Постанова 4857 № 500/2737/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 червня 2020 рокуЛьвівСправа № 500/2737/19 пров. № А/857/2342/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Обрізко І.М., суддів Онишкевича Т. В., Сеника Р.П., за участю секретаря судового засідання Лутчин А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 січня 2020 року, прийняте суддею Мандзій О. П. о 10 годині 53 хвилині у місті Тернополі, повний текст складений 22.01.2020 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,- встановив: ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправними дій відповідача щодо припинення йому виплати пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та зобов`язання відповідача зарахувати йому до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" періоди роботи з 23 липня 2007 року по 29 червня 2008 року, з 03 вересня 2008 року по 16 серпня 2009 року, з 17 серпня 2009 року по 02 червня 2010 року, з 03 червня 2010 року по 28 квітня 2011 року на посаді водія лінійного автобуса на регулярних міських пасажирських маршрутах в ООО «Автокольцо» та поновити йому виплату пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 10 квітня 2019 року. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 січня 2020 року позов задоволено. Задовольняючи позов, суд виходив з того, що формальні неточності у документах, що у даному випадку полягають у зазначенні в відповіді ООО «Автокольцо» №16-10/19 від 16 жовтня 2019 року про роботу позивача "водієм автобуса Автоколони №3", а не "водієм лінійного автобуса на регулярних міських пасажирських маршрутах", за загальним правилом не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист (Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 25 квітня 2019 року у справі №593/283/17 та від 30 вересня 2019 року у справі 638/18467/15-а.). Надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення. Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області подало апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи та неправильним застосуванням норм матеріального права. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом не враховано, що 28 жовтня 2019 року отримано відповідь ООО «Автокольцо» від 16 жовтня 2019 року № 16-10/19, якою підтверджено, що позивач працював на посаді водія, а не на посаді водія лінійного автобуса на регулярних міських пасажирських маршрутах, як це передбачено чинним законодавством. При цьому покликається на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року в справі № 857/8950/19. Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. В судове засідання для розгляду апеляційної скарги учасники справи не прибули, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а тому відповідно до ч.4 ст.229, ст.313 КАС України апеляційний суд ухвалив розгляд апеляційної скарги здійснити за відсутності учасників справи та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного. Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази. Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 25 квітня 2019 року звернувся до Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області із заявою про призначення пільгової пенсії за віком. За результатами розгляду вказаної заяви, позивачу було призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 10 квітня 2019 року та 14 серпня 2019 року видано пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 . Згідно з листом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області № 941/03-15 від 04 листопада 2019 року управлінням було надіслано запит ООО «Автокольцо» № 97/03-15 від 24 липня 2019 року та, в подальшому, запити №88/03-15 від 07.08.2019 року та №185/03-15 від 28.08.2019 року для підтвердження періоду роботи позивача на посаді водія міського пасажирського транспорту з 23 липня 2007 року по 29 червня 2008 року, з 03 вересня 2008 року по 16 серпня 2009 року, з 17 серпня 2009 року по 02 червня 2010 року, з 03 червня 2010 року по 28 квітня 2011 року, у відповідь на які отримано лист ООО «Автокольцо» №16-10/19 від 16 жовтня 2019 року, згідно з яким ОСОБА_1 працював на посаді водія, а не на посаді водія лінійного автобуса на регулярних міських пасажирських маршрутах, як це передбачено чинним законодавством. Відтак, спеціальний стаж роботи становить 12 років 3 місяці 11 днів, що не відповідає вимогам чинного законодавства, у зв`язку з чим підстав для призначення пенсії немає. Листом від 20 листопада 2019 року №11569/07-02 Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повідомило позивача про припинення виплати призначеної йому пенсії та недійсність виданого йому пенсійного посвідчення. Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до пункту 8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається водіям міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятим у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу: для чоловіків - не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; для жінок - не менше 25 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років. Отже, враховуючи вимоги вищевказаної норми, для призначення пенсії позивачу згідно з пунктом 8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», необхідними є досягнення віку 55 років, загальний стаж роботи не менше 30 років та наявність стажу роботи водієм міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятим у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв не менше 12 років 6 місяців. Суд апеляційної інстанції зазначає, що на момент подання заяви про призначення пенсії (25.04.2019), позивач досяг віку, необхідного для призначення пенсії на пільгових умовах (55 років), цей факт відповідачем не оспорюється, як і достатність загального стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах. Щодо покликання пенсійного органу на недостатність пільгового стажу роботи для призначення пенсії ОСОБА_1 , то суд апеляційної інстанції вважає їх безпідставними, з огляду на наступне. Відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю, статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в Порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків. Згідно з пунктом 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Отже, основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Довідка уточнюючого характеру може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями, лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка або відсутні відповідні записи у трудовій книжці. Як видно з матеріалів справи, стаж роботи ОСОБА_1 на посаді водія міського пасажирського транспорту в ООО «Автокольцо» в періоди з 23 липня 2007 року по 29 червня 2008 року, з 03 вересня 2008 року по 16 серпня 2009 року, з 17 серпня 2009 року по 02 червня 2010 року, з 03 червня 2010 року по 28 квітня 2011 року підтверджується відомостями трудової книжки. Так, відповідно до записів трудової книжки у спірні періоди позивача: прийнято водієм лінійного автобуса для роботи на регулярних міських пасажирських маршрутах згідно з наказом від 23 липня 2007 року №200к та звільнено з роботи у зв`язку із закінченням строку трудового договору згідно з наказом від 29 червня 2008 року №254к; прийнято водієм лінійного автобуса для роботи на регулярних міських пасажирських маршрутах згідно наказу від 03 вересня 2008 року №340к та звільнено з роботи у зв`язку із розірванням трудового договору за ініціативи працівника згідно наказу від 17 серпня 2009 року №266к; прийнято водієм лінійного автобуса для роботи на регулярних міських пасажирських маршрутах згідно наказу від 17 серпня 2009 року №267к та звільнено з роботи у зв`язку із розірванням трудового договору за ініціативи працівника згідно наказу від 02 червня 2010 року №185к; прийнято водієм лінійного автобуса для роботи на регулярних міських пасажирських маршрутах згідно наказу від 03 червня 2010 року №186к та звільнено з роботи у зв`язку із закінченням строку трудового договору згідно наказу від 28 квітня 2011 року №161к. Таким чином, трудовою книжкою позивача повністю підтверджується його робота в періоди з 23 липня 2007 року по 29 червня 2008 року, з 03 вересня 2008 року по 16 серпня 2009 року, з 17 серпня 2009 року по 02 червня 2010 року, з 03 червня 2010 року по 28 квітня 2011 року водієм міського пасажирського транспорту в ООО «Автокольцо», а тому відсутня необхідність подання уточнюючих довідок щодо роботи позивача на вказаній посаді. З огляду на викладене, позивачем на підтвердження наявності у нього пільгового стажу було надано всі достатні для такого призначення документи, а тому ним доведено його право на отримання пільгової пенсії за віком. При цьому, як підтверджується матеріалами справи, відповідачем за результатами розгляду заяви від 25 квітня 2019 року позивачу було призначено пенсію за віком з 10 квітня 2019 року та 14 серпня 2019 року видано пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 , однак, у зв`язку з отриманням від ООО «Автокольцо» листа №16-10/19 від 16 жовтня 2019 року виплату пенсії було припинено. Так, згідно з відповіддю ООО «Автокольцо» №16-10/19 від 16 жовтня 2019 року на запит пенсійного органу, ОСОБА_1 працював водієм автобуса Автоколони №3 з 17 серпня 2009 року по 02 червня 2010 року та з 03 червня 2010 року по 28 квітня 2011 року на підставі наказів, на основі яких внесено записи про роботу у трудову книжку. Разом з тим, як зазначив суд першої інстанції, враховуючи підтвердження пільгового стажу позивача записами трудової книжки, формальні неточності у документах, що у даному випадку полягають у зазначенні в відповіді ООО «Автокольцо» №16-10/19 від 16.10.2019 року про роботу позивача "водієм автобуса Автоколони №3", а не «водієм лінійного автобуса на регулярних міських пасажирських маршрутах», за загальним правилом не можуть бути підставою для органу пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист. З огляду на викладене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність не зарахування відповідачем до пільгового стажу позивача, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", періодів його роботи на посаді водія міського пасажирського транспорту в ООО «Автокольцо» з 23 липня 2007 року по 29 червня 2008 року, з 03 вересня 2008 року по 16 серпня 2009 року, з 17 серпня 2009 року по 02 червня 2010 року, з 03 червня 2010 року по 28 квітня 2011 року, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення. Отже, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав вважати неправильність застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи. Керуючись ст.ст. 229, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- постановив: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області залишити без задоволення, рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 січня 2020 року у справі № 500/2737/19 без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням гарантій, встановлених пунктом 3 розділу VI «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І. М. Обрізко судді Т. В. Онишкевич Р. П. Сеник Повне судове рішення складено 11.06.2020 року.