Постанова 4814 № 554/8235/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 554/8235/19 Номер провадження 22-ц/814/1478/20Головуючий у 1-й інстанції Бугрій В. М. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 червня 2020 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючий суддя Пилипчук Л.І., судді Абрамов П.С., Бондаревська С.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення учасників справи) у м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 13 березня 2020 року, постановлене суддею Бугрієм В.М., по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення витрат, понесених на лікування та поховання, в с т а н о в и в: 11.09.2019 ОСОБА_1 звернулася в суд із указаним позовом, у якому просить стягнути із відповідачів, як спадкоємців померлого ОСОБА_4 , понесені нею витрати на його лікування та поховання по 6 473,27 грн. із кожного. Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що тривалий час перебувала у фактичних шлюбних відносинах без їх реєстрації із ОСОБА_4 . Шлюб між ними було зареєстровано 20.01.2017, починаючи із 2018 року чоловік став хворіти, потребувати догляду і лікування, а ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. Усі витрати, пов`язані з лікуванням ОСОБА_4 , що склали 13 709,53 грн. та організацією його поховання 5 710,30 грн., позивач понесла самостійно. Діти померлого ОСОБА_4 його сини ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , допомоги на утримання та лікування батька не надавали, судове рішення, яким їх зобов`язано сплачувати на користь батька аліменти, не виконували. Оскільки вона, ОСОБА_1 , та відповідачі ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , є спадкоємцями першої черги за померлим ОСОБА_4 , просить суд стягнути із кожного зі спадкоємців витрати, понесені нею на утримання та поховання спадкодавця по 6 473,27 грн. із кожного. Рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 13 березня 2020 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 за недоведеністю. Із рішенням не погодилася позивач та подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне з`ясування обставин, просить рішення районного суду скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування понесених витрат на лікування та поховання чоловіка посилається на наявні у матеріалах справи докази, які не були враховані районним судом, а саме: копії товарних та фіскальних чеків за придбання ліків, копії рахунків-замовлення № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , фіскальних чеків від 26.06.2019 та 02.05.2019 на поховання в розмірі 5 710,30 грн., виписаних на ім`я ОСОБА_1 25.05.2020 відповідач ОСОБА_7 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Вважає позовні вимоги в частині стягнення витрат на поховання безпідставними, а дії позивачки шахрайством, оскільки такі витрати здійснювалися за рахунок Держави, в особі Пенсійного фонду, в розмірі двомісячної пенсії померлого, отриманої ОСОБА_1 . Зазначає, що рахунки-замовлення та відповідні чеки не можуть бути враховані судом, як належні, допустимі та достовірні докази витрат на поховання, понесених позивачкою, оскільки такі витрати компенсовані Пенсійним фондом. Доводить, що за життя ОСОБА_4 отримував пенсію, розмір якої значно перевищував мінімальний, та аліменти, які регулярно сплачувалися обома його синами. Саме цими коштами розпоряджалася позивачка, використовуючи їх на придбання ліків. Заперечує твердження позивачки, що сини не сплачували аліменти на утримання батька, та спростовує їх чеками та довідками Шевченківського ВДВС м.Полтави ГТУЮ у Полтавській області. У зв`язку зі смерті батька виконавче провадження зі стягнення аліментів на його утримання закрито без будь-якої заборгованості на час закриття. Вважає недоведеними доводи апеляційної скарги щодо обґрунтованості витрат на лікування ОСОБА_4 , оскільки усі чеки та квитанції за придбання ліків не містять її ім`я та прізвища. З їх змісту неможливо встановити, за чиї кошти придбавалися ліки та для чиїх потреб. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження (ч.1 ст.368 ЦПК України) без повідомлення учасників справи (ч.1 ст.369 ЦПК України). Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків. Судом першої інстанції установлено, що 20.01.2017 між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 укладено шлюб, згідно копії свідоцтва про шлюб, виданого повторно, серія НОМЕР_3 ./а.с.6/ ОСОБА_7 та ОСОБА_3 є синами ОСОБА_4 . /а.с.7/ ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 . /а.с.8/ Згідно наданих позивачем копій товарних та фіскальних чеків витрати на придбання ліків у період із листопада 2018 року по 24 червня 2019 року становлять 13 709,53 грн., на поховання 5 710,30 грн./а.с.9-49/ Відмовляючи у задоволенні позову, районний суд виходив із того, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що кошти, витрачені на лікування та поховання спадкодавця ОСОБА_4 , були її особистими коштами, та, що відповідачі ухилялися від утримання та поховання батька. Апеляційний суд погоджується із висновками районного суду. Доводи апеляційної не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, зводяться до незгоди з рішенням суду та переоцінки доказів. Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно ч.ч. 1, 2 ст.77 ЦПК України, належними доказами є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 69 ЦПК). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст.80 ЦПК України). Згідно ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені. Постановою Полтавського апеляційного суду від 18.03.2019 (справа №554/7750/18) за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів, встановлено, що за життя, ОСОБА_4 на підставі судового рішення отримував аліменти від синів ОСОБА_3 та ОСОБА_3 по 200 грн. із кожного, довічно. Матеріальної допомоги, у розумінні положень ч.4 ст.75, ч.1 ст.202 СК України, ОСОБА_4 не потребував, а за станом здоров`я потребував стороннього догляду, регулярного вживання певних лікарських препаратів, які ним отримувалися за рецептами у межах програми « ІНФОРМАЦІЯ_2 ліки ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Разом із цим апеляційний суд у зазначеній справі встановив відсутність достатніх доказів для того, щоб визнати доведеними ті обставини, що позивач за власні кошти регулярно (щомісячно) придбавав певні ліки на певну суму саме за призначенням лікаря у зв`язку із його тяжким захворюванням, інвалідністю чи немічністю, і йому надається сторонній догляд на платній основі./а.с.124-128/ Обставини, встановлені в такому рішенні, позивачем не спростовані, а надані нею докази витрат на лікування ОСОБА_4 не є належними та допустимими в розумінні ст.ст.69,77, 80 ЦПК України, оскільки матеріали справи не містять призначень лікаря, а зі змісту товарних чеків неможливо встановити ким, для кого та за чиї кошти придбавалися препарати. Разом із цим саме позивач повинен надати суду докази, що саме його особисті кошти витрачені на лікування померлого. Наведене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України, що викладена у постанові від 19.03.2018 у справі №554/1793/15-ц. Стосовно доводів апеляційної скарги про належність доказів, а саме, копії рахунків-замовлення № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , фіскальних чеків від 26.06.2019 та 02.05.2019 на поховання в розмірі 5 710,30 грн., виписаних на ім`я ОСОБА_1 , колегія суддів зазначає наступне. По-перше, наведені рахунки-замовлення та фіскальні чеки виготовлені в копіях, зміст яких неможливо ідентифікувати через затемнення на таких доказах; по-друге, позивачем не доведено, що витрати на поховання здійсненні за рахунок її особистих коштів та не за рахунок Держави, в особі Пенсійного фонду. За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено із дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 13 березня 2020 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 10.06.2020. Головуючий суддя Л.І. Пилипчук Судді П.С. Абрамов С.М. Бондаревська