Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 591/2864/14-а

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 червня 2020 р.Справа № 591/2864/14-а Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Русанової В.Б., Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. , за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О., позивача: ОСОБА_1 , представника позивача: Сукача О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 07.02.2020 року, (головуючий суддя І інстанції: Грищенко О.В.) по справі № 591/2864/14-а за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання наказу нечинним, ВСТАНОВИВ: У квітні 2014 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі- позивач) звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив: - визнати нечинним наказ від 06.12.2013 № 09.01-09/287 Управління майна комунальної власності Сумської міської ради в частині передачі в оренду строком на два роки одинадцять місяців нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , площею 337,1 кв.м, ФОП ОСОБА_2 на підставі рішення конкурсного комітету, оформленого протоколом № 3 від 21.11.2013. 23.12.2019 позивач подав до суду уточнений адміністративний позов, в якому просив: - визнати протиправними дії Управління майна комунальної власності СМР в частині передачі в оренду строком на два роки і одинадцять місяців нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , площею 337,1 кв.м. ФОП ОСОБА_2 на підставі рішення конкурсного комітету, оформленого протоколом № 3 від 21.11.2013, наказу Управління майна комунальної власності СМР від 06.12.2013 № 09.01-09/287 та технічного паспорту на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , площею 324 кв.м. від 29.11.2013, складений ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ; - визнати таким, що не відповідає вимогам Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна фактичному плануванню приміщень та недійсним технічний паспорт на вбудоване нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , площею 337,1 кв.м. від 29.11.2013, складений ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Відповідачем до суду заявлено клопотання про закриття провадження у справі з підстав наявності судового рішення, а саме постанови Верховного Суду від 03.09.2019 по справі № 920/903/17, якою позов ФОП ОСОБА_1 задоволено та скасовано наказ від 06.12.2013р. № 09.01-09/287 Управління майна комунальної власності Сумської міської ради. Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 07.02.2020 уточнений позов передано до канцелярії Зарічного районного суду м. Суми для проведення автоматизованого розподілу. Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 07.02.2020 закрито провадження у справі за позовом ФОП ОСОБА_1 до Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради, треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про визнання наказу нечинним. Не погоджуючись з ухвалою суду, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, ФОП ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та направити справу на розгляд суду першої інстанції. В обґрунтування зазначає, що судом першої інстанції розглянуто позовні вимоги без урахування уточненого позову, передчасно закрито провадження у справі, оскільки у суду відсутнє судове рішення, належним чином засвідчене, на яке посилався відповідач, крім того справа розглянута за відсутності позивача та без урахування його клопотання про відкладення розгляду справи. Також зазначає, що уточнений позов від 23.12.2019 надався судом для ознайомлення сторонами по справі, що свідчить про його прийняття, а тому передача уточненого позову для автоматичного розподілу є безпідставною. Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради (далі - відповідач), ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 (далі треті особи) не надали відзив на апеляційну скаргу. Позивач та його представник в судовому засіданні в режимі відеоконференції просили задовольнити апеляційну скаргу, ухвалу скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Представник відповідача, треті особи в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, його представника, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що 04.02.2008 між Управлінням майна комунальної власності Сумської міської ради (правонаступником якого є відповідач) та ФОП ОСОБА_1 укладено договір оренди нерухомого майна УМВК-0141, строком дії до 04.01.2011. Об`єктом оренди, згідно з п. 2.1. вказаного договору, є нежитлові приміщення загальною площею 369, 9 кв.м., розміщені в підвалі у будинку АДРЕСА_1 . (т. 2 а.с. 19-21). 04.12.2012 згідно з протоколом № 65 засідання постійної комісії з питань контролю за використанням об`єктів комунальної власності та приватизацією Ради, погоджено перелік нежитлових приміщень територіальної громади м. Суми, які плануються передати в оренду на конкурсних засадах. До даного переліку увійшло спірне приміщення. На участь у конкурсі надійшли заяви претендентів - ФОП ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_2 . Однак, конкурс, призначений на 20.12.2012 не відбувся. 14.01.2013 позивач звернувся до Управління із заявою про розгляд постійною комісією його заяви від 26.10.2012 про укладення договору оренди та рекомендації укласти договір оренди спірного приміщення. Згідно з протоколом № 67 від 22.01.2013, у зв`язку з оскарженням позивачем дій Управління щодо проведення конкурсу, постійною комісією з питань контролю за використанням об`єктів комунальної власності та приватизацією 22.01.2013 вирішено не приймати жодних рішень до завершення судового розгляду. 19.03.2013 Управління майна комунальної власності Сумської міської ради прийняло рішення передати спірне приміщення в оренду на конкурсних засадах. 03.04.2013 ФОП ОСОБА_1 звернувся до Управління із заявою про укладення договору оренди нежитлового приміщення, в якій просив укласти договір оренди Приміщення без призначення конкурсу, оскільки він - єдиний законний претендент. Управління майна комунальної власності Сумської міської ради листом від 12.04.2013 № 09-01-16/922 повідомило позивача, що оголошено конкурс на право оренди спірних приміщень, проведення якого призначено на 25.04.2013 о 14:00 годині в приміщенні Ради за адресою: м. Суми, пл. Незалежності, 2, кім. 59; заяви на участь у конкурсі приймаються до 22.04.2013 включно. Згідно з протоколом конкурсної комісії № 1 від 25.04.2013 конкурс на право оренди спірних приміщень, проведення якого призначено на 25.04.2013, не відбувся. Ці обставини встановлені судами і викладені у постанові Вищого господарського суду України від 23.04.2014 у справі № 920/700/13. 13.08.2013 Управління прийняло рішення передати спірне приміщення в оренду на конкурсних засадах (рішення постійної комісії з питань контролю за використанням об`єктів комунальної власності та приватизацією, оформлене протоколом № 83 від 13.08.2013). Конкурс, призначений на 12.09.2013 за ініціативою орендодавця, не відбувся у зв`язку з відсутністю заяв про участь у конкурсі на право оренди об`єктів майна комунальної власності. Відповідно до протоколу № 87 від 01.10.2013 на засіданні постійної комісії з питань контролю за використанням об`єктів комунальної власності та приватизацією Ради ухвалено рішення рекомендувати Управлінню оголосити конкурс про передачу Приміщення в оренду. За результатами проведення конкурсу про передачу Приміщення в оренду переможцем конкурсу визнано ФОП ОСОБА_2 16.12.2013 Управління майна комунальної власності Сумської міської ради наказом № 09.01-09/287 передало в оренду строком на два роки одинадцять місяців підвальні нежитлові приміщення площею 324, 0 кв.м. (з уточненням даних БТІ ) у будинку АДРЕСА_2 / АДРЕСА_3 АДРЕСА_4 . Суми ФОП ОСОБА_2 для проведення оздоровчо-спортивної діяльності; доручено відділу орендних відносин оформити договір оренди на нежитлові приміщення у порядку, встановленому законодавством (т.2 а.с. 37). Не погоджуючись із зазначеним наказом, позивач звернувся з цим позовом до суду. Закриваючи провадження у справі суд першої інстанції виходив з наявності судового рішення, яке набрало законної сили, яким скасовано оскаржуваний наказ Управління майна комунальної власності Сумської міської ради . При цьому, розглядаючи дану справу суд першої інстанції вважав, що між сторонами існує публічно-правовий спір, у зв`язку з чим розгляд даної справи слід здійснювати за правилами адміністративного судочинства. Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно з п.п. 1, 2 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому, зокрема хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій. Статтею 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, іншого суб`єкта при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ст. 4 КАС України). Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, який виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій і вирішення якого безпосередньо не віднесено до юрисдикції інших судів. Разом із тим неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. У свою чергу, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він, головним чином, обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо позивач намагається захистити своє порушене приватне право шляхом оскарження управлінських дій суб`єктів владних повноважень. Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала свою правову позицію щодо правил розмежування предметної юрисдикції, а також критеріїв, які при цьому потрібно враховувати. До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю органу місцевого самоврядування, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці. З встановлених судовим розглядом фактичних обставин справи вбачається, що в даному випадку ФОП ОСОБА_1 оскаржує до адміністративного суду рішення та дії суб`єкта владних повноважень Управління майна комунальної власності Сумської міської ради щодо передачі в оренду спірного приміщення. Разом з тим, оскаржуване рішення відповідача прийнято відносно третьої особи ФОП ОСОБА_2 , а не позивача. Тобто предметом розгляду в цій справі є не рішення органу місцевого самоврядування, як суб`єкта, наділеного владно-управлінськими функціями, а приватний інтерес позивача щодо набуття речових прав на нерухоме майно, яке знаходиться в оренді іншої фізичної особи-підприємця, що свідчить про приватноправовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин. Отже, цей спір фактично стосується позбавлення права користування особи на нерухоме майно, що відповідно вказує на наявність приватноправового спору. Належним відповідачем у такому спорі має бути також особа, яка отримала в оренду майно згідно наказу від 06.12.2013, який оскаржує позивач. Доводи позивача, що оскарження ним також дій суб`єкта владних повноважень, щодо передачі майна іншій особі, не змінює приватноправового характеру цього спору. За таких обставин у разі прийняття суб`єктом владних повноважень рішення про передачу нерухомого майна в оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації) має вирішуватися у порядку господарської юрисдикції, оскільки виникає спір про право між господарюючими суб`єктами. Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі й обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні частини першої статті 6 Конвенції. Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 20.09.2018 р. у справі №816/389/15-а, від 05.05.2019 р. у справі №367/5344/17, Верховним Судом в постанові від 13.12.2019 р. у справі № 379/406/15-а. Таким чином, спір у даній справі не є публічно-правовим, а має приватноправовий характер. З огляду на суб`єктний склад сторін спору його слід вирішувати за правилами господарського судочинства. При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що наказ від 06.12.2013 позивачем оскаржувався як до адміністративного суду так і до господарського суду. За наслідками розгляду справи в порядку адміністративного судочинства, постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2016, яка набрала законної сили закрито провадження по справі № 591/10832/13-а, за позовом ФОП ОСОБА_1 до Управління майна комунальної власності Сумської міської ради , Сумської міської ради. третя особа ФОП ОСОБА_2 у зв`язку з тим, що справу належить розглядати за правилами господарського судочинства. Крім того, у вересні 2017 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Сумської області з позовом, в якому, зокрема, просив визнати протиправним та скасувати наказ від 06.12.2013 № 09.01-09/287 Управління майна комунальної власності Сумської міської ради в частині передачі в оренду строком на два роки одинадцять місяців нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , площею 337,1 кв.м, ФОП ОСОБА_2 на підставі рішення конкурсного комітету, оформленого протоколом № 3 від 21.11.2013. Постановою Верховного Суду від 03.09.2019 у справі № 920/903/17, скасовано наказ від 06.12.2013 № 09.01.-09/287 Управління майна комунальної власності Сумської міської ради в частині пункту 2 підпункту 2.1. про передачу в оренду терміном на два роки і одинадцять місяців підвального нежитлового приміщення площею 324,0 кв.м. з уточненими даними БТІ. Колегія суддів зазначає, що відкриваючи провадження у справі та вирішуючи спір, суд першої інстанції не врахував, що зазначений спір є приватно-правовим і не може розглядатися за правилами адміністративного судочинства, а тому закриття провадження у справі з підстав наявності судового рішення, згідно п. 7 ч. 1 ст. 238 КАС України є помилковим. Ураховуючи суть спірних правовідносин та суб`єктний склад сторін у справі, колегія суддів дійшла висновку, що цей спір не належить до юрисдикції адміністративних судів, а тому оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню, як постановлена з порушенням правил юрисдикції з прийняттям нової постанови про закриття провадження відповідно до п. 1 ч.1 ст. 238 КАС України. Доводи апелянта про не врахування судом уточненого позову, безпідставну передачу його судом для розподілу, розгляд справи за відсутності позивача та без наявності належно засвідченої копії судового рішення, не впливає на висновки суду апеляційної інстанції про наявність підстав для закриття провадження через порушення правил юрисдикції суду. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю і закрити провадження у справі . Відповідно до ч. 1 ст. 319 КАС України порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених ст. 19, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги. З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що ухвала Зарічного районного суду м. Суми від 07.02.2020 підлягає скасуванню, а провадження у даній справі - закриттю, оскільки даний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. Керуючись ст. ст. 238, 310, 315, 319, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 07.02.2020 року по справі № 591/2864/14-а скасувати. Прийняти нову постанову, якою провадження у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання наказу нечинним - закрити. Роз`яснити позивачу право звернення за захистом його прав до господарського суду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя В.Б. Русанова Судді С.П. Жигилій Т.С. Перцова Повний текст постанови складено 11.06.2020 року