Постанова 4851 № 520/1629/2020

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 червня 2020 р. Справа № 520/1629/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Сіренко О.І., Суддів: Кононенко З.О. , Калиновського В.А. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.03.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Тітов О.М., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 24.03.20 року по справі № 520/1629/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області третя особа Виконавчий комітет Мокрокалигірської сільської ради Катеринопільського району Черкаської області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області, третя особа - Виконавчий комітет Мокрокалигірської сільської ради Катеринопільського району Черкаскої області, в якому просить суд: - визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку на пільгових умовах (як особі, потерпілій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС); - скасувати рішення відділу з питань призначення та перерахунку пенсій № 21 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 104 від 09.08.2019, рішення відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 574 від 27.12.2019; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку на пільгових умовах (як особі, потерпілій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС) з 17 липня 2019 року та провести відповідні виплати. В обгрунтування позовних вимог вказав на безпідставність відмови відповідача у призначенні пенсії позивачу з урахуванням пільг зі зменшення пенсійного віку, як особі, постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи, яка постійно проживала в зоні посиленого радіаційного контролю з 14.08.1965 по 18.06.2008 року, що підтверджено наданими разом із заявою про призначення пенсії відповідними документами. 24 березня 2020 року рішенням Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області, третя особа - Виконавчий комітет Мокрокалигірської сільської ради Катеринопільського району Черкаської області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано рішення відділу з питань призначення та перерахунку пенсій № 21 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 104 від 09.08.2019, рішення відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 574 від 27.12.2019 щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії із зменшенням пенсійного віку на пільгових умовах (як особі, потерпілій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС). У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківської області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по сплаті судового збору на користь ОСОБА_1 у розмірі 420 гривень 40 копійок. В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на помилковість застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права в частині відмови у задоволенні позовних вимог, неповне з`ясування всіх обставин, що призвело до частково неправильного вирішення питання. Вказав на необхідність зобов`язати пенсійний орган призначити йому пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку на пільгових умовах (як особі, потерпілій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС) з 17 липня 2019 року та провести відповідні виплати. З викладених підстав вважає позовні вимоги такими, що мають бути задоволені у повному обсязі. Відповідач, у надісланому відзиві на апеляційну скаргу, посилаючись на викладені доводи, вказав на безпідставність позовних вимог, які задоволенню не підлягають. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Згідно з ч. 4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, позивач, ОСОБА_1 , є громадянкою, яка постійно проживала на території зони посиленого радіоекологічного контролю у 1986-1993 роках (категорія 4), що підтверджується відповідним посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим 25.06.1993. Позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою від 17.07.2019, 26.12.2019 про призначення пенсії, до якої позивачем долучено, в тому числі, вказане посвідчення. Рішеннями Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області від 09.08.2019 №104, від 27.12.2019 №574 позивачу відмовлено у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку у зв`язку з непідтвердженням наданими разом із заявою про призначення пенсії документами факту перебування (проживання) позивача у зоні посиленого радіоекологічного контролю з моменту аварії на ЧАЕС станом на 01.01.1993. Вважаючи неправомірною відмову відповідача у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку, позивач звернулась до суду з даним позовом. Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування рішення відділу з питань призначення та перерахунку пенсій № 21 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 104 від 09.08.2019, рішення відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 574 від 27.12.2019 щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії із зменшенням пенсійного віку на пільгових умовах (як особі, потерпілій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС), суд першої інстанції виходив з підтвердження факту перебування (проживання) позивача у зоні посиленого радіоекологічного контролю з моменту аварії на ЧАЕС станом на 01.01.1993 не менше 4 років, а тому рішення про відмову в призначенні пенсії позивачу є протиправними та підлягають скасуванню. Рішення суду першої інстанції в цій частині не оскаржується Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, отже, перегляду підлягає рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині визнання неправомірними дій ГУПФУ в Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку на пільгових умовах (як особі, потерпілій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС) та зобов`язання ГУПФУ у Харківській області призначити ОСОБА_1 , пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку на пільгових умовах (як особі, потерпілій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС) з 17 липня 2019 року та провести відповідні виплати, суд першої інстанції виходив з того, що станом на час звернення позивача до Пенсійного фонду із заявою про призначення з 17.07.2019, позивач не досягла 55-ти річного віку, необхідного для реалізації права позивача на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Абзацом другим пункту 13 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі по тексту Закон №1058-IV) встановлено, що у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до законів України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. Порядок фінансування цих пенсій встановлюється відповідними законами. Відповідно до статті 55 Закону України «Про статус та соціальний захист осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-ХІІ (далі по тексту Закон №796-ХІІ), особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються зі зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу: потерпілі від Чорнобильської катастрофи: особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років (абзац шостий пункту 2 частини першої). Початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період. Статтею 26 Закону №1058-IV встановлено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року (абзац перший частини першої). Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року не менше 26 років (абзац четвертий частини першої). Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено наявною в матеріалах справи трудовою книжкою, страховий стаж ОСОБА_1 становить більше 26 років. За змістом статті 55 Закону №796-ХІІ пенсійний вік, встановлений статтею 26 Закону №1058-IV, може бути зменшено сумарно не більше ніж на 5 років. Беручи до уваги факт проживання позивача станом на 1 січня 1993 року не менше чотирьох років на території зони посиленого радіологічного контролю, що підтверджується відповідним посвідченням, а також факт проживання позивача у с. Ярошівка, яке віднесено до зони посиленого радіологічного контролю відповідно до постанови Кабінету Міністрів Української РСР від 23.07.1991 №106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи», позивач має право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV, на 5 років, тобто з 55 років. Як вбачається з паспорту позивача серії НОМЕР_2 , датою народження позивача є 14.08.1965, тобто віку 55 років позивач досягне 14.08.2020. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що станом на час звернення позивача до Пенсійного фонду із заявою про призначення з 17.07.2019 не настала умова, необхідна для реалізації права позивача на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ, а саме: досягнення позивачем віку 55 років. Крім зазначеного, колегія суддів зауважує, що поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Пунктами 1.6, 2.4 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 № 1380/5 передбачено, що дискреційні повноваження сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта. Дискреційні повноваження можуть закріплюватися в нормативно-правових актах, проектах нормативно-правових актів такими способами: 1) за допомогою оціночних понять, наприклад: "за наявності поважних причин орган вправі надати …", "у виключних випадках особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може дозволити…", "рішення може бути прийнято, якщо це не суперечить суспільним інтересам…" тощо; 2) шляхом перерахування видів рішень, що приймаються органом (особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), не вказуючи підстав для прийняття того чи іншого рішення або шляхом часткового визначення таких підстав; 3) шляхом надання права органу (особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) при виявленні певних обставин (настанні конкретних юридичних фактів) приймати чи не приймати управлінське рішення залежно від власної оцінки цих фактів; 4) за допомогою нормативних приписів, що містять лише окремі елементи гіпотези чи диспозиції правової норми, що не дозволяють зробити однозначний висновок про умови застосування нормативного припису або правові наслідки застосування такого припису. Стосовно дискреційних повноважень, суд, за наслідками аналізу вказаних положень, зазначає, що такими є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може". У такому випадку дійсно суд не може зобов`язати суб`єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав. Зобов`язання позивача прийняти конкретне рішення, як і будь-які інші способи захисту застосовується лише за наявності необхідних підстав, з урахуванням фактичних обставин справи. Дійсно, у випадку невиконання обов`язку відповідачем, за наявності визначених законом умов, виникають підстави для ефективного захисту порушеного права позивача шляхом, зокрема, зобов`язання відповідача вчинити певні дії, спрямовані на відновлення порушеного права, або шляхом зобов`язання ухвалити рішення. Слід зазначити, що втручанням у дискреційні повноваження суб`єкту владних повноважень може бути прийняття судом рішень не про зобов`язання вчинити дії, а саме прийняття ним рішень за заявами заявників замість суб`єкта владних повноважень. Аналогічні висновки містить постанова Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 440/793/19, що в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України враховується судом апеляційної інстанції. Таким чином, колегія суддів вказує на те, що суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції відповідача. Доводи апелянта щодо підтвердження факту перебування (проживання) позивача у зоні посиленого радіоекологічного контролю з моменту аварії на ЧАЕС станом на 01.01.1993 не менше 4 років, колегія суддів відхиляє, оскільки зазначене встановлено судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного розгляду, однак не дає підстави в даному випадку для зобов`язання відповідача позивачу пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку на пільгових умовах (як особі, потерпілій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС) з 17 липня 2019 року та провести відповідні виплати з огляду на не досягнення нею 55 річного віку в момент подачі відповідної заяви, а також відсутності підстав для втручання у дискреційні повноваження пенсійного органу. За змістом п.

30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaariv. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя . Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "RuizTorijav. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання неправомірними дій ГУПФУ в Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку на пільгових умовах (як особі, потерпілій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС) та зобов`язання ГУПФУ у Харківській області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку на пільгових умовах (як особі, потерпілій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС) з 17 липня 2019 року та провести відповідні виплати. Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно з ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, відповідає вимогам ч. 1 ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційних вимог ОСОБА_1 . Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.03.2020 по справі № 520/1629/2020 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя О.І. Сіренко Судді З.О. Кононенко В.А. Калиновський