LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Рівненський апеляційний суд561/238/20

від 10.06.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Постанову Зарічненського районного суду Рівненської області від 29 квітня 2020 року відносно ОСОБА_1 - залишити без зміни, а його апеляційну скаргу без задоволення.

Рівненський апеляційний суд ___________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 10 червня 2020 року м. Рівне Суддя Рівненського апеляційного суду Полюхович О.І., З участю: секретаря судового засідання Москалик Т.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою додатку Skype матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Зарічненського районного суду Рівненської області від 29 квітня 2020 року, В С Т А Н О В И В: Постановою Зарічненського районного суду Рівненської області від 29 квітня 2020 року ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП і на нього покладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 грн. з позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік. З матеріалів справи слідує, що 22 березня 2020 року приблизно о 00 год. 03 хв. в с. Борове, Зарічненського району, Рівненської області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Audi A6», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП. В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати, провадження по справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Зазначає, що транспортним засобом він не керував. Вважає постанову незаконною, винесеною з порушенням вимог закону, на підставі припущень та недопустимих доказів. Заслухавши доводи ОСОБА_1 на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Однією з підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння визначається ст. 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду" від 17 грудня 2008 року № 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858. Відповідно до цих нормативних актів, оглядові підлягають лише водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп`яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС. Як вбачається з матеріалів справи, а саме із змісту направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції у ОСОБА_1 виявленні ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців рук (а.с.6). Тобто працівники поліції вказали підстави у зв`язку із якими вони вважають,що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, однак він відмовився від проходження огляду на визначення стану сп`яніння в присутності двох свідків (а.с.4). Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, зазначених у постанові обставинах, ґрунтується на зібраних у справі та перевірених у судовому засіданні доказах, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення від 22.03.2020 року (а.с.4), письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які вказали, що водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора та від проведення такого огляду в медичному закладі (а.с. 8-9), актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого ОСОБА_1 в присутності двох свідків, підписи яких наявні в даному акті, від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився (а.с.7), направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до Зарічненської ЦРЛ від 22.03.2020 року (а.с.6). Доводи наведенні в апеляційній скарзі про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом не заслуговують на увагу та вважаються такими, які надані з метою уникнення відповідальності. З відео матеріалів нагрудних камер працівників поліції вбачається, що на місці зупинки транспортного засобу окрім ОСОБА_1 немає нікого та він не вказує прізвище іншої особи, яка керувала транспортним засобом. ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора та від проведення такого огляду в медичному закладі (файл 1288 час 00:10). За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Стягнення суддею накладене з врахуванням положень ст.ст. 33, 38 КУпАП в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП. На думку апеляційного суду таке стягнення буде достатньою мірою гарантувати виправлення ОСОБА_1 і попередження вчинення ним нових адміністративних правопорушень, а отже досягне мети адміністративного стягнення, передбаченої ст. 23 КУпАП. Доказів на спростування висновків місцевого суду в апеляційній скарзі не наведено, матеріалами справи не встановлено, і в ході судового засідання апеляційної інстанції не здобуто. Постанова суду є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування не вбачається. На підставі наведеного та керуючись ст.6 ЄКПЛ, 294 КУпАП, суд, - ПОСТАНОВИВ: Постанову Зарічненського районного суду Рівненської області від 29 квітня 2020 року відносно ОСОБА_1 - залишити без зміни, а його апеляційну скаргу без задоволення. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Рівненського апеляційного суду: О.І.Полюхович

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»