Постанова 4854 № 540/2691/19

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 09 червня 2020 р.м.ОдесаСправа № 540/2691/19 Категорія: 108020200Головуючий у суді І інстанції: Дубровна В.А. час і місце ухвалення: письмове провадження, м. Херсон П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідачаСеменюк Г.В. суддів: Домусчі С.Д. Шляхтицький О.І. при секретаріВишневській А.В. за участю сторін: Митниця ДФСНівакшонова Наталія Вікторівна (реєстр) розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Чорноморської митниці Держмитслужби на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2020 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Строй Мастер" до Чорноморської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення митного органу про коригування митної вартості товарів № UA508030/2019/000057/2 від 29.11.2019 р., - встановиВ: Позивач, звернувся до суду з позовом до Чорноморської митниці Держмитслужби, у якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Митниці ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі № UA508030/2019/000057/2 від 29.11.2019 року про коригування митної вартості товарів, мотивуючи його тим, що оскаржуване рішення відповідача про коригування митної вартості товару не містить жодних конкретних підстав щодо не підтвердження декларантом числових значень складових митної вартості імпортованого товару та які саме документи містять розбіжності, як це передбачено наказом Мінфіна України від 24.05.2012 р. № 598 "Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2020 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Митниці ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі № UA508030/2019/000057/2 від 29.11.2019 року про коригування митної вартості товарів. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, що в рішенні про коригування митної вартості UA508030/2019/000057/2 від 29.11.2019 року зазначені причини, а саме подані товаросупровідні документи (специфікації №4 від 16.10.2019; інвойсі 500043370 від 16.10.2019 року та пакувальному листі б/н від 16.10.2019) не містять інформації стосовно якісних характеристик товару, що впливають на його вартість. Будь-яких інших документів, стосовно якісних властивостей товару у митницю надано не було. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав: Судом першої інстанції встановлено, що 10.06.2019 р. між продавцем компанією NORSTAT ELECTRIC MANUFACTRUING CO. LTD (Китай) та покупцем ТОВ "КФ "Строй Мастер" укладено контракт № CH-UA-19/06/10, відповідно до якого продавець зобов`язується на умовах CIF - Одеса / Чорноморськ / Южний (Україна) продати, а покупець оплатити та прийняти "Товар" - побутова техніка, в номенклатурі, кількості та по ціні згідно супровідним документам. Відповідно до умов вказаного контракту позивач отримав LED телевізори ТМ - SMART з екраном, який виготовлений за технологією рідкокристалічних дисплеїв (діагональ 32 дюйма), загальною кількістю 504 шт. Для здійснення митного оформлення товару, поставленого за вказаним контрактом, позивачем через представника ФОП ОСОБА_1 до сектору митного оформлення митного поста "Херсон - центральний " Митниці ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі 28.11.2019 р. було подано митну декларацію № UA508030/2019/008634, відповідно до якої митна вартість товару визначена позивачем за ціною контракту 13 104,00 дол. США. Разом із митною декларацією, позивачем до митного оформлення були подані наступні документи: - пакувальний лист б/н від 16.10.2019 р.; - рахунок-фактура (інвойс) №500043370 від 16.10.2019 р.; - коносамент №NBS19100666 від 22.10.2019 р.; - автотранспортна накладна № 31136 від 26.11.2019 р.; - декларація про походження товару №500043370 від 16.10.2019 р.; - зовнішньоекономічний договір (контракт) № CH-UA-19/06/10 від 16.10.2019 р.; - доповнення до зовнішньоекономічного контракту №4 від 16.10.2019 р. Під час перевірки митної декларації та вказаних документів спрацювала автоматична система аналізу та управління ризиками щодо можливого заниження митної вартості та у зв`язку з тим, що подані документи містять розбіжності та невідповідності позивачу було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) платіжні та / або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 2) якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 3) копію митної декларації країни відправлення; 4) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 5) додатки до зовнішньоекономічного договору (контракту) у разі їх наявності; виписку з бухгалтерської документації; 6) каталоги, специфікації, прайс-листи виробника товару; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; У відповідь на повідомлення митного органу стосовно надання додаткових документів, позивачем додатково були надані наступні документи: прайс - лист фірми NORSTAT ELECTRIC MANUFACTRUING CO. LTD (Китай) від 20.09.2019 р.; комерційна пропозиція фірми NORSTAT ELECTRIC MANUFACTRUING CO. LTD (Китай) від 14.10.2019 року. У зв`язку з ненаданням декларантом витребуваних документів після проведеної консультації Митницею ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі прийнято рішення від 29.11.2019 року № UA 508030/2019/000057/2 про коригування митної вартості товарів, згідно якого відкоригована митна вартість товару склала з розрахунку 63,18 дол. США за одиницю кг., що призвело до додаткових витрат з боку позивача при сплаті митних платежів на суму 144 126, 69 грн. та стало підставою звернення до суду з вказаним позовом. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що на підтвердження правомірності коригування митної вартості товарів відповідач у своєму рішенні не наводить порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення останнім частини другої статті 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення. П`ятий апеляційний адміністративний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне: Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України). Відповідно до статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України). Як визначено у частині третій статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі. Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, на підставі якого відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Положеннями частин 2 та 3 статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Системний аналіз наведених правових норм свідчить, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов`язок доведення митної вартості товару лежить на позивачі. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Разом з тим, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей. Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, підставою для його прийняття стало встановлення відповідачем тієї обставини, що декларантом заявлено не повні відомості про митну вартість та складові митної вартості (фактурна вартість) достовірно документально не підтверджено, а саме: - при проведенні митного огляду за цією партією товару було встановлено, що товар поданий до митного оформлення має додаткові функції, а саме: є функція відтворення зображення/аудіо/відео з USB, що ставить під сумнів виконання пункту 1.1 договору СН-UА-19/06/10 від 10.06.2019; - у комерційній пропозиції відправника товару від 14.10.2019, адресованій ТОВ "КФ "Строй Мастер", відсутня інформація щодо терміну дії цін, тобто не можливо прослідкувати чи діяли зазначені у комерційній пропозиції ціни на день виставлення специфікації до контракту; - відсутнє посилання на контракт в інвойсі від 16.10.2019 № 500043370, на виконання якого він виданий; - декларантом неподані усі необхідні документи, а саме: 1) страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. 2) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Доводи апелянта про те, що товар, поданий до митного оформлення, має додаткові функції, а саме: є функція відтворення зображення/аудіо/відео з USB, що ставить під сумнів виконання пункту 1.1 договору СН-UА-19/06/10 від 10.06.2019, то колегія суддів вважає її необґрунтованою та спростовуються нижченаведеним. Відповідно до п. 1.1 зовнішньоекономічного контракту СН-UА-19/06/10 від 10.06.2019 продавець компанія NORSTAT ELECTRIC MANUFACTRUING CO. LTD (Китай) зобов`язується продати, а покупець ТОВ "КФ "Строй Мастер" оплатити та прийняти "Товар" - побутову техніку, у номенклатурі, кількості та за ціною, згідно супровідним документам. Згідно специфікації № 4 до контракту № СН-UА-19/06/10 від 10.06.2019, предметом поставки є Телевізори SMART LED 32 32HDT2S2 у кількості 504 штуки, вартістю 26,00 доларів США за штуку, на загальну суму 13 104,00 доларів США. Комерційна пропозиція компанії продавця NORSTAT ELECTRIC MANUFACTRUING CO. LTD (Китай) містить аналогічні відомості щодо кількості, вартості та характеристик товару. Згідно прайс-листа компанії NORSTAT ELECTRIC MANUFACTRUING CO. LTD (Китай) від 20.09.2019 року, вартість телевізора SMART LED 32 32HDT2S2 складає 26,00 доларів США. У митній декларації № UA508030/2019/008634 декларантом зазначено товар, митне оформлення здійснюється: "приймальна апаратура для телебачення, кольорового зображення: LED телевізори ТМ - SMART з екраном, який виготовлений за технологією рідкокристалічних дисплеїв (діагональ 32 дюйма), що містять вбудовані пристрої відтворення зображення, є функція відтворення зображення з USB. У комплекті пульт з двома батарейками, кабель Mini YPBPr та кабель Mini AV, інструкція - код товару 85287220". Згідно Акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 28.11.2019 р., складеного уповноваженим працівником митного органу, у графі 8.3.4 Інформація щодо виконаних завдань та виявлених невідповідностей" містить інформація наступного змісту: "Проведено частковий митний огляд з обстеженням товару та транспортного засобу. …….. згідно інструкції з експлуатації з USB - пристрою можливе відтворення зображення/аудіо/відео, тобто наявний пристрій відтворення відео зображення), LNB Satellite IN - підключення сигналу супутника, RF - підключення до антени, HDMI Inputr …….) При цьому, графа 8.3.3. вказаного Акту містить відмітки про відповідність характеристик товарів даним, зазначеним у митній декларації №UA508030/2019/008634 за всіма її графами. Отже, констатація митним органом функцій телевізора щодо можливості відтворення зображення/аудіо/відео з USB, за умови відповідності вказаної інформації відомостям, відображеним у митній декларації, не може бути підставою для коригування митної вартості товару. Щодо доводу апелянта про відсутність у рахунку-фактурі від 16.10.2019 № 500043370 посилання на контракт, на виконання якого він виданий, слід зазначити наступне. Рахунок - фактура (інвойс) - у міжнародній комерційній практиці документ, який надається продавцем покупцю і містить перелік товарів, їх кількість і ціну, за якою вони постачаються покупцю, формальні особливості товару (колір, вагу та ін..), умови поставки та відомості про відправника та отримувача. При цьому, форма вказаного документу не затверджена ні міжнародним законодавством, ні законодавством України. Отже, враховуючи, що рахунок - фактура (інвойс) від 16.10.2019 № 500043370 за своїм змістом містить відомості щодо переліку товару, його кількість і ціну, формальні особливості товару, умови поставки та відомості про відправника та отримувача, які дозволяють їх ідентифікувати, суд приходить до висновку про відсутність у митного органу підстав вважати вказаний документ таким, що викликає сумніви у його достовірності чи достовірності відомостей, які він містить. При цьому, довід апелянта щодо не відображення у інвойсі відомостей про контракт, на виконання якого виданий інвойс, не обґрунтований жодною нормою чинного міжнародного чи національного законодавства. Посилання контролюючого органу, як на підставу для невизнання заявленої позивачем вартості імпортованого товару, на те, що витрати на страхування та транспортування не включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінюваний товар та не були заявлені декларантом, як складова митної вартості, колегія суддів не приймає до уваги з огляду на таке. Як зазначалось вище, поставка товару імпортованого позивачу здійснювалась на умовах CIF Одесса/ Черноморск / Южний, Украина за правилами Інкотермс 2010 ( пункт 3.1. контракту № CH-UA-19/06/10 від 10.06.2018 р.) За офіційними правилами тлумачення торгівельних правил Інкотермс 2010 термін CIF (Вартість, страхування та фрахт") означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення, проте ризик втрати чи пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, спричинені подіями, що виникають після здійснення поставки, переходять з продавця на покупця. За умовами терміну CIF на продавця покладається також обов`язок забезпечення морського страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення. З огляду на визначені зовнішньоекономічним контрактом № CH-UA-19/06/10 від 10.06.2018 р. умови поставки, всі витрати із завантаження, пакування, транспортування та страхування товару вже є включеними продавцем у фактурну вартість товару, а тому додаткові витрати на страхування та транспортування товару до порту, згідно з вимогами частини десятої статті 58 МК України, ТОВ "КФ "Строй Мастер" не понесло. Аналогічний правовий висновок з цього питання викладений у постановах Верховного Суду від 18.07.2019 р. по справі № 821/829/18, від 14.08.2018 р. по справі № 821/1617/17. Посилання апелянта на те, що декларантом неподані усі необхідні документи, а саме: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, є безпідставними, оскільки такі документи згідно з частиною другою статті 53 МК України не є обов`язковими, а враховуючи, що надані декларантом документи підтверджували всі складові митної вартості, не містили розбіжностей та/або явних ознак підробки, тому у митного органу не було законних підстав для витребування додаткових документів, зокрема і перелічених вище. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 19.12.2019 року справа № 810/5295/15, у постанові від 06 лютого 2020 року, справа №540/2219/18. Щодо посилання апелянта на відсутній у комерційній пропозиції виробника інформації щодо терміну дії цін, слід зазначити, що вказані обставини не впливають на складові митної вартості товарів та не можуть бути підставою для коригування митної вартості. Отже, вищевказані доводи апелянта про наявність сумніву у заявленій позивачем митній вартості імпортованого товару з підстав, наведених у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів є хибними, оскільки надані позивачем до митного органу вище перелічені документи, підтверджують ціну імпортованого товару та жодних розбіжностей не містять. Разом із тим підставою для коригування відповідачем митної вартості товару слугувала інформація з цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби щодо митного оформлення ідентичних товарів з вищим рівнем митної вартості. Однак формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених Наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Як вбачається зі змісту графи 33 оскаржуваного рішення, то "за результатами проведеної консультації, митну вартість товару скориговано та визначено за резервним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу - МД від 22.11.2019 № UА100010/2019/362501, а саме: 63,18 дол. СІІІА/шт (числове значення митної вартості товару становить: 504 шт*63,18 = 31842,72 дол. США). Попередні методи не застосовуються з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: - за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів: - за; ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; - на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; - на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару". Проте, на підтвердження правомірності коригування митної вартості товарів відповідач у своєму рішенні не наводить порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення останнім частини другої статті 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення. Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається. Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Чорноморської митниці Держмитслужби, - залишити без задоволення. Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2020 року по справі № 540/2691/19, - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст Постанови складено - 10 червня 2020 року. Головуючий суддя Семенюк Г.В. Судді Домусчі С.Д. Шляхтицький О.І.