Постанова 4806 № 308/21102/13-ц

Справа № 308/21102/13-ц П О С Т А Н О В А Іменем України 04 червня 2020 року м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд у складі: головуючої судді Кожух О.А. суддів Куштана Б.П., Фазикош Г.В. за участю секретаря Кухта М.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Виконавчого комітету Ужгородської міської ради на заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду від 16 червня 2014 року (головуючий суддя Бенца К.К.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , що діє у власних інтересах та як законний представник ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, третя особа: КП «ЖРЕР №1» про зобов`язання надати інше благоустроєне жиле приміщення, - в с т а н о в и в : У листопаді 2013 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , що діє у власних інтересах та як законний представник малолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , звернулися до суду із даним позовом, посилаючись на те, що вони проживали та були зареєстровані у квартирі у АДРЕСА_1 , що перебувала у комунальній власності. Зазначали, що між КП «ЖРЕР №1» та ОСОБА_1 01.05.2011 був укладений договір про надання послуг з утримання будинків та прибудинкових територій. Вказаний будинок було визнано аварійним на підставі рішення виконкому Ужгородської міської ради від 22.09.1987 №209, у зв`язку з чим частину мешканців відселено у благоустроєні квартири. 19.06.2012 сталася пожежа в цьому будинку, внаслідок якої частина квартир згоріла повністю, та квартира, в якій проживали позивачі, стала непридатною для проживання. Оскільки будинок було визнано аварійним, вони підлягали виселенню у відповідності до ст. 110 ЖК Української РСР із наданням іншого благоустроєного жилого приміщення. Також зазначали, що частину житлового будинку, в якій знаходилась квартира, було знесено. Неодноразові звернення до відповідача щодо надання іншого жилого приміщення результату не дали. Посилаючись на дані обставини просили зобов`язати відповідача надати позивачам інше благоустроєне жиле приміщення з врахуванням вимог закону щодо норм, розміру та вимог до житлової площі, розміром не менше 54,6 кв.м. Заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 16.06.2014 позов задоволено. Зобов`язано Виконавчий комітет Ужгородської міської ради надати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , та її двом неповнолітнім дітям ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які проживають у АДРЕСА_1 , у зв`язку із аварійним станом будинку та його знесенням інше благоустроєне жиле приміщення з врахуванням вимог закону щодо норм, розміру та вимог до житлової площі. Стягнуто з Виконавчого комітету Ужгородської міської ради на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 сплачений ними судовий збір в сумі 229,41 грн. Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 05.04.2018 заяву Виконавчого комітету Ужгородської міської ради про перегляд заочного рішення - залишено без задоволення. На таке заочне рішення подав апеляційну скаргу Виконавчий комітет Ужгородської міської ради. Посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення місцевого суду та ухвалити нове, яким у позові відмовити. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що факт аварійності спірного житла не доведено - не надано відповідне рішення Виконавчого комітету Ужгородської міської ради; позивачі були зареєстровані у квартирі, але не проживали у ній на момент пожежі; відповідач не має коштів на житлове будівництво, а надання позивачам житла у порядку черговості неможливе з незалежних від відповідача причин; ОСОБА_1 має у власності із 27.09.2010 об`єкт незавершеного будівництва готовністю 28,12% у АДРЕСА_2 АДРЕСА_3 ; ОСОБА_2 має у власності квартиру у АДРЕСА_4 . Та знята з квартирного та кооперативного обліку у зв`язку з отриманням пільгового довготермінового кредиту на поліпшення житлових умов. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. З урахуванням цих норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Відтак суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Статтею 7 Житлового кодексу передбачено, що непридатні для проживання жилі будинки і жилі приміщення переобладнуються для використання в інших цілях або такі будинки зносяться за рішенням виконавчого комітету обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів. Відповідно до п. б ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчого органу міських рад делеговані наступні повноваження, зокрема: облік відповідно до закону житлового фонду, здійснення контролю за його використанням; надання відповідно до закону громадянам,які потребують соціального захисту, безоплатного житла або за доступну для них плату; видача ордерів на заселення жилої площі в будинках державних та комунальних організацій. Відповідно до ст. 110 ЖК України громадяни виселяються з жилих будинків державного і громадського житлового фонду з наданням іншого благоустроєного жилого приміщення, якщо будинок, в якому знаходиться жиле приміщення, підлягає знесенню, будинок (жиле приміщення) загрожує обвалом; будинок (жиле приміщення) підлягає переобладнанню в нежилий. Відповідно до ст. 112 ЖК України якщо будинок (жиле приміщення) загрожує обвалом, громадянам, виселюваним з цього будинку (жилого приміщення) інше благоустроєне жиле приміщення надається виконавчим комітетом місцевої ради чи державною, кооперативною або іншою громадською організацією, а разі неможливості надання жилого приміщення цією організацією - виконавчим комітетом місцевої ради народних депутатів. Судом встановлено, що до складу сім`ї ОСОБА_2 , належать сини ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) Всі позивачі, за виключенням неповнолітнього ОСОБА_4 , на час звернення до суду були зареєстровані за вказаною адресою, що стверджується копіями паспортів та довідкою КП «ЖРЕР №1» від 06.09.2013 № 2539 (а.с. 6-8, 13). Спірна квартира перебувала у комунальній власності, тобто у власності Ужгородської міської ради. 01.05.2011 між КП «ЖРЕР №1»та ОСОБА_1 було укладено договір № 1918 про надання послуг з утримання будинку та прибудинкових територій, предметом якого було забезпечення з надання послуг квартири у АДРЕСА_1 , що стверджується договором № 1918 від 01.05.2011 (а.с.12 т. 1) На підтвердження своїх вимог позивачі посилаються на рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради № 209 від 22.09.1987 року про те, що будинок у АДРЕСА_2 визнано аварійним. Згідно копії рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради № 209 від 22.09.1987, наданого представником відповідача до суду, відсутні будь-які відомості про прийняте рішення відносно будинку у АДРЕСА_2 (а.с.44-47). Також відповідно до інформації виконкому Ужгородської міської ради, отриманої на запит апеляційного суду, згідно наявних відомостей рішень щодо визнання аварійним будинку АДРЕСА_2 на АДРЕСА_5 ) не приймалось (а.с.14 т. 2). Таким чином, інформація щодо аварійності будинку АДРЕСА_2 належними та допустимими доказами не доведена. Згідно довідки Ужгородського районного відділу Управління Держтехногенбезпеки у Закарпатській області від 20.06.2012 №01/625 та даних акту про пожежу від 19.06.2012 у спірному будинку 19.06.2012 року сталася пожежа, внаслідок якої пошкоджено, зокрема, квартиру АДРЕСА_6 (а.с. 14,15 т. 1). Згідно довідки КП «ЖРЕР №1» від 06.09.2013 № 2539, квартира непридатна для проживання (а.с. 13 т. 1). В той же час, згідно актів КП «ЖРЕР №1» щодо перевірки дотримання паспортного режиму від 26.06.2012 та від 03.07.2012, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 зареєстровані, але не проживають у квартирі АДРЕСА_7 , із 2000 року (а.с. 39-40 т. 1). Таким чином, на час пожежі позивачі у квартирі не проживали, що свідчить про їх забезпечення житлом, оскільки спірною квартирою вони не користувались. Наявність договору 01.05.2011 № 1918 про надання послуг з утримання будинку та прибудинкових територій, укладеного між КП «ЖРЕР №1» та ОСОБА_1 , не спростовує факту не проживання позивачів у квартирі. Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав не нерухоме майно, ОСОБА_1 має у власності із 27.09.2010 об`єкт незавершеного будівництва готовністю 28,12% у мікрорайоні АДРЕСА_2 », АДРЕСА_3 (а.с.151 т, 1). Крім того, на час звернення відповідача із заявою про перегляд оскаржуваного заочного рішення (листопад 2017 року) ОСОБА_2 уже мала у власності квартиру у АДРЕСА_4 . (а.с. 152-153 т.1), та була знята з квартирного та кооперативного обліку у зв`язку з отриманням пільгового довготермінового кредиту на поліпшення житлових умов (а.с. 150 т. 1). Зважаючи на те, що позивачі у квартирі АДРЕСА_7 , не проживали з 2000 року, житлом забезпечені, колегія не вбачає підстав для задоволення позову. Рішення суду першої інстанції, через невідповідність висновку обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, слід скасувати, та у задоволенні позову відмовити. Керуючись ст. 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, п.п. 3, 4 ст. 376, ст. ст. 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу виконавчого комітету Ужгородської міської ради - задовольнити. Заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду від 16 червня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , що діє у власних інтересах та як законний представник ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради про зобов`язання надати інше благоустроєне жиле приміщення відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційну скаргу на постанову апеляційного суду може бути подано безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 12 червня 2020 року. Головуюча Судді