Постанова 4854 № 400/3466/19

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 10 червня 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/3466/19 П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Коваля М.П., суддів Домусчі С.Д., Кравця О.О., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2020 року, прийняте у складі суду судді Птичкіної В.В. в місті Миколаїв по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІГРАЙТ ІНВЕСТ" до Головного управління ДФС у Миколаївській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В: У жовтні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "БІГРАЙТ ІНВЕСТ" звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області, Державної фіскальної служби України, в якому позивач просив суд: - визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Миколаївській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладених або відмову в такій реєстрації, яке оформлене протоколом, в частині внесення Товариства до «Журналу ризикових платників»; - зобов`язати Головне управління ДФС у Миколаївській області виключити в частині внесення Товариства з переліку ризикових платників податків в режимі «Журнал ризикових платників податків» розділу «Робота Комісії регіонального рівня» підсистеми «Аналітична система» ІТС «Податковий блок»; - визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України про відмову Товариству в реєстрації податкової накладної № 25 від 28.07.2019 в ЄРПН за № 1257285/41719639 від 20.08.2019; - зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану Товариством податкову накладну від 28.07.2019 № 25; - визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Миколаївській області про відмову Товариству в реєстрації податкової накладної № 29 від 30.07.2019 в ЄРПН за № 1258886/41719639 від 22.08.2019; - зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану Товариством податкову накладну від 30.07.2019 №

20. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2020 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БІГРАЙТ ІНВЕСТ" задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано прийняте 20.08.2019 Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, Державної фіскальної служби України рішення № 1257280/41719639. Зобов`язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану Товариством з обмеженою відповідальністю «БІГРАЙТ ІНВЕСТ» податкову накладну № 25 від 28.07.2019. Визнано протиправним та скасовано прийняте 22.08.2019 Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, Державної фіскальної служби України рішення № 1258886/41719639. Зобов`язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану Товариством з обмеженою відповідальністю «БІГРАЙТ ІНВЕСТ» податкову накладну №

29. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Державна фіскальна служба України звернулась до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій вважає, що судом при винесенні оскаржуваного рішення порушено норми процесуального права, а саме недосконало проаналізовано доводи сторін та надані ними докази, як того вимагає ст.242 КАС України, тому просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що судом першої інстанції не взято до уваги, що підставою відмови у реєстрації вказаних накладних стало ненадання платником податків саме на розгляд комісії необхідних документів (первинних документів, щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи) та розрахункових документів, банківських виписок з особового рахунку). Відповідно до рішень комісії ДФС центрального рівня від 20.08.2019 №1257280/41719639, від 22.08.2019 №1258886/41719639 вбачається, що підставою для відмови у реєстрації податкових накладних позивача було не надання платником податку письмових пояснень стосовно інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена. Згідно наданих повідомлень позивача з копіями документів для реєстрації податкових накладних №25, №29 вбачається відсутність розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків завірених належним чином, платіжних доручень щодо постачання/придбання товарів/послуг. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2020 року клопотання представника Державної податкової служби України про заміну сторони у справі задоволено. Здійснено заміну відповідача по справі №400/3466/19 - Державної фіскальної служби України на її правонаступника Державну податкову службу України. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 28.07.2019 ТОВ "БІГРАЙТ ІНВЕСТ" виписало на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРШЕ ТРАВНЯ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД» податкову накладну № 25 на суму 374 496 грн. (товар макуха соєва), в тому числі ПДВ 62 416 грн. (а.с. 28). Цю накладну позивач направив до Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН) 01.08.2019. 02.08.2019 Автоматизованою системою «Єдине вікно подання електронних документів» ДФС, за результатами обробки податкової накладної, було сформовано квитанцію про зупинення реєстрації (а.с. 29). У Квитанції 1, зокрема, зазначено: «… ДОКУМЕНТ ПРИЙНЯТО. РЕЄСТРАЦІЯ ЗУПИНЕНА. Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 28.07.2019 №25 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних …». 12.08.2019 року до Головного управління ДФС у Миколаївській області було доставлено подане ТОВ "БІГРАЙТ ІНВЕСТ" «Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено» № 2 (а.с. 30-31). У зазначеному повідомленні позивач пояснив: «… Вид діяльності: код КВЕД 46.21 «Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин. Підприємство займається реалізацією наступних видів товарів: Олія соєва, макуха соєва, які отримуються в результаті переробки сої. ТОВ «Біграйт Інвест» здійснює закупку сої у постачальників, передає на переробку на давальницьких умовах сою підприємству-переробнику та продає готову продукцію макуху соєву та олію соєву контрагентам-покупцям …». До повідомлення було додано 24 додатків. 20.08.2019 Комісія ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (надалі Комісія ДФС), прийняла рішення № 1257280/41719639 (а.с. 32-33), яким відмовила у реєстрації Податкової накладної

25. Згідно з Рішенням 1, причина відмови ненадання платником податку розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків. Посилань на те, якими правовими актами обґрунтована відмова, рішення не містить. 30.07.2019 ТОВ "БІГРАЙТ ІНВЕСТ" виписало на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРШЕ ТРАВНЯ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД»» податкову накладну № 29 на суму 369 796 грн. (товар макуха соєва), в тому числі ПДВ 61 632,66 грн. (а.с. 36). Цю накладну позивач направив до Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН) 09.08.2019. В той саме день (09.08.2019) Автоматизованою системою «Єдине вікно подання електронних документів» ДФС, за результатами обробки податкової накладної, було сформовано квитанцію про зупинення реєстрації, в якій зазначено: «… ДОКУМЕНТ ПРИЙНЯТО. РЕЄСТРАЦІЯ ЗУПИНЕНА. Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 30.07.2019 №29 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 2304 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп.2.1 п.2 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій». ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних …». 14.08.2019 до Головного управління ДФС у Миколаївській області було доставлено подане Товариством «Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено» № 5 (а.с. 38-39). У зазначеному повідомленні позивач пояснив: «… Вид діяльності: код КВЕД 46.21 «Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин. Підприємство займається реалізацією наступних видів товарів: Олія соєва, макуха соєва, які отримуються в результаті переробки сої. ТОВ «Біграйт Інвест» здійснює закупку сої у постачальників, передає на переробку на давальницьких умовах сою підприємству-переробнику та продає готову продукцію макуху соєву та олію соєву контрагентам-покупцям …». До повідомлення було додано 24 додатки. 22.08.2019 Комісія ДФС прийняла рішення № 12528886/41719639 (а.с. 40-41), яким відмовила у реєстрації Податкової накладної

29. Згідно з рішенням, причина відмови ненадання платником податку розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків. Посилань на те, якими правовими актами обґрунтована відмова, рішення не містить. До позовної заяви ТОВ "БІГРАЙТ ІНВЕСТ" додало копії адресованих ДФС листів від 09.08.2019 № 18 та від 13.08.2019 № 22 (а.с 34-35, 42-43), в яких, з посиланням на первинні документи, пояснило зміст господарських операцій та просило розблокувати податкові накладні. Доказів направлення цих листів матеріали справи не містять. 01.08.2019 комісією Головного управління ДФС у Миколаївській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, було прийнято рішення про внесення Товариства до Журналу ризикових платників з критерієм ризику наявна податкова інформація, що підтверджується витягом з протоколу № 124 (а.с. 160). Підставою для такого рішення, згідно з протоколом, була інформація відносно позивача, що міститься у листі ДФС від 31.07.2019 № 24680/7/99-99-29-02-02-17 (а.с. 161-162). 05.08.2019 позивач звернувся до заступника начальника Головного управління ДФС у Миколаївській області з проханням виключити Товариство з переліку ризикових суб`єктів господарювання (а.с. 24-26). Листом від 16.08.2019 (а.с. 27) заступник начальника Головного управління ДФС у Миколаївській області повідомив позивачу про те, на якій підставі було прийнято рішення про встановлення відповідності Товариства критерію ризиковості. Позивач, вважаючи рішення про відмову у реєстрації податкових накладних такими, що суперечать вимогам чинного податкового законодавства, а внесення ТОВ "БІГРАЙТ ІНВЕСТ" до «Журналу ризикових платників» неправомірним, тому звернувся до суду із даним позовом. Вирішуючи спірне питання та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що ДФС України не доведено наявність законних підстав для зупинення реєстрації Податкових накладних та наявність законних підстав для відмови в реєстрації податкових накладних, тому суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування рішень про відмову у реєстрації податкових накладних, та як наслідок, в частині зобов`язання зареєструвати податкові накладні. Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В даному випадку спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (п. 201.10 ПК України). Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246). Пунктом 12 Порядку № 1246 передбачено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Пунктом 12 Порядку № 1246 визначено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). За змістом п. 201.16 ст. 201 ПК України визначено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 21 лютого 2018 року затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 117) (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Пунктами 5-7 Порядку № 117 встановлено, що податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку. У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Пунктом 10 Порядку № 117 передбачено, що критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Пунктами 12-13 Порядку № 117 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Пунктами 18-21 Порядку № 117 встановлено, що Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: - реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; - відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: - ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; - ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; - надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства. Як вбачається з матеріалів справи, 01.08.2019 року та 09.08.2019 року ТОВ "БІГРАЙТ ІНВЕСТ" засобами електронного зв`язку подало податкові накладні від 28.07.2019 № 25 та від 30.07.2019 № 20 відповідно для реєстрації в Єдиному реєстрів податкових накладних. Колегія суддів зазначає, що приймаючи рішення про зупинення реєстрації податкових накладних, податковий орган посилався на пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, які визначені Листом ДФС від 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18 за погодженням з Міністерством фінансів України від 22 березня 2018 року. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 30 липня 2019 року по справі № 320/6312/18 зазначив: «…Акти, які затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак, підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством. Листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України». Таким чином, колегія суддів вважає, що зупинення реєстрації податкових накладних на підставі критеріїв ризиковості, встановлених листом ДФС, порушує принцип правової визначеності та передбачуваності, а відтак, є неправомірним. Також, колегія суддів зазначає, що підпункт 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, визначених Листом ДФС від 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18, складається з 7 абзаців, які передбачають підстави для встановлення ризиковості платника податку. На думку колегії суддів, контролюючий орган в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування повинен здійснювати не лише загальне посилання на пп. 1.6 п. 1 Критеріїв, а конкретно зазначати відповідний абзац, в межах якого й закріплений конкретний критерій, на основі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної. Така вимога є цілком обґрунтованою, з огляду на те, що: а) від розуміння конкретного критерію, на основі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, залежить послідовність надання платником податків пояснень, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної; б) тільки визначивши критерій, на основі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган може чітко визначити вичерпний перелік конкретних документів, які платник податків повинен надати контролюючому органу. Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 22 липня 2019 року у справі №815/2985/18. При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 04.12.2018 року по справі № 821/1173/17. На підтвердження реальності спірних господарських операцій позивачем було надано до суду письмові пояснення з копіями документів до господарських операцій, по якій виписана податкова накладна від 28.07.2019 № 25, а саме: договір поставки № 26/03/19 від 26.03.19р. - постачальник ТОВ «Зелена НИВА», специфікація № 1 від 26.03.19р., видаткові накладні № 26 від 06.07.19р., № 27 від08.07.19р., товарно-транспортні накладні № 08/07/19 від 07.07.19р., № 07,1/07/2019 від 06.07.19р., № 07/07/19 від 06.07.19р., № 06.1/07/2019 від 06.07.19р., № 06/07/2019 від 06.07.19р., рахунок на оплату № 8 від 05.07.19р., банківська виписка за липень 2019р., платіжне доручення № 150 від 05.07.19р. на перерахування коштів за поставлений товар,картка складського обліку товару - сої; На підтвердження реальності спірних господарських операцій позивачем було надано до суду письмові пояснення з копіями документів до господарських операцій, по якій виписана податкова накладна від 30.07.2019 № 20, а саме: договір поставки № 26006-19 від 26.06.2019р. - постачальник ТОВ «Агро Фонд», специфікація № 1 від 26.06.19р., видаткова накладна № 1441 від 05.07.19р., №1479 від 11.07.19р., №1490 від 12.07.19р., №1510 від 16.07.19р., 1592 від 22.07.19р., товарно-транспортні накладні № 0507 від 05.07.19р., №1107 від 11.07.19р., №1207-1 від 12.07.19р., №1207 від 12.07.19р., №1607 від 16.07.19р., №2207 від 22.07.19р., рахунок на оплату № 1235 від 05.07.19р., 1258 від 11.07.19р., платіжні доручення № 149, 162, 167, 169 на оплату и поставлений товар, банківська виписка за липень 2019р., картка складського обліку товару сої. Крім того, позивачем було надано копії первинних документів, що підтверджують факт реалізації товару - макухи соєвої (договір поставки № ПТКЗ-367/2019 від 27.06.19р. - покупець ТОВ «Перше Травня Комбікормовий Завод», якісне посвідчення на макуху соєву, специфікація № 3 від 28.07.19р., видаткова накладна № 76 від 28.07.19р., №105 від 30.07.19р., товарно-транспортна накладна № 9 від 28.07.19р., № 835 від 29.07.19р., рахунок на оплату № 75 від 28.07.19р., № 82 від 30.07.19р., банківська виписка на оплату за поставлену продукцію, платіжні доручення № 440277722, № 440277689 від 30.07.19р., № 440277753 від 01.08.19р. на перерахування коштів за поставлений товар, картка складського обліку № 00-00000008-1Н товару - макухи соєвої. Разом з тим, ТОВ «Біграйт Інвест» додатково було подано договір орендованих (офісних) приміщень згідно Договору № 1/11 від 01.07.2019р., договір про надання послуг з вантажоперевезення № 02-П19 від 01.07.19р., акт № 9 від 31.07.19р. про прийняття робіт, рахунок-фактуру № 9 від 31.07.19р.; договір № 0512/1-18 від 05.12.18р. на переробку давальницької сировини з ТОВ «Констант Агро», акт про надання послуг № 19 від 31.07.19р.,платіжне доручення № 365 від 24.07.19р. на перерахування коштів за надані послуги; бухгалтерську довідку від 09.08.19р. про специфіку діяльності Товариства; Дослідивши вищевказані документи, колегія суддів зазначає, що подані документи свідчать про реальність здійснення господарських операцій були цілком достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних від 28.07.2019 № 25 та від 30.07.2019 №

20. Вказані документи складені у повній відповідності до вимог законодавства і саме такими документами супроводжувалось оформлення господарської операції, в рамках якої виписано податкову накладну. Щодо доводів апелянта, що згідно наданих повідомлень позивача з копіями документів для реєстрації податкових накладних №25, №29 вбачається відсутність розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків завірених належним чином, платіжних доручень щодо постачання/придбання товарів/послуг, колегія суддів зазначає, що вказані документи наявні в матеріалах справи, при цьому їх ненадання контролюючому органу, за умови того, що відповідачами не було конкретизовано, яких саме документів не вистачає для реєстрації податкових накладних, не можуть беззаперечно свідчити про наявність підстав для відомови у реєстрації податкових накладних. При цьому, як вірно зазначено судом першої інстанції, пунктом 15 Порядку № 117, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування. Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що вказані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних є формальними та об`єктивно не містять чіткого визначення підстав та мотивів для їх прийняття, а тому, не можуть бути визнані законними та обґрунтованими. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 20 серпня 2019 року у справі № 2540//3009/18 зазначив: «…Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу». За час розгляду даної справи в судовому порядку, відповідачами - як суб`єктами владних повноважень, не надано належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не доведено правомірності своїх рішень. Положеннями ст. 9 Конституції України, ст. 6 КАС України та ст. 17, ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції. Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011р. (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував: "Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп.28-36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції - гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)». У своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), п. 119). Оскільки відповідачі не довели правомірність оскаржуваних рішень, а встановлені обставини по справі свідчать про їх протиправність, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про обґрунтованість позовних про відмову у реєстрації податкових накладних та зобов`язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, подані ТОВ «Біграйт Інвест». Враховуючи викладене, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Відносно решти висновків суду першої інстанції судова колегія вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Разом з тим, оскільки апелянтом правомірність висновків суду першої інстанції в іншій частині під сумнів не ставилась, розгляд справи здійснювався у межах апеляційної скарги. Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2020 року залишити без задоволення. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2020 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІГРАЙТ ІНВЕСТ" до Головного управління ДФС у Миколаївській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду. Головуючий суддя: М. П. Коваль Суддя: С.Д. Домусчі Суддя: О. О. Кравець