Постанова 4804 № 223/906/19

22-ц/804/2032/20 223/906/19 П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ „02" червня 2020 року місто Маріуполь Донецької області Єдиний унікальний номер 223/906/19 Номер провадження 22-ц/804/2032/20 Донецький апеляційний суд у складі: головуючого: Зайцевої С.А. суддів: Кочегарової Л.М., Пономарьової О.М. за участю секретаря: Сікори М.М. учасники справи : заявник - ОСОБА_1 заінтересована особа - Волноваське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі Донецької області з повідомленням учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вугледарського міського суду Донецької області від 23 березня 2020 року головуючого судді Дочинець С.І. зі складанням повного тексту судового рішення 23 березня 2020 року по цивільній справі про встановлення факту, що має юридичне значення,- В С Т А Н О В И В : У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення. Заяву мотивовано тим, що ОСОБА_1 20 червня 1981 року уклала шлюб з « ОСОБА_2 », спільне прізвище останніх, як подружжя, у свідоцтві про укладення шлюбу російською мовою зазначено як « ОСОБА_1 ». Чоловік заявника ОСОБА_2. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер.У липні 2019 року заявник зверталася до Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з заявою про переведення з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника, однак рішенням № 828 від 18 липня 2019 року їй було відмовлено через не співпадіння прізвища чоловіка та дружини. При розгляді документів, спеціалістами відділу пенсійного забезпечення було встановлено невідповідність в написанні прізвища заявниці - « ОСОБА_1 » з прізвищем її чоловіка - « ОСОБА_2 » за даними його пенсійної справи та копії його паспорту, що міститься в архівній справі, а тому це унеможливило встановлення факту перебування у шлюбі і присвоєння спільного прізвища. Існуюча розбіжність в написанні прізвища через неправильний переклад на українську мову у паспорті громадянина України, де зазначено прізвище заявника як « ОСОБА_1 », а чоловіка як « ОСОБА_2 », перешкоджає підтвердити факт перебування у шлюбі для призначення пенсії по втраті годувальника. Тому, заявник просила встановити юридичний факт, що ОСОБА_2. , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , шлюб між якими був зареєстрований 20 червня 1981 року народження у місті Донецьку на підставі свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , зареєстрованого в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу 20 червня 1981 року, актовий запис № 1164, - є подружжям. Рішенням Вугледарського міського суду Донецької області від 23 березня 2020 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Волноваське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, про встановлення факту, що має юридичне значення - відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове , яким задовольнити її вимоги, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Зокрема, зазначає, що не погоджується з висновками суду, що нею не вірно обрано спосіб захисту порушеного права, що стало підставою для відмови задоволенні її вимог, оскільки, на її думку, при вирішенні спору суд першої інстанції не врахував, що даний юридичний факт породжує правовий наслідок і від нього залежить виникнення, як майнових так і немайнових прав у заявника. Відзив на апеляційну скаргу не надано. Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. У судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 та представник Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області не з*явилися,належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання шляхом отримання судової повістки, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.99, 100). ОСОБА_1 надіслала на адресу суду заяву про розгляд справи за її відсутністю та відсутністю її представника ,підтримала доводи апеляційної скарги (а.с.101). Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. У зв*язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи ,фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (ч.2 ст.247 ЦПК України). Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав . Відповідно до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Таким вимогам закону судове рішення відповідає. Судом першої інстанції встановлено та з досліджених матеріалів справи вбачається, що відповідно до паспорту заявника серії НОМЕР_2 , виданого 04 грудня 2001 року Вугледарським МВ УМВС України в Донецькій області, ім`я заявника українською мовою визначено як « ОСОБА_1 », ІНФОРМАЦІЯ_3 , а російською мовою визначено як « ОСОБА_1 » (а.с. 5-6). Згідно картки платника податків № НОМЕР_10 від 18 травня 2017 року, ім`я заявника українською мовою визначено як « ОСОБА_1 », ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 6). Свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 від 11 квітня 1957 року, викладеного російською мовою, видано на ім`я « ОСОБА_2 », ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 9). Згідно копії паспорта серії НОМЕР_4 , виданого 06 червня 2000 року Вугледарським МВ УМВС України в Донецькій області, прізвище ім`я по батькові українською мовою визначено як « ОСОБА_2 », ІНФОРМАЦІЯ_2 , а російською мовою зазначено - « ОСОБА_2 », ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 60-62). Згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 20 червня 1981 року, складеного російською мовою « ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 », та « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 », 20 червня 1981 року зареєстрували шлюб. Після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_1 » (а.с. 7). Відповідно до повторного свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 від 23 листопада 2019 року, виданого Вугледарським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, складеного українською мовою, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 20 червня 1981 року зареєстрували шлюб. Прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу « ОСОБА_1 » (а.с. 63). Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 від 10 листопада 2008 року, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Вугледарського міського управління юстиції Донецької області, ОСОБА_2 , у віці 51 років, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що також підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть № 00022854421 від 15 травня 2019 року (а.с. 10, 11). Пенсійне посвідчення серії НОМЕР_7 від 22 липня 2004 року, свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування № НОМЕР_11 від 12 листопада 2002 року видані на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 12). Відповідно до повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_8 від 22 березня 2019 року, виданого Вугледарським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , визначені: батько - ОСОБА_2 ; мати - ОСОБА_1 (а.с. 13). Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_9 від 17 вересня 1987 року, складеного російською мовою, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 зазначені: батько - « ОСОБА_2 », мати - « ОСОБА_1 » (а.с. 14). Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 12 червня 2015 року, спадкоємцями майна ОСОБА_2 , 1957 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його: дружина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с. 17). Згідно Витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі № 40649841 від 12 червня 2015 року спадкодавцем визнано ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем першої черги є дружина ОСОБА_1 (а.с. 18). Відповідно до довідки № 04 від 16 травня 2019 року, виданої комунальним підприємством «Керуюча компанія з житлово-комунальних послуг Вугледарської міської ради», чоловік заявника - ОСОБА_2 з 12 серпня 1989 року по 03 грудня 2008 року був зареєстрований і мешкав за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 19). Згідно довідки № 43 від 15 травня 2019 року, виданого об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку « Калинка -Вугледар», складеної російською мовою, ОСОБА_1 та « ОСОБА_2 » на час смерті останнього проживали сумісно та вели спільний побут (а.с. 20). Відповідно до листа Вугледарського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області №16.28-1710 від 02 липня 2019 року, заявнику повідомлено, що відповідно до ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» до компетенції органів державної реєстрації актів цивільного стану не належить встановлення факту родинних відносин (а.с. 21). Рішенням Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 828 від 18 липня 2019 року заявнику відмовлено в переведенні з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника у зв`язку з тим, що прізвища заявника і померлого годувальника не співпадають. Згідно копії паспорта заявниця має прізвище « ОСОБА_1 », померлий годувальний згідно свідоцтва про смерть та копії паспорту, що містяться в архівній справі має прізвище « ОСОБА_2 ». У відповідності до свідоцтва про шлюб, видане на російській мові, у заявника і годувальника повинно бути спільне прізвище « ОСОБА_1 » (а.с. 22-23). Відмовляючи у задоволенні заяви про встановлення юридичного факту, що ОСОБА_2. та ОСОБА_1 є подружжям, суд першої інстанції виходив з того, що заявником обрано невірний спосіб захисту порушеного права. Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Відповідно до ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом (ч. 3 ст. 294 ЦПК України). Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення. Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Згідно із ст. 319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт. Юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника. Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні. Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи за заявою фізичних осіб про встановлення фактів, якщо встановлення фактів не пов`язується із наступним вирішенням спору про право, і чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення. Відповідно до ч.1,2 ст.36 Закону України « Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування « пенсія у зв*язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім*ї померлого годувальника,які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров*я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності),-незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв*язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника. Непрацездатними членами сім*ї вважаються : 1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону . Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою Правління ПФУ від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1). Відповідно до пункту 2.16 Порядку № 22-1 за документ , що засвідчує родинні стосунки, приймаються паспорт, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, довідки про склад сім*ї, а також рішення суду. Згідно роз`яснення Верховного Суду України «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» встановлення факту родинних відносин між дружиною чи чоловіком чинним законодавством не передбачено, для них може мати правове значення встановлення факту реєстрації шлюбу чи факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу у відповідних випадках. Відповідно п.п.10,18 постанови Пленуму Верховного Суду України « Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31 березня 1995 року , суди можуть встановлювати факти реєстрації усиновлення (удочеріння), шлюбу, розірвання шлюбу, народження і смерті, якщо в органах реєстрації актів громадського стану не зберігся відповідний запис чи відмовлено у його відновленні або ж він може бути відновлений лише на підставі рішення суду про встановлення факту реєстрації акту громадського стану. Рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не замінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання. Рішення про встановлення факту, що має юридичне значення, яке набрало законної сили, є обов*язковим для органів, які реєструють такі факти або оформляють права, що виникають у зв*язку із встановленням судом фактом. Пунктом 4.1 розділу ІV Порядку № 22-1 визначено, що орган, який призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший на підставі звернення особи з відповідною заявою. Як вбачається з заяви про встановлення факту,що має юридичне значення та доданих до неї документів, ОСОБА_1 15 липня 2019 року звернулася із заявою до пенсійного фонду про переведення з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника за померлого чоловіка ОСОБА_2 та надала наступні документи для переведення на пенсію по втраті годувальника за померлого чоловіка : копію паспорту, ідентифікаційного номеру ,копію свідоцтва про шлюб, копію свідоцтва про смерть, копію військового квитка, трудову книжку, довідку з ОСББ « Калина-Вугледар» № 38 від 13 червня 2019 року про спільне проживання разом з чоловіком за однією адресою. З рішення про відмову в переведенні з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника № 828 від 18 липня 2019 року ,вбачається,що згідно копії паспорта заявник має прізвище « ОСОБА_1 », померлий годувальник (згідно свідоцтва про смерть та копії паспорту, що міститься в архівній пенсійній справі ) як « ОСОБА_2 ». Відмовляючи в переведенні з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника у зв*язку з тим, що прізвища заявника і померлого годувальника не співпадають, Волноваське об*єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, в рішенні посилалося на неможливість підтвердження родинних стосунків між померлим і заявником, у зв*язку з неспівпаданням прізвищ. При цьому заявнику роз*яснено можливість оскарження рішення до головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області або в судовому порядку . Відповідно до ст.27 Сімейного кодексу України державна реєстрація шлюбу встановлена для забезпечення стабільності відносин між жінкою та чоловіком, охорони прав та інтересів подружжя, їхніх дітей, а також в інтересах держави та суспільства. Державна реєстрація шлюбу засвідчується свідоцтвом про шлюб. Як встановлено, заявник перебувала з померлим у зареєстрованому шлюбі з 20 червня 1981 року , про наявність державної реєстрації шлюбу свідчить свідоцтво про шлюб , яке надалося , як ПФУ (його територіальному органу ), яке є суб*єктом владних повноважень, наділеним владними управлінськими функціями у сфері пенсійного забезпечення, так і суду . Звертаючись до суду із заявою про встановлення факту ,що має юридичне значення заявник ОСОБА_1 просила встановити , що ОСОБА_2. , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , шлюб між якими був зареєстрований 20 червня 1981 року народження у місті Донецьку на підставі свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , зареєстрованого в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу 20 червня 1981 року, актовий запис № 1164, - є подружжям. Проте , зі змісту вимог вбачається,що заявник фактично просила встановити тотожність прізвищ, неоднаково зазначених у різних документах,а тому у суду не було підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 . Аргументи апеляційної скарги на увагу не заслуговують, оскільки фактично дублюють вимоги викладені у заяві про встановлення юридичного факту. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції всебічно і повно з`ясував обставини, що мають значення для справи і доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Керуючись ст.ст. 374,375,381,382 ЦПК України, апеляційний суд - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Вугледарського міського суду Донецької області від 23 березня 2020 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду за наявності передбачених ст.389 ЦПК України підстав протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту. Повний текст постанови складений 09 червня 2020 року. Судді: