Постанова 4813 № 493/1925/17

Номер провадження: 22-ц/813/2926/20 Номер справи місцевого суду: 493/1925/17 Головуючий у першій інстанції Наумчак Л.І. Доповідач Погорєлова С. О. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26.05.2020 року м. Одеса Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі: головуючого судді: Погорєлової С.О. суддів: Таварткіладзе О.М., Заїкіна А.П. за участю секретаря: Томашевської К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, на рішення Балтського районного суду Одеської області, постановлене під головуванням судді Наумчак Л.І. 10 листопада 2017 року у м. Балта Одеської області, - встановила: 06 жовтня 2017 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що відповідно до договору № б/н від 24 травня 2012 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 300.00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Позичальник зобов`язався вчасно погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його користування, за перевитрати платіжного ліміту, та також інші витрати згідно умов договору. Оскільки відповідач неналежним чином виконував умови договору, станом на 31 серпня 2017 року у нього перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 16 133, 66 грн., що складається з заборгованості за кредитом у розмірі 116.76 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 11 272.44 грн., заборгованості за пенею та комісією у розмірі 3 500.00 грн., а також штрафів відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: штраф (фіксована частина) у розмірі 500 грн., штраф (процентна складова) у розмірі 744.46 грн. Відповідач ОСОБА_1 із позовними вимогами не погодився, вказуючи на сплив строку позовної давності (а.с.51). Рішенням Балтського районного суду Одеської області від 10 листопада 2017 року у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» було відмовлено (а.с. 53-55). В апеляційній скарзі представник Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись необґрунтованість рішення суду, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме, на думку апелянта, судом не було враховано положення пункту 1.1.7.3.1 Умов та правил надання банківських послуг, згідно якого у даних правовідносинах встановлений строк позовної давності у 50 років (а.с. 60-62). Згідно з Указом Президента України від 13 березня 2020 року № 87/2020 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19: 1, на всій території України установлено карантин. Рада суддів України рекомендувала у період карантину встановити особливий режим роботи судів України, а саме: роз`яснити громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв`язку із карантинними заходами (Лист Ради суддів України від 16 березня 2020 року, адресований Верховному Суду, Вищому антикорупційному суду, місцевим та апеляційним судам). Пунктами 1, 5 розпорядження Голови Одеського апеляційного суду від 16 березня 2020 року зі змінами «Про тимчасові заходи з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену короновірусом COVID-19» передбачено, що тимчасово, на час установлення на території України карантину, зупиняється розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу та припинено їх пропуск до залів судових засідань на час вжитих заходів. Вказане розпорядження видано з метою забезпечення здійснення правосуддя Одеським апеляційним судом, забезпечення доступу громадян до правосуддя під час дії установленого державою карантину. Згідно із ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Виходячи з вищевказаного, враховуючи строки розгляду справи, баланс інтересів сторін у якнайскорішому розгляді справи, освідомленість її учасників про розгляд справи, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у апеляційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» підлягає залишенню без задоволення, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Як вбачається з матеріалів справи, 24 травня 2012 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір б\н, що включає в себе заяву разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правила користування платіжною картою» та «Тарифами Банку» (а.с.4-30), згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 300.00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості (а.с.3-4), станом на 31 серпня 2017 р. у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 16 133.66 грн., в т.ч. заборгованість за кредитом 116.76 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом 11 272.44 грн., заборгованість за пенею та комісією 3 500.00 грн., а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: штраф (фіксована частина) 500 грн., штраф (процентна складова) 744.46 грн. Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України). Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново (частини перша, третя статті 264 ЦК України) Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України). За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку (частина п`ята статті 261 ЦК України). Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться в статтях 252 - 255 ЦК України. При цьому, початок перебігу позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України). За змістом цієї норми, початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд. Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу. Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором (а.с.3-4), останній платіж ОСОБА_1 було сплачено 15 липня 2014 року у розмірі 450.00 грн., після чого жодного платежу на сплату боргу за кредитом не надходило, тобто саме з цього часу у банку виникло право на позов і почався перебіг строку позовної давності. Враховуючи, що позовну заяву Банком було подано тільки 06 жовтня 2017 року, то суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивачем пропущено загальну позовну давність на звернення до суду з даним позовом, оскільки пройшло понад три роки. За таких обставин, враховуючи, що позивач звернувся в суд із вимогою про захист свого порушеного права на стягнення заборгованість по відсотках за кредитним договором, які є щомісячними платежами, з пропуском трьохрічного строку позовної давності, не просив поновити даний строк та не вказав поважних причин його пропуску, суд дійшов висновку, що у задоволенніпозову слід відмовити на підставі ч. 4 ст. 267 ЦК України у зв`язку зі спливом строку позовної давності, про застосування якої заявлено стороною в спорі. Колегія суддів вважає необґрунтованим довід апеляційної скарги представника Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про те, що судом не було враховано положення пункту 1.1.7.3.1 Умов та правил надання банківських послуг, згідно якого у даних правовідносинах встановлений строк позовної давності у 50 років, з наступних підстав. Частиною 1 статті 259 ЦК України передбачено, що позовні давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. У апеляційній скарзі Банк наполягає на тому, що за згодою з відповідачем, між ними була збільшена позовна давність та визначена у термін 50 років. Проте, визначений в Умовах та Правилах надання банківських послуг збільшений строк позовної давності не може бути застосований до виниклих між сторонами правовідносин, оскільки відсутня письмова згода позичальника на збільшення позовної давності, відповідно до положення частини першої статті 259 ЦК України. З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що збільшення позовної давності до 50 років потребувало дотримання сторонами встановленої законом письмової форми шляхом укладення відповідного договору, який боржник мав би підписати. За відсутності зазначеного, підстав вважати, що відбулася домовленість між сторонами про зміну тривалості позовної давності, не має. Вказаний висновок апеляційного суду узгоджується із правовою позицією, висловленою у постанові Верховного Суду від 07 лютого 2018 року у справі № 751/5977/17. Інші докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановлені судом дотримані норми матеріального і процесуального права. При зазначених обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно й всебічно дослідив та надав оцінку обставинам по справі, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, що їх регулює. Рішення Балтського районного суду Одеської області від 10 листопада 2017 року ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування немає. Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів, - постановила: Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» залишити без задоволення. Рішення Балтського районного суду Одеської області від 10 листопада 2017 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку за правилами ст. 389 ЦПК України. Повний текст судового рішення складений 05 червня 2020 року. Головуючий С.О. Погорєлова Судді А.П. Заїкін О.М. Таварткіладзе