Ухвала КЦС ВС № 334/8337/18

Ухвала 28 травня 2020 року м. Київ справа № 334/8337/18 провадження № 61-4913ск20 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 01 жовтня 2019 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 12 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Запорізького нотаріального округу Морозова В. М. про визнання недійсним договору дарування, встановив: У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа-приватний нотаріус Запорізького нотаріального округу Морозова В. М. про визнання недійсним договору дарування. Просив суд визнати недійсним договір дарування житлового будинку АДРЕСА_1 , укладений 18квітня2003 року між ним та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Морозовою В. М., реєстровий №

942. Рішенням Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 01 жовтня 2019 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 12 лютого 2020 року,в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. 11 березня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Запорізького апеляційного суду від 12 лютого 2020 року у вищевказаній справі. Ухвалою Верховного Суду від 03 квітня 2020 року залишено касаційну скаргу без руху з наданням строку для усунення її недоліків. На виконання вимог зазначеної ухвали до Верховного Суду надіслано касаційну скаргу у новій редакції, в якій заявник, зокрема, вказав, що він оскаржує також і рішення Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 01 жовтня 2019 року У касаційні скарзі заявник посилаючись на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, зазначає, що судизастосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, зокрема, викладених у постановах Верховного СудуУкраїни від 27 квітня 2016 року у справі № 6-372цс16, від 18 червня 2014 року у справі № 6-69цс14, від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-202цс15, від 02 грудня 2015 року у справі № 6-2087цс15, від 16 березня 2016 року у справі № 6-93цс16. Крім того, ОСОБА_1 вказує на порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи(пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України). Касаційна скарга подана у строк, передбачений законом, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України. Наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження. Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалив: Відкрити касаційне провадження у вказаній справі. Витребувати з Ленінського районного суду міста Запоріжжя цивільну справу № 334/8337/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Запорізького нотаріального округу Морозова В. М. про визнання недійсним договору дарування. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали, але не пізніше десяти днів з дня закінчення карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: М. Ю. Тітов С. О. Карпенко В. А. Стрільчук