Постанова 4852 № 280/2750/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 03 червня 2020 року м. Дніпросправа № 280/2750/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А., за участю секретаря судового засідання Яковенко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2019 року у справі №280/2750/19 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу та рішення про застосування штрафних санкцій,- ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №0001861305 від 06.02.2019; №0001871305 від 06.02.2019; вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0001851305 від 06.02.2019; рішення про застосування штрафних санкцій №0001841305 від 06.02.2019. Позовні вимоги обґрунтовані незгодою з рішеннями відповідача оскільки сидельні тягачі використовуються для буксирування транспортних засобів (наприклад, напівпричепів), а не для безпосереднього перевезення вантажу, то законодавцем вони віднесені до товарної позиції 8701, а отже не є основними засобами подвійного призначення. Той факт, що напівпричепи безпосередньо призначені для перевезення вантажу автоматично не робить їх "вантажними автомобілями". Таким чином, висновки контролюючого органу не відповідають приписам діючого законодавства, а отже позивачем у 2017 році правомірно віднесено до складу витрат декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік витрати в розмірі 408640,00 грн. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2019 року позов задоволено. Відповідач не погодившись з рішенням суду подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову. Апеляційна скарга обґрунтована доводами акту перевірки, а саме, а саме не спростування у ході розгляду справи висновків про не підтвердження суми витрат з придбання запчастин та проведення поточного ремонту власних транспортних засобів (вантажні сідлові тягачі та напівпричепи) - транспортних засобів подвійного призначення в порушення п. 177.4.1-177.4.6 ст. 177 ПК України. Також судом не враховано індивідуальну податкову консультацію від 20.09.2017р. №1995/М/99-99-13-01-02-14. Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому просить відмовити у її задоволенні. У відзиві зазначає про необґрунтоване посилання відповідача на індивідуальну податкову консультацію, оскільки така має індивідуальний характер та не надавалась така позивачеві. Щодо суті порушень, зазначає, що формування витрат були здійснені у відповідності до норм чинного законодавства, а сидельні тягачі та напівпричепи не є транспортними засобами у тому числі і подвійного призначення. Позивач, представник позивача до суду апеляційної інстанції не з`явились. Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити з підстав в ній викладених. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що у період з 22.10.2018 по 09.11.2018 ГУ ДФС у Запорізькій області проведена планова документальна виїзна перевірка ФОП ОСОБА_1 за період діяльності з 01.01.2015 по 31.12.2017 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за результатами якої складено Акт №997/08-01-13-05/ НОМЕР_1 від 16.11.2018 від 16.11.2018) (т.1, а.с.8-64). У період з 21.01.2019 по 25.01.2019 ГУ ДФС у Запорізькій області проведена позапланова документальна виїзна перевірка ФОП ОСОБА_1 за період діяльності з 01.01.2015 по 31.12.2017 з метою з`ясування питань, що викладені у запереченні №6 від 06.12.2018 (вх.ДФС №20410/ФОП від 06.12.2018) до Акту перевірки №997/08-01-13-05/ НОМЕР_1 від 16.11.2018 про результати документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період 01.01.2015 по 31.12.2017, за результатами якої складено Акт №41/08-01-13-05/ НОМЕР_1 від 01.02.2019 (надалі - Акт перевірки №41/08-01-13-05/ НОМЕР_1 від 01.02.2019) (т.1, а.с.68-51). Позаплановою документальною перевіркою було встановлено наступні порушення: - п.177.4.1-177.4.6 ст.177 (чинними на момент скоєння порушення) Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями), у результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за період з 01.01.2015р. по 31.12.2017р., що підлягає сплаті до бюджету ФОП ОСОБА_1 та як наслідок його заниження на загальну суму 73555,20 грн. в тому числі по періодах: за 2017р. на суму 73555,20 грн.; - пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, пп.164.1.3 п.164.1 ст.164, п.171.1, п.171.2 ст.171 Податкового кодексу України … (зі змінами та доповненнями) фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 за період з 01.01.2015р. - по 31.12.2017р. занижено суму військового збору у розмірі 6129,60 грн. в т.ч. по періодах: 2017р. у сумі 6129,60 грн.; - п.1 ч.2 ст.6, п.2 ч.1 ст.7, ч.11 ст.8, ч.7, ч.8 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (із змінами та доповненнями) ФОП ОСОБА_1 було занижено за період 20І5р. - 2017р. суму чистого доходу від підприємницької діяльності (детальніше п.2 акту перевірки), в результаті чого занижено зобов`язання зі сплати єдиного внеску на суму 82717,75 грн, в тому числі по періодах: за 2017 рік на суму 82717,75 грн. …". Результатом розгляду ГУ ДФС у Запорізькій області Акту перевірки №997/08-01-13-05/ НОМЕР_1 від 16.11.2018 та Акту перевірки №41/08-01-13-05/ НОМЕР_1 від 01.02.2019 стало прийняття відносно ФОП ОСОБА_1 : 1) податкового повідомлення-рішення №0001861305 від 06.02.2019, яким збільшено грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 91944 грн. 00 коп., у тому числі: 73555 грн. 20 коп. - за податковими зобов`язаннями; 18388 грн. 80 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.119-120); 2) податкового повідомлення-рішення №0001871305 від 06.02.2019, яким збільшено грошове зобов`язання за платежем військовий збір на суму 7662 грн. 00 коп., у тому числі: 6129 грн. 60 коп. - за податковими зобов`язаннями; 1532 грн. 40 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.121-122); 3) Вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0001851305 від 06.02.2019, якою вимагається сплатити борг з недоїмки по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 82717 грн. 75 коп. (а.с.123); 4) Рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0001841305 від 06.02.2019, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 16543 грн. 55 коп. за наслідком донарахування контролюючим органом 82717 грн. 75 коп. єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (а.с.124-125). Позивач не погодившись з рішеннями податкового органу прийнятими за результатами позапланово документальної перевірки звернувся до суду із зазначеним з позовом. Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги дійшов висновку про відсутність позивачем порушень вимог пп.177.4.1-пп.177.4.6 п.177.4 ст.177, пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, пп.164.1.3 п.164.1 ст.164, п.171.1, п.171.2 ст.171 Податкового кодексу України, п.1 ч.2 ст.6, п.2 ч.1 ст.7, ч.11 ст.8, ч.7, ч.8 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", за період, зазначений в Акті перевірки №41/08-01-13-05/ НОМЕР_1 від 01.02.2019. Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог з таких підстав. Як свідчать встановлені обставини справи, відповідачем була проведена планова документальна виїзна перевірка ФОП ОСОБА_1 за період діяльності з 01.01.2015 по 31.12.2017 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за результатами якої складено Акт №997/08-01-13-05/ НОМЕР_1 від 16.11.2018 від 16.11.2018) (т.1, а.с.8-64). Позивачем було подано заперечення на акт перевірки у зв`язку з чим було призначена та проведен позапланова документальна виїзна перевірка ФОП ОСОБА_1 за період діяльності з 01.01.2015 по 31.12.2017 з метою з`ясування питань, що викладені у запереченні №6 від 06.12.2018. (а.с. 67) У період з 21.01.2019 по 25.01.2019 ГУ ДФС у Запорізькій області проведена позапланова документальна виїзна перевірка ФОП ОСОБА_1 за період діяльності з 01.01.2015 по 31.12.2017 з метою з`ясування питань, що викладені у запереченні №6 від 06.12.2018 (вх.ДФС №20410/ФОП від 06.12.2018) до Акту перевірки №997/08-01-13-05/ НОМЕР_1 від 16.11.2018 про результати документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період 01.01.2015 по 31.12.2017, за результатами якої складено Акт №41/08-01-13-05/ НОМЕР_1 від 01.02.2019 (надалі - Акт перевірки №41/08-01-13-05/ НОМЕР_1 від 01.02.2019) (т.1, а.с.68-51). Позаплановою документальною перевіркою були встановлені наступні порушення: - п.177.4.1-177.4.6 ст.177 (чинними на момент скоєння порушення) Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями), у результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за період з 01.01.2015р. по 31.12.2017р., що підлягає сплаті до бюджету ФОП ОСОБА_1 та як наслідок його заниження на загальну суму 73555,20 грн. в тому числі по періодах: за 2017р. на суму 73555,20 грн.; - пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, пп.164.1.3 п.164.1 ст.164, п.171.1, п.171.2 ст.171 Податкового кодексу України … (зі змінами та доповненнями) фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 за період з 01.01.2015р. - по 31.12.2017р. занижено суму військового збору у розмірі 6129,60 грн. в т.ч. по періодах: 2017р. у сумі 6129,60 грн.; - п.1 ч.2 ст.6, п.2 ч.1 ст.7, ч.11 ст.8, ч.7, ч.8 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (із змінами та доповненнями) ФОП ОСОБА_1 було занижено за період 20І5р. - 2017р. суму чистого доходу від підприємницької діяльності (детальніше п.2 акту перевірки), в результаті чого занижено зобов`язання зі сплати єдиного внеску на суму 82717,75 грн, в тому числі по періодах: за 2017 рік на суму 82717,75 грн. …". За результатами перевірки прийняті - податкове повідомлення-рішення №0001861305 від 06.02.2019, яким збільшено грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 91944 грн. 00 коп., у тому числі: 73555 грн. 20 коп. - за податковими зобов`язаннями; 18388 грн. 80 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.119-120); податкове повідомлення-рішення №0001871305 від 06.02.2019, яким збільшено грошове зобов`язання за платежем військовий збір на суму 7662 грн. 00 коп., у тому числі: 6129 грн. 60 коп. - за податковими зобов`язаннями; 1532 грн. 40 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.121-122); вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0001851305 від 06.02.2019, якою вимагається сплатити борг з недоїмки по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 82717 грн. 75 коп. (а.с.123); рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0001841305 від 06.02.2019, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 16543 грн. 55 коп. за наслідком донарахування контролюючим органом 82717 грн. 75 коп. єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (а.с.124-125). Виявлене порушення та прийняття податкового повідомлення-рішення №0001861305 від 06.02.2019, яким збільшено грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, послугувало прийняттю і інших рішень податковим органом, такі є похідними від встановленого порушення. Склад податкового правопорушення, покладеного в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, доводиться податковим органом висновком про непідтвердження суми витрат з придбання запчастин та проведення поточного ремонту та витрат безпідставне віднесення позивачем до складу витрат з придбання та встановлення запчастин на транспортні засоби (засоби подвійного призначення). Судом встановлено, а також зазначено у акті позапланової документальної перевірки, що позивачем було придбано запчастини та роботи/послуги встановленню таких (а.с. 84-10). Позивачем до перевірки були подані акти виконаних робіт, банківські виписки, чеки, видаткові та податкові накладні, товарно-транспортні накладні, авансові звіти та додаткові первинні документи. (а.с. 83 Акту) Враховуючи подання позивачем та дослідження відповідачем первинних документів, та приписи ст.44 ПК України, доводи відповідача про документально не підтвердження формування позивачем суми витрат, є помилковими. Щодо доводів відповідача про безпідставне віднесення позивачем до складу витрат з придбання та встановлення запчастин на транспортні засоби (засоби подвійного призначення) колегія суддів зазначає наступне. Відповідно акту перевірки, позивачем у перевіряємому періоді використовувались вантажні сідлові тягачі та напівпричепи, які є засобами подвійного призначення, за позицією податкового органу. Згідно п. 177.4 ст.177 ПК України, до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать, зокрема, витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат;(…) інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов`язані з веденням господарської діяльності, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв`язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг. Разом з тим, підпунктом 177.4.5 пункту 177.4 статті 177 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат підприємця: витрати, не пов`язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою - підприємцем; витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації; витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених цією статтею; документально не підтверджені витрати. Підпунктом 177.4.6 п. 177.4 ст. 177 ПКУ передбачено, що зазначені у цій статті підприємці мають право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов`язаних з провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат. При цьому амортизації підлягають: витрати на придбання основних засобів та нематеріальних активів; витрати на самостійне виготовлення основних засобів. Не підлягають амортизації та повністю включаються до складу витрат звітного періоду витрати на: проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів; ліквідацію основних засобів (у частині залишкової вартості). Не підлягають амортизації такі основні засоби подвійного призначення: земельні ділянки; об`єкти житлової нерухомості; легкові та вантажні автомобілі. Виходячи з зазначених норм ПКУ витрати на утримання основних засобів подвійного значення та витрати на проведення ремонту основних засобів мають різний податковий облік. Підпунктом 177.4.6 п. 177.4 ст. 177 ПКУ прямо передбачено включення витрат на проведення ремонту, реконструкції та модернізації та інших видів поліпшення основних засобів до складу витрат звітного періоду. А враховуючи норму пп.177.4.5 п.177.4 ст.177 ПКУ, фізична особа - підприємець не має права включати до складу витрат, пов`язаних з провадженням його діяльності, витрати на утримання основних засобів подвійного призначення, засоби такі зазначені у вказаній нормі статті. Позивач не погодився з доводами відповідача що сідельний тягач та напівпричепа є засобами подвійного призначення. Колегія суддів з цього питання зазначає наступне. Так, відповідно до Закону України "Про Митний тариф України" моторні транспортні засоби для перевезення вантажів віднесено до коду УКТ ЗЕД - 8704, а причепи віднесено до товарної позиції - 8716 "Причепи та напівпричепи; інші несамохідні транспортні засоби, їх частини". Транспортний засіб вважається автомобільним при одночасному дотриманні таких характеристик (ст.1 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.01 р. № 2344-III) - це колісний транспортний засіб, рух якому дає джерело енергії, має не менше чотирьох коліс, призначено для руху безрейковими дорогами, використовується у трьох напрямах: для перевезення людей та (або) вантажів, буксирування транспортних засобів і виконання спеціальних робіт. Автомобіль вантажний - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів. Причіп - транспортний засіб без власного джерела енергії, пристосований для буксирування автомобілем. Отже, українське законодавство, у тому числі Податковий кодекс України, не містить визначення (критеріїв), за яких обставин (умов) основні засоби подвійного призначення визначаються такими, що мають ознаки подвійного призначення, які б відповідно мали визначати на які цілі вантажні автомобілі можуть використовуватись частково/повністю фізичною особою-підприємцем через те, що їх власником є фізична особа. Зазначена позиція, зокрема відображена Міністерством фінансів України у листі від 22.08.2018 року № 11220-16-10/22320, яким було надано відповідь Державній фіскальній службі України на лист від 25.07.2018 року № 2144/4/99-99-13-04-03-13 щодо права фізичних осіб - підприємців згідно з п.п. 177.4.6 п. 177.4 ст. 177 розділу IV ПК України зменшувати оподатковуваний дохід на суму амортизаційних нарахувань на вантажні автомобілі (основні засоби подвійного призначення), зареєстрованих на фізичну особу, але повністю використаних фізичною особою - підприємцем у господарській діяльності (за умови документального підтвердження повного використання), а також на суму витрат на утримання таких основних засобів. Тобто, Державна фіскальна служба України зверталась до Міністерства фінансів України за роз`ясненням змісту та ознак терміну "основні засоби подвійного призначення". Відповідач не навів доводів з яких міркувань визначив сідельний тягач та напівпричепа основними засобами подвійного призначення. З акту перевірки також неможливо встановити, з яких критеріїв напівпричеп та сідельний тягач віднесені відповідачем до транспортних засобів подвійного призначення. Посилання відповідача на індивідуальну податкову консультацію від 20.09.2017р. №1995/М/99-99-13-01-02-14/ІПК, колегія суддів відхиляє, на підставі п. 52.2 ст. 52 ПК України. Таким чином є вірними висновки суду першої інстанції, що висновки відповідача щодо порушення позивачем вимог пп.177.4.1-пп.177.4.6 п.177.4 ст.177 ПК України спростовані доводами та матеріалами справи. Нарахування позивачу суми грошового зобов`язання за платежем військовий збір, прийняття вимоги про сплату боргу (недоїмки) по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, було здійснено відповідачем з підстав нарахування податку на доходи фізичних осіб та є похідними. Оскільки суд дійшов висновку про відсутність порушення позивачем вимог пп.177.4.1-пп.177.4.6 п.177.4 ст.177 ПК України, такі рішення податкового органу також підлягають скасуванню з підстав відсутності порушення позивачем вимог пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, пп.164.1.3 п.164.1 ст.164, п.171.1, п.171.2 ст.171 Податкового кодексу України, п.1 ч.2 ст.6, п.2 ч.1 ст.7, ч.11 ст.8, ч.7, ч.8 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування". З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення. Оскільки предметом позову в цій справі є рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто ця справа є справою незначної складності у розумінні п. 6 ч. 6 ст. 12 КАС України, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Керуючись ст.ст. 315, ст. 316, ст.ст. 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області - залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2019 року у справі №280/2750/19 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Запорізькій про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу та рішення про застосування штрафних санкцій - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та не підлягає оскарженню. Повне судове рішення складено 10 червня 2020року. Головуючий - суддя Н.І. Малиш суддя Н.П. Баранник суддя А.А. Щербак