Постанова 4806 № 305/2079/19

Справа № 305/2079/19 П О С Т А Н О В А Іменем України 15 червня 2020 року м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд у складі головуючого судді КОНДОРА Р.Ю. суддів МАЦУНИЧА М.В., СОБОСЛОЯ Г.Г. при секретарі БАЛАЖ Н.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Рахівського районного суду Бліщ О.Б. від 11 листопада 2020 року, повний текст якої складено 11 листопада 2020 року, про відмову у відкритті провадження у цивільній справі № 305/2079/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування житлового будинку, - встановив: ОСОБА_1 оскаржила ухвалу судді Рахівського районного суду від 11.11.2019, якою відмовлено у відкритті провадження за вищеназваним позовом. У скарзі апелянт зазначає, зокрема, що наявність рішення суду в тотожному спорі, на що посилається суддя в оскаржуваній ухвалі, є неправдою. Крім того, наводить доводи щодо незаконності, на переконання апелянта, оспорюваного договору дарування. Просить ухвалу скасувати. У відзиві на апеляцію ОСОБА_2 вказує на її необґрунтованість, просить скаргу залишити без задоволення, а ухвалу судді суду першої інстанції без змін. Посилається, зокрема, на те, що спір між сторонами про той самий предмет і з тих самих підстав вже був вирішений рішенням Рахівського районного суду від 11.06.2012, яке набрало законної сили 05.10.2012, у справі № 709/1346/2012 за позовом ОСОБА_1 до нього та приватного нотаріуса Юраш Н.І. про розірвання договору дарування, де в позові було відмовлено. Заслухавши доповідь судді, розглянувши справу за правилами ст. 372 ч. 2 ЦПК України у відсутність учасників процесу, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи учасників процесу, оцінивши докази в сукупності, суд приходить до такого. Відмовляючи на підставі ст. 186 ч. 1 п. 2 ЦПК України ухвалою від 11.11.2019 у відкриті провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування житлового будинку, суддя суду першої інстанції виходив із того, що є таке, що набрало законної сили, рішення Рахівського районного суду від 11.06.2012 у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, а саме, в справі № 709/1346/2012 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та приватного нотаріуса Юраш Н.І. про розірвання договору дарування. Погодитись із таким вирішенням процесуального питання не можна. Відповідно до ст. 186 ч. 1 п. 2 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження в справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. З матеріалів справи вбачається, що 08.11.2019 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування житлового будинку (а.с. 1). При цьому, в тексті позовної заяви не вказано дату укладання та/або інші реквізити договору, про визнання якого недійсним ставилося питання. Також в позовній заяві не вказано адресу будинку, який був предметом договору дарування, адреса будинку ( АДРЕСА_1 ) зазначена лише серед установчих даних позивачки у вступній частині заяви. Тобто, в усякому разі предметом позову є визнання договору дарування недійсним. Тим часом, своє процесуальне рішення про відмову у відкритті провадження в справі суддя суду першої інстанції вмотивував наявністю такого, що набрало законної сили, рішення Рахівського районного суду від 11.06.2012 у справі № 709/1346/2012 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та приватного нотаріуса Юраш Н.І. про розірвання договору дарування. Вже сама лиш ця мотивація вказує щонайменше на дві відмінності у відповідних позовах, а саме, у справі № 709/1346/2012 інший суб`єктний склад сторін: два відповідачі на відміну від одного відповідача в справі № 305/2079/19; інший предмет позову: розірвання договору на відміну від визнання договору (якщо йдеться про один і той самий договір) у справі № 305/2079/19. Отже, позови в справах № 709/1346/2012 і № 305/2079/19 не є тотожними безвідносно до того, що в них ідеться (або могло йтися, оскільки відповідні обставини не відображені в матеріалах справи та в ухвалі судді) про один і той самий договір дарування. Крім того, посилання судді в ухвалі на рішення суду в справі № 709/1346/2012 не ґрунтується власне на відповідному рішенні, таке рішення в справі відсутнє, тож міркування в ухвалі з цього приводу є припущеннями. Зі змісту рішення Рахівського районного суду від 11.06.2012 у справі № 709/1346/2012, роздрукованого з Єдиного державного реєстру судових рішень, випливає, що позов про розірвання договору дарування від 25.09.2008 будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_1 мотивувала тим, що ОСОБА_2 не утримує будинок, який є великою цінністю для неї, оскільки побудований з чоловіком у перший рік подружнього життя, всі витрати по утриманню будинку несе позивачка, будинок в аварійному стані і виникла загроза повного його знищення. Натомість у справі № 305/2079/19 свій позов ОСОБА_1 мотивує тим, що ОСОБА_2 вчинив по суті шахрайство при укладенні договору дарування, який був укладений замість договору довічного утримання. За таких умов, про тотожність позовів у вказаних двох справах не йдеться ані за їх підставами, ані за їх предметами, ані за суб`єктним складом учасників відповідних справ, тому не йдеться і про наявність такого, що набрало законної сили, рішення у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Відтак, суддя суду першої інстанції не дотримався норм ст. 186 ч. 1 п. 2 ЦПК України, а також вимог ст.ст. 260, 263 цього Кодексу щодо належного вмотивування ухвали та її законності і обґрунтованості, що призвело до постановлення помилкової ухвали, тому на підставі ст. 379 ч. 1 п.п. 1, 4 ЦПК України апеляцію слід задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати, а справу в частині питання про відкриття провадження, яке належить до компетенції суду першої інстанції (ст. 23 ч. 1, ст.ст. 184-187 ЦПК України), направити для продовження розгляду до цього суду. Керуючись ст. 374 ч. 1 п. 6, ст. 379 ч. 1 п.п. 1, 4, ст. 382 ЦПК України, апеляційний суд постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, ухвалу судді Рахівського районного суду від 11 листопада 2020 року скасувати, справу в частині питання про відкриття провадження направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає. Повне судове рішення складене 15 червня 2020 року. Судді