Постанова 4852 № 340/1169/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 10 червня 2020 року м. Дніпросправа № 340/1169/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Мельника В.В. (доповідач), суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Науменко Івана Федоровича на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2020 року (головуючий суддя Момонт Г.М.) про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання протиправним і скасування наказу, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі Позивач) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (далі Відповідач), в якому просив визнати протиправним і скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 23.03.2020 р. №11-4567/14-20-СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» ОСОБА_2 у частині земельної ділянки площею 2,00 га, зазначеної ОСОБА_1 на графічних матеріалах, поданих разом із заявою від 15.12.2019 р. про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, яка знаходиться у межах земельної ділянки загальною площею 21,0948 га, кадастровий номер 3521187600:02:000:2024, яка знаходиться на території Чемерпільської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області. Також Позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом: - зупинення дії наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 23.03.2020 р. №11-4560/14-20-СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» у частині земельної ділянки площею 2,00 га, зазначеної ОСОБА_1 на графічних матеріалах, поданих разом із заявою від 15.12.2019 р. про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, яка знаходиться у межах земельної ділянки площею 21,0948 га, кадастровий номер 3521187600:02:000:2024, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Чемерпільської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області; - заборони Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області вчиняти дії/приймати рішення щодо розпорядження земельною ділянкою сільськогосподарського призначення державної власності площею 2,00 га зазначеної ОСОБА_1 на графічних матеріалах, поданих разом із заявою від 15.12.2019 р. про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, яка знаходиться у межах земельної ділянки площею 21,0948 га, кадастровий номер 3521187600:02:000:2024, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Чемерпільської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області. Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено (а.с.10-12). Постановляючи ухвалу суд першої інстанції, зокрема, виходив із того, що невжиття заходів забезпечення позову у способи, зазначені у заяві про забезпечення позову, не може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у даній справі або ж унеможливити чи ускладнити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів Позивача. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Позивач оскаржив її в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі Позивач, із посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, неповноту з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та задовольнити заяву про вжиття заходів забезпечення позову. Вимоги апеляційної скарги мотивовано, зокрема, тим, що права (інтереси) Позивача, який раніше звернувся за дозволом на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (користування) порушені, оскільки надання дозволу дає особі правомірні, небезпідставні сподівання та очікування, що після розробки проекту землеустрою земельну ділянку їй може бути надано, якщо для цього не буде законних перешкод. Відповідач штучно створив ситуацію за умов якої поки Позивач захищає своє право та законний інтерес у судовому порядку, третя особа відносно цієї ж земельної ділянки розробляє документацію та подасть її на погодження і затвердження, наслідком чого стане передання Відповідачем її у власність такій особі та нівелює судовий захист Позивача. Невжиття заходів забезпечення цілком з об`єктивних причин створить обставини, за яких захист прав, свобод та інтересів Позивача суттєво ускладниться та фактично стане неможливим в порядку адміністративного судочинства або для їх відновлення необхідно буде докладати значних зусиль та витрат. Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст. 311 КАС України. Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла таких висновків. Згідно з частинами 1, 2 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Відповідно до п.2 ч.1 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено забороною відповідачу вчиняти певні. З огляду на ч.2 ст.151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб. Заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними і співмірними з позовними вимогами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу) про захист якого просить заявник, з наслідками, які настануть внаслідок, зокрема, зупинення дії оскаржуваного адміністративного акта. Забезпечення позову здійснюється з метою гарантування виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог та спрямоване на те, щоб не допустити настання незворотних наслідків щодо відновлення порушеного права. Отже, заходи забезпечення позову застосовуються судом лише у виключних виняткових випадках за наявності для цього умов та підстав, передбачених процесуальним законом, при цьому такі заходи повинні відповідати критеріям адекватності та співмірності. Викладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, наведеною у постановах від 21.11.2018 р. у справі №826/8556/17, від 25.04.2019 р. у справі №826/10936/18, від 29.01.2020 р. у справі №640/9167/19. Судом встановлено, що оскаржуваним наказом Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 23.03.2020 р. №11-4567/14-20-СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» надано ОСОБА_2 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Чемерпільської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області. З огляду на правову позицією Великої Палати Верховного Суду, наведену у постанові від 17.10.2018 р. у справі №380/624/16-ц (провадження №14-301цс18) рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Однак, отримання такого дозволу не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права, оскільки сам по собі дозвіл не являється правовстановлюючим актом. Таким чином невжиття заходів забезпечення позову у способи, зазначені у заяві про забезпечення позову, не може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у даній справі або ж унеможливити чи ускладнити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів Позивача. Стосовно твердження, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до негативних правових наслідків для особи, якій надано спірний наказ, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що заходи забезпечення позову вживаються з метою гарантування прав та інтересів Позивача, за захистом яких він звернувся чи має намір звернутися, а не відносно прав третіх осіб. Окрім того, наведені обставини не свідчать про наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного наказу та підлягають оцінці під час розгляду справи. На підставі викладеного суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що доводи заяви про вжиття заходів забезпечення позову є необґрунтованими, оскільки не доведено існування підстав із якими ст.150 КАС України пов`язує вжиття заходів забезпечення позову. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. За даних обставин колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і тому дане судове рішення необхідно залишити без змін. Доводи апеляційної скарги Позивача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування ухвали суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 311, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2020 року у справі №340/1169/20 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Головуючий - суддя В.В. Мельник суддя Д.В. Чепурнов суддя С.В. Сафронова