Постанова Північний апеляційний господарський суд № 910/12777/19
від 10.06.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "10" червня 2020 р. Справа№ 910/12777/19 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Калатай Н.Ф. суддів: Поляк О.І. Зубець Л.П. при секретарі Рибчич А. В. За участю представників: від відповідача 1: Гаврилова В.А. - адвокат від інших учасників судового процесу: не з`явилися розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Збалансовані інвестиції» на рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2020, повний текст якого підписано 17.03.2020 у справі № 910/12777/19 (суддя Курдельчук І.Д.) за позовом Комунального підприємства з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд-УКБ» до
1. Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Збалансовані інвестиції»
2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Дельта Плюс» третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія ЗЗБК № 1» про розірвання договору пайової участі ВСТАНОВИВ: Позов заявлено про розірвання укладеного між Комунальним підприємством з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд-УКБ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія ЗЗБК № 1» договору про пайову участь у будівництві № 31/96 від 15.04.2016, сторону у якому (ТОВ «Будівельна компанія ЗЗБК № 1») було замінено на Публічне акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Збалансовані інвестиції» відповідно до договору про заміну сторони № 1-31/96 від 28.04.2016. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем істотно порушені умови вказаного договору, а саме, не виконано зобов`язання щодо повної оплати пайового внеску. Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.03.2020, повний текст якого складений 17.03.2020, у справі № 910/12777/19 позов задоволено повністю. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач порушив умови спірного договору, оскільки у визначений ним строк пайовий внесок у повній сумі не вніс, а тому є підстави для розірвання договору у зв`язку з істотним порушенням його відповідачем. При цьому судом першої інстанції зазначено про те, що у відзиві відповідач 1 вказує на те, що ним укладено інвестиційні договори, проте жодного документального підтвердження викладеній обставині суду не подано. Не погоджуючись з рішенням, Публічне акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Збалансовані інвестиції» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2020 у справі № 910/12777/19 повністю та відмовити в задоволенні позовних вимог. У апеляційній скарзі апелянт зазначив про те, що оспорюване рішення прийнято з порушенням норм процесуального права. У обґрунтування вказаної позиції апелянт послався на те, що: - судом першої інстанції було проігноровано той факт, що за оплаченими за спірним договором квартирами в подальшому було укладено інвестиційні договори з фізичними особами, неврахування інтересів яких під час розгляду цієї справи порушує права та свободи інвесторів житлового будинку, оскільки з розірванням спірного договору зникнуть підстави для передачі оплачених квартир покупцям; - апелянтом було подано зустрічну позовну заяву, яку мотивовано неналежним виконанням позивачем умов спірного договору в частині прийняття об`єкту в експлуатацію, проте з приводу зазначених обставин судом першої інстанції взагалі нічого не було зазначено у оскаржуваному рішенні. Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.04.2020 справа № 910/12777/19 передана на розгляд колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Зубець Л.П., Мартюк А.І. Ухвалою від 24.04.2020 колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Зубець Л.П., Мартюк А.І.: - відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Збалансовані інвестиції» на рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2020 у справі № 910/12777/19; - встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 20.05.2020; - учасникам процесу роз`яснено, що відповідно до приписів ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч. 1); заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2); - призначено справу № 910/12777/19 до розгляду на 10.06.2020 о 12:40; - сторони попереджено, що нез`явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою в розгляді апеляційної скарги. 02.06.2020 до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач, з посиланням на ті ж самі обставини, які були причиною звернення позивача до суду з цим позовом, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Щодо строків подання відзиву позивачем зазначено про те, що апеляційна скарга на його адресу не надходила, а з матеріалами справи він ознайомився лише 21.05.2020. Щодо вказаних обставин колегія суддів зазначає про те, що: - згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS - CoV-2», з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19: 1, на всій території України установлено карантин з 12.03.2020, який на даний час триває; - Законом України № 540-ІХ від 30.03.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» внесено зміни (доповнення) до Розділу Х. «Прикінцеві положення» ГПК України; - відповідно п. 4 Розділу Х. «Прикінцеві положення» ГПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, з метою запобігання поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19), строки подання відзиву, продовжуються на строк дії такого карантину; - з огляду на вказані обставини та враховуючи положення ГПК України, позивачем строк для подання відзиву пропущений не був. Водночас позивачем, всупереч приписам ч. 4 ст. 263 ГПК України, до відзиву не було додано доказів направлення його копії іншим учасникам справи. 09.06.2020 до суду від позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи, в якій позивач, з посиланням на зайнятість його представника адвоката Кобець Т.М. в іншому судовому засіданні (справа № 359/1378/19), просить відкласти розгляд справи на іншу дату. Розпорядженням № 09.1-08/1587/20 від 09.06.2019, у зв`язку перебуванням судді Мартюк А.І., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/12777/19. Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.06.2020 справа № 910/12777/19 передана на розгляд колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Зубець Л.П., Поляк О.І. Ухвалою від 10.06.2020 колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Зубець Л.П., Поляк О.І. прийнято до свого провадження апеляційну Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Збалансовані інвестиції» на рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2020 у справі № 910/12777/19 Щодо заяви позивача про відкладення розгляду справи колегія суддів зазначає таке. Як слідує з матеріалів справи, окрім адвоката Кобець Т.М., у позивача є інший представник, а саме провідний юрисконсульт відділу правового забезпечення та супроводження процедур закупівель Кокойко М.І., повноваження якого підтверджуються довіреністю № 114/117 від 13.01.2020, витягом з наказу № 500-к від 01.10.2018, а також посадовою інструкцією, проте доказів неможливості взяти участь останнього в судовому засіданні 10.06.2020 суду не надано. За таких обставин, у задоволенні заяви позивача про відкладення розгляду справи колегією суддів відмовляється. Станом на 10.06.2020 до Північного апеляційного господарського суду відзивів на апеляційну скаргу та клопотань від учасників справи не надходило. Позивач, відповідач 2 та третя особа представників в судове засідання не направила, відповідач 2 та третя особа про причини неявки суду не повідомила. Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, подане відповідачем клопотання про розгляд справи без участі свого представника, а також те, що явка представників учасників в судове засідання не визнана обов`язковою, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги у відсутність представників позивача, відповідача 2 та третьої особи за наявними матеріалами апеляційного провадження. Під час розгляду справи представник відповідача 1 апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити. Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача 1, з урахуванням правил ст. ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила таке. 15.04.2016 позивач як підприємство та третя особа як пайовик уклали договір про пайову участь у будівництві № 31/96 (а.с. 69-72 т. 1) (далі Договір), за умовами якого пайовик зобов`язався внести пайовий внесок у будівництво житлового будинку № 3 на провулку Моторному, 11, а позивач - здійснити весь комплекс робіт щодо будівництва вказаного будинку та передати пайовику у власність приміщення згідно з Додатком № 1 до Договору. Сторонами Договору при його підписанні укладено Додаток № 1 до Договору, в якому визначено перелік приміщень, які передаються пайовику у власність, загальна суму пайового внеску, а також строки його сплати. 28.04.2016 третя особа як первісний пайовик, відповідач 1 як новий пайовик, від імені, в інтересах якого та за рахунок якого діяв відповідач 2, та позивач як підприємство уклали договір № 1-31/96 про заміну сторони у Договорі про пайову участь у будівництві від 15.04.2016 № 31/96 (а.с. 74-75 т. 1) (далі Договір про заміну сторони), в якому погоджено, що третя особа відступає у повному обсязі, а відповідач 1 - набуває всі права та обов`язки пайовика за Договором та стає стороною Договору та правонаступником пайовика за зобов`язаннями за Договором з дати його укладення. Одночасно відповідач 1 приймає на себе невиконані обов`язки, які має третя особа за Договором, та погоджується виконати їх у порядку на та умовах, передбачених Договором. Після укладення Договору про заміну сторони сторонами вносились зміни до Договору. Так, 04.04.2019 було підписано додаткову угоду до Договору, якою визначеного, що розмір пайового внеску за Договором складає 72 814 992,47 грн., визначено графік його сплати, згідно з яким вказаний внесок має бути сплачений у повному обсязі до 01.10.2019. З матеріалів справи слідує, що на виконання умов Договору відповідачем 1 станом на 17.09.2019 (дата звернення позивача до суду з цим позовом - примітка суду) було сплачено 4 791 734,19 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи належним чином засвідченими копіями платіжних доручень № 249 від 11.10.2018, № 4 від 25.05.2019, № 101 від 26.07.2018, № 378 від 21.01.2019, № 470 від 04.06.2019 та № 469 від 04.06.2019 (а.с. 136-141 т. 1), зі змісту призначень платежів у яких слідує, що вказані кошти перераховувались як оплата квартир №№ 15, 37, 39, 55, 62,63. При цьому позивачем у позові зазначено іншу суму, яка сплачена відповідачем, а саме 4 791 733,63 грн., що на 0,56 грн. менше, ніж та, яка підтверджується матеріалами справи. Під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач 1 перерахував позивачеві ще 1 574 489,68 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи належним чином засвідченими копіями платіжних доручень № 19 від 10.10.2019 та № 164 від 07.02.2020 (а.с. 142, 213 т. 1), зі змісту призначень платежів у яких слідує, що вказані кошти перераховувались як оплата квартир № 92 та №
87. Отже, загалом на виконання умов Договору відповідачем 1 позивачу перераховано 6 333 223,87 грн., що на 66 481 768,60 грн. менше за суму, яку він мав сплатити до 31.09.2019. Звертаючись до суду з цим позовом, позивач просить розірвати Договір з огляду на істотне порушення відповідачем 1 його умов, а саме, невиконання зобов`язання щодо повної оплати пайового внеску. Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив у повному обсязі, що колегія суддів вважає вірним з огляду на таке. Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч.2 ст.11 ЦК України). Згідно з п. 1 ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно з ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до пункту 7.2 Договору дострокове припинення дії Договору можливе за згодою сторін за умови підписання відповідної угоди. З матеріалів справи слідує, що сторони у добровільному порядку згоди щодо розірвання Договору не дійшли, наслідком чого стало звернення позивача до суду з цим позовом. Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Згідно з нормами статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом. Частиною 2 ст. 651 ЦК України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Щодо правовідносин, унормованих ст. 651 ЦК України, у постанові від 18.09.2013 у справі № 6-75цс13 Верховний Суд України виклав правову позицію, відповідно до якої оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена як у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати. Отже, приписи ст. 651 ЦК України пов`язують можливість розірвання договору у зв`язку з порушенням стороною його умов лише у разі, якщо внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотність порушення договору визначається за об`єктивними ознаками та обставинами, що вказують на значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору. Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем 1 допущено істотне порушення умов Договору шляхом невнесення пайового внеску в сумі 66 481 768,60 грн. в строк до 31.09.2019, що становить більш ніж 90 % від загальної суми пайового внеску, наслідком чого, відповідно, було недоотримання позивачем вказаних коштів, які би мали бути ним отримані та залучені до будівництва спірного будинку. З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, вірним висновок суду першої інстанції про те, що наявні правові підстави для розірвання укладеного між сторонами Договору, в зв`язку з істотним порушенням його умов відповідачем 1 та, відповідно, для задоволення позовних вимоги в повному обсязі. Відповідно до ч. 3 ст. 653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Згідно з ч. 5 ст. 188 ГК України, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду. Щодо посилань відповідача 1 на те, що судом першої інстанції було проігноровано той факт, що за оплаченими за Договором квартирами в подальшому було укладено інвестиційні договори з фізичними особами, неврахування інтересів яких під час розгляду цієї справи порушує права та свободи інвесторів житлового будинку, оскільки з розірванням спірного договору зникають підстави для передачі оплачених квартир покупцям, - колегія суддів зазначає про те, що, які вірно встановлено судом першої інстанції, проте жодного документального підтвердження факту укладення таких договорів суду не надано. Щодо посилань відповідача на те, що ним було подано зустрічну позовну заяву, яку мотивовано неналежним виконанням позивачем умов Договору в частині прийняття об`єкту в експлуатацію, проте з приводу зазначених обставин судом першої інстанції взагалі нічого не було зазначено у оскаржуваному рішенні, - колегія суддів зазначає, що вказаний зустрічний позов було повернуто апелянту ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.2020, яку залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2020, а відтак, у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для розгляду зустрічної позовної заяви та для врахування викладених у ній обставин при вирішенні спору по суті. Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Збалансовані інвестиції» задоволенню не підлягає, рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2020 у справі № 910/12777/19 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам, матеріалам справи і залишається без змін, оскільки підстав для його скасування не вбачається. Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України всі судові витрати по справі за звернення з апеляційною скаргою, покладаються на Публічне акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Збалансовані інвестиції». Керуючись ст. 267-270, 273, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Збалансовані інвестиції» на рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2020 у справі № 910/12777/19 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2020 у справі № 910/12777/19 залишити без змін.
3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
4. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
5. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/12777/19. Повний текст постанови складено: 10.06.2020 Головуючий суддя Н.Ф. Калатай Судді О.І. Поляк Л.П. Зубець