Постанова 4857 № 260/87/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 червня 2020 рокуЛьвівСправа № 260/87/20 пров. № А/857/4592/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Затолочного В.С., суддів: Матковської З.М., Шавеля Р.М., секретаря судового засідання Омеляновської Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Мукачівської районної державної адміністрації на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року у справі № 260/87/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Мукачівської районної державної адміністрації про скасування наказу (рішення суду першої інстанції ухвалене суддею Микуляк П.П. в м. Ужгород Закарпатської області 18.02.2020 року, згідно з протоколом судового засідання 09:55 год., повний текст судового рішення складено 02.03.2020), - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Управління соціального захисту населення Мукачівської районної державної адміністрації (далі також УСЗН Мукачівської РДА, відповідач, Управління) про скасування наказу Управління соціального захисту населення Мукачівської районної державної адміністрації № 2 від 04.12.2019 року «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 ». Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року адміністративний позов задоволено. Не погодившись із вказаним рішенням, його оскаржив відповідач, який покликаючись на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити або залишити позов без розгляду. В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що висновком дисциплінарної комісії підтверджується вчинення позивачем дисциплінарного проступку, за який її притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Матеріалами справи не спростовано даного висновку. Крім того, зазначає, що позивачем пропущено строк звернення до суду, передбачений ч. 2 ст. 78 Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про держану службу» (далі Закон № 889-VIII), а тому даний позов підлягає залишенню без розгляду. Звертає увагу на те, що клопотання про залишення позову без розгляду заявлялося у суді першої інстанції, але внаслідок неправильного застосування судом вищенаведеної правової норми, в задоволенні даного клопотання було відмовлено. Вважає ухвалу від 05.02.2020 року про відмову в задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду незаконною. Відповідач скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу, в якому просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін. На вимогу суду надала додаткові докази, які, на її погляду підтверджують дотримання строку на звернення до суду з даним позовом, оскільки скористалася правом на адміністративне оскарження спірного наказу. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши та обговоривши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_1 працювала в УСЗН Мукачівської РДА на посаді Начальника відділу державних соціальних допомог. 01.11.2019 року Начальником Управління видано Наказ № 1 «Про відкриття дисциплінарного провадження» на підставі доповідних записок заступника начальника управління ОСОБА_2 про порушення, допущені ОСОБА_1 , - відсутність належного контролю по наданню інформації департаменту соціального захисту населення Закарпатської ОДА щодо листів від 23.09.2019 року № 5926/06-11, 23.09.2019 № 517/06-11, незабезпечення своєчасного виконання і подання інформації на листи Департаменту соціального захисту населення від 16.10.2019 року № 3721/03.3 та від 15.10.2019 року № 1803/03.3. 01.11.2019 року Начальником Управління соціального захисту населення Мукачівської районної державної адміністрації видано наказ № 19 «Про утворення дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ». Наказом від 04.12.2019 року № 2 Управління соціального захисту населення Мукачівської районної державної адміністрації на підставі подання з висновком дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Управління ОСОБА_1 оголошено догану, а також вирішено не застосовувати до неї заходи заохочення протягом строку дії дисциплінарного стягнення. Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що ненадання відповідей на згадані листи саме позивачем не підтверджує її бездіяльність, оскільки це не входить до повноважень відділу. Крім того, відповіді були надані заступником начальника Управління. Відтак, вказані факти не можуть бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності. Крім того, 05.02.2020 року судом першої інстанції за наслідками розгляду клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду внаслідок пропуску строку звернення до суду винесено ухвалу про відмову в задоволенні даного клопотання. Суд першої інстанції обґрунтував дане рішення положеннями ст. 78 Закону № 889-VIII. Зокрема, зазначив, що десятиденний строк оскарження наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності стосується скарги, яка подається держслужбовцем до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. Апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, регламентується Законом № 889-VIII. Статтею 78 Закону № 889-VIII в редакції від 25.09.2019 року, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що рішення про накладення дисциплінарного стягнення може бути оскаржено державними службовцями до суду. Скарга подається протягом 10 календарних днів після одержання державним службовцем копії наказу (розпорядження) про накладення дисциплінарного стягнення. З матеріалів справи встановлено, що позивач отримала копію спірного наказу 05.12.2019 року (а.с. 101), звернулася до суду з даним позовом 27.12.2019 року (а.с. 38), тобто з пропуском визначеного частиною 2 статті 78 Закону № 889-VIII строку. У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що суд першої інстанції, при обчисленні строку звернення до суду вірно застосував ч. 5 ст. 122 КАС України, якою передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Апеляційний суд не погоджується з доводами позивача та висновками суду першої інстанції, викладеними в ухвалі від 05.02.2020 року, оскільки поряд із встановленими статтею 122 КАС України загальними правилами щодо строків звернення до адміністративного суду, нормами статті 78 Закону № 889-VIII, визначено особливості провадження у справах щодо оскарження рішення про накладення дисциплінарного стягнення, згідно з частиною другою якої скарга подається протягом 10 календарних днів після одержання державним службовцем копії наказу (розпорядження) про накладення дисциплінарного стягнення. З огляду на вищевикладене, апеляційний суд підкреслює, що в даному випадку застосовується десятиденний строк звернення до суду. Правової невизначеності, у зв`язку із застосуванням у частині 2 статті 78 Закону № 889-VIII терміну «скарга», апеляційний суд не вбачає, оскільки форма та спосіб звернення до суду визначається процесуальним законодавством, в даному випадку - КАС України. Тобто вжиття зазначеного терміну жодним чином не дає підстав для висновку про необхідність застосування інших строків для звернення до суду з даним позовом. Відповідно до частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. В матеріалах справи відсутня письмова заява позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду. В судовому засіданні 27.05.2020 року пояснила суду, що оскаржувала спірний наказ відповідача в адміністративному порядку, а не отримавши будь-якої відповіді, вирішила звертатися до суду. При цьому на пропозицію суду надала докази зазначених звернень з приводу притягнення її до дисциплінарної відповідальності. Оцінюючи дані докази, апеляційний суд зазначає, що Законом № 889-VIII не передбачено іншого способу оскарження наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, крім звернення до суду. Отже зазначені звернення не можуть бути розцінені як використання позивачем передбаченої законом процедури досудового вирішення спору. Враховуючи, що ні в суді першої інстанції, ні в ході апеляційного перегляду справи позивачем не подавалася заява про поновлення пропущеного строку (відповідно до частини 1 статті 123 КАС України - обов`язкова при подачі позову після закінчення строків, установлених законом), а також відсутність будь-яких поважних причин такого пропуску, оскільки подача скарг в порядку, який не передбачений частиною 2 статті 78 Закону № 889-VIII, не може бути визнана такими причинами, апеляційний суд вважає за необхідне застосувати наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду, передбачені частиною 3 статті 123 КАС України. Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу. Отже, колегія суддів зазначає про необхідність залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду, оскільки нею пропущений строк звернення до адміністративного суду, а поважних причин пропуску такого строку матеріалами справи не встановлено. Пунктом 1 частини 3 ст. 2 КАС України визначено, що верховенство права є однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства. Відповідно до частин 1 та 2 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ). Зокрема, ЄСПЛ неодноразово зазначав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. У такій формі в цьому пункті втілено «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за цивільним позовом (див. рішення у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1975 року (пп. 35-36). Однак це право не є абсолютним. Воно може підлягати законним обмеженням, таким, наприклад, як передбачені законом строки давності, заходи забезпечення позову, нормативне регулювання такого права стосовно неповнолітніх та психічно хворих осіб (рішення у справі «Стаббінґс та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. the United Kingdom) від 22 жовтня 1996 року, пп. 51-52; і у справі «Толстой Милославський проти Сполученого Королівства» (Tolstoy Miloslavsky v. the United Kingdom) від 13 липня 1995 року, пп. 62-67). Таким чином, практика ЄСПЛ також свідчить про необхідність врахування законодавчо встановлених національним законодавством обмежень щодо строків звернення до суду. Оцінюючи доводи апелянта, апеляційний суд також погоджується з тим, що суд першої інстанції, відмовляючи в клопотанні про залишення без розгляду позову, помилково застосував положення статті 78 Закону № 889-VIII, в редакції, не чинній на час виникнення спірних правовідносин. Відповідно до пункту 3 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково. Згідно частини 1 ст. 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Відповідно до частин 1, 2 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Зазначеним вимогам оскаржене судове рішення не відповідає. З огляду на викладене, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25 січня 2019 року слід скасувати, а адміністративний позов залишити без розгляду. Керуючись ст.ст. 241, 242, 308, 311, 315, 319, 321, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Мукачівської районної державної адміністрації задовольнити частково. Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року у справі № 260/87/20 скасувати, а адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Мукачівської районної державної адміністрації про скасування наказу залишити без розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя В. С. Затолочний судді З. М. Матковська Р. М. Шавель Повне судове рішення складено 10.06.20