Постанова КАС ВС № 640/10770/19

ПОСТАНОВА Іменем України 10 червня 2020 року Київ справа №640/10770/19 адміністративне провадження №К/9901/8762/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого - Мороз Л.Л., суддів: Єзерова А.А., Рибачука А.І. розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу №640/10770/19 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов`язання призначити одноразову грошову допомогу, провадження по якій відкрито за касаційною скаргою Міністерства оборони України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду, прийняту 26 лютого 2020 року у складі колегії суддів: судді-доповідача Безименної Н.В., суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю., в с т а н о в и в : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України (далі - відповідач, МОУ), в якому просив: - визнати протиправними дії відповідача щодо не призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності І групи, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві»; - скасувати рішення Міністерства оборони України від 23.11.2018 в частині відмови ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності І групи, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням останнім обов`язків військової служби; - зобов`язати Міністерство оборони України призначити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку з настанням І групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на час встановлення І групи інвалідності вперше (22.01.2016). Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2019 року позов задоволено. Не погодившись з вказаним рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 2 січня 2020 року апеляційну скаргу повернуто відповідачу на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зважаючи на те, що апеляційна скарга подана та підписана особою, яка не має права її підписувати. Також, відповідачем повторно, а саме 13.01.2020, подано апеляційну скаргу з аналогічними вимогами. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року поновлено строк на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2019 року та відкрито апеляційне провадження у справі. Проте, ухвалою суду апеляційної інстанції від 26 лютого 2020 року апеляційне провадження у справі закрито на підставі пункту 2 частини 1 статті 305 КАС України. 26.03.2020 відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2020, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. Відзив на касаційну скаргу не надходив. Суд, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на таке. Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження відповідних повноважень до апеляційної скарги додано копію довіреності від 23.09.2019 №220/553/д, виданої Міністерством оборони України в особі Міністра оборони України Загороднюка А.П., яка засвідчена начальником Північного територіального юридичного управління полковником юстиції А.Ю. Комаром. Крім того, до матеріалів апеляційної скарги апелянтом додано копію довіреності від 23.09.2019 №220/568/Д, відповідно до змісту якої Міністерство оборони України в особі Міністра оборони України Загороднюка А.П. уповноважило начальника Північного територіального юридичного управління полковника юстиції Комара А.Ю. на засвідчення своїм підписом копій довіреностей та інших документів, які створені в Міністерстві оборони України. Вказана копія довіреності засвідчена Комаром А.Ю. Проте, Шостий апеляційний адміністративний суд закриваючи апеляційне провадження у справі застосував процесуальні наслідки, передбачені статтею 305 КАС України, оскільки подана апеляційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати. Так, суд апеляційної інстанції виходив з того, що разом з апеляційною скаргою не було надано жодних доказів того, що особа, яка її підписала є адвокатом та у Єдиному реєстрі адвокатів України також відсутні відомості про те, що ОСОБА_2 має статус адвоката. Також, апеляційний суд зазначив про відсутність документів, які б свідчили про те, що ОСОБА_2 є особою, яка діє відповідно до статуту, положення чи іншого акта, на підставі якого вона здійснює представництво юридичної особи у порядку її самопредставництва. Однак, судом апеляційної інстанції не в повній мірі були досліджені документи надані представником Міністерства оборони України на підтвердження своїх повноважень, внаслідок чого суд попередньої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для закриття апеляційного провадження у справі. Так, згідно з частинами першою та третьою статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника. Приписами Закону №1401, що набрав чинності 30 вересня 2016 року, Конституцію України доповнено статтею 1312, у якій передбачено, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена. Вказаним Законом розділ XV «Перехідні положення» Конституції України було доповнено пунктом 16-1, у підпункті 11 якого визначено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 01 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 01 січня 2019 року. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 01 січня 2020 року. Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом №1401, здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню. Частина друга статті 57 КАС України зазначає, що у справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність. Повноваження представників сторін та інших учасників справи можуть бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи (пункт 1 частини першої статті 59 КАС України). Згідно з пунктом 2 частини першої статті 305 КАС України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати; Із системного аналізу наведених положень чинного законодавства убачається, що представництво органів державної влади і органів місцевого самоврядування під час розгляду адміністративної справи має здійснюватися адвокатом з 01 січня 2020 року в справах, провадження у яких відкрито після 30 вересня 2016 року. Якщо провадження розпочате до 30 вересня 2016 року, то представництво у судах апеляційної інстанції може здійснюватися представниками, які не мають статусу адвоката. Винятком з цього правила є окремі категорії справ, до яких віднесені трудові спори, спори щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, малозначні справи, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена. Суд зазначає, що за визначенням пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - це адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин. Відповідно до частин другої та третьої статті 12 КАС спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Згідно з частиною четвертою статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ці ж категорії справ зазначено і в частині четвертій статті 12 КАС України, згідно з якою вони розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження. Як вбачається з матеріалів справи, предметом оскарження в цій справі є рішення Міністерства оборони України від 23.11.2018 в частині відмови ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності І групи, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби. Тобто, дана справа стосується захисту соціальних прав позивача. Суд уважає, що апеляційна скарга підписана уповноваженою особою, оскільки ця категорія справ не розглядається виключно за правилами загального позовного провадження, натомість така відноситься до справ незначної складності. Крім того, дана справа розглянута судом першої інстанції в порядку спрощеного провадження. Отже, суд апеляційної інстанцій не врахував зазначених особливостей представництва у малозначних справах, у зв`язку з чим дійшов неправильних висновків про наявність підстав для закриття апеляційного провадження у справі. Колегія суддів також звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04.12.2019 у справі №826/5500/18 зазначила, що слід вважати підтвердженими повноваження представника юридичної особи на підставі завіреної ним копії довіреності, якщо право цього представника засвідчувати своїм підписом копії документів випливає зі змісту виданої йому довіреності і за відсутності у ній відповідного застереження на вчинення такої дії. Велика Палата Верховного Суду наголосила на тому, що під час вирішення питання відповідності копії документа, що підтверджує повноваження представника юридичної особи вимогам статті 59 КАС України, зокрема при визнанні копії довіреності такою, що є засвідченою у визначеному законом порядку, слід уникати зайвого формалізму, як-от констатація відсутності в матеріалах заяви (скарги) копії посадової інструкції особи, яка засвідчила копію відповідного документа, відсутність у довіреності вказівки на повноваження представника на засвідчення копії довіреності тощо. Крім того, зазначила, що повернення заяв (скарг) за наявності процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи повноважень на представництво під час розгляду справи (скарги) ставить під загрозу дотримання завдань адміністративного судочинства, закріплених у частині першій статті 2 КАС України, а також дотримання учасниками справи строків звернення до суду та оскарження судових рішень. Як свідчать матеріали справи апеляційна скарга від імені відповідача - Міністерства оборони України підписана представником Куртмоллаєвим А.Є., який на підтвердження своїх повноважень надав копію довіреності від 23.09.2019 №220/553/д. Зі змісту зазначеної довіреності слідує, що Міністерство оборони України уповноважує старшого офіцера відділу (представництва в судах загальної юрисдикції) Північного територіального юридичного управління капітана юстиції Куртмоллаєва А.Є. представляти інтереси Міністра (Міністерства) оборони України в судових установах і органах виконання судових рішень, зокрема, у справах адміністративного судочинства з усіма правами, які надано законом позивачу, відповідачу, третій особі, заінтересованій особі, потерпілому, цивільному позивачу, цивільному відповідачу, стороні у справах про адміністративного правопорушення, стороні у виконавчому провадженні. Вказана копія довіреності засвідчена відбитком печатки, має відмітку, що складається зі слів «Згідно з оригіналом», підпису особи, яка засвідчила копію, її ініціалів та прізвища, посади, дати засвідчення копії. Повноваження начальника Північного територіального юридичного управління полковника юстиції А.Ю. Комара засвідчувати своїм підписом копії довіреностей та інших документів, які створені у Міністерстві оборони України, також підтверджено належним чином, а саме копією довіреності від №220/568/д від 23.09.2019, виданою Міністром оборони України. Отже, представником відповідача надано належні докази на підтвердження повноважень щодо вчинення дій, а саме щодо права подання (підписання) апеляційної скарги. У зв`язку з викладеним, колегія суддів вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для закриття апеляційного провадження у справі з посиланням на те, що апеляційну скаргу подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі. Приймаючи оскаржуване рішення судом апеляційної інстанції було порушено норми процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає доступу до суду, а отже вимоги касаційної скарги щодо скасування ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2020 підлягають задоволенню. Керуючись статтями 345, 349, 353, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, - п о с т а н о в и в : Касаційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити. Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року - скасувати, а справу №640/10770/19 направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена. ........................... ........................... ........................... Л.Л. Мороз А.А. Єзеров А.І. Рибачук, Судді Верховного Суду