Постанова Сумський апеляційний суд № 592/3220/20

Справа №592/3220/20 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Котенко О. А. Номер провадження 33/816/233/20 Суддя-доповідач Матус В. В. Категорія 130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 червня 2020 року суддя Сумського апеляційного суду Матус В. В. ,з участю ОСОБА_1 , захисника Шевченка Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Шевченка Д.С., на постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 06 квітня 2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 ), визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 420,40 грн., - В С Т А Н О В И В: Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 26 лютого 2020 року о 22 год. 14 хв. в м.Суми по вул. Привокзальна,1 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Toyota Land Cruiser, н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме, запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager Alkotest 0315 ARLM та в закладі охорони здоров`я відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України та скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП. В поданій апеляційній скарзі захисник Шевченко Д.С. не погоджується з прийнятою постановою судді та просить її скасувати, а провадження по справі закрити. За змістом доводів апеляційної скарги захисник посилається на упереджений розгляд справи, з суттєвими порушеннями чинного законодавства. Зокрема, зазначає, що суддя безпідставно розглянула справу стосовно ОСОБА_1 у відсутність сторін, враховуючи ситуацію, яка склалась, у зв`язку з введенням у державі карантину та зверненням до суду ОСОБА_1 та його захисника через електронну скриньку із заявами про відкладення справи. При цьому, ОСОБА_1 у своїй заяві зазначав, що він є інвалідом ІІ групи зі стійким розладом функцій організму, зумовленим загальним захворюванням з ураженням опорно-рухового апарату, а тому є ризик на захворювання коронавірусом. Проте, у зв`язку з тим, що 06.04.2020 електронна скринька в суді не працювала, а отже надіслані заяви розглянуті не були і причини неявки до суду не визнані, як поважні. Вважає, що вони були обмежені у своїх правах, зокрема, не змогли надати суду пояснення, зібрані докази та обґрунтувати їх. Також, апелянт посилається на те, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи, а у протоколі не містяться жодних переконливих доказів винуватості особи. Також акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних засобів вважає неналежним доказом, оскільки відсутній підпис ОСОБА_1 або ж відмітки про відмову від підпису. Посилаючись на постанову Касаційного адміністративного суду від 27.06.2019, зазначає, що оскільки свідки в судовому засіданні не допитувалися та не попереджалися про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих свідчень, їх покази не можуть бути беззаперечним доказом вчинення правопорушення. Крім того, зазначає, що суддею не була перевірена інформація про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом. Вислухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення і дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків. Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП України справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та захисник Шевченко Д.С. були належним чином повідомлені про розгляд справи 06 квітня 2020 року (а.с. 17,18). Разом з тим, посилаючись на те, що з 12 березня 2020 року до цього часу в Україні введений карантин через спалах у світі коронавірусу та Рада суддів звернулася до громадян, які є учасниками судових процесів, з проханням утриматися від участі у судових засіданнях, якщо слухання не передбачають обов`язкової присутності учасників сторін, ОСОБА_1 та його захисник звернулися до суду через електронну пошту із заявами про перенесення розгляду справи (а.с. 20-22, 27-29). Однак, саме в цей день, 06 квітня 2020 року, в приміщенні Ковпаківського суду м. Суми не працювала мережа Інтернет і не було отримано електронну пошту (а.с. 31), а тому суддя, вважаючи, що ОСОБА_1 і його захисник належним чином повідомлені про час і місце розгляду, розглянула справу у їх відсутність. Враховуючи викладене, вказані вимоги процесуальних норм КУпАП не дотримані суддею суду першої інстанції, оскільки розгляд справи відбувся за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, якою було заявлено клопотання про відкладення розгляду справи з посиланням на поважність причини такої неявки. Отже, слід визнати, що ОСОБА_1 був позбавлений можливості реалізувати в суді передбачені законом, а саме ст. 268 КУпАП, права, якими наділена особа, котра притягується до адміністративної відповідальності, зокрема, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою, тощо. Враховуючи, що судом першої інстанції не було виконано обов`язку щодо забезпечення ОСОБА_1 реального доступу до правосуддя, що вимагається ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за таких обставин оскаржувану постанову суду, не можна вважати законною, тому вона підлягає скасуванню. Разом з тим, апеляційна скарга захисника Шевченка Д.С. підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке. В силу вимог ст. 245, 251, 252 КУпАП суд повинен повно, всебічно й об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати оцінку зібраним у ній доказам і постановити правильне судове рішення. Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно диспозиції ч.1 ст. 130 КУпАП відповідальність за вказане правопорушення настає у разі керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а так само за відмову осіб, які керують транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан такого сп`яніння. Наявність вини ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху України підтверджується наявними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ № 154301 від 26.02.2020 року, який за своїм змістом відповідає вимогам ст.256 КУпАП і сумнівів не викликає (а.с.1); письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 26.02.2020 р., які кожен окремо підтвердили, що в їх присутності ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, як за допомогою алкотест драгер, так і проїхати до закладу охорони здоров`я, однак він відмовився, а також в їх присутності ОСОБА_1 був ознайомлений зі змістом протоколу та він відмовився від підпису в ньому та отримання копії (а.с. 4,5); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів , в якому наведені ознаки алкогольного сп`яніння та зазначено про відмову водія від проходження огляду (а.с.3); відеозаписами, на яких зафіксована відмова ОСОБА_1 від огляду на стан сп`яніння (а.с.9) та іншими матеріалами справи, належним чином дослідженими суддею. Наведені вище докази жодним чином не спростовуються іншими доказами чи матеріалами справи, в тому числі і показаннями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , який категорично заперечує свою вину у вчиненні правопорушення за обставин, викладених у постанові судді. Суд апеляційної інстанції, не вбачає підстав для звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності та передачи матеріалів справи на розгляд трудового колективу ТОВ «Фуд Центр», про що в своєму клопотанні просить адвокат Шевченко Д.С. Так, нормами ст. 21 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, крім посадової особи, звільняється від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів на розгляд громадської організації або трудового колективу, якщо з урахуванням характеру вчиненого правопорушення і особи правопорушника до нього доцільно застосувати захід громадського впливу. При цьому, застосування вимог ст.21 КУпАП є правом, а не обов`язком суду. Також апеляційний суд враховує і те, що адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке полягає у керуванні особою транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, за своїм характером має підвищену суспільну небезпеку, оскільки становить загрозу не лише для безпечного руху транспорту, а й для життя та здоров`я водіїв, учасників дорожнього руху та пішоходів. На що вказують і положення ч. 2 ст. 33 КУпАП, згідно яких при накладенні стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, не враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність. Разом з тим, враховуючи, що вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, мало місце 26 лютого 2020 року, то на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції сплинув, передбачений ч. 2 ст. 38 КУпАП, тримісячний строк накладення адміністративного стягнення. Згідно п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу. За таких обставин, вважаю за необхідне закрити провадження в справі у зв`язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ч. 2 ст. 38 КУпАП. Керуючись ст.ст. 38, 247, 294 КУпАП,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Шевченка Д.С. - задовольнити частково. Постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 06 квітня 2020 року, якою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді у виді штрафу в розмірі 10200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік - скасувати, та прийняти нову постанову. ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП . На підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Сумського апеляційного судуМатус В. В.