Постанова 4810 № 415/23/20

Справа № 415/23/20 Провадження № 33/810/95/20 П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ «12» червня 2020 року м.Сєвєродонецьк Суддя Луганського апеляційного суду Руденко В.В., за участю : секретаря судового засідання Пономарьової В.С. особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Овчаренка Є.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Луганського апеляційного суду клопотання захисника Овчаренка Євгена Вікторовича про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови судді Лисичанського міського суду Луганської області від 03.03.2020 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі-КУпАП), - В С Т А Н О В И В : Постановою судді Лисичанського міського суду Луганської області від 03.03.2020 року притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10200 грн., з позбавленням права керування транспортним засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 420,40 грн. 26 травня 2020 року захисником Овчаренком Є.В. в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій одночасно заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаної постанови судді місцевого суду. В обґрунтування свого клопотання захисник вказує на те, що оскаржувану постанову суду ним було отримано поштовим зв`язком 01.05.2020 року на адвокатський запит від 13.04.2020 року. В свою чергу, 16.03.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про надання матеріалів справи для ознайомлення, оскільки останньому не було відомо про хід розгляду справи та доказів, які були надані УПП в Луганській області в доведеності його вини. Ознайомитися з матеріалами справи ОСОБА_1 зміг лише 30.03.2020 року, оскільки на території України введено та продовжено станом на сьогодні до 22.06.2020 року карантин у зв`язку та з метою запобігання поширенню корона вірусу COVID-19. Ознайомившись з матеріалами справи, ОСОБА_1 було встановлено, що розгляд справи завершено з ухваленням постанови, якою його було визнано винним у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП з накладенням відповідного стягнення. Також, в матеріалах справи відсутні будь-які документи, які б підтверджували надсилання копії постанови на адресу ОСОБА_1 . Окрім зазначеного вище, ОСОБА_1 побачив розписку про нібито його присутність під час розгляду справи та отримання ним оскаржуваної постанови, яка (розписка) датована 03.03.2020 року, що не відповідає дійсності, оскільки цього дня (03.03.2020 року) ОСОБА_1 перебував на роботі у денній зміні згідно графіку роботи з 07:00 години ранку до 19:00 годині вечора. У зв`язку з чим, 13.04.2020 року було направлено адвокатський запит згідно якого запитувалася інформація, зокрема щодо оголошення рішення суду за участю ОСОБА_1 та чи приймав він участь у судовому засіданні 03.03.2020 року. 01.05.2020 року від суду було отримано відповідь, згідно якої захиснику було надано лише належним чином завірену копію постанови від 03.03.2020 року, решта запитань була залишена без розгляду, тобто проігнорована. Тому, 05.05.2020 року на адресу суду було направлено повторний адвокатський запит. 20.05.2020 року було отримано від суду відповідь № 415/23/20/10335/2020 від 12.05.2020 року, згідно якої повідомлялося, що оскаржувана постанова суду від 03.03.2020 року оголошена після закінчення розгляду справи, а саме 03.03.2020 року та копія цієї постанови вручена ОСОБА_1 , про що нібито свідчить розписка про отримання від 03.03.2020 року, яка міститься в матеріалах справи. Натомість, як вказує захисник, сам ОСОБА_1 стверджує, що участі в розгляді справи 03.03.2020 року він не приймав і ніякої постанови суду він не отримував, а розписка, яка міститься в матеріалах справи, не відповідає дійсності. Водночас, як зауважує захисник, в оскаржуваній постанові суд також посилається на те, зокрема, що ОСОБА_1 в судовому засіданні вину свою не визнав, що не відповідає дійсності і спотворює фактичні обставини справи, оскільки 03.03.2020 року він не був на судовому засіданні цього дня, а перебував на роботі, про що свідчить довідка ТОВ «Об`єднане господарство залізничного транспорту» від 10.04.2020 року №

210. Також, як зазначає сторона захисту, суд першої інстанції грубо порушив вимоги частини 1 статті 285 КУпАП, якою передбачено, що постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи, та копія протягом трьох днів вручається або надсилається особі, щодо якої її винесено. Вказані вимоги закону судом першої інстанції також не були виконані, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази надсилання оскаржуваної постанови, що також зумовило пропуск строку на апеляційне оскарження. Про результати розгляду справи ОСОБА_1 , як зазначалося вище, стало відомо лише 30.03.2020 року, коли ознайомився з матеріалами справи, оскільки протягом березня місяця 2020 року він більше не викликався до суду. Побачивши в матеріалах справи спотворені документи, які не відповідають фактичним обставинам, потребуючи правової допомоги, ОСОБА_1 звернувся до адвоката Овчаренка Є.В., з яким було укладено договір від 13.04.2020 року з метою підготування та подання апеляційної скарги, та у зв`язку з поданням та отриманням на адвокатські запити інформації від суду з метою у подальшому обґрунтувати поважність пропуску строку на апеляційне оскарження, фактично апеляційна скарга подається 26.05.2020 року, тобто протягом 10 днів з дня отримання останньої відповіді від суду від 12.05.2020 року № 415/23/20/10335/2020, яку було отримано поштовим зв`язком 20.05.2020 року. Також, пропуск строків на апеляційне оскарження було зумовлено введенням на території України загальнонаціонального карантину у зв`язку та з метою запобігання поширенню корона вірусу COVID-19. В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 та його захисник адвокат Овчаренко О.В. підтримали викладені в клопотанні доводи щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови судді Лисичанського міського суду Луганської області від 03.03.2020 року та просили на його поновити. При цьому ОСОБА_1 додатково суду пояснив, що під час розгляду справи в суді першої інстанції між ним та адвокатом Бондарєвою В.В. була укладена угода на захист його інтересів в суді, вона ж 27 січня 2020 року підготувала його письмові пояснення до суду щодо обставин подій, які він підписав та подав до суду. Натомість заперечує свою обізнаність та присутність у судовому засіданні 03 березня 2020 року. Про прийняте судове рішення у справі не на його користь він дізнався від захисника Бондарєвої В.В. приблизно через тиждень після ухвалення судового рішення, до того часу адвокат про це рішення йому не повідомляла та на його телефонні дзвінки не відповідала. Він звертався до адвоката Бондарєвої В.В. з питанням про подання апеляційної скарги, але вона зазначила, що це вже не її компетенція. Таку поведінку захисника він вважає не професійною, але з цього приводу скарг на ОСОБА_2 ним не подавалося. 16 березня 2020 року він подав до Лисичанського міського суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи, але через карантин зміг ознайомитися лише 30 березня 2020 року. Після чого у квітні 2020 року він звернувся за консультацією до адвоката Овчаренка Є.В., який підготував та подав апеляційну скаргу. Не заперечує, що у розписках про виклик до Лисичанського міського суду на 03.03.2020 року та отримання ним копії постанови суду від 03.03.2020 року стоять його особисті підписи, а також його рукою написано ОСОБА_3 , але за яких обставин це було зроблено, пояснити не може. Захисник Овчаренко Є.В. у судовому засіданні апеляційного суду підтвердив наведені у клопотанні обставини та додав, що офіційно він уклав угоду з останнім на здійснення правової допомоги 13 квітня 2020 року, після чого звернувся до місцевого суду з відповідними адвокатськими запитами на отримання копії судового рішення та необхідних відомостей. Копію оскаржуваного рішення суду він отримав на свій запит 01 травня 2020 року. До цього він подавав до суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи, але не став знайомитися, оскільки необхідну інформацію для написання апеляційної скарги витребував із Лисичанського міського суду шляхом направлення адвокатських запитів. Тому лише 26 травня 2020 року ним була складена та подана апеляційна скарга на постанову судді Лисичанського міського суду Луганської області від на 03.03.2020 року, разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження. Вислухавши пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали справи та наведені в клопотанні доводи щодо поважності причин пропуску захисником строку на оскарження рішення судді місцевого суду, приходжу до наступних висновків. Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Правило дотримання десятиденного строку має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб справи про адміністративні правопорушення розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інших зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності. Це правило надає особі, яка має право на апеляційне оскарження, достатній строк для роздумів стосовно того, чи подавати апеляційну скаргу, для чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції, і визначає період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється. Згідно ч.1 ст.2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Частиною 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до ч.1 ст.6 Європейської конвенції з прав людини кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Безсторонність суду передбачає як його суб`єктивну свободу від упередженості чи зацікавленості в результаті розгляду справи, так об`єктивну, яка виключає будь-який обґрунтований сумнів стосовно безсторонності суду. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення, за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(п.п.21-22 рішення у справі "Надточій проти України", п.33 рішення у справі "Гурепка проти України"). Свою правову позицію щодо тлумачення поняття поважності причин, які можуть бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження неодноразово висловив у своїй рішенням Верховний Суд. Зокрема у Постанові Першої судової палати ККС ВС від 30 жовтня 2018 року (справа № 299/2987/15-к провадження № 51-4594 км18) зазначено наступне. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, оскільки в кожній справі національні суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності) (див.: рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року; рішення у справі «Устименко проти України» (Ustimenko v. Ukraine), заява № 32053/13, п. 47, від 29 жовтня 2015 року). При цьому Суд визначив, що під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали можливість своєчасного звернення до суду у вищезазначений законом строк. Суд не може зобов`язати сторону скористатися своїм правом, але сторона, яка добровільно відмовилася від використання свого права, маючі всі можливості ним скористатися, має миритися з процесуальними наслідками свого рішення. Як вбачається з наданих апеляційному суду пояснень ОСОБА_1 , та це підтверджується матеріалами адміністративної справи, він був обізнаний про розгляд його справи Лисичанським міським судом Луганської області, про що свідчать його власноручні письмові пояснення щодо обставин події, які були подані на адресу головуючого судді Лисичанського міського суду Луганської області Березіна А.Г. з проханням закрити провадження у справі за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення (а.с.13-15). Окрім того, згідно наявної в матеріалах справи розписки, ОСОБА_1 був повідомлений під особистий підпис про дату та час судового розгляду його справи, призначений на 09.00 годину 03 березня 2020 року (а.с.21). При цьому твердження ОСОБА_1 про те, що таку розписку він підписав, але вона була не заповнена та в ній були відсутні відомості про дату і час виклику до суду, апеляційний суд відкидає як неспроможні. У той же час захист інтересів ОСОБА_1 під час судового розгляду справи був забезпечений участю адвоката Бондарєвої В.В. (а.с.16-17), яка безпосередньо приймала участь у судовому засіданні 03 березня 2020 року. Як свідчить зміст постанови судді Лисичанського міського суду Луганської області від 03.03.2020 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.24-25), сам ОСОБА_1 та його захисник приймали участь у судовому засіданні, давали пояснення щодо обставин події та у їхньої присутності було постановлено оскаржуване судове рішення, копію якого ОСОБА_1 отримав особисто 03 березня 2020 року, про що свідчить його розписка (а.с.26). При цьому сам ОСОБА_1 під час апеляційного розгляду підтвердив, що ця розписка підписана ним особисто, та ОСОБА_3 написано ним власноручно, але не зміг дати належних пояснень за яких обставин він написав цю розписку, що викликає у апеляційного суду обґрунтований сумнів в правдивості аргументів ОСОБА_1 з цього приводу. Отже, це свідчить про те, що ОСОБА_1 та його захисник Бондарєва В.В. безумовно були обізнані про перебіг судового розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та змісту ухваленого щодо нього судом рішення, а отже мали можливість своєчасно подати апеляційну скаргу, але не скористалися своїм правом на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. У свою чергу твердження сторони захисту про те, що ОСОБА_1 особисто не приймав участь у судовому розгляді справи, є безпідставними, оскільки зі змісту постанови судді, що оскаржується, вбачається, що він особисто був присутній в судовому засіданні та давав пояснення по суті адміністративного правопорушення. При цьому посилання ОСОБА_1 та його захисника, як на аргумент спростування цього факту, на отриману за адвокатським запитом довідку з місця роботи ОСОБА_1 . ТОВ «Об`єднане господарство залізничного транспорту» від 10.04.2020 року № 210 про те, що 03.03.2020 року ОСОБА_1 перебував на роботі у денній зміні згідно графіку роботи з 07:00 години ранку до 19:00 годині вечора (а.с.35), є неспроможним, оскільки у цій довідці лише зазначені дані табельного обліку виходу ОСОБА_1 на роботу у вказаний день, що не спростовує сам факт його можливої безпосередньої участі у судовому засіданні. До того ж, згідно офіційної відповіді Голови Лисичанського міського суду Луганської області № 415/23/20/10335/2020 від 12.05.2020 року, отриманої захисником Овчаренком Є ОСОБА_4 В. на його адвокатський запит до суду, вбачається, що оскаржувана постанова суду від 03.03.2020 року оголошена після закінчення розгляду справи, а саме 03.03.2020 року та копія цієї постанови вручена ОСОБА_1 (а.с.49). Ставити під сумнів достовірність офіційних відомостей місцевого суду не вбачає підстав апеляційний суд. Доводи ОСОБА_1 про те, що після проголошеного 03 березня 2020 року стосовно нього судового рішення, він вирішив відмовитися від послуг свого захисника Бондарєвої В.В. та шукав іншого захисника, апеляційний суд вважає неспроможними, оскільки кожному гарантується право на свій розсуд користуватися наданими йому процесуальними правами. У подальшому ОСОБА_1 звернувся до Лисичанського міського суду Луганської області із заявою про ознайомлення із матеріалами справи та оригіналом судового рішення вже після спливу строків на апеляційне оскарження, а саме 16 березня 2020 року, але фактично ознайомився у повному обсязі лише 30 березня 2020 року (а.с.30). У свою чергу матеріали справи свідчать про те, що угода на надання правової допомоги у Лисичанському міському суді луганської області між ОСОБА_1 та адвокатом Овчаренком Є.В. була укладено 13 квітня 2020 року (а.с.54), який одразу звернувся до місцевого суду із адвокатським запитом про надання відповідної інформації (а.с.31-32) та із заявою про ознайомлення з матеріалами справи (а.с.36). В той же час зміст поданої апеляційної скарги свідчить про те, що копію оскаржуваної постанови місцевого суду захисник отримав 01 травня 2020 року, але апеляційну скаргу склав та подав лише через двадцять днів, а саме 26 травня 2020 року, тобто після спливу визначених ч.2 ст.294 КУпАП строків на апеляційне оскарження (а.с.50-53). При цьому апеляційний суд відкидає аргументи захисника з цього приводу, оскільки під час апеляційного розгляду було достовірно встановлено, що про наявність спірного рішення місцевого суду відносно ОСОБА_1 адвокату Овчаренку Є.В. стало відомо вже у день укладення між ними угоди 13 квітня 2020 року, але захисник не вжив усіх наданих йому законом повноважень для своєчасного ознайомлення з матеріалами справи, підготовки та подання апеляційної скарги для відновлення порушених прав ОСОБА_1 протягом тривалого часу, тобто до 26 травня 2020 року, коли фактично апеляційна скарга була складена та подана до місцевого суду. Суд апеляційної інстанції відкидає, як неспроможні, доводи сторони захисту про те, що пропуск строків на апеляційне оскарження було зумовлено введенням на території України загальнонаціонального карантину у зв`язку та з метою запобігання поширенню корона вірусу COVID-19. У відповідності до Постанови КМУ № 211 від 11 березня 2020 року «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» було установлено з 12 березня 2020 р. до 22 травня 2020 р. на всій території України карантин. Отже на час звернення ОСОБА_1 та захисника Овчаренка Є.В. до Лисичанського міського суду Луганської області із заявами на ознайомлення з матеріалами справи та з адвокатськими запитами вже діяли карантинні обмеження, встановлені згідно Постанови КМУ №211, але це не завадило їм отримати необхідну інформацію, а отже не було пов`язаних з карантином обмежень щодо своєчасного подання захисником апеляційної скарги. За наведених обставин не можна погодитися з наведеними у клопотанні захисника Овчаренка Є.В. доводами щодо поважності причин пропуску ним строку на апеляційне оскарження постанови судді Лисичанського міського суду Луганської області від 03.03.2020 року та апеляційний суд вважає їх неспроможними, оскільки як сам ОСОБА_1 та його захисник Бондарєва В.В., яка брала участь у розгляді справи, так і захисник Овчаренко Є.В., який був залучений до участі у справі після ухвалення постанови Лисичанського міського суду Луганської області від 03.03.2020 року відносно ОСОБА_1 , маючи реальну можливість скористатися своїм правом на апеляційне оскарження судового рішення у визначений законом десятиденний строк після того, як їм стало відомо про його існування та ознайомлення з цим рішенням, не скористалися наданим їм законом процесуальним правом з причин, які не можна вважати поважними. Підсумовуючи вищенаведене суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що клопотання захисника Овчаренка Є.В. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Лисичанського міського суду Луганської області від 03.03.2020 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , є безпідставним та задоволенню не підлягає, а тому подана апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, разом з доданими до неї документами. На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП ,- П О С Т А Н О В И В : Відмовити захиснику Овчаренку Євгену Вікторовичу у задоволенні клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження постанови судді Лисичанського міського суду Луганської області від 03.03.2020 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 . Апеляційну скаргу повернути особі, що її подала, разом з доданими до неї документами Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає. СУДДЯ ЛУГАНСЬКОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ В.В. РУДЕНКО