Ухвала КЦС ВС № 454/223/16

УХВАЛА 15 червня 2020 року м. Київ справа № 454/223/16-ц провадження № 61-37275св18 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В., розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та зустрічним позом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, ВСТАНОВИВ: У січні 2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя. У березні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя. Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 21 листопада 2017 року первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя задоволено. Розділено між ОСОБА_1 до ОСОБА_2 однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , що є об`єктом спільної сумісної власності подружжя. Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 ідеальну частку однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що є об`єктом спільної сумісної власності подружжя. Зустрічний позов залишено без розгляду. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 692,90 грн. Постановою Апеляційного суду Львівської області 17 квітня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Сокальського районного суду Львівської області від 21 листопада 2017 року в частині залишення без розгляду зустрічного позову скасовано, справу в цій частині направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. У червні 2018 року ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Сокальського районного суду Львівської області від 21 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Львівської області 17 квітня 2018 року, просила скасувати оскаржувані рішення, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. 27 червня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі. Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року). Касаційна скарга у цій справі подана у червні 2018 року, а тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-ІХ. Відповідно до розпорядження від 16 квітня 2020 року № 1111/0/226-20 «Про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи, відповідно до пунктів 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду», затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 02 квітня 2020 року № 1 «Про заходи, спрямовані на належне здійснення правосуддя» доповідачем у справі відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Олійник А. С. Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Заслухавши доповідь судді - доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи. Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Згідно із частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Оскільки Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України. З огляду на те, що згідно із частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, така інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України. Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справу розглянути колегією у складі п`яти суддів. Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та зустрічним позом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, призначити до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, у складі колегії з п`яти суддів на 01 липня 2020 року. Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: А. С. Олійник С. О. Погрібний В. В. Яремко