Постанова Дніпровський апеляційний суд № 202/2371/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/613/20 Справа № 202/2371/20 Суддя у 1-й інстанції - Шофаренко Ю. Ф. Суддя у 2-й інстанції - Калініч Н. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 червня 2020 року м. Дніпро Суддя Дніпровського апеляційного суду Калініч Н. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі, за участю особи, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , захисника Погорілого О.В., потерпілого ОСОБА_2 , апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 05 травня 2020 року, якою: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , - визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобами строком на шість місяців та стягнуто судовий збір в розмірі 420 гривень 40 копійок, - В С Т А Н О В И Л А: Згідно викладених у постанові судді першої інстанції обставин, 06.04.2020 року о 19 год. 00 хв. в м. Дніпро, на Амурському мосту, біля е/о № 55, водій ОСОБА_1 керуючи авто Nissan Tiida н/з НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечної швидкості руху, у зв`язку з чим здійснив зіткнення з авто Kia н/з НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , в результаті чого т/з отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. 13.1 ПДР України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП. Не погоджуючись з цим рішенням, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції змінити, наклавши стягнення, не пов`язане з позбавленням права керування транспортним засобом. Обґрунтовуючи свою позицію в апеляційній скарзі, ОСОБА_1 зазначає, що судом не взято до уваги обставини зіткнення транспортних засобів в конкретній дорожній ситуації та механічні пошкодження. Крім того, ОСОБА_1 вказує, що за 13 років водійського стажу не притягувався до адміністративної відповідальності. У зв`язку з втратою права керування транспортним засобом, він втрачає можливість виконувати свої обов`язки, що в подальшому стане втратою робочого місця. Апеляційний суд, вислухавши думку особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Погорілого О.В., які підтримали вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 та просили її задовольнити, потерпілого ОСОБА_2 , який просив прийняти рішення на розсуд суду, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується доказами у справі, та в апеляційній скарзі не оскаржується. Відповідно до ч.2 ст.30, ч.2 ст.33 КУпАП, позбавлення наданого громадянину права керування транспортними засобами застосовується за грубе, повторне чи систематичне порушення порядку користування цим правом. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Апеляційний суд вважає, що адміністративне стягнення накладене судом першої інстанції з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП. ОСОБА_1 вчинив грубе порушення Правил дорожнього руху, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди, наслідки, що настали, є суттєвими, а тому, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення в виді позбавлення права керування транспортним засобом строком на 6 місяців, мінімальне в межах санкції ст.124 КУпАПдля такого виду стягнення. Погоджуючись з обраним видом та розміром стягнення апеляційний суд враховує, що дії ОСОБА_1 несли у собі небезпеку для життя інших учасників дорожнього руху, ОСОБА_1 збитки потерпілому не відшкодував. У судовому засіданні апеляційного суду потерпілий ОСОБА_2 зазначив, що через ДТП був позбавлений свого транспортного засобу, збитки ОСОБА_1 йому не відшкодовані. Потерпілий вважав, що порушення вимог Правил дорожнього руху України призвели до істотних механічних пошкоджень його автомобіля та позбавили потерпілого можливості звичайного стану життя та могли привести до тяжких тілесних ушкоджень водіїв, які рухалися за своєю смугою та не могли передбачити, що автомобіль ОСОБА_1 буде рухатися зі швидкістю, що буде причиною виїзду на зустрічну смугу. Доводи ОСОБА_1 про те, що позбавлення його права керування транспортними засобами значно ускладнить його життя, не спростовують висновків суду першої інстанції. Апеляційний суд зауважує, що ОСОБА_1 не є особою, що користується транспортним засобом в зв`язку з інвалідністю, в розумінні ст. 30 КУпАП. Також, доводи ОСОБА_1 про те, що він жодного разу не притягувався до адміністративної відповідальності, хоча і мають місце, але не є беззаперечними підставами для зміни обраного виду стягнення, так як і те, що у зв`язку з втратою права керування транспортним засобом, він втрачає можливість виконувати свої обов`язки, оскільки ОСОБА_1 не позбавлений можливості пересуватися міським транспортом. При розгляді справи щодо ОСОБА_1 порушень процесуального закону, що могли б стати підставою для скасування постанови суду з наведених апелянтом в апеляційній скарзі та в апеляційному суді мотивів допущено не було. Апеляційний суд приходить до висновку, що суд обґрунтовано обрав стягнення в виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на шість місяців, що, на думку суду, є достатнім для попередження вчинення ОСОБА_1 нових адміністративних правопорушень. Керуючись ст.294 КУпАП, суддя, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 05 травня 2020 року щодо ОСОБА_1 в частині накладення адміністративного стягнення, залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду Н.І. Калініч