LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4852280/5149/19

від 09.06.2020 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області задовольнити частково. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.12.2019 року в адміністративній справі №280/5149/19 скасувати в частині…

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 09 червня 2020 року м. Дніпросправа № 280/5149/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач), суддів: Прокопчук Т.С., Шлай А.В., за участю секретаря судового засідання Іотової А.О., за участю: представника позивача Стребіж С.О., представник відповідача: Михайлюченка В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.12.2019 року (суддя І інстанції Кисіль Р.В., повний текст постанови складено 24.02.2020 року) в адміністративній справі №280/5149/19 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,- ВСТАНОВИВ: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області, в якому просила: - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 30.09.2019 № 0002030508 на суму 17000,00 грн; - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 30.09.2019 № 0002040508 на суму 6800,00 грн; - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 30.09.2019 № 0002050508 на суму 510,00 грн. В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначила, що при здійсненні господарської діяльності останньою не було допущено порушень приписів чинного законодавства, а дані фактичної перевірки не відповідають реальним обставинам справи, що зумовлює протиправність спірних податкових повідомлень рішень та необхідність їх скасування. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16.12.2019 року адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 було задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 30.09.2019 №0002030508, №0002040508 та №0002050508. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Запорізькій області, звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити. В обґрунтування апеляційної скарги заявник апеляційної скарги зазначив, що з огляду на допущені позивачем порушення приписів Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та Податкового кодексу України, спірні податкові повідомлення-рішення є обґрунтованими та відповідають приписам чинного законодавства. Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на обґрунтованість висновків суду першої інстанції, остання просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, згідно з офіційними відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 зареєстрована фізичною особою-підприємцем 03.05.1995 та 14.02.2005 відомості про фізичну особу-підприємця включені до Єдиного державного реєстру за номером запису: 2 099 017 0000 001489, видами економічної діяльності є Код КВЕД 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах (основний); Код КВЕД 47.81 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами. З 01 квітня 2012 року позивач перебуває на спрощеній системі оподаткування, зі ставкою 10 відсотків, що підтверджується Свідоцтвом платника єдиного податку серія А №084739 від 16.03.2012. На підставі наказу від 20.08.2019 №2867 та направлень на проведення фактичної перевірки від 20.08.2019 №1605, №1606, 21 серпня 2019 року працівниками Головного управління ДФС у Запорізькій області проведена фактична перевірка господарської одиниці кіоску, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що належить суб`єкту господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 . В ході перевірки магазину встановлено наступне: - реалізацію алкогольного напою, а саме: реалізовано 0,5 л сидру «Дайкірі» (Ірландський сидр Св. Патрика), вміст спирту 5,5 % у пластиковому стакані на розлив для споживання на місці, вартість якого склала 20,00 грн. (в тому числі вартість стакану) без наявності статусу суб`єкта громадського харчування та відповідної ліцензії на роздрібну торгівлю сидром. Відповідно до даних Державного реєстру потужностей операторів ринку, об`єкт за адресою: АДРЕСА_1 , в якому здійснює діяльність позивач, на дату проведення перевірки 21.08.2019 в зазначеному реєстрі не зареєстрований; - ФОП ОСОБА_1 , що здійснює діяльність за адресою: АДРЕСА_1 , в кіоску має ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (пивом), термін дії якої з 15.06.2019 по 5.06.2020. Таким чином, встановлено реалізацію сидру без наявності відповідної ліцензії; - не надано платником податків посадовим особам контролюючого органу у повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з проведенням перевірки, а саме: Книги обліку доходів за перевіряємий період; - порушення, помилки попереднього програмування, а саме: у реєстраторі розрахункових операцій сидр «Дайкірі» (Ірландський сидр Св. Патрика) запрограмований, як «Рель 0,5». За результатами перевірки контролюючим органом складений акт від 29.08.2019 (реєстраційний №0664/08/01/14/ НОМЕР_1 від 30.08.2019) (далі - Акт), згідно із яким перевіркою встановлено порушення позивачем вимог ч. 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», ч. 6 ст. 15-3, ч. 20 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України. Позивачем було подано до ГУ ДПС у Запорізькій області заперечення № б/н від 18.09.2019 на Акт перевірки (вх. ГУ ДПС у Запорізькій області від 20.09.2019 №2214/ФОП) разом із копією Книги обліку доходів та витрат з 01 червня 2019 року та копією видаткової накладної №РНМ-000302 від 21.08.2019, проте листом-відповіддю №1366/14/08-01-05-08-13 від 30.09.2019 повідомлено, що порушення, які зазначені в акті фактичної перевірки є обґрунтованими та відповідають дійсності. На підставі матеріалів перевірки та вищевказаних висновків Акту 30 вересня 2019 року ГУ ДПС у Запорізькій області прийнято податкові повідомлення-рішення: - форми «С» №0002020508, яким за порушення ч. 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій з порушенням використання режиму попереднього програмування найменування (для пального із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості, відповідальність за що передбачена ч. 6 ст. 17 цього Закону), до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) за платежем: Штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування в розмірі 85,00 грн.; - форми «С» №0002030508, яким за порушення ч. 20 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (роздрібна торгівля алкогольними напоями без наявності відповідних ліцензій, відповідальність за що передбачена абз. 6 ч. 2 ст. 17 цього Закону), до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) за платежем: Адміністративні штрафи та інші санкції (надходження коштів, контроль за справлянням яких закріплено за ГУ) в розмірі 17000,00 грн.; - форми «С» №0002040508, яким за порушення ч. 6 ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці без статусу суб`єкта громадського харчування, відповідальність за що передбачена абз. 13 ч. 2 ст. 17 цього Закону), до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) за платежем: Адміністративні штрафи та інші санкції (надходження коштів, контроль за справлянням яких закріплено за ГУ) в розмірі 6 800,00 грн.; - форми «ПС» №0002050508, яким за порушення п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України (ненадання в повному обсязі документів, що відноситься до перевірки, відповідальність за що передбачена п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України), до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) за платежем: Штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг в розмірі 510,00 грн. Вважаючи прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення від 30.09.2019 №0002030508, №0002040508 і №0002050508 протиправними, позивач звернулась до суду із даним позовом про їх скасування Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що висновки про порушення позивачем приписів чинного законодавства, зроблені відповідачем в Акті перевірки, є необґрунтованими та недоведеними, у зв`язку з чим, спірні рішення контролюючого органу є протиправними та підлягають скасуванню. Суд апеляційної інстанції частково погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначені Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Відповідно до частини двадцятої статті 15 Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі Закон 481/95-ВР) , роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю. Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами даються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб`єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов`язковій реєстрації в органі доходів і зборів, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб`єкта господарювання (частина двадцять восьма статті 15 цього Закону). Частиною першою статті 16 Закону № 481/95-ВР передбачено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України. Частиною першою статті 17 Закону №481/95-ВР передбачено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. Відповідно до абзацу 5 частини другої статті 17 Закону №481/95-ВР до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17 000 гривень. Зі змісту зазначених приписів вбачається, що суб`єкти господарювання під час здійснення господарської діяльності, пов`язаної, зокрема, з реалізацією спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, зобов`язані мати відповідні ліцензії. Недотримання вказаних вимог є підставою для притягнення суб`єктів господарювання до фінансової відповідальності. Як свідчать встановлені обставини справи, підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення №0002030508 були висновки податкового органу стосовно реалізації позивачем алкогольного напою Ірландський сидр Св. Патрика Дайкірі ТМ «Leprekon» в пластиковому стакані об`ємом 0,5 л з вмістом 5,8% об. вартістю (разом зі стаканом) 20,00 грн. без ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями (сидром). Між тим, відповідно до копії електронної копії розрахункового документу, що надходить на сервер ДФС України, вбачається факт реалізації «Релю» 0,5 л. В свою чергу, відповідно до поданої позивачем копії видаткової накладної від 21.08.2019 №РНМ-000302, останньою було отримано від ПП Торговий дім «Січ» товар «Пиво спец. паст. Фрайдей Дайкірі ТМ «FRIDАY» 50,0 л 5,0% (1к)Власні. В свою чергу, доказів придбання позивачем алкогольного напою «Ірландський сидр Св. Патрика Дайкірі» ТМ «Leprekon» відповідачем суду надано чи наведено не було. Поряд з вказаним, відповідно до пояснень ОСОБА_2 від 21.08.2019 року, яка здійснювала розрахункові операції в належному позивачу торговельному приміщенні, остання здійснювала реалізацію Єлю «Дайкірі». Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», пиво - насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій із вмістом спирту етилового від 0,5 відсотка об`ємних одиниць, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203. Так, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що проданий ОСОБА_2 ель є видом пива, що підтверджується відомостями інтернет-ресурсів та відповідачем спростовано не було. В свою чергу, з матеріалів справи вбачається, що у позивача наявна ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (пивом) №08220312201900345 на період з 15.06.2019 до 15.06.2020 року. Відтак, з зазначених обставин справи вбачається, що станом на час проведення перевірки у позивача була наявна відповідна ліцензія на продаж пивних напоїв, а належних, допустимих та достовірних доказів реалізації позивачем саме сидру, відповідачем до суду подано не було, що свідчить про протиправність прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0002030508. Що стосується правомірності прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення від 30.09.2019 року №0002040508, то колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне. Згідно з положеннями ч.1, 6 ст.15-3 Закону № 481/95-ВР, забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів у невизначених для цього місцях торгівлі. Продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб`єктам господарювання громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб`єктів господарювання громадського харчування, суб`єктів господарювання з універсальним асортиментом товарів. Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95-ВР, за порушення норм цього Закону до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема, за порушення вимог статті 15-3 цього Закону у розмірі 6 800 гривень. Пунктами 2, 22 Правил встановлено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями - діяльність з продажу алкогольних напоїв безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших закладах ресторанного господарства. Роздрібна торгівля алкогольними напоями здійснюється через спеціалізовані підприємства, в тому числі фірмові, спеціалізовані відділи (секції) підприємств з універсальним асортиментом продовольчих товарів, а також заклади ресторанного господарства. Продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці здійснюється тільки закладами ресторанного господарства та спеціалізованими відділами підприємств, що мають статус закладів ресторанного господарства, підприємств з універсальним асортиментом товарів. Відтак, у разі відсутності у відповідного магазина статусу спеціалізованого підприємства у розумінні ст.15-3 Закону № 481-95-ВР та пунктів 2, 22 Правил, суб`єкт господарювання не має права здійснювати в ньому продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці. Вказані правові висновки також відповідають правовим висновкам Верховного Суду, викладеним в постанові від 17.04.2018 року про справі № 809/1218/17. Як свідчать встановлені обставини справи, підставою для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за частиною другою статті 17 вказаного вище Закону, стало виявлення контролюючим органом факту продажу суб`єктом господарювання «елю» на розлив з метою його споживання у місці реалізації. Відповідно до пояснень ОСОБА_2 , яка на час проведення перевірки здійснювала розрахунково-касові операції в належному позивачу кіоску, який е має статусу спеціалізованого підприємства, останньою був реалізований ель «Дайкірі» об`ємом 0.5 л. в пластиковому стакані для споживання на місці. Факт працевлаштування ОСОБА_2 у позивача також підтверджується поясненням останньої, відображеними в запереченнях до акт фактичної перевірки та адміністративному позові (а.с. 64). При цьому, посилання позивача на те, що в межах проведеної перевірки податковим органом невірно було визначено вид алкогольного напою, який було реалізовано, а саме сидр замість елю, як на підставу скасування наведеного податкового повідомлення-рішення, суд апеляційної інстанції вважає безпідставним, оскільки виходячи з характеру правопорушення, факт вчинення якого позивачем спростовано не було, наведене не має правового значення для визначення відповідальності позивача. Відтак, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах спірних правовідносин є доведеним факт порушення позивачем приписів ст. 15-3 Закону 481/95-ВР, що свідчить про правомірність прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення від 30.09.2019 року №0002040508 та відсутності правових підстав для його скасування. Що стосується правомірності прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення від 30.09.2019 року №0002050508, то колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне. Відповідно до п. 85.2., 85.4, 85.8 ст. 85 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки. При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності). Посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності). Приписами п. 85.6 ст. 85 Податкового кодексу України визначено, що у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис. За правилами пункту 177.10 статті 177 ПК України фізичні особи - підприємці зобов`язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Згідно ст. 121 Податкового кодексу України, незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень. З аналізу вказаних положень вбачається, що на платника податків, діяльність якого перевіряється контролюючим органом в межах документальної виїзної перевірки, покладається обов`язок, під час здійснення такої, надавати у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки на запит посадової (службової) особи контролюючого органу, яка проводить перевірку. Не дотримання вказаного обов`язку має наслідком притягнення суб`єкта господарювання до фінансової відповідальності. Як свідчать встановлені обставини справи, підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 30.09.2019 року № 0002050508 були висновки податкового органу стосовно протиправного ненадання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 книги обліку доходів і витрат на запит останнього. Так, з акту про відмову від надання документів до перевірки від 30.08.2019 року №0664/08/01/14/ НОМЕР_2 вбачається, що від надання книги обліку доходів і витрат відмовилась саме ФОП ОСОБА_1 . Між тим, з акту фактичної перевірки від 29.08.2019 року вбачається, що перевірка проводилась за участі ОСОБА_2 , яка є продавцем в належному позивачу кіоску. Відомостей відносно участі саме позивача у проведенні перевірки, наведений акт не містить та відповідачем до суду подано не було. Також, колегія суддів апеляційного суду враховує, що після отримання 18 вересня 2019 року Акту фактичної перевірки, позивачем до прийняття спірного податкового повідомлення-рішення було подано до ГУ ДПС у Запорізькій області заперечення № б/н від 18.09.2019 на Акт перевірки (вх. ГУ ДПС у Запорізькій області від 20.09.2019 №2214/ФОП) разом із копією Книги обліку доходів та витрат з 01 червня 2019 року та копією видаткової накладної №РНМ-000302 від 21.08.2019. Відтак, з огляду на вказані обставини, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції відносно протиправності прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення від 30.09.2019 року №0002050508 та необхідності його скасування. З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.09.2019 року №0002040508. В іншій частині рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін. Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 310, ст. 315, ст. 317, ст. 321, ст. 325 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області задовольнити частково. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.12.2019 року в адміністративній справі №280/5149/19 скасувати в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.09.2019 року №0002040508 та прийняти в цій частині нову постанову. Відмовити Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.09.2019 року №0002040508. В іншій частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.12.2019 року в адміністративній справі №280/5149/19 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Постанова в повному обсязі складена 09.06.2020 року. Головуючий - суддя О.О. Круговий суддя Т.С. Прокопчук суддя А.В. Шлай

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»