Постанова 4857 № 161/16709/16-а

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 червня 2020 рокуЛьвівСправа № 161/16709/16-а пров. № А/857/2519/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії: головуючого судді Кушнерика М.П. суддів Гінди О.М., Ніколіна В.В. за участю секретаря судового засідання Юник А.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 лютого 2017 року, прийняте суддею Олексюк А.В. в м.Луцьк, у справі № 161/16709/16-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил, - В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом, в якому просить поновити строк звернення до суду; визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Волинської митниці ДФС у справі про порушення митних правил від 09.12.2015 року № 1728/20500/2015, якою його визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст.485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів на суму 154057,14 грн. Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 лютого 2017 року адміністративний позов задоволено повністю. Не погодившись із вказаним рішенням, його оскаржила Волинська митниця ДФС, з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права. В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що у матеріалах справи про порушення митних правил містяться відомості (докази), що відповідно до облікової картки суб`єкта ЗЕД ТОВ «ФРОСТ-ГРУП», що був акредитований на Київській міжрегіональній митниці Міндоходів, керівником був ОСОБА_1 , особа уповноважена на роботу з митними органами ОСОБА_1 . Інших осіб на роботу з митницями, підприємство ТОВ «ФРОСТ-ГРУП» не уповноважувало, митні органи шляхом внесення відомостей до облікової картки суб`єкта ЗЕД не повідомило. Просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2017 року скасовано постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 лютого 2017 року та прийнято нову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Постановою Верховного Суду від 21.02.2020 скасовано постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2017 року. Справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подав, що не перешкоджає розгляду справи по суті. В судове засідання для розгляду апеляційної скарги учасники справи не прибули, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а тому відповідно до ч.4 ст.229, ст.313 КАС України апеляційний суд ухвалив розгляд апеляційної скарги здійснити за відсутності учасників справи та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України - суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом встановлено, що 24.11.2015 року головним державним інспектором відділу моніторингу ризикових операцій УАР та ПМП Волинської митниці ДФС Веремчуком О.О. відносно ОСОБА_1 було складено протокол про порушення митних правил № 1728/20500/2015, за ознаками ст. 485 Митного Кодексу України. 09.12.2015 року заступником начальника Волинської митниці ДФС Терещуком Ю.В. у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.485 МК України директора ТзОВ «ФРОСТ ГРУП» було винесено постанову, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів. З постанови вбачається, що 18.11.2014 року на митному посту «Луцьк» Волинської митниці ДФС оформлено МД типу ІМ 40 ДЕ» №205070000/2014/050749 на товар «сало хребтове свійських тварин морожене без шкірки, обвалене, без пісних частин, представлене у вигляді обрізків» загальною вагою 22023 кг. вартістю 17177, 44 євро, який був ввезений на митну територію України транспортним засобом р.н. НОМЕР_1 . Крім того, в оскаржуваній постанові відповідач вказав, що керівник ТзОВ «ФРОСТ ГРУП» ОСОБА_1 через особу, уповноважену на роботу з митницею ПП «Тріада» ОСОБА_2 подав документи, що містять неправдиві відомості щодо істотних умов зовнішньоекономічного контракту та вартості товару, відповідно до яких вартість товару зменшено на 8148,51 євро від реальної вартості проданого товару, що призвело до ненадходження до державного бюджету України 51352,38 грн. митних платежів. Вищевказана обставина підтверджується матеріалами, що були отримані від митних органів Королівства Нідерланди, а саме рахунку-фактури (інвойсу) № 4344 від 11.11.2014 року, банківського свідоцтва вартість проданого товару складає 25326,45 євро, що за курсом НБУ в цей період складає 483010,10 грн. Апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції, що доказів наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України не встановлено, а тому оспорена постанова відповідача підлягає скасуванню, виходячи з наступного. Згідно із статтею 485 МК України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів. Склад правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі). Об`єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке встановлено статтею 485 МК України, полягає у поданні неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості. Отже, зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння (передбаченого статтею 485 МК) обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (встановлений законом порядок сплати податків та зборів). Згідно із частиною 1 статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації чи документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення. Відповідно до частини 1 статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Частиною другою статті 264 МК України встановлено, що митна декларація та інші документи подаються митному органу в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом із митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, установлених цим Кодексом, декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати митному органу оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їхні копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів. Перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 МК України. Cудом встановлено, що 18.11.2014 року на митному посту «Луцьк» Волинської митниці ДФС оформлено МД типу ІМ 40 ДЕ» № 205070000/2014/050749 на товар «сало хребтове свійських тварин морожене без шкірки, обвалене, без пісних частин, представлене у вигляді обрізків» загальною вагою 22023 кг, вартістю 17177, 44 євро, який був ввезений на митну територію України транспортним засобом р.н. НОМЕР_1 . Підставою для складання протоколу про порушення митних правил та доказом для притягнення позивача до відповідальності за передбачене ст. 485 МК України правопорушення було одержано від митних органів Королівства Нідерланди, а саме рахунку-фактури (інвойсу) № 4344 від 11.11.2014 року, банківського свідоцтва вартість проданого товару складає 25326,45 євро, що за курсом НБУ в цей період складає 483010,10 грн. Разом з тим, подача неправдивих відомостей з боку позивача стверджується документально, оскільки як вбачається з матеріалів справи, саме він був особою відповідальною за додержанням вимог, що встановлені Митним Кодексом України, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку. Під час перевірки та складення протоколу про порушення митних правил встановлено, що згідно п.6.1 договору доручення від 08.10.2014 №254 «Про надання послуг по декларуванню товарів», замовник несе повну юридичну відповідальність за достовірність та легітимність, переданих виконавцю документів. Щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення та постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача у його відсутність, то апеляційний суд зазначає, що адресу свого проживання ОСОБА_1 подав особисто, з матеріалів справи видно, що він викликався неодноразово, однак жодного разу не з`явився, та на ці виклики не реагував. Жодних пояснень не надав. Митним органом вживались заходи для виклику ОСОБА_1 , що стверджується наявними в матеріалах справи копіями листів митниці (а.с.47-51). Відповідачем було дотримано процедури та правильності оформлення, як протоколу так і постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Колегія суддів обумовлює і ту обставину, що судом апеляційної інстанції також вживались заходи для виклику позивача в судове засідання за вказаними в матеріалах справи адресами, як за місцем проживання, так і здійснення підприємницької діяльності, однак всі повідомлення повертались без вручення. Дане додатково дає суду підстави вважати, що митницею також вживались заходи для виклику ОСОБА_1 при розгляді адміністративних матеріалів. Відповідно до ч.2 ст.459 МК України суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств. Згідно ст.498 МК України особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та власники товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу (заінтересовані особи), під час розгляду справи про порушення митних правил у органі доходів і зборів або суді мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, постанов та інших документів, що є у справі, бути присутніми під час розгляду справи у органі доходів і зборів та брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою захисника, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати постанови органу доходів і зборів, суду (судді), а також користуватися іншими правами, наданими їм законом. Зазначені в цій статті особи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Отже, доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також наявна невідповідність висновків суду обставинам справи. Керуючись ч.3 ст. 243, ст.ст.272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, - постановив: Апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС задоволити. Постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 лютого 2017 року у справі № 161/16709/16-а скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і не може бути оскаржена. Головуючий суддя М. П. Кушнерик судді О. М. Гінда В. В. Ніколін Повне судове рішення складено 15.06.20