Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 300/2200/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 червня 2020 рокуЛьвівСправа № 300/2200/19 пров. № А/857/2489/20 Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі: головуючого судді Ніколіна В.В. суддів Гінди О.М., Качмара В.Я. за участі секретаря судового засідання Михальської М.Р. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року (суддя - Остап`юк С.В., м. Івано-Франківськ) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Городенківської районної держаної адміністрації, Міністерства соціальної політики України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до її вчинення,- ВСТАНОВИЛА: ОСОБА_1 в листопаді 2019 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Городенківської районної держаної адміністрації, Міністерства соціальної політики України, у якому просив: визнати бездіяльність Міністерства соціальної політики України щодо видачі, оформлення та поширення для виконання формуляру декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 02.05.2018 №604, що в повному обсязі не відповідає положенням постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 №848 щодо об`єктів декларування, неналежним урядуванням, тобто протиправною бездіяльністю, за яку позивач відповідати не може; визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Городенківської районної держаної адміністрації щодо вимагання з позивача коштів та зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Городенківської районної держаної адміністрації припинити здійснюване у позивача вимагання грошових коштів. Позовні вимоги мотивовані тим, що на момент звернення позивача за призначенням субсидії в розділі IV декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлових субсидій, затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України від 02.05.2018 №604 не було таблиці для внесення відомостей про належний позивачу на праві власності причіп, з дати випуску якого минуло менше ніж 5 років, з огляду на що такі дані ним не були зазначені. Відтак, позивач вважає, що не може нести відповідальність у вигляді повернення надміру виплачених коштів за дії чи бездіяльність органів державної влади, їх службових та посадових осіб, які виникли у зв`язку із неузгодженістю формуляра декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлових субсидій, затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України від 02.05.2018 №604 нормам «Положення про порядок призначення житлових субсидій», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 №848. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року у справі №300/2200/19 в задоволенні позову відмовлено. Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив позивач, який із покликанням на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги покликається на обставини, викладені у позовній заяві, яким суд першої інстанції не надав належної правової оцінки. Відповідач - Управління праці та соціального захисту населення Городенківської районної держаної адміністрації у письмовому відзиві на апеляційну скаргу вважає рішення суду першої інстанції обґрунтованим, прийнятим з врахуванням всіх обставини справи та таким, що відповідає нормам матеріального та процесуального права. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. Учасники справи, в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що 15.11.2018 ОСОБА_1 звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Городенківської районної держаної адміністрації із заявою про призначення житлової субсидії, до якої додав декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, за наслідками розгляду якої прийнято рішення про призначення позивачу субсидії. Управлінням праці та соціального захисту населення Городенківської районної держаної адміністрації 27.08.2019 складено акт №64 про проведення перевірки правильності та повноти інформації, що надається заявниками для призначення житлових субсидій та соціальної допомоги. Висновками вказаного акта перевірки встановлено, що ОСОБА_1 при зверненні за житловою субсидією надав невірну інформацію про доходи, а саме не надав Управлінню праці та соціального захисту населення Городенківської районної держаної адміністрації інформацію про належний йому причіп, з дати випуску якого минуло менше ніж 5 років. Внаслідок цього позивачу були надмірно виплачені кошти в сумі 16257,91 грн. та протягом періоду з 01.11.2018 по 30.04.2019 включно ним не провадилась оплата належної частини житлово-комунальних послуг у повному обсязі. Управлінням праці та соціального захисту населення Городенківської районної держаної адміністрації 11.09.2019 направлено позивачу повідомлення №3104 про повернення надміру виплачених коштів в розмірі 7285,06 грн. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач вніс недостовірні відомості до розділу IV декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, що свідчить про правомірність дій відповідача щодо повернення надмірно виплачених коштів, а тому позовні вимоги є необґрунтованими. Крім того, суд першої інстанції вважав, що сама форма декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, не порушує будь-яких прав позивача, тому заявлені позивачем вимоги до Міністерства соціальної політики України є безпідставним та задоволенню не підлягають. Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань. Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Постановою Кабінету Міністрів України «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива» від 21.10.1995 №848, з метою спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива затверджено «Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій» (далі - Положення №848). Відповідно до пункту 2 Положення №848 (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) право на отримання житлової субсидії мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України (далі - громадяни), що проживають у житлових приміщеннях (будинках). Пунктом 3 Положення №848 передбачено, що призначення житлових субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві і Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення). У територіальних громадах (в тому числі об`єднаних), у виконавчих органах яких відсутні структурні підрозділи з питань соціального захисту населення, прийняття заяв громадян з необхідними документами для призначення житлових субсидій та передачу їх відповідним структурним підрозділам з питань соціального захисту населення безпосередньо або через центри надання адміністративних послуг чи їх фронт-офіси здійснюють уповноважені особи, які визначаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад. Інформація про призначені житлові субсидії вноситься структурним підрозділом з питань соціального захисту населення до Єдиного державного реєстру отримувачів житлових субсидій, держателем якого є Мінсоцполітики. Житлові субсидії призначаються за наявності різниці між розміром плати за житлово-комунальні послуги та/або скраплений газ, тверде та рідке пічне побутове паливо, за абонентське обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються у багатоквартирних будинках за індивідуальними договорами, внесків за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку, внеску/платежу об`єднанню на оплату витрат на управління багатоквартирним будинком у межах соціальної норми житла, соціальних нормативів житлово-комунальних послуг, скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, витрат на управління багатоквартирним будинком (далі - соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування) і розміром обов`язкового відсотка платежу, визначеного в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (пункт 4 Положення №848). Відповідно до підпункту 2 пункту 6 Положення №848 (в редакції, чинній на момент призначення позивачу субсидії) житлова субсидія не призначається (у тому числі на наступний період), якщо будь-хто із складу домогосподарства або член сім`ї особи із складу домогосподарства має у своєму володінні транспортний засіб, що підлягає державній реєстрації і з дати випуску якого минуло менше п`яти років (крім мопеда). При цьому не враховуються транспортні засоби, одержані безоплатно чи придбані на пільгових умовах через структурні підрозділи з питань соціального захисту населення, у тому числі за рахунок грошової допомоги на придбання автомобіля. Наявність (відсутність) у власності або володінні зазначених осіб транспортних засобів зазначається у декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії. Якщо право власності або володіння на транспортний засіб набуто під час отримання житлової субсидії, громадянин, якому призначено житлову субсидію, протягом 30 календарних днів зобов`язаний повідомити про це структурному підрозділу з питань соціального захисту населення незалежно від розміру вартості транспортного засобу. Із аналізу норм видно, що в декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії має бути зазначена інформація про транспортний засіб, який перебуває у власності сім`ї, що підлягає державній реєстрації і з дати випуску якого минуло менше п`яти років (крім мопеда). Положеннями абзацу четвертого пункту 22 Положення №848 визначено, що за рішенням комісії надання раніше призначеної житлової субсидії припиняється за поданням структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, управителів, об`єднання, виконавців комунальних послуг у разі, коли:у заяві або декларації громадянин зазначив недостовірні дані, що вплинуло на встановлення права на житлову субсидію або визначення її розміру на суму, яка перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день призначення житлової субсидії. При цьому, у випадках, зазначених в абзацах четвертому - восьмому цього пункту, на вимогу структурного підрозділу з питань соціального захисту населення сума надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії повертається управителем, об`єднанням, виконавцем комунальної послуги, громадянином (абзац шістнадцятий пункту 22 Положення №848). Наказом Міністерства соціальної політики України від 02.05.2018 №604 затверджено форми Заяви про призначення житлової субсидії та Декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії. Згідно розділу IV декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії (в редакції, чинній на момент звернення позивача за призначеннямсубсидії) у цьому розділі зазначаються відомості про транспортні засоби, які зареєстровані в установленому порядку і з дати випуску яких минуло менше ніж 5 років (крім мопеда), що перебувають у власності або володінні осіб, які входять до складу домогосподарства, а також членів сім`ї осіб зі складу домогосподарства незалежно від реєстрації їхнього місця проживання (фактичного місця проживання). Відповідно до статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний транспортний засіб - колісний транспортний засіб (автобус, вантажний та легковий автомобіль, причіп, напівпричіп), який використовується для перевезення пасажирів, вантажів або виконання спеціальних робочих функцій. Транспортний засіб загального призначення - транспортний засіб, не обладнаний спеціальним устаткуванням і призначений для перевезення пасажирів або вантажів (автобус, легковий автомобіль, вантажний автомобіль, причіп, напівпричіп з бортовою платформою відкритого або закритого типу). Пунктом 1.10 розділу 1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 визначено, що причіп - транспортний засіб, призначений для руху тільки в з`єднанні з іншим транспортним засобом. До цього виду транспортних засобів належать також напівпричепи і причепи-розпуски. Транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. Враховуючи аналіз зазначених норм права, апеляційний суд зазначає, що на момент звернення позивача 15.11.2018 за призначенням житлової субсидії у розділі IV декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії повинна була зазначатися інформація про транспортний засіб, який перебуває у будь-кого із складу домогосподарства або член сім`ї особи із складу домогосподарства має у своєму володінні транспортний засіб, що підлягає державній реєстрації і з дати випуску якого минуло менше п`яти років (крім мопеда). Як встановлено з матеріалів справи та не заперечується сторонами, на момент звернення позивача за призначенням житлової субсидії у нього був наявний транспортний засіб - причіп, марки Дністер 1-3, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , з дати випуску якого минуло менше п`яти років, і тому такий транспортний засіб мав бути внесений до розділу IV декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії. Разом з тим, як видно із декларації поданої ОСОБА_1 в розділі IV декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії відсутні відомості про транспортні засоби, зареєстровані в установленому порядку, які перебувають у власності особи. Отже, при заповненні декларації позивач вніс недостовірні відомості до розділу IV декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, що є підставою для припинення субсидії та свідчить про правомірність дій Управління праці та соціального захисту населення Городенківської районної держаної адміністрації щодо направлення позивачу повідомлення про повернення надміру виплачених коштів. Покликання апелянта на відсутність в розділі IV декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлових субсидій, затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України від 02.05.2018 №604 таблиці для внесення відомостей про належний позивачу на праві власності причіп, апеляційний суд вважає необґрунтованими та цілком безпідставними, оскільки, як уже було зазначено вище, у цьому розділі зазначаються відомості про транспортні засоби, до яких у відповідності до положень Закону України «Про автомобільний транспорт» та Правил дорожнього руху, належить причіп. Відтак безпідставними є доводи позивача про відсутність у нього обов`язку зазначати відомості про належний йому на праві власності причіп, з дати випуску якого минуло менше ніж 5 років. Апеляційний суд зауважує, що саме у графі «Автомобіль марки» розділі IV декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлових субсидій, позивач мав зазначити «транспортний засіб - причіп, марки Дністер 1-3», однак цього зроблено не було. Щодо вимог позивача до Міністерства соціальної політики України, апеляційний суд вважає такі необґрунтованим з огляду на таке. Постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №423 затверджено «Положення про Міністерство соціальної політики України». Відповідно до пункту 8 Положення про Міністерство соціальної політики України, Мінсоцполітики в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України і постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовує і контролює їх виконання. Накази Мінсоцполітики, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Накази Мінсоцполітики, видані в межах повноважень, передбачених законом, є обов`язковими для виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, місцевими держадміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та громадянами. Позовні вимоги про визнання бездіяльності Міністерства соціальної політики України щодо видачі, оформлення та поширення для виконання формуляру декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 02.05.2018 №604, що в повному обсязі не відповідає положенням постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 №848 щодо об`єктів декларування, неналежним урядуванням, тобто протиправною бездіяльністю, є безпідставними, оскільки судом встановлено, що Міністерство соціальної політики України діяло в межах повноважень, передбачених законом та у спосіб встановлених «Положенням про Міністерство соціальної політики України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №423, жодних доказів протилежного позивачем не надано. При цьому, встановлено, що сама форма декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії не порушує будь-яких прав позивача, з огляду на що безпідставними є позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині. Інші доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині постанови, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції. В підсумку, апеляційний суд переглянув оскаржуване рішення суду і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове. Міркування і твердження позивача не спростовують правильності правових висновків цього рішення, у зв`язку з чим апеляційна скарга на рішення суду не підлягає задоволенню. Згідно із статтею 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги колегією суддів не встановлено. Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними. Керуючись частиною третьою статті 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя В. В. Ніколін судді О. М. Гінда В. Я. Качмар Повне судове рішення складено 11 червня 2020 року.