Постанова 4855 № 810/5852/15

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 810/5852/15 Суддя (судді) першої інстанції: Кушнова А.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 червня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді: Кузьмишиної О.М., суддів: Костюк Л.О., Пилипенко О.Є. за участю секретаря судового засідання Білоус А.С. розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року за заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Трансоіл Груп» до Головного управління ДПС у Київській області про зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : Головне управління ДФС у Київській області 12.06.2019 звернулося до Київського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського окружного адміністративного суду від 01.02.2016 в адміністративній справі №810/5852/15. Обґрунтовуючи подану заяву, заявник зазначає, що свої позовні вимоги ТОВ «Трансоіл Груп» обґрунтовувало виконанням свого обов`язку зі сплати податкових зобов`язань з авансового внеску з податку на прибуток підприємств за вересень, жовтень 2015 року. Такі доводи підприємства ґрунтувались на подачі до ПАТ "Банк "Національні інвестиції" платіжного доручення від 04.09.2015 №6463 на суму 77 650,00 грн. У той же час, заявником виявлено, що платіж згідно вказаного платіжного доручення не проведено, що, на думку заявника, свідчить про те, що позивачем або взагалі не подавалось таке платіжне доручення, або воно було відкликано. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.02.2020 р. у задоволенні заяви Головного управління ДФС у Київській області про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського окружного адміністративного суду від 01.02.2016 в адміністративній справі №810/5852/15 відмовлено. Постанову Київського окружного адміністративного суду від 01.02.2016 в адміністративній справі №810/5852/15 залишено в силі. Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Головним управлінням ДПС у Київській області подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 18.02.2020 р та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про перегляд справи за нововиявленими обставинами та скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 01.02.2016 р. у справі № 810/5852/15. Апеляційна скарга мотивована тими ж підставами, що й заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін. Вважає, що як заява відповідача так і його апеляційна скарга є необґрунтованими , оскільки викладені в ній доводи не є нововиявленою обставиною. Сторони в судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце судового розгляду справи були повідомлені належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи. Про причини неявки в судове засідання не повідомили. Заяви про розгляд справи за їх участі або клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Зважаючи на неявку в судове засідання представників сторін, явка яких в судове засідання не визнавалася обов`язковою, беручи до уваги наявність в матеріалах справи відзиву позивача на апеляційну скаргу, колегія суддів ухвалила подальший розгляд справи здійснювати за наявними в матеріалах справи доказами відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України. У відповідності до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Ознайомившись із матеріалами апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про її необґрунтованість та відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне. Як встановлено судом першої інстанції, ПП «Трансоіл Груп» у грудні 2015 року звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області з позовом про зобов`язання вчинити певні дії. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним подано уповноваженому банку платіжне доручення про перерахування коштів сплати авансового внеску з податку на прибуток на суму 77 650,00 грн., яке прийнято банком до виконання, проте з незрозумілих причин останнім не проведено операцію по перерахуванню коштів до бюджету. Позивач вказував, що неодноразово звертався до банку із листами, в яких просив роз`яснити причини невиконання банком доручення клієнта, проте відповіді не отримав. При цьому, на розрахунковому рахунку позивача у банку як на момент подання платіжного доручення до банку, так і надалі були наявні кошти у сумі 77 650,00 грн., що підтверджується відповідною довідкою банку. Позивач, аналізуючи положення Податкового кодексу України та Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» вважав, що виконання платником податків обов`язку з перерахування до бюджету суми податкового зобов`язання, а отже й його сплата, пов`язане з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов`язань, а ініціювання переказу вважається остаточно завершеним і за подальший переказ сум податкового зобов`язання відповідальність несе банк. Постановою Київського окружного адміністративного суду від 01.02.2016 адміністративний позов задоволено. Зобов`язано Державну податкову інспекцію у Києво-Святошинського у районі Головного управління ДФС у Київській області внести зміни до зворотного боку інтегрованої картки платника - Приватного підприємства «Трансоіл Груп» з податку на прибуток підприємств (код класифікації доходів бюджету 36292016) з податку на прибуток підприємств (код класифікації доходів бюджету 11021000) шляхом відображення сплати суми податкового зобов`язання з авансових внесків з податку на прибуток підприємств за вересень, жовтень 2015 року згідно платіжного доручення №6463 від 04.09.2015 у розмірі 77 650, 00 грн. У подальшому, рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 21.09.2018 р. у справі № 761/21110/18 задоволено заяву ГУ ДФС у Київській області про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю щодо обігу коштів на рахунках ПП «Трансоіл Груп» в АТ «Банк "Національні інвестиції». Зобов`язано АТ «Банк «Національні інвестиції» надати ГУ ДФС у Київській області інформацію про наявність та рух коштів по рахунках ПП «Трансоіл Груп» за період з 04.09.2015 по 19.04.2018 р. На відповідний запит контролюючого органу про виконання рішення суду у справі №761/21110/18 ПАТ "Банк "Національні інвестиції" листом від 08.05.2019 (вх. №28231/10 від 13.05.2019) надано відомості про рух коштів (виписку) по рахунку № НОМЕР_1 за період з 04.09.2015 по 19.04.2018 р. З аналізу наданої банком виписки контролюючим органом зроблено висновок про те, що підприємством з 04.09.2015 по 15.09.2015 здійснювались операції по рахунку, проте платіж згідно доручення від 04.09.2015 № 6463 не проведено, що, на думку заявника, свідчить про те, що ПП «Трансоіл Груп» або взагалі на подавалось вказане платіжне доручення, або платіжне доручення було відкликано. Вважаючи вказану обставину нововиявленою, відповідач звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського окружного адміністративного суду від 01.02.2016 р. Відмовляючи в задоволенні заяви ГУ ДФС у Київській області про перегляд постанови Київського окружного адміністративного суду від 01.02.2016 р. за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції зазначив, що зазначені відповідачем факти не спростовують висновків суду, викладених у постанові Київського окружного адміністративного суду від 01.02.2016 р., зокрема, стосовно того, що кошти у сумі 77 650,00 грн. станом на 04.09.2015 були наявні на банківському рахунку позивача та згідно платіжного доручення від 04.09.2015 №6463 не були перераховані банком відповідно до призначення платежу. Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить із наступного. Судом першої інстанції встановлено, що між ПП «Трансоіл Груп» та Акціонерним банком «Національні інвестиції» укладено договір банківського рахунка № 6146 від 22.01.2009 р., предметом якого є відкриття Банком поточного (поточних) рахунку (рахунків) у національній та (або) іноземній валюті та здійснення його (їх) розрахункового та касового обслуговування відповідно до чинного законодавства України, нормативно-правових актів НБУ та умов цього договору. Відповідно до п. 1.2. Договору банк зобов`язується приймати та зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові, грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та здійснювати інші операції за рахунком (рахунками) у порядку та на умовах, передбачених цим Договором. Відповідно до пп. 2.1.5 п. 2.1 Договору банк бере на себе зобов`язання виконувати доручення Клієнта, що міститься в розрахунковому документі, у такі строки: - у день його надходження, якщо документ надійшов протягом операційного часу; - не пізніше наступного робочого дня, якщо документ надійшов після закінчення операційного часу. Довідкою, виданою Акціонерним банком "Національні інвестиції" №121/14-2 від 22.01.2009 підтверджено, що ПП "Трансоіл Груп" код 36292016 в АБ "Національні інвестиції" відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 (т. 1, а.с. 18). Позивачем, з метою сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств за вересень, жовтень 2015 року, було надано ПАТ "Банк "Національні інвестиції" на виконання платіжне доручення №6463 від 04.09.2015 р. на суму 77 650,00 грн. Матеріалами справи підтверджено, що наявна копія платіжного доручення містить відмітку про її отримання банком 04.09.2015 р. У свою чергу, позивач повідомив контролюючий орган листом № 25-14/2902 про сплату авансових внесків з податку на прибуток підприємств за вересень, жовтень 2015 року згідно платіжного доручення № 6463 на суму 77 650,00 грн., до листа додано копію вказаного платіжного доручення. Даний лист був отриманий відповідачем 07.09.2015 р., що підтверджується відтиском штампу про реєстрацію вхідної кореспонденції. Також позивач звертався з листом від 09.09.2015 №25-14/2941 до ПАТ «Банк «Національні інвестиції» з проханням повідомити про перерахування в бюджет суми авансових внесків з податку на прибуток підприємств за вересень, жовтень 2015 в розмірі 77 650,00 грн., даний лист отриманий банком 10.09.2015, що підтверджується відтиском штампу про реєстрацію вхідної кореспонденції, однак відповіді позивач не отримав. Листом від 21.12.2015 р. №25-14/4032 ПП «Трансоіл Груп» звернулось до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Національні інвестиції" Волощук І.Г. з проханням надати довідку про залишок грошових коштів на рахунку (гривня) станом на 04.09.2015, 18.09.2015, 21.09.2015, 30.09.2015, 21.12.2015 в ПАТ "Банк "Національні інвестиції", із зазначенням номеру розрахункового рахунку. З наданої уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Національні інвестиції" Волощук І.Г. довідки від 14.01.2016 №329/14 слідує, що станом на 04.09.2015 р. залишок коштів на рахунку ПП "Трансоіл Груп" №НОМЕР_1 складав 77 654,67 грн. У подальшому станом на 18.09.2015 р., 21.09.2015 р., 30.09.2015 р., 21.12.2015 р. сума коштів на вказаному рахунку склала 77 651, 87 грн. Отже, сума грошових коштів на рахунку позивача у ПАТ «Банк «Національні інвестиції» станом на 04.09.2015 р. була достатньою для перерахування до бюджету вказаного у платіжному дорученні від 04.09.2015 р. № 6463 зобов`язання з авансових внесків з податку на прибуток підприємств за вересень та жовтень 2015 року. Матеріалами справи підтверджено, що ПП «Трансоіл Груп» до ДПІ у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області подано податкову декларацію з податку на прибуток за 2014 рік, що підтверджується квитанцією №2 від 27.02.2015 року, реєстраційний номер 9081213616. В поданій декларації позивачем розраховано авансовий внесок з податку на прибуток підприємств в розмірі 122 грн., який підлягатиме сплаті щомісячно. Стаття 67 Конституції України визначає, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. За правилами пункту 36.1 статті 36 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Порядок визначення сум податкових та грошових зобов`язань встановлений статтею 54 ПК України, пунктом 54.1 якої визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою. Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 ПК України). Абзацом 4 п. 57.1 ст. 57 ПК України встановлено, що платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації. Відповідно до абз. 11 п. 57.1 ст. 57 ПК України у складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов`язань. Згідно з абз. 12 п. 57.1 ст. 57 ПК України дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається починаючи з березня поточного звітного (податкового) року по лютий наступного звітного (податкового) року включно. Абзац 14 п. 57.1 ст. 57 ПК України передбачає, що податкова декларація та розрахунок щомісячних авансових внесків за базовий звітний (податковий) рік подаються протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року. Судом першої інстанції в встановлено, що позивачем 27.02.2015 р., тобто в межах передбаченого строку, було подано контролюючому органу податкову декларацію з податку на прибуток за 2014 рік, в якій розраховано авансовий внесок з податку на прибуток підприємств у розмірі 122 грн., який підлягатиме сплаті щомісячно. Відтак граничним терміном сплати авансового внеску з податку на прибуток за вересень та жовтень 2015 року є останні дні цих місяців, зокрема, 30 вересня та 31 жовтня 2015 року відповідно. Суд зазначає, що позивач, не порушуючи терміни сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств за вересень, жовтень 2015 року, подав 04.09.2015 до ПАТ "Банк "Національні інвестиції" на виконання платіжне доручення №6463 на суму 77 650,00 грн. із призначенням платежу "авансовий внесок з податку на прибуток підприємств за вересень, жовтень 2015 року". Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків (далі - платіжні системи) в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України визначено Законом України від 05.04.2011 №2346-III "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (далі - Закон №2346). Згідно з п. 1.30 ст. 1 Закону №2346 платіжне доручення - це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунку на рахунок отримувача. Банк зобов`язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження (ст. 8 Закону №2346). Відповідно до п. 22.4 ст. 22 Закону №2346 під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку. Що ж до проведення самого переказу грошей, то це є обов`язковою функцією, яку виконує платіжна система (п. 1.29 ст. 1 Закону №2346). З викладеного слідує, що виконання платником податкового обов`язку з перерахування до бюджету суми податкового зобов`язання, а отже його сплата, пов`язане з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов`язань, а ініціювання переказу вважається остаточно завершеним з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника, за подальший переказ сум податкового зобов`язання відповідальність несе банк. Таким чином, направлення позивачем до банку, який здійснює розрахункове-касове обслуговування підприємства, належним чином оформленого платіжного доручення на оплату податкових зобов`язань при наявності необхідної кількості коштів на рахунку є належними, необхідними та достатніми діями, які платник податку повинен вчинити для оплати податкового зобов`язання. З наявної в матеріалах справи фотокопії платіжного доручення від 04.09.2015 №6463 слідує, що на ньому міститься відмітка банку про одержання платіжного документу та відсутні будь-які ознаки того, що банком було повернуто дане платіжне доручення без виконання. Отже, факт направлення позивачем вищевказаного платіжного доручення з належними та допустимими реквізитами свідчить про виконання обов`язку, покладеного на нього законодавцем та закріпленого у ст. 67 Конституції України, відповідно до якої кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Підстави перегляду судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами визначені ст. 361 КАС України. Так, судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Отже, з системного аналізу норм чинного законодавства, доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що заявником (апелянтом) не наведено жодних доказів, які б спростовували висновки суду, викладених у постанові Київського окружного адміністративного суду від 01.02.2016 р. Проте, як зазначено вище, у даному випадку обов`язок платника податку зі сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств за вересень, жовтень 2015 року вважається виконаним з моменту подання до ПАТ "Банк "Національні інвестиції" на виконання платіжного доручення №6463 від 04.09.2015 на суму 77 650,00 грн. Крім того, заявником не надано суду будь-яких доказів того, що позивачем або взагалі не подавалось таке платіжне доручення, або воно було відкликано до списання коштів з рахунку у банку. Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі. Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, №69529/01, §27, 28, ЄСПЛ, 18.11.2004). Таким чином, колегія суддів вважає, що лист ПАТ "Банк "Національні інвестиції" від 08.05.2019 (вх. №28231/10 від 13.05.2019), в якому зазначено відомості про рух коштів (виписку) по рахунку № НОМЕР_1 за період з 04.09.2015 по 19.04.2018 р., не є нововиявленою обставиною в силу закону, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні заяви про перегляд постанови Київського окружного адміністративного суду від 01.02.2016 р. за нововиявленими обставинами. Частиною 1 ст. 369 КАС України визначено, що у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. Зважаючи на вищевказане, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване та законне рішення. Отже, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують. Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права. Керуючись ст. ст. 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишити без задоволення. Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року залишити без мін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя: О.М. Кузьмишина Судді: Л.О.Костюк О.Є.Пилипенко