Ухвала КАС ВС № 340/1610/19
від 11.06.2020 · АдміністративнаУХВАЛА 11 червня 2020 року Київ справа №340/1610/19 адміністративне провадження №К/9901/13547/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Губської О.А., суддів: Радишевської О.Р., Уханенка С.А. перевіривши касаційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2020 в справі №340/1610/19 за позовом ОСОБА_1 до Управління МВС України в Кіровоградській області, Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, Гайворонського відділу поліції Головного управління НП в Кіровоградській області, Державної казначейської служби України про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, стягнення грошового забезпечення та моральної шкоди, суд, в с т а н о в и в : За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав. Верховний Суд, проаналізувавши матеріали касаційної скарги та ухвалені у цій справі судові рішення, встановив, що предметом спору є визнання протиправними дії (бездіяльність) Управління МВС України в Кіровоградській області, ГУ НП в Кіровоградській області щодо неправомірності звільнення позивача з органів внутрішніх справ; визнання протиправним та скасування наказу УМВС України в Кіровоградській області від 04.06.2019 року №6о/с в частині звільнення позивача з 04 червня 2019 року з займаної посади у запас Збройних сил за пунктом 64 "г" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року №114 (через скорочення штатів); поновлення на посаді дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції громадської безпеки Гайворонського відділу УМВС України в Кіровоградській області з 05 червня 2019 року; стягнення грошового забезпечення за час виконання судового рішення; стягнення грошове забезпечення за весь час вимушеного прогулу; визнання протиправними дії (бездіяльність) УМВС України в Кіровоградській області, ГУ НП в Кіровоградській області щодо неправомірного застосування до позивача працівника середнього начальницького складу ОВС положення ст.52 Закону України "Про Національну поліції" в частині 3 проходження конкурсу на загальних засадах для осіб, які вперше приймаються на службу в поліцію з призначенням на посади молодшого складу поліції. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондують приписи статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України. Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Водночас, пунктом 2 частини п`ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Своєю чергою, за змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище. Зі змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій вбачається, що позивач проходила службу в органах внутрішніх справ, остання посада - дільничний інспектор міліції сектору дільничних інспекторів міліції громадської безпеки Гайворонського районного відділу УМВС України в Кіровоградській області, яка не відноситься до посад, що, у розумінні Закону України "Про запобігання корупції", передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища. Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої й апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, а судом не встановлено виключень щодо посадового становища позивача у цій справі в аспекті пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України в поєднанні зі статтею 50 Закону України «Про запобігання корупції». Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Отже, оскільки касаційна скарга Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області подана на судове рішення, прийняте у справі незначної складності, скаржник не посилається на передбачені пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України виняткові обставини справи, а аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про їх наявність, тому у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити. Суд також ураховує позицію висловлену Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) в ухвалі від 09.10.2018 щодо неприйнятності заяви у справі «Азюковська проти України» (заява №26293/18), в якій заявником оскаржувалася відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв`язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, ЄСПЛ указав, що застосування критерію малозначності у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. На підставі викладеного, керуючись статтями 328, 333 КАС України, Верховний Суд у х в а л и в : Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2020 в справі №340/1610/19 за позовом ОСОБА_1 до Управління МВС України в Кіровоградській області, Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, Гайворонського відділу поліції Головного управління НП в Кіровоградській області, Державної казначейської служби України про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, стягнення грошового забезпечення та моральної шкоди, суд. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач О. А. Губська Судді О. Р. Радишевська С. А. Уханенко