Постанова Луганський апеляційний суд № 426/1953/20

Справа № 426/1953/20 Провадження № 22-ц/810/240/20 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 червня 2020 року місто Сєвєродонецьк Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Авалян Н.М. (суддя-доповідач) суддів - Дронської І.О., Назарової М.В. за участю секретаря судового засідання - Пономарьової В.С. розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Луганського апеляційного суду в порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сватівського районного суду Луганської області (суддя Осіпенко Л.М.) від 06 березня 2020 року у справі про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем учасники справи: заявниця - ОСОБА_1 заінтересована особа - ОСОБА_2 встановив: Ухвалою, що оскаржується, відмовлено у відкритті окремого провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, та роз`яснено ОСОБА_1 право подати позовну заяву на загальних підставах, в порядку позовного провадження. В апеляційній скарзі заявниця просить ухвалу суду скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Заінтересована особа правом відзиву на апеляційну скаргу не скористалась. Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про час і місце повідомлені належним чином. Їх неявка не перешкоджає розгляду справи. Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. В обґрунтування заяви, ОСОБА_1 вказала, що вона є донькою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на тимчасово окупованій території (в м.Луганську). Після смерті ОСОБА_3 залишилася спадщина у вигляді недоотриманої пенсії. Батько заявниці відмовився від прийняття спадщини на її користь. З метою оформлення права на спадщину заявниця звернулася до нотаріуса, однак їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії в зв`язку з тим, що в матеріалах спадкової справи відсутні відомості про те, з ким була зареєстрована спадкодавиця на день смерті, а отримати дані документи неможливо, оскільки місце реєстрації знаходиться на тимчасово окупованій території України. Посилаючись на вказані обставини, заявниця просила встановити факт спільного проживання її батьків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на день смерті останньої. Відмовляючи у відкритті провадження за вказаною заявою, суд першої інстанції виходив з того, що із заяви, поданої у порядку окремого провадження, вбачається спір про право, який підлягає розгляду у порядку позовного провадження. Апеляційний суд вважає правильним висновок суду та зауважує наступне. Частина четверта статті 315 Цивільного процесуального кодексу України імперативно визначає, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду. В п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам надані наступні роз`яснення. Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому чинним на момент такої нотаріальної дії законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину та можливості подальшого оформлення своїх спадкових прав у порядку, передбаченому законом, вимоги про визнання права на спадщину в судовому порядку задоволенню не підлягають у зв`язку з відсутністю порушених прав спадкоємців, щодо захисту яких вони звернулися до суду. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду по захист своїх спадкових прав за правилами позовного провадження. Таким чином, у разі відсутності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, спори про спадкування підлягають розгляду судами виключно у порядку цивільного судочинства. Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції Укараїни 22.02.2012 за № 282/20595) затверджено Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Главою 10 вказаного Порядку передбачено, що для видачі свідоцтва про право на спадщину є необхідним витребування довідки про реєстрацію/останнє місце проживання спадкодавця виконавчого органу сільської, селищної або міської ради, сільського голови (у разі якщо відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено), що здійснює реєстрацію, зняття з реєстрації місця проживання особи на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, У справі, яка переглядається, нотаріус позбавлений можливості витребувати таку довідку у зв`язку з тим, що спадкодавиця проживала та була зареєстрована на тимчасово окупованій території, де органи державної влади та місцевого смоврядування на день відкриття спадщини після смерті матері заявниці не здійснюють свої повноваження. Оформлення свідоцтва про право на спадщину після смерті матері заявниці унеможливлено тим, що довідку з місця проживання спадкодавиці видано на тимчасово окупованій території, яка не може бути прийнята нотаріусом. Наявність такої довідки є обов`язковою для нотаріального оформлення свідоцтва про право на спадщину і вона не може бути замінена рішенням суду про встановлення факту, що має юридичне значення. За вказаних обставин заявниця має право звернутись до суду за захистом спадкових прав шляхом подання позову про визнання права на спадщину. Отже, ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, у зв`язку з чим відсутні підстави для її скасування. Керуючись статтями 369, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 388, 389, 390, 391, розділом XII «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Сватівського районного суду Луганської області від 06 березня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови (09 червня 2020 року). Процесуальний строк касаційного оскарження продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Головуючий Н.М.Авалян Судді І.О.Дронська М.В.Назарова