Постанова 4814 № 524/6321/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 524/6321/19 Номер провадження 22-ц/814/1248/20Головуючий у 1-й інстанції Кривич Ж.О. Доповідач ап. інст. Кузнєцова О. Ю. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 червня 2020 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Кузнєцової О.Ю. суддів: Гальонкіна С.А., Хіль Л.М. імена (найменування) сторін: позивач: ОСОБА_1 відповідач: ОСОБА_2 розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області, ухвалене 13 березня 2020 року у складі судді Кривчи Ж.О. по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,- В С Т А Н О В И В : У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом та просила стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно та аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно. В обґрунтування позовних вимог вказувала, що перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 та має з ним спільну дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначала, що на час звернення до суду із позовом відповідач про доньку не піклується, разом з ними не проживає та не надає матеріальної допомоги на утримання дитини та на її утримання, як матері дитини, яка не досягла трирічного віку. Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 13 березня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50 % прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно починаючи з 29 серпня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно починаючи з 29 серпня 2019 року і до досягнення дитиною трирічного віку. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Не погодившись із вказаним рішенням, його в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_2 , просив скасувати його та ухвалити нове рішення, яким стягнути з нього аліменти на утримання доньки у розмірі прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та на утримання ОСОБА_1 стягнути 1/6 частину всіх видів заробітку (доходу). Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення ухвалене у справі повною мірою відповідає вказаним вимогам. Як встановлено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі. Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 сторони є батьками ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 8). Сторонами визнано, що дитина проживає з матір`ю, яка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Сторони проживають окремо, оскільки відповідач працює за межами України. Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до ч. 2 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Визначаючи розмір аліментів, що підлягає стягненню з відповідача, місцевий суд повною мірою врахував обставини, визначені ст. 182 СК України та доведені позивачем. Вказане свідчить про те, що місцевий суд правильно визначив розмір аліментів, що підлягає стягненню з відповідача, керуючись принципами розумності, справедливості та максимального дотримання прав дитини. Заявляючи вимогу про стягнення аліментів на утримання дитини у розмірі прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, апелянт не навів доводів на користь визначення саме такого розміру аліментів, а також не навів в чому полягають порушення місцевого суду під час визначення аліментів у частці від його доходу. ОСОБА_2 в обґрунтування своїх заперечень проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що ним здійснюється добровільна сплата аліментів на утримання дитини. Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. З матеріалів справи вбачається (а.с. 56), що ОСОБА_2 здійснював грошові перекази на користь ОСОБА_1 . Однак, всупереч вимогам ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, відповідач на надав доказів того, що вказані платежі є аліментами на утримання дитини чи дружини на час досягнення дитиною трирічного віку. Більше того, частина платежів була здійснена відповідачем до народження дитини, що виключає можливість їх сплати на її утримання. Відповідно до ч. 1 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. Відповідно до ч. 1 ст. 189 СК України батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини, які встановлені цим Кодексом. Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується. Відповідачем на надано доказів, що сторони досягли згоди з приводу розміру та способу сплати ним аліментів, укладення ними відповідного договору та перерахування аліментів на виконання вказаного договору. Добровільне перерахування коштів суд розцінює як матеріальну допомогу своїй сім`ї - дружині і малолітній дитині, що є обов`язком чоловіка та батька. Інших доводів, які б спростовували висновки місцевого суду або вказували на їх помилковість апелянтом наведено не було. Виходячи з викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що судом першої інстанції з`ясовано всі обставини та надано їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування рішення місцевого суду, судовою колегією не встановлено. Керуючись ст. 367, ст. 374 ч. 1 п. 1, ст. 375, ст. 382 ЦПК України, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 13 березня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий: О.Ю. Кузнєцова Судді С.А. Гальонкін Л.М. Хіль