Постанова Київський апеляційний суд № 753/20215/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД справа № 753/20215/19 Головуючий у 1 інстанції: Каліушко Ф.А. провадження № 22-ц/824/3515/2020 Суддя-доповідач: Олійник В.І. ПОСТАНОВА Іменем України 10 червня 2020 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів: Судді-доповідача: Олійника В.І., суддів: Желепи О.В., Кулікової С.В., при секретарі Линок В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Житлово-будівельного кооперативу «Захисник»на ухвалу Дарницького районного суду м.Києва від 01 листопада 2019 року у справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Захисник» в особі керівника Омельчука Миколи Андрійовича, Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСВ Практик» в особі керівника Осипенка Сергія Васильовича про визнання права власності на частку в об`єкті незавершеного будівництва та зобов`язання вчинити дії, - в с т а н о в и в : В провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ЖБК «Захисник» в особі керівника Омельчука М.А., ТОВ «ОСВ Практик» в особі керівника Осипенка С.В. про визнання майнових прав на частку в об`єкті незавершеного будівництва та зобов`язання вчинити дії. Разом з позовною заявою позивачка подала заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 та заборони здійснювати щодо неї будь-які реєстраційні дії. Позовну заяву та заяву про забезпечення позову обґрунтовано тим, що ТОВ «ОСВ Практик» (Генпідрядник) та ЖБК «Захисник» (Замовник) 20.06.2014 року уклали договір генерального підряду на капітальне будівництво №2 на будівництво житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення за будівельною адресою: АДРЕСА_1 . За умовами даного договору замовник надавав можливість генпідряднику залучати кошти інвесторів для фінансування будівництва помешкань, зокрема, трикімнатної квартири НОМЕР_1 на 8 поверсі у вказаному будинку. Виходячи з цього, між ОСОБА_1 та ТОВ «ОСВ Практик» 18.11.2014 року укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого ТОВ «ОСВ Практик» передає у власність (продає), а заявник приймає у власність (купує) майнові права на квартиру АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки, на якій здійснюється будівництво 8000000000:63:332:0051). Об`єкт продажу мав наступні характеристики: загальна площа - 82,1 кв. м., житлова площа - 48,7 кв.м., поверх - №8, кількість кімнат - 3 (три). За умовами даного договору запланований термін здачі в експлуатацію об`єкту капітального будівництва - ІІІ квартал 2015 року, а підставою для отримання заявником свідоцтва про право власності на квартиру НОМЕР_1 мали бути сам договір купівлі-продажу майнових прав, довідка про оплату в повному обсязі вартості об`єкта продажу, Акт приймання-передачі квартири, технічний паспорт. Заявником у повному обсязі виконано умови договору, у тому числі щодо оплати вартості об`єкту продажу, натомість в установлені договірними відносинами строки об`єкт капітального будівництва відповідно до вимог чинного законодавства в експлуатацію ТОВ «ОСВ Практик» не здало, а об`єкт продажу згідно з Актом приймання-передачі заявнику не передало. Упродовж тривалого часу про причини затримки з будівництвом та введенням в експлуатацію житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення за будівельною адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:63:332:0051) ТОВ «ОВС Практик» заявника не повідомляло, чітких термінів завершення та введення в експлуатацію вказаного об`єкту капітального будівництва не визначило та до відома заявника не доводило. При цьому, у тому числі - виходячи з поведінки ТОВ «ОСВ Практик», що передувала подачі позову, його взаємовідносинах з ЖБК «Захисник», що склалися на цей час, заявник вважає реальними ризики відчуження об`єкту продажу, у тому числі - через скрутний фінансовий стан, банкрутства ТОВ «ОСВ Практик» тощо без його відома, згоди та повної компенсації витрат за придбані майнові права. Зважаючи на викладене, позивач просив вжити заходів забезпечення позову. Ухвалою Дарницького районного суду м.Києва від 01 листопада 2019 року заяву задоволено частково. Заборонено ТОВ «ОСВ Практик», ЖБК «Захисник» та іншим особам вчиняти будь-які правочини щодо відчуження майнових прав на квартиру НОМЕР_1, загальною площею 82,1 кв.м., житловою площею 48.7 кв.м., розміщену на 8 поверсі об`єкту незавершеного будівництва - житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення за будівельною адресою: місто АДРЕСА_1 . Зазначено, що ухвала виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. В апеляційній скарзі ЖБК «Захисник» з підстав порушення судом норм процесуального права ставиться питання про скасування ухвали суду першої інстанції та відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову. Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. Задовольняючи частково заяву, суд першої інстанції виходив з того, що предмет позову, з яким ОСОБА_1 звернулась до суду, взаємопов`язаний зі способом забезпечення позову, а невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивачки, за захистом яких вона звернулась. Такі висновки відповідають обставинам справи та вимогам закону. Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно з ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Відповідно до п.п.1, 2 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії. За п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків. Згідно з п.6 зазначеної Постанови особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов'язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими. При цьому, згідно зі ст.190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права визнаються речовими правами. Майнові права є неспоживною річчю та визнаються речовими правами. Майнове право, яке можна визначити як право очікування, є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства. Судом встановлено, що у поданій заяві про забезпечення позову позивачка просила накласти арешт та заборону на відчуження про інвестованої квартири, а також заборонити ТОВ «ОСВ Практик», ЖБК «Захисник» та третім особам вчиняти будь-які правочини щодо відчуження майнових прав на квартиру НОМЕР_1, загальною площею 82,1 кв.м., розташовану на 8 поверсі об`єкту нез авершеного будів ництва - житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення за будівельною адресою: АДРЕСА_1 . Виходячи з наведеного, суд першої інстанції вірно вважав, що предмет позову, з яким позивачка звернулася до суду, взаємопов`язаний зі способом забезпечення позову, а невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача, за захистом яких вона звернулася до суду. Крім того, суд вірно зазначав, що існують реальні ризики подальшого відчуження чи обтяження майнових прав на спірну квартиру, що може істотно ускладнити ефективний захист порушених прав позивачки та виконання рішення суду у разі його задоволення, а обраний спосіб забезпечення позову не спричинить невідновлюваної шкоди відповідачам чи третім особам. Відповідно до ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку щодо залишення без задоволення апеляційної скарги ЖБК «Захисник» та залишення без змін ухвали Дарницького районного суду м.Києва від 01 листопада 2019 року. На підставі викладеного та керуючись ст.ст.367, 374, 375, 382, 383 ЦПК України, колегії суддів, - п о с т а н о в и л а : Апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу «Захисник»залишити без задоволення. Ухвалу Дарницького районного суду м.Києва від 01 листопада 2019 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Повний текст постанови складено 15 червня 2020 року. Суддя-доповідач: Судді: