Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 219/11809/15-а
від 17.06.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 червня 2020 року справа № 219/11809/15-а приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гайдара А.В., суддів: Блохіна А.А., Компанієць І.Д., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Артемівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на постанову Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 16 березня 2016 року (повний текст складено 16 березня 2016 року в м. Бахмут Донецької області) у справі № 219/11809/15-а (суддя в 1 інстанції Фролова Н.М.) за позовом ОСОБА_1 до Артемівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління Державної казначейської служби України в м. Артемівську Донецької області про стягнення нарахованої пенсії з урахуванням інфляції,,- В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Артемівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі відповідач), який згодом уточнив та остаточно просив стягнути з відповідача нараховану пенсію згідно постанови Апеляційного суду Донецької області від 31.08.2011 р. за розпорядженням 154635 від 09 квітня 2013 року за період з 09 лютого 2009 року по 31 жовтня 2011 року з урахуванням інфляції за період невиплати грошового доходу, а саме з жовтня 2011 року по грудень 2015 року в розмірі 173667,64 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що у зв`язку з бездіяльністю відповідача йому не виплачена нарахована пенсія згідно постанови Апеляційного суду Донецької області від 31.08.2011 р. за розпорядженням 154635 від 09 квітня 2013 року за період з 09 лютого 2009 року по 31 жовтня 2011 року, чим порушені Конституція України, Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 5 червня 2012 року. Крім того зазначав, що у зв`язку з невиплатою нарахованої пенсії відповідач повинен нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у відповідності до п. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», механізм нарахування якої визначений Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів». Постановою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 16 березня 2016 року у справі № 219/11809/15-а позовні вимоги було задоволено, внаслідок чого: зобов`язано Артемівське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області виплатити ОСОБА_1 нараховану пенсію відповідно до розпорядження № 154635 від 09 квітня 2013 року за період з 09 лютого 2009 року по 31 жовтня 2011 року на виконання постанови Апеляційного суду Донецької області від 31 серпня 2011 року у справі № 22а-28161/11; зобов`язано Артемівське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 10.04.2013 року по 16.03.2016 року компенсацію за втрату частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати нарахованої пенсії за розпорядженням № 154635 від 09 квітня 2013 року. Не погодившись з такою постановою, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій зазначено, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим підлягає скасуванню, та просили скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Сторони у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду судового засідання, тому, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Відповідно до вимог частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне. ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 (том 1, арк.справи 27). Постановою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 07.08.2009 позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Артемівську Донецької області про визнання відмови в перерахунку пенсії, зобов`язання провести її перерахунок у відповідності до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було задоволено в повному обсязі (том 1, арк.справи 13-18). Постановою Апеляційного суду Донецької області від 31 серпня 2011 року № 22а-28161/11 було змінено постанову Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 07 серпня 2009 року в частині відомостей про відповідача та періоду проведення перерахунку пенсії. Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Артемівську Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов`язання зробити перерахунок пенсії задоволено. Визнано неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в м. Артемівську Донецької області щодо перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії відповідно до вимог ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з розміру 6-ти мінімальних пенсій за віком. Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в м. Артемівську Донецької області провести перерахунок призначеної і виплачуваної пенсії ОСОБА_1 у відповідності до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з розміру 6-ти мінімальних пенсій за віком починаючи з 09.02.2009 року, з урахуванням фактично здійснених виплат (том 1, арк.справи 20-22). На виконання зазначеної постанови суду розпорядженням відповідача 154635 від 09.04.2013 проведено нарахування пенсії позивача за період з 09.02.2009 по 31.10.2011 в сумі 108474,98 грн. (том 1, арк.справи 4-12). Згідно статті 63 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» фінансування витрат, пов`язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Відповідно до ст. 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган. Таким чином відповідач допустив бездіяльність, яка полягає у не виплаті позивачу нарахованої за рішенням суду пенсії. Щодо вимог про застосування індексу інфляції за період невиплати грошового доходу, колегія суддів зазначає наступне. Частиною другою статті 46 Закону № 1058-IV, яка регламентує виплату пенсій за минулий час, передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. При цьому компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом. Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом № 2050-ІІІ та Порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України для реалізації згаданого Закону. Відповідно до статей 1, 2 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші. Із наведеного вбачається, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата). Тобто, основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 46 Закону № 1058-IV, статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - органом ПФУ) добровільно чи на виконання судового рішення. Колегією суддів встановлено, що розпорядженням відповідача 154635 від 09.04.2013 р. проведено нарахування пенсії позивача за період з 09.02.2009 по 31.10.2011 в сумі 108474,98 грн. на додаткову відомість на травень 2013 року (тип відомості 23) (том 1, арк.справи 4-12). Факт невиплати нарахованої пенсії не оспорюється. Використане у статті 3 Закону № 2050-ІІІ та пункті 4 Порядку формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03 липня 2018 року у справі № 521/940/17. Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін. Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Артемівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на постанову Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 16 березня 2016 року у справі № 219/11809/15-а залишити без задоволення. Постанову Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 16 березня 2016 року у справі № 219/11809/15-а залишити без змін. Повне судове рішення складено 17 червня 2020 року. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 та п. 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя А.В. Гайдар Судді А.А. Блохін І.Д. Компанієць