Ухвала КЦС ВС № 641/4273/19

У Х В А Л А 05 червня 2020 року м. Київ справа № 641/4273/19 провадження № 61-8239ск 20 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Сімоненко В. М. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Петрова Є. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана адвокатом Павловим Кирилом Дмитровичем на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 29 жовтня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 17 лютого 2020 року у справі за позовом керівника Харківської місцевої прокуратури № 5, в інтересах держави в особі позивача Харківської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів, В С Т А Н О В И В : У травні 2019 року керівник Харківської місцевої прокуратури № 5, в інтересах держави в особі позивача Харківської міської ради звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в загальному розмірі 785 930,00 грн. Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 29 жовтня 2019 року, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного суду від 17 лютого 2020 року, позов керівника Харківської місцевої прокуратури № 5 в інтересах держави в особі позивача Харківської міської ради задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Харківської міської ради збитки у вигляді не одержаного доходу внаслідок користування земельною ділянкою в загальному розмірі 428 379,97 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Харківської міської ради збитки у вигляді не одержаного доходу внаслідок користування земельною ділянкою в загальному розмірі 357 550,03 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат. 22 травня 2020 року ОСОБА_1 звернулась через свого представника ОСОБА_3 до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 29 жовтня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 17 лютого 2020 року, в якій просив скасувати ці судові рішення та справу направити до суду першої інстанції. ОСОБА_1 посилається на пункт 3 розділ XII «Прикінцеві положення» ЦПК України та вказує, що строк оскарження постанови апеляційного суду припадав на період карантину, а тому вважає, що строк продовжується в силу закону. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу «COVID - 19» від 11 березня 2020 № 211 з 12 березня 2020 року до 03 квітня 2020 року на усій території України установлено карантин. Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» від 25 березня 2020 № 239 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та продовжено карантин до 24 квітня 2020 року на усій території України. Відповідно до пункту 12 розділу І Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ XII «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України доповнено пунктом 3 наступного змісту: під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину». Ураховуючи те, що оскаржувана постанова апеляційного суду прийнята 17 лютого 2020 року, повний текст складено 26 лютого 2020 року, та закінчення тридцятиденного строку на касаційне оскарження такого рішення припадав на період дії карантину, а тому Верховний Суд вважає, що строк на касаційне оскарження ОСОБА_1 продовжується продовжується в силу закону. У касаційній скарзі ОСОБА_1 посилається як на підставу касаційного оскарження судових рішень пункт 1 частини 2 статті 389 ЦПК України. Скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій застосували статтю 79-1 ЗК України (щодо права власності на земельну ділянку) та статей 20, 23 Закону України «Про оцінку земель» (щодо документації з оцінки земель та її затвердження) без врахування висновку Верховного Суду, висловленого у постанові від 29 січня 2020 року у справі №922/2811/18, в якій Верховний Суд вказує, що предметом спору може бути земельна ділянка, за користування якою позивач просить стягнути кошти (в розмірі орендної плати), як сформованим об`єктом цивільних прав. Також, скаржник зазначає, що суди не врахували правовий висновок Верховного Суду, висловлений у постанові від 06 серпня 2019 року у справі №922/3560/18, в якій погодився Верховний Суд погодився з висновками апеляційного суду та вказував, що наданий розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати не містить даних щодо технічної документації земельної ділянки та витягу з нормативної грошової оцінки землі, що виключають можливість обчислення розміру безпідставно збережених коштів ( ст. 79-1 ЗК України ст. 20, 23 Закону України «Про оцінку земель»). Крім цього, скаржник посилається на пункт 5 частини 1 статті 411 ЦПК України та зазначає, що справу було розглянуто за її відсутності, належним чином її не було повідомлено про дату, час і місце судового засідання, чим суди порушили її право на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. В прохальній частині касаційної скарги, ОСОБА_1 заявляє клопотання про зупинення виконання рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 29 жовтня 2019 року та постанови Харківського апеляційного суду від 17 лютого 2020 року до закінчення касаційного провадження. Скаржник вважає, що оскільки вона не була належним чином повідомлена судами про розгляд даної справи, тому суд першої інстанції неправомірно стягнув з неї грошові кошти. Також, вважає, що виконання оскаржуваного рішення становить для неї надмірний тягар в умовах встановленого карантину на всій території України. Відповідно до абзацу 2 частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії. Частиною першою статті 436 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. З урахуванням завдань та основних засад цивільного судочинства, визначених частинами першою, третьою статті 2 ЦПК України, вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення, суд касаційної інстанції враховує необхідність такому, зокрема ймовірність утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки. Клопотання про зупинення дії судового рішення має бути мотивованим та містити обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення, які підтверджені належними та допустимими доказами. Таким чином, метою вирішення питання про зупинення виконання судових рішень є недопущення порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів особи, яка подала касаційну скаргу та інших осіб, які беруть участь у справі, якщо такі наслідки можуть настати у зв`язку з виконанням (дією) судового рішення. Клопотання про зупинення виконання судового рішення має бути мотивованим, містити достатні та обґрунтовані підстави такого зупинення та підтвердженні певними доказами. Проте, наведені у клопотанні доводи не дають підстави для висновку про необхідність зупинення виконання оскаржуваних судових рішень до закінчення їх перегляду в касаційному порядку, а тому у задоволенні клопотання слід відмовити. Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 ЦПК України цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (відмову у відкритті касаційного провадження). На підставі викладеного Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка підписана адвокатом Павловим Кирилом Дмитровичем на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 29 жовтня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 17 лютого 2020 року на підставі пункту 1 частини 2 статті 389 ЦПК України. У розумінні ЦПК України, з урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи, ціни позову, касаційне провадження у цій справі необхідно відкрити. Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, У Х В А Л И В: Відкрити касаційне провадження у вказаній справі. Витребувати із Комінтернівського районного суду м. Харкова цивільну справу № 641/4273/19 за позовом керівника Харківської місцевої прокуратури № 5, в інтересах держави в особі позивача Харківської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 29 жовтня 2019 року та постанови Харківського апеляційного суду від 17 лютого 2020 року до закінчення касаційного провадження. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, що не перевищує п`ятнадцять днів з дня отримання цієї ухвали. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: В. М. Сімоненко С. Ю. Мартєв Є. В. Петров