Постанова 4813 № 521/872/20

Номер провадження: 33/813/694/20 Номер справи місцевого суду: 521/872/20 Головуючий у першій інстанції Гранін В.Л. Доповідач Дрішлюк А. І. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02.06.2020 року м. Одеса Одеський апеляційний суд в складі головуючого судді Дрішлюка А.І. при секретарі судового засідання Павлючук Ю.В., розглянувши апеляційну скаргу адвоката Канікаєва Юрія Олеговича, представника ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 29 квітня 2020 року в справі про адміністративне правопорушення за ст. ч. 6 ст. 481 Митного Кодексу України щодо ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ВСТАНОВИВ: 29 квітня 2020 року постановою Малиновського районного суду м. Одеси (суддя Гранін В.Л.) вирішено ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України, та накласти стягнення, передбачене ч. 3 ст. 481 МК України, у вигляді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень; стягнути з ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) на користь держави судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 (сорок) копійок (а.с. 78-79). Не погоджуючись з вказаною постановою представник ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) адвокат Канікаєв Юрій Олегович звернувся до Одеського апеляційного суду через Малиновський районний суд м.Одеси з апеляційною скаргою. Апелянт зазначає, що при розгляді справи судом першої інстанції були порушені норми процесуального права, неправильно застосовані норми матеріального права, а також неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи. Апелянт вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, оскільки: під час складання протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності було допущено ряд порушень, судом першої інстанції не було забезпечено гарантії справедливого суду для кримінальних справ, а відповідальність, до якої притягнуто ОСОБА_2 має саме кримінальний характер. Також апелянт вказує на неврахування судом першої інстанції недопустимості зворотної дії в часі норми, що посилює адміністративну відповідальність, принципу недопущення подвійного покарання за одне і те ж правопорушення та строків притягнення до адміністративної відповідальності. Окремо апелянт звертає увагу на неврахування районним судом неможливості вивезення транспортного засобу внаслідок ДТП З тексту апеляційної скарги вбачається клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке мотивовано тим, що повний текст оскаржуваної постанови не було оголошено в судовому засіданні, а копію постанови захисник Калдарарь Г.М. отримав 06.05.2020 року (а.с. 85-94). Ухвалою Одеського апеляційного суду від 22 травня 2020 року апелянту поновлено строк на апеляційне оскарження та відкрито апеляційне провадження у справі. В судове засідання 02 червня 2020 року з`явився представник ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) адвокат Канікаєв Ю.О., який надав пояснення щодо суті правопорушення. Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані докази, взявши до уваги пояснення представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, апеляційний суд задовольняє апеляційну скаргу виходячи з наступного. Провадження у справах про порушення митних правил, згідно зі ст. 487 МК України, здійснюється відповідно до Митного кодексу України, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення. Згідно зі ст. 489 МК України при розгляді справи про порушення митних правил повинно бути з`ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з`ясовані інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Приймаючи рішення по справі, суд першої інстанції виходив з того, що громадянином Молдови ОСОБА_1 перевищено строк тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування на митну територію України більше ніж на тридцять діб, чим скоєно порушення митних правил, передбачене ч. 6 ст. 481 МК України. Суд апеляційної інстанції не може повністю погодитися з таким висновком, оскільки судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови не враховано ряд виключних обставин даної справи. Відповідно до ч. 1 ст. 380 МК України, тимчасове ввезення громадянами нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено органами доходів і зборів з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів. Згідно з п.п. «в» п. 33 ст. 4 МК України, нерезиденти це фізичні особи: іноземці та особи без громадянства, громадяни України, які мають постійне місце проживання за межами України, у тому числі ті, які тимчасово перебувають на території України. Згідно ч. 6 ст. 380 МК України, тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування повинні бути вивезені за межі митної території України з дотриманням строків, установлених відповідно до вимог Митного кодексу України, або поміщені у митні режими відмови на користь держави, знищення або руйнування чи можуть бути оформлені для вільного обігу на митній території України за умови сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів. Висновок суду першої інстанції про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України, є обґрунтованим, підтверджується наявними у матеріалах справи доказами. Так, щодо посилань апелянта на недопустимість зворотної дії у часі норми, що посилює адміністративну відповідальність, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне. Згідно з ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Відповідно до ч. 3 ст. 3 МК України норми законів України, які пом`якшують або скасовують відповідальність особи за порушення митних правил, передбачені цим Кодексом, мають зворотну дію в часі, тобто їх норми поширюються і на правопорушення, вчинені до прийняття цих законів. Оскаржуваною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України, та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 гривень, передбачене ч. 3 ст. 481 МК України. Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо тимчасового порядку застосування статей 470 та 481» № 395-ІХ від 19 грудня 2019 року, пунктом 95 Розділу ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України встановлено, що вчинення порушень митних правил, передбачених частинами п`ятою та шостою статті 481 цього Кодексу, виявлених у період з 22 серпня по 31 грудня 2019 року включно, тягне за собою застосування адміністративного стягнення, передбаченого частиною третьою зазначеної статті. Згідно матеріалів справи, вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, передбачене ч. 6 ст. 481 МК України, було виявлено 04 листопада 2019 року, тобто у період з 22 серпня по 31 грудня 2019 року включно, що у свою чергу тягне за собою застосування до ОСОБА_1 за вказане правопорушення адміністративне стягнення, передбачене ч. 3 ст. 481 МК України. Разом з тим, постановою Одеської митниці ДФС в справі про порушення митних правил №2017/50000/17 від 07 лютого 2018 року громадянина Молдови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст. 481 Митного кодексу України, накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день вчинення порушення становило 17 000,00 гривень. З тексту вказаної постанови слідує, що 20 грудня 2017 року о 23 год. 02 хв. в зону митного контролю відділу митного оформлення №2 (міжнародний пункт пропуску для автомобільного сполучення «Маяки-Паланка-Удобне») митного поста «Аккерман» Одеської митниці ДФС напрямком з України до Молдови вїхав легковий автомобіль «AUDI A6», в якому у якості пасажира слідував ОСОБА_1 . В ході перевірки, відповідно до інформації, отриманої з використанням ЄАІС та АСМО «Інспектор», встановлено, що громадянин Молдови ОСОБА_1 08.12.2016 року ввіз на митну територію України транспортний засіб марки «AUDI A8», реєстраційний номер НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2 (країна реєстрації Литва), в режимі «тимчасове ввезення» строком до 1 року (а.с. 46-49). На виконання вказаної постанови ОСОБА_1 05 січня 2018 року сплатив17 000,00 гривень штрафу, про що свідчить копія квитанції №162D59315 (а.с. 50). Апеляційний суд звертає увагу, що судом першої інстанції правильно визначено характер триваючого правопорушення в описаних вище діяннях ОСОБА_1 , які полягали у перевищенні строку тимчасового ввезення транспортного засобу марки «AUDI A8», реєстраційний номер НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2 . Таким чином, суд першої інстанції постановою від 29 квітня 2020 року вдруге застосовуючи до ОСОБА_1 санкцію ч. 6 ст. 481 МК України за триваюче правопорушення перевищення строку тимчасового ввезення транспортного засобу марки «AUDI A8», реєстраційний номер НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2 (країна реєстрації Литва) на митну територію України, порушив принцип недопущення подвійного покарання за одне і те ж правопорушення. Водночас, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що в даному конкретному випадку працівниками Одеської митниці ДФС передчасно було складено протокол щодо ОСОБА_1 , адже за умови притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 481 МК України 07 лютого 2018 року, сплати ним відповідного штрафу та повідомлення про знищення/втрату транспортного засобу, представникам митного органу слід було встановити всі обставини справи, зробити ряд запитів до органів Національної поліції України тощо та вирішити питання щодо наявності/відсутності в його діях ознак порушення митних формальностей та/або ознак інших правопорушень. Окремо апеляційний суд зауважує, що правопорушення, інкриміноване громадянину Молдови ОСОБА_1 є триваючим, а тому безпідставними є посилання апелянта на, ніби-то, порушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки правопорушення було виявлено митним органом 04.11.2019 року, а справа направлена до суду 22.01.2020 року, тобто, в межах строку встановленого ч. 1 ст. 467 МК України, згідно з якою якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються митними органами або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом. Щодо інших доводів апеляційної скарги, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Керуючись ст. 294 КУпАП України, Одеський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу адвоката Канікаєва Юрія Олеговича, представника ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 29 квітня 2020 року задовольнити. Постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 29 квітня 2020 року скасувати. Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. ч. 6 ст. 481 Митного Кодексу України щодо ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) закрити. Постанова оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду А.І. Дрішлюк