу ДФС України поштового відправлення №7350105133380 від 25.08.2019 року та його отримання адресатом. Отже, якщо зважати на припущення відповідача, закономірним в такому випадку є висновок, що ДФС України мало отримати від ФОП ОСОБА_1 цінний лист за №7350105133380, який не містив скарги від 22.08.2019 року, проте, доказів отримання такого листа з відмінним від наданого позивачем описом вкладення ані відповідачем, ані ДФС України до суду не надано. На підставі викладених обставин відсутності доказів направлення на адресу ФОП ОСОБА_1 до спливу двадцятиденного строку для розгляду скарги рішення контролюючого органу вищого рівня за результатами розгляду скарги на рішення про застосування фінансових санкцій від 27.06.2019 року №000067/21-22-40-2499115896 та податкових повідомлень-рішень від 29.07.2019 №03891405, №03801405, №03811405, №03821405, а також письмового повідомлення позивача про продовження строку розгляду цієї скарги, в силу вимог пункту 56.9 статті 56 ПК України, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків, а рішення про застосування фінансових санкцій від 27.06.2019 року №000067/21-22-40-2499115896 та податкові повідомлення-рішення від 29.07.2019 №03891405, №03801405, №03811405, №03821405 з 19.09.2019 року припинили регулюючу дію та не створюють для платника податків юридичних обов`язків. Відповідно до пп. 62.1.1-62.1.2 п. 62.1 ст. 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів. Пунктом 1 Розділу І «Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», затвердженого 07.04.2016 р. наказом Міністерства фінансів України №422, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 року за №751/28881 (надалі - Порядок №422), установлено, що цей Порядок визначає організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок). За змістом пункту 2 Розділу І цього Порядку терміни в ньому вживаються в таких значеннях: інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами. Відповідно до п. 1 Глави 1 Розділу ІІ Порядку №422 з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу. Аналіз зазначених нормативно-правових актів дає підстави для висновку, що оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за кожним платником податків здійснюється шляхом підтримання в актуальному стані його інтегрованої картки. Згідно п. 2 Глави 9 Розділу IV Порядку №422 інформація щодо початку/продовження та результатів адміністративного або судового оскарження податкового повідомлення-рішення вноситься до підсистеми, що забезпечує облік платежів, працівником структурного підрозділу органу ДФС, яким податкове повідомлення-рішення було сформовано, на підставі документів, зазначених у розділі VII цього Порядку (заяви - оскарження податкового повідомлення-рішення, ухвали суду про відкриття провадження, рішення про результати розгляду скарги (заяви), рішення суду, прийнятого по суті), протягом 3-ох днів з дати отримання такого документа. На підставі інформації про початок/продовження у законодавчо встановлені строки процедури адміністративного оскарження (скарга (заява) платника податків) або про початок/продовження процедури судового оскарження нарахована сума податків вважається неузгодженою, а в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо її виключення. За результатами адміністративного або судового оскарження: при частковому скасуванні сум формується нове повідомлення-рішення на суму, що залишилась; при збільшенні донарахованої суми формується повідомлення-рішення на суму збільшення без анулювання первинного документа та вручається платнику податків (вноситься дата вручення до інформаційної системи органів ДФС та виконуються процеси, описані у главі 8 цього розділу). У разі якщо за результатами адміністративного оскарження нарахована сума податку у повному обсязі підтверджується, та якщо з урахуванням законодавчо встановлених строків вона вважається узгодженою, то в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо її поновлення. Системний аналіз зазначених норм дає підстави вважати, що початок процедури оскарження рішення контролюючого органу, в тому числі й в адміністративному порядку, зобов`язує відповідача протягом трьох днів з дня отримання скарги відобразити в ІКП облікові показники (операції) щодо виключення нарахованих оскарженим рішенням сум податків. Разом з тим, поновлення виключених показників, згідно наведених приписів Порядку №422 здійснюється в разі підтвердження нарахованих рішенням сум за результатами оскарження у відповідному розмірі. Відтак, виключивши нараховані оскарженими в адміністративному порядку суми, згідно рішення про застосування фінансових санкцій від 27.06.2019 року №000067/21-22-40-2499115896 та податкові повідомлення-рішення від 29.07.2019 №03891405, №03801405, №03811405, №03821405 з 19.09.2019 року, відповідач вже не мав підстав їх поновлювати в ІКП позивача. До того ж, в силу сформованого в даному рішенні висновку суду щодо повного задоволення на підставі приписів пункту 56.9 статті 56 ПК України скарги ФОП ОСОБА_1 на рішення про застосування фінансових санкцій від 27.06.2019 року №000067/21-22-40-2499115896 та податкових повідомлень-рішень від 29.07.2019 №03891405, №03801405, №03811405, №03821405 суми, нараховані оскарженими рішеннями контролюючого органу припинили регулюючу дію, не створюють для платника податків юридичних обов`язків, отже й не можуть бути відображені в його ІКП. Таким чином, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що бездіяльність Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополь щодо не відображення в інтегрованій картці платника ФОП ОСОБА_1 облікових показників (операцій) щодо виключення нарахованих на підставі рішення про застосування фінансових санкцій від 27.06.2019 року №000067/21-22-40-2499115896 та податкових повідомлень-рішень від 29.07.2019 №03891405, №03801405, №03811405, №03821405 сум податків є протиправною. Керуючись викладеним, колегія суддів вважає належним способом поновлення прав позивача у зобов`язанні відповідача відобразити в інтегрованій картці платника ФОП ОСОБА_1 облікові показники (операції) щодо виключення нарахованих на підставі рішення про застосування фінансових санкцій від 27.06.2019 року №000067/21-22-40-2499115896 та податкових повідомлень-рішень від 29.07.2019 №03891405, №03801405, №03811405, №03821405 сум податків. Колегія суддів відхиляє аргумент апелянта щодо недотримання позивачем п. 1 Розділу V Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами №916, затвердженого Наказом МФ України 21.10.2015 в частині направлення, яким передбачено, що скарга платника податків до контролюючого органу вищого рівня надсилається поштовим відправленням з повідомленням про врученням та описом вкладення, адже ст. 56 ПК України, яка має вищу юридичну силу ніж Порядок, установлено, що скарга до контролюючого органу вищого рівня подається у письмовій формі протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків ППР або іншого рішення контролюючого органу. Будь-якої конкретизації щодо способу направлення такої скарги ця норма закону не передбачає. Слід наголосити на тому, що частинами 1 та 2 статті 2 КАС України установлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень збоку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, свою позицію не довів та не обґрунтував. За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову ФОП ОСОБА_1 . Підсумовуючи наведене колегія суддів дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, оскаржуване рішення прийняте відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відтак, апеляційна скарга ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі задоволенню не підлягає. Керуючись статтями 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі залишити без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 29 січня 2020 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 6 ст. 12, ст. 257 та ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко Суддя О.В.Джабурія Суддя К.В.Кравченко