Постанова Черкаський апеляційний суд № 703/2726/18

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 червня 2020 року м. Черкаси Справа № 703/2726/18 Провадження № 22-ц/821/360/20 Категорія: 308000000 Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючої: Карпенко О.В. суддів: Єльцова В.О., Василенко Л.І. за участю секретаря: Анкудінова О.І. учасники справи: позивач: ОСОБА_1 (відповідач за зустрічним позовом) відповідач: ОСОБА_2 (позивач за зустрічним позовом), ОСОБА_3 (третя особа за зустрічним позовом) третя особа: служба у справах дітей Смілянської райдержадміністрації, Смілянська районна державна нотаріальна контора, Балаклеївська сільська рада, Смілянського району Черкаської області розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 03 грудня 2019 року (ухваленого в приміщенні Смілянського міськрайонного суду Черкаської областіпід головуванням судді Кирилюк Н.А, повний текст рішення складено 12 грудня 2019 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_4 , третя особа: служба у справах дітей Смілянської райдержадміністрації про визнання такими, що втратили право користування жилим приміщенням, та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , Смілянська районна державна нотаріальна контора, Балаклеївська сільська рада Смілянського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно, в с т а н о в и в : Короткий зміст позовних вимог 13 серпня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області із позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_4 , про визнання такими, що втратили право користування жилим приміщенням. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 на підставі договору дарування житлового будинку з господарськими будівлями та надвірними спорудами від 16 червня 2016 року належить будинковолодіння АДРЕСА_1 . Оскільки відповідачі по справі зареєстровані в даному будинковолодінні, але не проживають в ньому, вказує позивачка, вона не може в повній мірі здійснювати свої повноваження, як власниці,зокрема, не має змоги розпорядитись даним будинком. З метою захисту своїх прав ОСОБА_1 змушена була звертатися до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області із відповідним позовом та уточнившись з позовними вимогами остаточно просила суд постановити рішення, яким визнати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_4 такими, що втратили право користування будинком АДРЕСА_1 . У свою чергу, ОСОБА_2 01 квітня 2019 рокузвернулася до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , Смілянська районна державна нотаріальна контора, Балаклеївська сільська рада Смілянського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно. В обґрунтування зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 зазначала, що будинковолодіння АДРЕСА_1 було набуте батьками її чоловіка - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 під час перебування у законному шлюбі. Відповідно вони були власниками по 1/2 частини кожний. Від цього шлюбу вони мали двох дітей ОСОБА_7 (чоловік ОСОБА_2 ) та ОСОБА_1 ОСОБА_5 помер в 1973 році. ОСОБА_2 у своєму позові зазначає, що після нього спадщину фактично прийняв його син ОСОБА_7 шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном. Дружина та дочка відмовились від прийняття спадщини. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 помер. Спадщину після нього прийняла його законна дружина ОСОБА_2 , при цьому інші спадкоємці дочка і мати відмовились від прийняття спадщини. У зв`язку з наведеним, ОСОБА_2 просила суд визнати за нею право власності на спадкове майно після смерті спадкодавця ОСОБА_7 , яке складається з 1/2 частини будинковолодіння АДРЕСА_1 , яке складається з житлового будинку, загальною площею 66,6 кв.м., житловою площею 41,4 кв.м., господарськими будівлями та надвірними спорудами. Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 10 квітня 2019 року зустрічний позов ОСОБА_2 об`єднано в одне провадження з цивільною справою за позовом ОСОБА_1 . Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 01 жовтня 2019 року залучено до участі в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_4 ,про визнання такими, що втратили право користування жилим приміщенням, службу у справах дітей Смілянської райдержадміністрації як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 03 грудня 2019 року первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_4 ; третя особа: служба у справах дітей Смілянської райдержадміністрації про визнання такими, що втратили право користування жилим приміщенням задоволено частково. Визнано ОСОБА_2 , ОСОБА_3 такими, що втратили право користування жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 . В частині визнання ОСОБА_4 таким, що втратив право користування жилим приміщенням відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , Смілянська районна державна нотаріальна контора, Балаклеївська сільська рада Смілянського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно відмовлено в повному обсязі. Рішення суду першої інстанції, зокрема, мотивоване тим, що відповідачі за первісним позовом визнали, що у спірному будинку вони не проживають і залишили його з власної волі, починаючи з 2016 року, їх особисті речі в будинковолодінні відсутні, як і будь-який зв`язок із даним жилим приміщенням. Суд першої інстанції прийшов до висновку, що право членів сім`ї власника будинку користуватись цим жилим приміщенням може виникнути та існувати лише за наявності права власності на будинок в особи, членами сім`ї якого вони є, а із припиненням права власності особи втрачається й право користування жилим приміщенням у членів його сім`ї. Що стосується вимог, викладених ОСОБА_2 в зустрічній позовній заяві, суд першої інстанції прийшов до висновку про їх безпідставність, оскільки обставини, зазначені ОСОБА_2 в позові про визнання права власності на спадкове майно, не були доведені нею належними та допустимими доказами. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі, поданій 14 січня 2020 року, ОСОБА_2 вважаючи оскаржуване рішення незаконним та необґрунтованим, таким, що прийняте при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, просила суд скасувати рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 03 грудня 2019 року в частині часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та в частині відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 , постановити в цих частинах в нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та задовольнити зустрічний позов ОСОБА_2 у повному обсязі. В решті рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 03 грудня 2019 року залишити без змін. Аргументи учасників справи Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апеляційна скарга, зокрема, мотивована тим, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не було надано належної оцінки тому, що сторони у справі, а саме ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ніколи не перебували та наразі не перебувають у таких стосунках як члени однієї сім`ї. Тому, на думку особи, що подала апеляційну скаргу, ОСОБА_1 є неналежною стороною, котра не має права звертатися до суду у даному спорі, хоча і є власником спірного домоволодіння. Виходячи з наведеного, судом першої інстанції було помилково застосовано правила, передбачені ч.2. ст.405 ЦК України. Крім того, судом першої інстанції не було взято до уваги того факту, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з малолітнім сином ОСОБА_4 у зв`язку з запланованим ремонтом спірного домоволодіння були змушені до 01 серпня 2016 року залишити спірне домоволодіння. Також в апеляційній скарзі зазначено, що судом першої інстанції були проігноровані обставини, які свідчать про безсумнівне право ОСОБА_2 на спірне будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом. Відзив на апеляційну скаргу. 27 лютого 2020 року на адресу Черкаського апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_2 в якому зазначено, що доводи апеляційної скарги є надуманими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи. ОСОБА_1 просила суд апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 21 січня 2020 року апеляційна скарга ОСОБА_2 відповідно до вимог ч.2 ст. 357 ЦПК України залишена без руху. Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 07 лютого 2020 року відкрито апеляційне провадження у даній справі. Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 21 лютого 2020 року розгляд апеляційної скарги призначено на 11 березня 2020 року на 10:30 год. Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 11 березня 2020 року цивільну справу № 703/2726/18 було знято з апеляційного розгляду, матеріали справи повернуто до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області для виправлення описки. 02 квітня 2020 року на адресу Черкаського апеляційного суду надійшли матеріали цивільної справи № 703/2726/18 після виправлення описки в рішенні Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 03 грудня 2019 року. Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 03 квітня 2020 року розгляд апеляційної скарги призначено на 06 травня 2020 року на 11:00 год. У зв`язку із заявою представника ОСОБА_1 адвоката Геріх М.А. розгляд справи відкладено на 10 червня 2020 року на 11:00 год. Фактичні обставини справи встановлені судом першої інстанції. Судом встановлено, що згідно з договором дарування, посвідченим 16 червня 2016 року нотаріусом Смілянського районного нотаріального округу Черкаської області Новіковим І.М. та зареєстрованим в реєстрі за № 2257, ОСОБА_6 подарувала, а ОСОБА_1 прийняла в дар житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 . Право власності на будинок, що належить дарителю, підтверджувалось інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (а.с. 3). В цей же день ОСОБА_1 зареєструвала право власності на це будинковолодіння, що підтверджується інформаційною довідкою (а.с. 4) Відповідно до довідки виконкому Балаклеївської сільської ради Смілянського району від 07 серпня 2018 року в будинку АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 5), однак вказані особи з 28 серпня 2016 року в ньому не проживають, їх особисті речі в будинку відсутні, що підтверджується також актами від 30 жовтня 2016 року, 17 червня 2017 року, 07 серпня 2018 року та 19 березня 2019 (а.с. 6 8, 88), а також довідкою сільради від 05 березня 2019 року (а.с. 65). ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишили спірний будинок з власної ініціативи, не користуються ним на протязі тривалого часу, будь який зв`язок із спірним приміщенням відсутній. Також з наявних матеріалів справи вбачається, що відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , з 04 травня 1991 року ОСОБА_2 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7 (а.с. 118) Згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_2 , ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Смілі. Як встановлено з повідомлення державного нотаріуса Смілянської державної нотаріальної контори від 11 вересня 2019 року із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 ніхто не звертався, спадкова справа не заводилась, як і після смерті батька ОСОБА_7 ОСОБА_5 , який помер у 1973 році. (а.с. 209) Позиція Черкаського апеляційного суду Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 не підлягає до задоволення, виходячи з наступного. Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. (ч.1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України). Відповідно частини першої статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків від фізичної особи, яка померла до інших осіб. Згідно з вимогами до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Частиною другою статті 1223 ЦК України передбачено, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Відповідно до частини першої статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (статті 1261 ЦК України). У відповідності до положень ст. 1268 та ст. 1269 ЦК України, спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину за умови, що такий постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини або у визначений законом строк подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. У пункті 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Таким чином, питання про право спадкоємця на спадкове майно вирішується судом у разі невизнання такого права чи відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину. Є безпідставними посилання ОСОБА_2 апеляційній скарзі на те, що її чоловік ОСОБА_7 фактично прийняв спадщину після смерті у 1973 році свого батька ОСОБА_5 , оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів прийняття ОСОБА_7 спадщини після ОСОБА_5 шляхом вступу в управління і володіння спадковим майном на підставі ст. 549 ЦК УРСР 1963 року якою передбачено, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні були бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Як вбачається з наявної в матеріалах справи довідки державного нотаріуса Смілянської Державної нотаріальної контори від 11 вересня 2019 року, із заявами про прийняття спадщини після ОСОБА_5 , який помер в 1973 році, ніхто до нотаріуса не звертався, спадкова справа не заводилася. Також в матеріалах справи відсутні і не були надані як суду першої так і апеляційної інстанцій будь які об`єктивні, належні докази того, що ОСОБА_2 здійснювала юридично значимі дії, передбачені діючим законодавством, які б свідчили про прийняття нею спадщини після свого чоловіка ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до статті 156 ЖК Української РСР члени сім`ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. До членів сім`ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу, а саме подружжя, їх діти і батьки. Членами сім`ї власника може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство. Відповідно до частини першої статті 405 ЦК України члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. За змістом зазначених приписів правом користування житлом, яке знаходиться у власності особи, мають члени сім`ї власника (подружжя, їх діти, батьки) та інші особи, які постійно проживають разом з власником будинку, ведуть з ним спільне господарство, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. Після укладення договору дарування житлового будинку, посвідченого 16 червня 2016 року нотаріусом Смілянського районного нотаріального округу Черкаської області Новіковим І.М. та зареєстрованим в реєстрі за № 2257, власником будинку стала ОСОБА_1 , в той час коли ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , були зареєстровані в ньому, як члени сім`ї колишнього власника. Із припиненням права власності особи на житлове приміщення, втрачається і право користування вказаним жилим приміщенням у членів його сім`ї. Після оформлення права власності ОСОБА_1 на будинок АДРЕСА_1 , реєстрація ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в ньому перешкоджає новому власнику здійснювати належним чином всі повноваження, в тому числі щодо розпорядження належним йому на праві власності майном. Наявні в матеріалах справи докази об`єктивно свідчать про те, що зареєстровані в будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з 28 серпня 2016 року в ньому не проживають з власної ініціативи на протязі тривалого проміжку часу , їх особисті речі в будинку відсутні, будь який зв`язок із спірним приміщенням відсутній. Матеріали справи також не містять будь-яких домовленостей з приводу умов проживання та реєстрації між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та новим власником будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_1 . Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд першої інстанції, з висновком якого погоджується і колегія суддів апеляційного суду, дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та відсутності таких підстав для задоволення вимог ОСОБА_2 , викладених нею в зустрічній позовній заяві. У відповідності до вимог ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_8 суттєвими не являються, носять суб`єктивний характер, не відповідають обставинам справи і правильності висновків суду першої інстанції не спростовують. Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що постановлене у справі рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами не вбачає. Керуючись ст.ст. 258, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 03 грудня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_4 , третя особа: служба у справах дітей Смілянської райдержадміністрації про визнання такими, що втратили право користування жилим приміщенням та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , Смілянська районна державна нотаріальна контора, Балаклеївська сільська рада, Смілянського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно залишити без змін. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, залишити за особою, яка подала апеляційну скаргу. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов, визначених ЦПК України. Головуюча О.В. Карпенко Судді В.О. Єльцов Л.І. Василенко /повний текст постанови виготовлено 15 червня 2020 року/